· Ілля Добрий · ГДЗ · 13 хв. читати

§ 19. Хімічне виробництво у світі - Географія

ПРИГАДАЄМО

Які чинники впливають на розміщення підприємств хімічної промисловості?

Основними чинниками є сировинний, паливно-енергетичний, водний, споживчий, науково-технічний, транспортний та екологічний. Видобуток і первинна переробка хімічної сировини тяжіють до родовищ корисних копалин (нафти, природного газу, солей), виробництво полімерів потребує багато води й електроенергії, а випуск ліків та побутової хімії орієнтується на великі міста, споживачів і наукові центри.

Чи є ці чинники однаково важливими для хімічних виробництв у різних країнах світу?

Значення чинників суттєво відрізняється залежно від рівня економічного розвитку країни та її природних багатств. У країнах Перської затоки, Північної Африки, Канаді чи росії вирішальним є сировинний чинник (доступ до дешевої нафти, природного газу, фосфоритів і калійних солей). Натомість у високорозвинених державах Західної Європи (Швейцарія, Німеччина, Велика Британія) та Японії, де власних ресурсів мало, головну роль відіграють науковий потенціал, капітал, сучасні технології та висока кваліфікація кадрів.

Якими продуктами хімічного виробництва світових ТНК ви користуєтесь?

У повсякденному житті ми щодня використовуємо мийні засоби, пральні порошки, шампуні та зубні пасти світових корпорацій (наприклад, Procter & Gamble, Unilever, Henkel). Також у домашній аптечці часто є ліки та вітаміни від фармацевтичних гігантів Bayer, Pfizer, Johnson & Johnson чи Novartis, а в побуті та навчанні ми постійно користуємося виробами з пластмас і гуми.

Чим обумовлений ваш вибір?

Вибір конкретних товарів залежить насамперед від їхньої якості, доведеної ефективності (особливо коли йдеться про ліки), безпечності для здоров’я та доступної ціни. Важливу роль також відіграють зручність упаковки, відсутність алергенів чи токсичних фосфатів у складі побутової хімії та довіра до перевіреного виробника.

Чи ставлять світові виробники хімічної продукції питання екологічної безпеки на перший план?

Провідні хімічні корпорації високорозвинених країн приділяють екологічній безпеці першочергову увагу через суворі екологічні закони та запит суспільства: наприклад, BASF і Dow Chemical активно розробляють біорозкладні пластмаси, екологічно чисті матеріали та водневе паливо. Проте в країнах, що розвиваються, багато підприємств досі ставлять на перше місце здешевлення виробництва й отримання швидкого прибутку, що призводить до забруднення води, повітря та накопичення пластикових відходів.

Працюємо з картою

За допомогою тексту § 19 та карти «Хімічна промисловість світу» атласу з географії 9 класу знайдіть і покажіть центри виробництва мінеральних добрив. Які чинники обумовили сучасну географію виробництва мінеральних добрив у світі?

Найбільші світові центри виробництва мінеральних добрив зосереджені в Китаї (30 % світового випуску), росії (13 %), США (12 %), Індії (10 %) та Канаді (9 %). Географія галузі залежить від виду добрив та двох головних чинників — сировинного і споживчого:

  • Азотні добрива (58 % світового виробництва) виготовляють переважно з природного газу, тому центри їх виробництва розташовані біля газових родовищ, уздовж газопроводів або в регіонах з інтенсивним землеробством (Китай, США, росія, Індія, Канада, Нідерланди, країни Перської затоки).
  • Фосфатні добрива (22 %) виробляють як поблизу родовищ фосфоритів і апатитів, так і в районах масового споживання у сільському господарстві (США, росія, Марокко, Йорданія, Ізраїль).
  • Калійні добрива (20 %) суворо прив’язані до родовищ калійних солей через велику матеріаломісткість виробництва; головними виробниками є Канада, Німеччина, Білорусь і росія.

Працюємо групами (у парі)

розгляньте лікарські засоби в сімейній аптечці. Визначте, в яких країнах вироблені ліки з вашої аптечки. Знайдіть інформацію, чи належать виробники цих ліків до ТНК, згаданих у § 19. Зробіть висновок, як географія виробництва ліків у вашій аптечці відображає глобальні тенденції фармацевтичної промисловості (наприклад, переважання певних країн, роль ТНК).

Результати огляду домашньої аптечки:

  • Вітчизняні препарати: більшість простих і доступних засобів (антисептики, знеболювальні, сорбенти, краплі) виготовлені в Україні («Фармак», «Дарниця», «Артеріум»).
  • Імпортні ліки: складніші та спеціалізовані препарати вироблені переважно в країнах Європи — Німеччині (компанія Bayer, наприклад, «Аспірин», «Бепантен»), Швейцарії (компанія Novartis), Франції (Sanofi), Великій Британії, Угорщині (Gedeon Richter), Словенії (KRKA), а також у США (Pfizer, Johnson & Johnson) та Індії.
  • Належність до світових ТНК: значна частина імпортних ліків у аптечці випущена саме тими транснаціональними корпораціями, які згадані в параграфі — німецькою Bayer, швейцарською Novartis, американськими Pfizer та Johnson & Johnson.

Висновок: вміст сімейної аптечки повністю підтверджує світові тенденції розвитку фармацевтики. На ринку домінують потужні ТНК із головних фармацевтичних регіонів світу — США та Західної й Центральної Європи (Німеччина, Швейцарія, Франція, Велика Британія, Угорщина), де зосереджені величезні капітали та наукові лабораторії. Водночас помітною є зростаюча частка ліків з Індії, яка активно розвиває масове виробництво доступних медикаментів.

Складаємо меседжі до питань

1. Які особливості характеризують сучасний рівень розвитку хімічної промисловості у світі?

  • Висока інноваційність і наукоємність: галузь активно впроваджує новітні технології — від синтезу протиракових і противірусних ліків до створення біорозкладних пластмас, водневого палива та акумуляторів для електромобілів.
  • Провідна роль в економіці розвинених держав: у високорозвинених країнах хімічна індустрія є однією з провідних галузей обробної промисловості, поступаючись лише машинобудуванню.
  • Стійка регіональна концентрація: сформувалися три головні світові центри — Північна Америка (США), Західна Європа (Німеччина, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Швейцарія) та Східна Азія (Китай, Японія, Південна Корея).
  • Чітка міжнародна спеціалізація: окремі країни зосередилися на конкретних напрямах (наприклад, країни Перської затоки та Японія — на нафтохімії, Німеччина — на лаках, фарбах та інженерній хімії, Франція — на синтетичному каучуку і гумі, Швейцарія й Угорщина — на фармацевтиці).
  • Провідна роль ТНК: глобальний ринок контролюють гігантські транснаціональні корпорації (BASF, Dow Chemical, Pfizer, Novartis, Bayer тощо).

2. Визначте світових лідерів у виробництві мінеральних добрив та полімерів. Які чинники сприяють лідерству саме цих країн у глобальному хімічному виробництві?

  • Світові лідери у виробництві мінеральних добрив: Китай (30 % світового виробництва), росія (13 %), США (12 %), Індія (10 %) та Канада (9 %). За окремими видами виділяються також Марокко, Йорданія та Ізраїль (фосфатні добрива), Німеччина і Білорусь (калійні), Нідерланди та країни Перської затоки (азотні).
  • Світові лідери у виробництві полімерів (пластмас): Китай, США та Німеччина.
  • Чинники лідерства:
    1. Сировинний чинник: наявність власних великих запасів природного газу, нафти, фосфоритів і калійних солей (Китай, США, Канада, росія, країни Перської затоки, Марокко).
    2. Споживчий чинник: величезний внутрішній попит з боку потужного сільського господарства (для добрив у Китаї, Індії, США) та розвиненого машинобудування, легкої промисловості й будівництва (для пластмас у Китаї, США, Німеччині).
    3. Науково-технічний та фінансовий чинники: наявність сучасних технологій глибокої переробки сировини, потужних наукових центрів і великих капіталовкладень (США, Німеччина, Китай).

3. Підготуйте постер або ментальну мапу, що розкриває особливості хімічного виробництва в одній з країн світу (на вибір).

Ментальна мапа «Хімічна промисловість Німеччини»:

Схема до завдання

4. На основі знань про хімічне виробництво в Україні та світі проаналізуйте й порівняйте їхню структуру. Визначте, які спільні риси та суттєві відмінності існують між хімічною промисловістю України та світовими трендами.

Ознаки тільки хімічної промисловості УкраїниСпільні ознакиОзнаки тільки світової хімічної промисловості (провідні країни)
Переважає базова (основна) хімія та виробництво напівфабрикатів із відносно низькою доданою вартістю.Наявність основних підгалузей: випуск мінеральних добрив (особливо азотних), полімерів, фармацевтики та побутової хімії.Переважання високотехнологічної та наукоємної хімії (складні полімери, новітні композити, інженерна хімія, біотехнології).
Висока енергоємність і залежність від імпортної нафтогазової та фосфатної сировини.Орієнтація виробництва добрив на потреби сільського господарства, а фармацевтики — на великі міста та наукові центри.Величезні інвестиції у розробку оригінальних ліків (по 400–500 млн дол. на один новий препарат) і домінування глобальних ТНК.
Українська фармацевтика спеціалізується переважно на випуску ліків-генериків (відтворених препаратів за готовими формулами).Гострі екологічні виклики та необхідність переходу до переробки пластикових відходів і зменшення шкідливих викидів.Масштабний розвиток «зеленої» хімії: біорозкладних пластмас, водневого палива, акумуляторів для електромобілів і глибокої переробки пластику.

5. Як використання вторинної сировини та впровадження інноваційних технологій змінює світову хімічну промисловість? Поясніть позитивний вплив цих змін на довкілля та ефективність виробництва.

Світова хімічна індустрія поступово переходить від лінійної моделі («видобули нафту — виробили пластик — викинули на смітник») до економіки замкненого циклу:

  • Глибока переробка пластикових відходів: замість звичайного спалювання чи захоронення з’являються високотехнологічні підприємства (як-от завод у китайському місті Цзеян потужністю 200 тис. т на рік), які перетворюють змішані пластики без складного сортування назад на цінну хімічну сировину. Із перероблених пляшок також виготовляють одяг, меблі та будівельні матеріали.
  • Створення екобезпечних замінників та зеленої енергетики: компанії (наприклад, BASF і Dow Chemical) впроваджують біорозкладні пластмаси, екологічно чисті матеріали, розробляють водневе паливо та акумулятори для електромобілів.
  • Позитивний вплив на довкілля та ефективність: повторна переробка рятує природу від забруднення пластиком, який розкладається понад 400 років, зменшує викиди парникових газів у повітря та суттєво економить вичерпні запаси нафти й природного газу, знижуючи собівартість нової продукції.

6. Які головні тенденції та проблеми характеризують світову хімічну промисловість? Складіть короткий прогноз її подальшого розвитку з урахуванням принципів сталого розвитку.

  • Головні тенденції: стрімке зростання обсягів виробництва полімерів (з 1,5 млн т у 1950 р. до 414 млн т у 2023 р.) і мінеральних добрив (понад 208 млн т у 2023 р.); поглиблення спеціалізації країн; посилення ролі країн Азії (Китаю, Індії, Південної Кореї, країн Перської затоки) та Латинської Америки (Бразилії); активний розвиток фармацевтики й біотехнологій.
  • Головні проблеми: глобальне пластикове забруднення планети (щороку виробляється понад 400 млн т пластику, з яких переробляється лише близько 9 %), хімічне забруднення річок та ґрунтів через надмірне внесення мінеральних добрив, висока залежність галузі від викопного палива (нафти й газу) та значні шкідливі викиди в атмосферу.
  • Прогноз розвитку за принципами сталого розвитку: у найближчі десятиліття хімічна промисловість скорочуватиме випуск одноразового нафтового пластику на користь біорозкладних полімерів із рослинної сировини. Частка вторинної переробки пластику зросте з нинішніх 9 % у декілька разів завдяки заводам глибокої хімічної переробки. У виробництві добрив переважатимуть «розумні» гранули точкової дії, що не вимиваються у водойми, а самі заводи масово переходитимуть на відновлювану енергетику та «зелений» водень.

Кейс-випадки

Мінеральні добрива та полімери є одними з найважливіших продуктів сучасної хімічної промисловості, що виробляються у величезних обсягах провідними країнами світу (наприклад, Китай, США, Німеччина). Водночас їхнє виробництво та використання мають значний вплив на довкілля та безпеку життєдіяльності. Оцініть, чи переважають переваги виробництва та споживання цих хімічних продуктів над їхнім потенційним негативним впливом на суспільство та довкілля. Якими шляхами можна досягти балансу між економічною вигодою та принципами сталого розвитку?

Оцінка переваг та ризиків:
На сучасному етапі переваги використання мінеральних добрив і полімерів є життєво необхідними для людства, адже без них сучасна цивілізація не зможе функціонувати. Мінеральні добрива забезпечують високу врожайність сільськогосподарських культур і рятують понад 8-мільярдне населення Землі від голоду, а легкі, міцні й дешеві полімери є незамінними в медицині (шприци, системи переливання крові, протези), машинобудуванні, електроніці, будівництві та побуті. Водночас безконтрольне нарощування їх випуску вже призвело до критичних екологічних наслідків: засмічення Світового океану та суходолу пластиком (який розкладається понад 400 років), забруднення питної води нітратами й фосфатами, виснаження надр і отруєння повітря викидами хімічних гігантів.

Шляхи досягнення балансу зі сталим розвитком:

  • Масштабний рециклінг полімерів: збільшення частки переробки пластику (яка нині становить лише 9 %) шляхом будівництва сучасних заводів із глибокої хімічної переробки змішаних відходів (за прикладом заводу в китайському Цзеяні) та розвитку сортування сміття.
  • Перехід на екополімери: заміна одноразового пакування та пакетів на біорозкладні пластмаси і багаторазові матеріали (розробки компаній BASF, Dow Chemical).
  • Точне землеробство: науково обґрунтоване і дозоване внесення мінеральних добрив безпосередньо під корінь рослин за допомогою GPS-технологій і дронів, поєднання їх із безпечними органічними та біологічними добривами.
  • Екологізація самих заводів: встановлення замкнених систем водопостачання, сучасних газоочисних фільтрів і перехід хімічних комбінатів на чисті джерела енергії (зокрема водневе паливо).

Картографічна лабораторія

Використовуючи карти географічного атласу 9 класу, текст § 19 та додаткові джерела, створіть кластери спеціалізації виробництва хімічної продукції за регіонами світу (кластер – це група взаємопов’язаних підприємств, наукових установ та інших організацій, що зосереджені в одному регіоні). Для кожного регіону назвіть країни та, за можливості, провідні компанії (ТНК), які там зосереджені. Зробіть висновок про відмінності та спільні риси розвитку хімічного виробництва в різних регіонах світу: Європі, Азії, Північній Америці, Південній Америці, Африці, Австралії та Океанії.

Регіон світуПровідні країни регіонуСпеціалізація хімічного кластераПровідні компанії (ТНК)
ЄвропаНімеччина, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Швейцарія, Угорщина, БілорусьФармацевтика, лаки, фарби, інженерна хімія, пластмаси, синтетичний каучук і гума, побутова хімія, калійні та азотні добриваBASF, Bayer, Henkel (Німеччина), Novartis, Roche (Швейцарія), Sanofi, Michelin (Франція), Unilever, AstraZeneca (Велика Британія), Gedeon Richter (Угорщина)
АзіяКитай, Японія, Південна Корея, Індія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ізраїль, Йорданія, ТуреччинаПолімери та пластмаси, нафтохімія, усі види мінеральних добрив (азотні й фосфатні), хімічні волокна, фармацевтика, косметикаSinopec, PetroChina (Китай), Mitsubishi Chemical, Takeda (Японія), SABIC (Саудівська Аравія), LG Chem (Південна Корея), Teva (Ізраїль)
Північна АмерикаСША, КанадаПовний спектр хімічної продукції: полімери, нафтохімія, фармацевтика, біотехнології, калійні, азотні та фосфатні добрива, побутова хіміяDow Chemical, DuPont, ExxonMobil, Pfizer, Johnson & Johnson, Merck & Co., Procter & Gamble (США), Nutrien (Канада)
Південна АмерикаБразилія, Аргентина, Чилі, ВенесуелаБазова нафтохімія, біопаливо (біоетанол), мінеральні добрива (селітра, азотні добрива), фармацевтика (активно зростає у Бразилії)Braskem (Бразилія), SQM (Чилі)
АфрикаМарокко, Єгипет, ПАР, Алжир, НігеріяВидобуток гірничохімічної сировини, виробництво фосфатних та азотних добрив, первинна нафтохімія, переробка вугілля на рідке паливоOCP Group (Марокко), Sasol (ПАР)
Австралія та ОкеаніяАвстралія, Нова ЗеландіяМінеральні добрива та засоби захисту рослин для сільського господарства, вибухові речовини для гірничодобувної галузі, фармацевтикаOrica, Incitec Pivot, CSL Limited (Австралія)

Висновок:

  • Спільні риси: у всіх регіонах світу хімічна промисловість забезпечує потреби сільського господарства (добрива) та внутрішнього споживчого ринку; всюди спостерігається тісний зв’язок розміщення базових виробництв із наявністю сировини (нафти, газу, солей), а також активна діяльність великих ТНК.
  • Відмінності: між регіонами існує глибокий технологічний поділ праці. У Північній Америці, Західній Європі та Східній Азії сформувалися потужні високотехнологічні й наукоємні кластери повного циклу (від полімерів та інженерної хімії до оригінальної фармацевтики, де США, Європа та Японія контролюють понад 80 % світового ринку ліків). Натомість країни Перської затоки, Африки та Південної Америки спеціалізуються переважно на сировинній і базовій хімії перших стадій переробки — нафтохімії, виробництві фосфатних, азотних добрив та біопалива, хоча Китай, Індія, Бразилія і Туреччина сьогодні стрімко нарощують і складні фармацевтичні виробництва.

Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо

1. Спостереження (за відеоматеріалами або місцевим досвідом) за впливом хімічних підприємств на стан навколишнього середовища.

План та результати спостереження:

  1. Об’єкт спостереження: підприємство з виробництва мінеральних добрив та азотних сполук.

  2. Вплив на повітряний басейн: під час виробничого циклу в атмосферу можуть потрапляти сполуки сірки, оксиди азоту, аміак і дрібнодисперсний хімічний пил. Це спричиняє появу їдкого запаху, утворення смогу над прилеглими кварталами та підвищує ризик випадання кислотних опадів, що пошкоджують листя дерев і рослинність навколо.

  3. Вплив на водойми та підземні води: через недостатньо очищені стічні води у річки й ставки потрапляють надлишки нітратів і фосфатів. Вони викликають евтрофікацію (бурхливе «цвітіння» води синьо-зеленими водоростями), дефіцит розчиненого кисню та загибель риби.

  4. Вплив на ґрунти та ландшафт: накопичення відходів виробництва (шламонакопичувачі, відвали фосфогіпсу) вилучає родючі землі з господарського обігу. Хімічні сполуки вимиваються дощами у ґрунт, змінюючи його кислотність і знижуючи родючість.

  5. Висновок: хімічні підприємства чинять комплексну дію на всі геосфери, тому обов’язковими є впровадження замкнених циклів водоспоживання, встановлення сучасних багатоступеневих фільтрів очищення газів та дотримання санітарно-захисних зон навколо заводів.

2. Порівняння впливу на здоров’я людини зразків продукції побутової хімії різних виробників.

Ознаки тільки зразка 1 (традиційний засіб)Спільні ознаки для обох зразківОзнаки тільки зразка 2 (екологічний засіб)
Містить фосфати, сполуки хлору та агресивні аніонні ПАР (понад 15%)Призначені для очищення поверхонь, посуду чи прання текстилюСтворений на основі рослинних неіоногенних ПАР (<5%), містить біорозкладні компоненти
Має різкий синтетичний ароматВимагають дотримання інструкцій та базових правил безпеки під час використанняМає легкий природний запах ефірних олій або взагалі позбавлений ароматизаторів
Може спричиняти контактний дерматит, свербіж шкіри рук та алергічний кашель при вдиханніПроходять сертифікацію безпеки перед виходом на споживчий ринокГіпоалергенний, не подразнює дихальні шляхи та шкіру навіть без гумових рукавичок

Висновок: засоби на основі біорозкладних компонентів без фосфатів і хлору значно безпечніші для дихальної системи та шкіри людини, а також не накопичуються в організмі й не завдають шкоди природним водоймам після змивання в каналізацію.

Працюємо з інтернет-ресурсами

Дослідіть предмети у вашій квартирі (домівці): це можуть бути елементи інтер’єру, побутова техніка, речі з гардеробу чи засоби особистої гігієни. Визначте, які з них виготовлені за участі хімічної промисловості, і знайдіть в інтернеті інформацію про країну-виробника цих товарів та поясніть, чому ці речі належать до продукції хімічної промисловості.

Предмети домашнього вжитку, виготовлені хімічною промисловістю:

  • Корпус ноутбука та електричного чайника.
    Країна-виробник: Китай.
    Причина належності до хімії: деталі відлиті з полікарбонату та ударостійкого термопласту (ABS-пластику). Це штучні органічні полімери, створені шляхом глибокої хімічної переробки нафтових вуглеводнів і полімеризації.

  • Спортивна флісова куртка.
    Країна-виробник: В’єтнам (бренд із США).
    Причина належності до хімії: матеріал складається на 100% з поліестеру — синтетичного волокна, отриманого хімічним синтезом із продуктів нафтохімії (поліетилентерефталату, ПЕТ) або переробленого пластику вторинної переробки.

  • Гель для душу та рідке мило.
    Країна-виробник: Німеччина (підприємство компанії Beiersdorf / Nivea).
    Причина належності до хімії: засіб виготовлено на основі синтезованих поверхнево-активних речовин (лауретсульфат натрію), пом’якшувачів, стабілізаторів pH, консервантів та ароматичних синтетичних сполук, розроблених на фармацевтично-косметичних хімічних виробництвах.

  • Вінілові шпалери в кімнаті.
    Країна-виробник: Польща.
    Причина належності до хімії: їхній декоративний захисний шар виготовлений із полівінілхлориду (ПВХ) — пластичної маси, яка створюється хімічною взаємодією етилену з хлором, що надає матеріалу міцності та вологостійкості.

Назад