· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати
§ 28. Торгівля в Україні - Географія
ПРИГАДАЄМО
Назвіть товари первинного сектору, у виробництві яких Україна посідає провідні позиції у світі або Європі.
Провідні позиції у світі та Європі Україна посідає у вирощуванні зернових культур (пшениці, кукурудзи, ячменю), насіння олійних рослин (соняшнику, ріпаку, сої), а також у видобутку залізних, марганцевих і титанових руд та необробленої деревини.
Які товари вторинного сектору економіки є основою української торгівлі у світі?
Серед продукції переробної промисловості основою українського експорту є соняшникова олія та інші харчові жири, готові харчові продукти, чорні метали (чавун, сталь, прокат), електричні й механічні машини, вироби з деревини та продукція хімічної промисловості.
Які чинники найбільш сприятливі для масштабного експорту товарів з України?
Масштабному експорту сприяють багаті природні ресурси (родючі чорноземи, поклади залізних руд), вигідне транзитне положення на перетині шляхів між Європою та Азією, сусідство з ємним ринком Європейського Союзу, угоди про вільну торгівлю з країнами-партнерами та розвинена мережа залізничних, автомобільних і морських шляхів.
Наведіть приклади закладів торгівлі (місцевий магазин, ринок, мережевий супермаркет) у вашій місцевості.
У більшості населених пунктів України працюють невеликі місцеві магазини формату «біля дому» (продуктові крамниці, пекарні, аптеки), міські або районні продовольчі й речові ринки, а також мережеві супермаркети і магазини відомих брендів — «АТБ», «Сільпо», «Varus», «ЕКО маркет», «Епіцентр», «EVA», «Comfy» чи «Алло».
Працюємо з інформацією
Проведіть порівняльний аналіз зовнішньої торгівлі України, заповнивши таблицю та зробивши висновки.
| Критерій порівняння | До 2022 р. (довоєнні часи) | Станом на 2025 р. (в умовах війни) | Висновок: чому відбулися зміни? |
|---|---|---|---|
| Ключові експортні товари (три країни) | Чорні метали (19,9 %), зернові культури (16,7 %), жири та олії (10,9 %). Основні покупці: країни ЄС, Китай, країни СНД та Туреччина. | Зернові культури (22,6 %), тваринні й рослинні жири та олії (13,8 %), готові харчові продукти (9,0 %). Основні покупці: країни ЄС (59,5 %), Китай (5,8 %), Туреччина (5,3 %). | Руйнування великих металургійних комбінатів на сході та півдні України призвело до скорочення частки металів і зростання ролі агропромислової продукції; торгівлю з росією повністю припинено. |
| Головний імпортний партнер (регіон світу / країна) | Європейський Союз, Китай, значна частка імпорту енергоносіїв і товарів із країн СНД (зокрема росії та білорусі). | Європейський Союз (50,4 % — Польща, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Румунія) та Китай (20,3 %). | Відбулася повна відмова від товарів із росії та переорієнтація на європейський ринок, а також зріс імпорт доступної техніки й обладнання з Китаю та оборонної продукції зі США і Туреччини. |
| Найважливіший логістичний шлях | Морські торговельні порти Чорного та Азовського морів, через які проходила більшість вантажів. | Залізничні та автомобільні коридори через західні кордони з країнами ЄС, дунайські порти та тимчасовий чорноморський морський коридор. | Окупація частини узбережжя, руйнування портової інфраструктури та воєнна блокада морських шляхів змусили перенести основні вантажопотоки на сухопутний західний кордон. |
| Головна експортна послуга | Транспортні послуги (зокрема трубопровідний транзит і морські перевезення) та ІТ-послуги. | Транспортні послуги (залізничні й автомобільні вантажоперевезення до ЄС) та ІТ-сектор (програмне забезпечення, аутсорсинг, хмарні рішення). | Зупинка морського та авіаційного сполучення посилила роль наземних перевезень до ЄС, а ІТ-галузь зберегла стійкість завдяки дистанційній роботі на замовлення США, Великої Британії та ЄС. |
Працюємо групами (у парі)
Проаналізуйте географію присутності міжнародних та національних торговельних мереж в Україні. Позначте на контурній карті України великі міста, згадані в тексті § 28. Картографічним способом локалізованих секторних діаграм позначте присутність у містах міжнародних торговельних мереж та національної мережі (наприклад, АТБ). Зробіть висновок: які географічні чинники є ключовими для розташування магазинів торговельних мереж? Як широка географія торговельних закладів допомагає національній мережі успішно конкурувати з міжнародними брендами?
Міста для позначення на контурній карті та присутність у них торговельних мереж (за текстом § 28):
| Місто | Міжнародні мережі (Metro, Auchan, SPAR, H&M, Inditex) | Національні мережі (АТБ, Сільпо/Fozzy, Varus, Епіцентр та ін.) |
|---|---|---|
| Київ | Metro, Auchan, H&M, Inditex (4) | АТБ, Fozzy Group, Varus, Епіцентр |
| Львів | Metro, Auchan, SPAR, H&M, Inditex (5) | АТБ, Fozzy Group, Епіцентр |
| Дніпро | Metro, Auchan (2) | АТБ, Fozzy Group, Varus, Епіцентр |
| Одеса | Metro, Auchan (2) | АТБ, Fozzy Group, Епіцентр |
| Харків | Metro, Auchan (2) | АТБ, Fozzy Group, Епіцентр |
| Житомир | Metro, Auchan (2) | АТБ, Fozzy Group |
| Вінниця | Metro, Inditex (2) | АТБ, Fozzy Group, Епіцентр |
| Івано-Франківськ | Metro, SPAR (2) | АТБ, Fozzy Group |
| Запоріжжя | Metro (1) | АТБ, Varus, Епіцентр |
| Кривий Ріг | Metro (1) | АТБ, Varus |
| Полтава, Чернівці, Миколаїв, Рівне | Metro (по 1) | АТБ, Fozzy Group |
| Тернопіль, Кам’янське, Бровари | Переважно регіональні/національні формати | АТБ, Varus (Кам’янське, Бровари), Епіцентр (Тернопіль) |
Висновки:
- Ключові географічні чинники розташування: споживчий чинник (велика чисельність і густота населення у містах-мільйонниках та обласних центрах), рівень платоспроможності населення, транспортно-логістична доступність (розташування на перетині головних автомагістралей) та безпековий чинник (активніший розвиток мереж, як-от SPAR, у західних областях).
- Конкурентні переваги широкої географії національної мережі: у той час як великі міжнародні бренди (Auchan, H&M, Inditex, Metro) зосереджені переважно в найбільших мегаполісах, національна мережа «АТБ» охоплює майже 320 великих і малих населених пунктів. Це забезпечує крокову доступність магазинів «біля дому» для мільйонів покупців, великі обсяги закупівлі товарів у вітчизняних виробників, швидку логістику через власні розподільчі центри та стійкість бізнесу навіть при падінні попиту в окремих регіонах.
Складаємо меседжі до питань
1. Вкажіть риси зовнішньої торгівлі України. Які чинники визначають географію зовнішньої торгівлі України в наш час?
Сучасна зовнішня торгівля України характеризується переважанням експорту агропромислової продукції та сировини над високотехнологічними товарами, високою часткою імпорту палива, техніки й товарів оборонного призначення, а також зростанням ролі ІТ- та транспортних послуг. Після спаду на початку повномасштабного вторгнення зовнішньоторговельний обіг поступово відновлюється і у 2024 році сягнув 112,5 млрд дол.
Географію зовнішньої торгівлі нині визначають такі чинники:
- повна заборона торгівлі з державою-агресором (росією);
- євроінтеграційний курс, підтримка міжнародних партнерів (ЄС, США), скасування мит та спрощення митних процедур;
- блокування та руйнування чорноморських і азовських портів, що змусило переорієнтувати потоки на західні сухопутні кордони (залізниця, автотранспорт);
- збереження конкурентоспроможності українських природних ресурсів і продовольства на ринках Європи, Азії та Північної Африки.
2. За допомогою інфографіки на мал. 156–159 у § 28 визначте товарні групи, що переважають в експорті й імпорті України. Що можна сказати на прикладі структури експорту й імпорту країни про рівень її розвитку?
За даними інфографіки на 2024 рік:
- У товарному експорті України (мал. 156) переважають зернові культури (22,6 %, або 9,4 млрд дол.), тваринні й рослинні жири та олії (13,8 %, або 5,7 млрд дол.), готові харчові продукти (9,0 %), мінеральні продукти (8,2 %) та чорні метали (7,3 %). Головним покупцем є ЄС (59,5 %), далі йдуть Китай (5,8 %) і Туреччина (5,3 %) (мал. 157).
- У товарному імпорті України (мал. 158) лідирують наземний транспорт і літальні апарати (12,8 %, або 9,0 млрд дол.), паливна продукція (12,6 %, або 8,9 млрд дол.), електричні машини (11,9 %), продукція хімічної промисловості (11,4 %) та ядерні реактори і котли (9,4 %). Половина імпорту надходить із країн ЄС (50,4 %), п’ята частина — з Китаю (20,3 %), далі — Туреччина (6,0 %) і США (1,9 %) (мал. 159).
Така структура свідчить про індустріально-аграрний тип економіки країни, що розвивається і перебуває у складних воєнних умовах: в експорті переважають сировина та напівфабрикати з невисокою доданою вартістю, тоді як країна змушена імпортувати готову високотехнологічну продукцію (машини, електроніку, ліки) та енергоносії. Водночас стрімкий експорт ІТ-послуг підтверджує високий науково-технологічний і людський потенціал України.
3. Що таке роздрібна торгівля? Які риси їй притаманні в різних регіонах України (міська / сільська місцевість; прикордонні / внутрішні області; аграрні / індустріальні регіони)?
Роздрібна торгівля — це сфера економічної діяльності з продажу товарів і послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання. В Україні в ній зайнято понад 1 млн працівників.
Регіональні особливості роздрібної торгівлі:
- Міська та сільська місцевість: у великих містах і мегаполісах зосереджені найбільші обсяги продажів, гіпермаркети, торгово-розважальні центри (ТРЦ), бутики міжнародних брендів (H&M, Inditex) та служби експрес-доставки (Glovo, Bolt Food); у селах переважають невеликі магазини товарів повсякденного попиту, виїзна торгівля та замовлення через поштові відділення.
- Прикордонні та внутрішні області: західні прикордонні області (Львівська, Волинська, Закарпатська) вирізняються високою активністю транскордонної торгівлі, густою мережею європейських брендів (наприклад, SPAR) і логістичних хабів, тоді як прифронтові східні та південні прикордонні території зазнали руйнувань торговельної інфраструктури. Внутрішні області (Київщина, Дніпропетровщина, Вінниччина) виконують роль головних розподільчих і споживчих центрів країни.
- Аграрні та індустріальні регіони: в індустріальних регіонах із високою часткою міського населення більша густота великих супермаркетів і спеціалізованих магазинів електроніки, а в аграрних областях помітнішу роль відіграють місцеві продовольчі ринки, ярмарки та невеликі магазини споживчої кооперації.
4. Складіть ментальну мапу торговельних мереж вашого регіону. Який головний меседж про конкуренцію та зручність для споживачів ви хочете передати цією картою?
Головний меседж карти: поєднання різних форматів торгівлі (від магазинів «біля дому» до великих гіпермаркетів та мобільної доставки) створює здорову конкуренцію між національними й міжнародними брендами. Завдяки цьому споживач отримує нижчі ціни, акційні пропозиції, високі стандарти обслуговування та максимальну економію часу.
5. Поясніть роль малого бізнесу (підприємництва) у розвитку ринку товарів і послуг в Україні. Яке ваше ставлення до ринків (організованих та стихійних) у вашій місцевості?
Малий бізнес швидко реагує на потреби мешканців кожної громади: відкриває крамниці у віддалених мікрорайонах і селах, пекарні, кав’ярні, майстерні та точки продажу фермерської продукції. Підприємці створюють робочі місця, сплачують податки до місцевих бюджетів і підтримують асортимент свіжих вітчизняних товарів.
Організовані ринки є корисними й потрібними, адже там місцеві фермери можуть продавати свіжі овочі, фрукти, м’ясо та молочні продукти за доступними цінами, а продукція проходить санітарно-ветеринарний контроль. Натомість до стихійних ринків (торгівлі з землі біля зупинок чи переходів) ставлення негативне: на них не дотримуються санітарних норм і температурного режиму зберігання продуктів, не сплачуються податки, а продавці не несуть відповідальності за безпечність їжі. Тому стихійну торгівлю варто переводити на спеціально облаштовані торговельні майданчики.
Кейс-випадки
Уявіть, що ви (клас / група) організовуєте волонтерську місію для підтримки Сил оборони України та складаєте продуктовий кошик на суму 2000 грн у місцевому супермаркеті. Проаналізуйте його вміст: який відсоток товарів у вашому кошику буде імпортного, а який – вітчизняного виробництва? Ваша мета – максимально підтримати економіку України. Які аргументи ви наведете, щоб переконати волонтерів купувати саме українські товари? Який вид послуг (з вивчених вами чи відомих із життєвого досвіду) ви оберете, щоб найшвидше і найбезпечніше доставити цей кошик захисникам на передову чи у військовий шпиталь?
- Склад та структура волонтерського кошика (на 2000 грн):
- Вітчизняні товари (близько 85–90 %, або 1700–1800 грн): м’ясні та рибні консерви українських виробників, сухі супи й борщі швидкого приготування, крупи, макаронні вироби, згущене молоко, мед, енергетичні злакові батончики, печиво, шоколад, питна вода, вологі серветки.
- Імпортні товари (близько 10–15 %, або 200–300 грн): лише ті продукти, які не вирощуються в Україні з природно-кліматичних причин — натуральна мелена або розчинна кава, чорний і зелений чай, горіхи чи сухофрукти (фініки, родзинки, лимони).
- Аргументи на користь купівлі українських товарів:
- Кожна гривня, витрачена на український товар, повертається в економіку держави у вигляді податків, із яких фінансуються саме Сили оборони України (зарплати військовим, закупівля зброї та боєприпасів).
- Це зберігає робочі місця на українських харчових підприємствах і підтримує вітчизняних фермерів у час війни.
- Українські продукти харчування свіжіші й дешевші за імпортні аналоги, оскільки в їхню вартість не закладено дорогі міжнародні перевезення та митні збори — отже, на 2000 грн можна купити значно більше продовольства для бійців.
- Вибір послуги для доставки:
- Для швидкої та безпечної доставки у прифронтове місто або до військового шпиталю найкраще скористатися поштово-логістичними та кур’єрськими послугами (наприклад, «Нова пошта» за програмою «Гуманітарна пошта України» або «Укрпошта»), які мають налагоджену мережу відділень поблизу лінії фронту і броньований транспорт, або ж передати пакунок через перевірені волонтерські автомобільні екіпажі.
Картографічна лабораторія
Використовуючи тематичні карти атласу 9 класу та інформацію з § 28, створіть карту «Географічний колаж українського імпорту та експорту». На контурній карті світу (або одного з регіонів, наприклад Європи) необхідно відобразити: а) географію імпорту товарів та послуг – ключові країни-імпортери для України, та умовними знаками (піктограмами на власний вибір) головні товари чи послуги, які вони постачають; б) географію експорту товарів та послуг – країни, які є основними партнерами України у сфері торгівлі, та умовними знаками (піктограмами на власний вибір) види товарів та послуг, які вони отримують. Зробіть висновки: 1) Як повномасштабна війна змінила географічну орієнтацію української торгівлі (і експорту, і імпорту) порівняно з довоєнними часами?
Дані для нанесення на контурну карту «Географічний колаж українського імпорту та експорту»:
| Напрям торгівлі | Основні країни та регіони-партнери (частка на 2024 р.) | Головні товари та послуги | Умовні знаки (піктограми для карти) |
|---|---|---|---|
| а) Імпорт в Україну | ЄС (50,4 %): Польща, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Румунія, Чехія | Паливо, автомобілі, ліки, продукти харчування, фінансові, транспортні, туристичні й освітні послуги | Каністра (паливо), вантажівка (транспорт), аптечний хрест (ліки), академічна шапочка (освіта) |
| а) Імпорт в Україну | Китай (20,3 %) | Електроніка, побутова техніка, промислове обладнання, генератори, одяг, взуття, пластмаси | Смартфон/ноутбук (електроніка), шестерня (обладнання), блискавка (генератори) |
| а) Імпорт в Україну | Туреччина (6,0 %) | Текстиль, одяг, фрукти, будівельні матеріали, побутова хімія, безпілотники («Байрактари») | Футболка (текстиль), безпілотник (оборонна техніка) |
| а) Імпорт в Україну | США (1,9 %) та Велика Британія (1,8 %) | Високотехнологічна продукція, комп’ютерна техніка, медичне обладнання, авіазапчастини, військова допомога | Мікросхема (високі технології), щит (військова допомога) |
| б) Експорт з України | ЄС (59,5 %): Польща, Румунія, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія | Зернові культури, соняшникова олія, готові харчові продукти, залізна руда, чорні метали, деревина, залізничні й автоперевезення, ІТ-послуги | Колос пшениці (зерно), крапля/соняшник (олія), злиток металу, вагон/вантажівка (транспортні послуги) |
| б) Експорт з України | Китай (5,8 %), Туреччина (5,3 %), Єгипет (3,4 %), Індія (2,4 %) | Зернові культури, рослинна олія, руди та концентрати, чорні метали | Колос пшениці, соняшник, гірнича вагонетка (руда) |
| б) Експорт з України | США (2,1 %), Велика Британія (1,5 %), Ізраїль, ОАЕ, Естонія, Кіпр, Мальта | ІТ-послуги (програмне забезпечення, аутсорсинг, хмарні рішення), бізнес-консультаційні та телекомунікаційні послуги, продукція металургії | Монітор із кодом </> (ІТ-сектор), хмара (хмарні технології) |
Висновок:
Повномасштабна війна докорінно змінила географічну орієнтацію української зовнішньої торгівлі. Якщо у довоєнні часи значна частка товарообігу припадала на росію та країни СНД, а основні потоки йшли морськими шляхами, то сьогодні торгівлю з країною-агресором повністю припинено. Головним торговельним партнером України як в експорті (59,5 %), так і в імпорті (50,4 %) став Європейський Союз, із яким активно розбудовуються залізничні й автомобільні логістичні коридори. Важливими партнерами також залишаються Китай, Туреччина, США, Велика Британія та країни Близького Сходу і Північної Африки.