· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати
§ 27. Торгівля як вид послуг. Світовий ринок товарів і послуг - Географія
ПРИГАДАЄМО
Чому торгівля належить до третинного сектору господарства?
Вона не займається видобутком природної сировини та не виготовляє матеріальних речей самостійно, а забезпечує обслуговування економіки — доставку, продаж, розподіл виробленої продукції кінцевим споживачам або підприємствам та надання супутніх сервісних послуг.
Які, на вашу думку, чинники впливають на розвиток торгівлі між країнами?
Нерівномірність розподілу природних ресурсів і кліматичні умови, рівень науково-технічного та економічного розвитку держав, міжнародний географічний поділ праці, розвиток транспортної інфраструктури, торговельна політика (мита, квоти) та участь у міжнародних економічних союзах і договорах про вільну торгівлю.
Назвіть країни світу, які є найбільшими виробниками товарів, якими ви користуєтесь щодня.
Китай (смартфони, побутова техніка, одяг, канцелярія), США (програмне забезпечення, операційні системи, процесори, напої), Німеччина (побутова хімія, косметика, транспорт, електроніка), Республіка Корея (монітори, смартфони, батареї), Польща (продукти харчування, засоби гігієни, одяг).
Працюємо з інформацією
Проведіть аналіз показників зовнішньої торгівлі для країни N, якщо її експорт становить 60 млрд дол., а імпорт – 75 млрд дол. Яким буде зовнішньоторговельний обіг? Яким буде сальдо («+» чи «-»)? Який наслідок це матиме для економіки країни N?
Розрахунок показників:
-
Зовнішньоторговельний обіг обчислюється як сума експорту та імпорту:
-
Сальдо зовнішньої торгівлі визначається як різниця між експортом та імпортом:
Сальдо є від’ємним («-»). -
Наслідки для економіки країни N: країна купує за кордоном більше товарів і послуг, ніж продає сама, тобто з держави вимивається валюта. Негативне торговельне сальдо створює тиск на курс національної грошової одиниці, може спричинити накопичення зовнішнього боргу або зменшення золотовалютних резервів, а також сигналізує про високу залежність внутрішнього ринку від іноземних постачальників.
Працюємо з картою
За допомогою тексту § 27 нанесіть на контурну карту світу ключові регіональні зони вільної торгівлі та порівняйте їхні цілі: 1) для Європи (ЄС): позначте на контурній карті країни-члени ЄС; назвіть ознаки економічної інтеграції, які має ЄС; 2) для Північної Америки (USMCA): позначте на контурній карті країни-члени USMCA; поясніть, чим ця угода відрізняється від ЄС за рівнем інтеграції; 3) для Азії (АСЕАН) та 4) для Південної Америки (МЕРКОСУР): позначте на контурній карті країни-члени цих організацій; яка роль цих регіональних організацій у розвитку зовнішньої торгівлі для їхніх країн-учасниць?
-
Європейський Союз (ЄС):
На контурній карті позначаються 27 держав Європи (Німеччина, Франція, Італія, Польща, Іспанія тощо). Головні ознаки глибокої інтеграції ЄС — функціонування єдиного внутрішнього ринку з вільним переміщенням товарів, послуг, капіталів і робочої сили («чотири свободи»), наявність спільної валюти (євро) у більшості країн-членів, а також проведення єдиної політики у сферах торгівлі, транспорту, агросектору, екології та законодавства. -
Північна Америка (USMCA):
На контурній карті позначаються США, Канада та Мексика. Ця угода є зоною вільної торгівлі, яка зосереджена на скасуванні митних тарифів, правилах цифрової торгівлі, захисті інтелектуальної власності й екологічних стандартах. На відміну від ЄС, USMCA не створює спільного наднаціонального уряду, не передбачає єдиної валюти, відкритого кордону для вільного пересування громадян без віз і спільної митної політики щодо решти світу. -
Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН):
На контурній карті позначаються 10 держав регіону: Індонезія, Малайзія, Таїланд, В’єтнам, Філіппіни, Сінгапур, М’янма, Камбоджа, Лаос, Бруней. -
Південноамериканський спільний ринок (МЕРКОСУР):
На контурній карті позначаються країни Південної Америки: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та асоційовані партнери.
Роль АСЕАН і МЕРКОСУР для країн-учасниць полягає у зниженні взаємних торговельних зборів і мит, формуванні єдиного економічного простору, стимулюванні кооперації у транспорті й агропромисловості, захисті спільних ринкових інтересів від конкуренції світових гігантів та залученні взаємних інвестицій.
Працюємо з інформацією
Проаналізуйте експортну спеціалізацію країн світу, використовуючи текст і статистичну інформацію § 27: 1) порівняння лідерів – Китай та США: визначте головні експортні товари; зробіть висновок, у чому полягає ключова різниця в їхній спеціалізації; 2) аналіз «фірмових товарів»: оберіть дві країни із групи «фірмових» експортерів та поясніть, що вплинуло на їхню спеціалізацію; 3) висновок-меседж: чому розвинені країни прагнуть експортувати інтелектуальну власність більше, ніж сировину?
-
Порівняння Китаю та США: Китай спеціалізується на масовому експорті споживчої та промислової електроніки, комп’ютерної техніки, побутових товарів, текстилю, машинобудування та електромобілів. США постачають на зовнішній ринок літаки, продукцію фармацевтики, високотехнологічні компоненти, нафту та аграрні культури. Ключова різниця: Китай виступає найбільшою «фабрикою світу» з потужним серійним виробництвом готових споживчих приладів та обладнання, тоді як США зосереджені на наукомістких розробках аерокосмічного і біотехнологічного комплексу в поєднанні з масштабним експортом енергоносіїв і зернових.
-
Аналіз «фірмових товарів»:
- Швейцарія (годинники, шоколад, фармацевтика): спеціалізація склалася завдяки історичній репутації точності, наявності потужної хіміко-фармацевтичної науки, високої кваліфікації праці та орієнтації на дорогі унікальні товари найвищої якості.
- Саудівська Аравія (нафта й нафтопродукти): спеціалізація зумовлена багатством надр найбільшого у світі басейну Перської затоки, де собівартість видобутку нафти є однією з найнижчих у світі.
- Висновок-меседж: інтелектуальна власність (патенти, софт, ліцензії, технології) формує найвищу додану вартість, не вичерпується при використанні, потребує значно менше витрат на видобуток і транспортування, ніж сировина, та забезпечує довгострокове технологічне лідерство і високий прибуток без шкоди довкіллю.
Складаємо меседжі до питань
1. У чому полягає сутність показників торгівлі: зовнішньоторговельний обіг країни, сальдо зовнішньої торгівлі? Які ще показники зовнішньої торгівлі вам відомі?
Зовнішньоторговельний обіг — це загальна вартісна сума експорту та імпорту держави за певний період часу (рік). Сальдо зовнішньої торгівлі — це різниця між вартістю експорту та імпорту, яка буває позитивною (експорт більший за імпорт), негативною (імпорт переважає експорт) або нульовою. Серед інших показників вирізняють: географічну та товарну структуру експорту й імпорту, частку країни у світовій торгівлі, коефіцієнт покриття імпорту експортом, обсяг зовнішньої торгівлі на одну особу населення.
2. За допомогою таблиці 22 в § 27 визначте п’ятірку країн – світових лідерів за обсягом експорту та п’ятірку країн за обсягами імпорту продукції різних товарних груп.
За даними таблиці 22:
- Паливо: лідери експорту — Саудівська Аравія, росія, США, Канада, ОАЕ; лідери імпорту — ЄС, США, Китай, Японія, Індія.
- Промислова продукція: лідери експорту — ЄС, Китай, США, Японія, Південна Корея; лідери імпорту — США, Китай, Сянган (Гонконг), Японія, Канада.
- Сільськогосподарська продукція: лідери експорту — ЄС, США, Бразилія, Китай, Канада; лідери імпорту — ЄС, Китай, США, Японія, росія.
- Продовольство: лідери експорту — ЄС, США, Бразилія, Китай, Канада; лідери імпорту — Китай, США, ЄС, Японія, росія.
3. Як рівень економічного розвитку країни впливає на структуру її експорту та імпорту?
Високорозвинені держави експортують переважно наукомістку продукцію, промислове обладнання, транспортні засоби, фармацевтику, електроніку, ліцензії та фінансово-цифрові послуги, а імпортують мінеральну сировину, енергоносії, тропічне продовольство або трудомісткі споживчі товари. Країни, що розвиваються, здебільшого експортують сировинні ресурси (руду, вуглеводні), сільськогосподарську сировину або напівфабрикати, а імпортують готову техніку, складне технологічне устаткування, споживчу електроніку та ліки.
4. Яка основна функція Світової організації торгівлі (СОТ) і як вона впливає на правила торгівлі для України?
Головне завдання СОТ полягає у встановленні єдиних міжнародних правил комерційної діяльності, лібералізації ринків шляхом зниження ввізних мит і нетарифних бар’єрів, розв’язанні торговельних спорів між державами та контролі за дотриманням підписаних угод. Для України членство в СОТ забезпечує рівноправний, недискримінаційний доступ вітчизняних товарів до ринків 166 країн світу, захист експортерів від необґрунтованих заборон і сприяє інтеграції нашої економіки до глобального ринку.
5. Поясніть сутність регіональних зон вільної торгівлі (ЗВТ). Наведіть приклад найвідомішої ЗВТ у світі.
Регіональна зона вільної торгівлі — це об’єднання держав певного географічного простору, які домовляються про повне або часткове скасування митних податків, квот і бар’єрів у взаємному товарообігу, зберігаючи при цьому власні автономні митні тарифи для торгівлі з третіми країнами. Найвідомішим прикладом ЗВТ є Торгова угода між США, Канадою та Мексикою (USMCA, оновлена угода НАФТА).
Кейс-випадки
Уявіть, що країна N у Європі або Північній Америці значно збільшила імпорт недорогого та якісного одягу з Азії, що призвело до закриття кількох вітчизняних швейних фабрик. Уряд розглядає можливість запровадження високого мита (податку на імпорт) на цей одяг. Розгляньте імовірні аргументи ЗА та ПРОТИ запровадження мита в країні N. Зробіть висновок: чи завжди захист внутрішнього виробника є кращим для економіки країни, ніж вигода для споживача?
Аргументи ЗА запровадження мита:
- Збереження робочих місць на вітчизняних фабриках і запобігання росту безробіття та витрат на соціальну допомогу;
- Підтримка вітчизняного легпрому та надходження додаткових коштів до державного бюджету від сплати імпортних зборів;
- Запобігання банкрутству підприємств та збереження внутрішньої податкової бази.
Аргументи ПРОТИ запровадження мита:
- Зростання роздрібних цін на одяг у магазинах, що безпосередньо вдарить по гаманцях власних громадян (особливо малозабезпечених верств населення);
- Зниження стимулів у національних фабрик модернізувати обладнання, оптимізувати витрати та шити якісніші речі в умовах захищеності від ринкової конкуренції;
- Ризик дзеркальних санкцій чи відповідних мит з боку азійських торговельних партнерів на товари, які експортує країна N.
Висновок: захист внутрішнього виробника (протекціонізм) не завжди є вигіднішим для економіки. Якщо місцеве виробництво є технологічно відсталим і неефективним, мита лише консервують застій і змушують усіх жителів переплачувати. Ефективнішою стратегією є допомога вітчизняним фабрикам у перепрофілюванні, модернізації або переході на виготовлення брендового, спеціалізованого чи преміального одягу з високою доданою вартістю, не обмежуючи при цьому вибір споживачів.
Творча лабораторія
Створіть макет етикетки або картку товару для популярного імпортованого продукту (наприклад, чаю, кави, смартфона чи автомобіля). На етикетці необхідно відобразити: а) країну-експортера товару; б) ключову перевагу виробника на світовому ринку (природні умови, ресурси чи високі технології або праця), яка надає можливість країні-експортеру виробляти цей товар; в) основних імпортерів (країни-споживачі, на ринки яких спрямовується товар); г) транспортний шлях товару до країн-імпортерів.
КАРТКА ТОВАРУ: СМАРТФОН НОВОГО ПОКОЛІННЯ
- Назва товару: Смартфон серії «Ultra Tech» (модель 2026).
- Країна-експортер (виробник): Китай (складання та випуск компонентів).
- Ключова перевага виробника: поєднання розвиненої високотехнологічної інфраструктури, величезної кількості кваліфікованої інженерної та робітничої сили, розвиненої бази суміжних виробництв (екрани, процесори, акумулятори) та наявності рідкісноземельних металів.
- Основні країни-імпортери (ринки збуту): США, країни Європейського Союзу (Німеччина, Франція, Польща), Японія, Велика Британія, Україна.
- Транспортний шлях: із заводів промислового кластера (місто Шеньчжень) товар відвантажується у морські контейнеровози з портів Південного Китаю через Південнокитайське море, Індійський океан, Суецький канал та Середземне море до європейських портів-хабів (Гамбург, Роттердам, Гданськ), звідки розвозиться залізничним і вантажним автотранспортом до складів і магазинів країн Європи та України; найновіші флагманські партії доставляються вантажними авіалайнерами.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Походження і торговельний шлях товарів із вашого щоденного вжитку.
План дослідження:
- Вибір об’єктів щоденного вжитку вдома:
- Ранкова кава (арабіка). Країна походження: Бразилія. Шлях: збір зерен на плантаціях штату Сан-Паулу -> автотранспортом до порту Сантус -> перевезення морським судном через Атлантичний океан до порту в Європі (Роттердам / Гамбург) -> обсмаження і фасування -> доставка вантажним автотранспортом в Україну.
- Ноутбук для навчання. Країна походження: Тайвань / Китай. Шлях: виготовлення мікрочипів і компонентів у Східній Азії -> остаточне складання на підприємстві -> транспортування авіарейсом або морським контейнером до Європи -> автомобільна логістика в торговельні мережі України.
- Спортивне взуття (кросівки). Країна походження: В’єтнам. Шлях: пошиття з імпортного текстилю та полімерів -> контейнерна доставка морем через Сінгапур і Суецький канал до розподільчих складів у Центральній Європі -> доставка в магазини України.
Висновок: наш щоденний побут цілковито спирається на глобальний ланцюг світової торгівлі, який зв’язує природні багатства Латинської Америки, промислові потужності Азії та транспортні вузли Європи.
2. Проєкт на тему: «Нова регіональна зона вільної торгівлі (ЗВТ), організатором якої могла би бути Україна».
Назва проєкту: Балто-Чорноморська зона вільної торгівлі (ініціатива міжморського економічного партнерства).
- Країни-учасниці: Україна, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Молдова.
- Головна мета: прискорення економічного зростання через взаємне скасування мит і спрощення прикордонного транзиту на осі «Північ – Південь» між Балтійським і Чорним морями.
- Товарна спеціалізація в межах ЗВТ:
- Україна постачає продовольство (зерно, олію), металопродукцію, залізорудну сировину, будівельні матеріали та ІТ-послуги;
- Країни Балтії забезпечують транзитні портові потужності, постачання продукції хімії, біотехнологій та високих технологій;
- Польща та Румунія забезпечують промислове обладнання, автокомпоненти, споживчі товари та паливно-енергетичні коридори.
- Очікуваний результат: диверсифікація шляхів збуту, створення спільних виробничих ланцюгів і логістичних хабів, зміцнення енергетичної та економічної незалежності Східної і Центральної Європи.
Працюємо з інтернет-ресурсами
На основі відомостей із бази даних Євростату (https://cutt.ly/vtQkEvHp) дослідіть структуру зовнішньої торгівлі ЄС: хто є основними торговельними партнерами і які типи товарів переважають в експорті та імпорті. Порівняйте цю структуру з наявними тенденціями у США та Китаї.
Головними торговельними партнерами Європейського Союзу у зовнішній торгівлі є США, Китай, Велика Британія, Швейцарія, Норвегія та Туреччина. При цьому для європейського експорту ринком номер один виступають США, а в імпорті товарів до ЄС беззаперечне лідерство утримує Китай.
Товарна структура зовнішньої торгівлі ЄС має чітку спеціалізацію:
- В експорті переважає готова високотехнологічна та наукоємна продукція з високою доданою вартістю: продукція машинобудування (автомобілі, літаки, промислове обладнання), хімічна та фармацевтична продукція, точні прилади, а також продовольство вищого цінового сегмента (сири, вино, оливкова олія).
- В імпорті провідні позиції займають енергоносії (нафта, скраплений і природний газ), споживча електроніка, комп’ютерна техніка, текстиль, одяг і промислова сировина (метали, руди).
Порівняння структури зовнішньої торгівлі ЄС із тенденціями США та Китаю:
| Регіон / Країна | Головна роль у світовій торгівлі | Особливості експорту | Особливості імпорту | Сальдо |
|---|---|---|---|---|
| Європейський Союз (ЄС) | Великий експортер машин і хімії, великий споживач енергії та електроніки | Машини, автомобілі, фармацевтика, хімікати, брендовий одяг і продовольство | Енергоносії (нафта, газ), побутова електроніка, сировина, споживчі товари | Переважно додатне або збалансоване |
| США | Найбільший світовий імпортер товарів, потужний фінансовий центр | Цивільні літаки, фармацевтика, ІТ-технології, нафта, соя та зернові | Електроніка, автомобілі, нафтопродукти, споживчі товари широкого вжитку, одяг | Стійке від’ємне (імпорт значно перевищує експорт) |
| Китай | Найбільший світовий експортер готової продукції («фабрика світу») | Електроніка, смартфони, комп’ютери, сонячні панелі, електромобілі, текстиль | Нафта, природний газ, залізна й мідна руда, мікрочипи, високоточні верстати | Стійке позитивне (експорт значно перевищує імпорт) |
ЄС, подібно до США, спеціалізується на продажу товарів із високою часткою наукових розробок, патентах та інтелектуальній власності, однак значно сильніше залежить від імпорту енергоносіїв. Китай, навпаки, виступає головним виробничим майданчиком світу, постачаючи на ринки ЄС та США готову техніку і промислові товари, закуповуючи натомість сировину й компоненти для свого гігантського виробництва.