· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати

§ 17. Металургійне виробництво світу - Географія

ПРИГАДАЄМО

Які складники металургії ви знаєте?

Металургійний комплекс поділяється на дві основні галузі: чорну металургію та кольорову металургію.

Чим вони принципово відрізняються?

Чорна металургія спеціалізується на виплавці чавуну, сталі, феросплавів та виготовленні металопрокату на основі заліза, маючи масовий характер виробництва. Кольорова металургія займається виробництвом усіх інших металів (легких, важких, благородних, рідкісних) та їхніх сплавів, руди яких містять дуже малу частку корисного компонента, а технологія виплавки потребує набагато більше електроенергії.

Наведіть приклади видів сировини для чорної та кольорової металургії.

Для чорної металургії основною сировиною є залізна та марганцева руди, коксівне вугілля, металобрухт і флюсові вапняки. Сировиною для кольорової металургії слугують боксити й нефеліни (для виробництва алюмінію), мідні, поліметалічні (свинцево-цинкові), олов’яні, нікелеві, титанові руди та золотоносні породи.

Які чинники є ключовими для розміщення металургійних комбінатів?

Основними чинниками розміщення є сировинний (близькість до родовищ руд), паливний (наявність коксівного вугілля), енергетичний (наявність потужних ГЕС чи ТЕС для виплавки легких металів), транспортний (розташування у морських портах на перетині торговельних шляхів), споживчий та екологічний.

Чому металургійна продукція є важливою для світової економіки?

Метали й сплави є базовим конструкційним матеріалом для всієї сучасної індустрії. Без сталі, прокату та кольорових металів неможливий розвиток машинобудування, автомобіле-, судно-, авіа- та ракетобудування, електроніки, електроенергетики й будівництва інфраструктури.

Працюємо з інформацією

Виберіть одну з відомих потужних металургійних компаній (ТНК) або комбінатів, що працюють в одній із країн світу (на вибір). Дослідіть її діяльність і підготуйте «Досьє металургійного гіганта». Для роботи скористайтесь порадами рубрики підручника Інтелектуальний навігатор по курсу.

Досьє металургійного гіганта: ТНК «ArcelorMittal»

  1. Місце розташування, назва й логотип: Транснаціональна корпорація «ArcelorMittal» («АрселорМіттал»). Штаб-квартира розташована в м. Люксембург (Люксембург). Логотип компанії виконаний у вигляді стилізованої помаранчево-сріблястої літери «A» (символізує міцність і трансформацію сталі) над назвою бренду.
  2. Стисла історія та ключові етапи розвитку: Корпорація утворилася у 2006 році внаслідок злиття люксембурзької компанії «Arcelor» (створеної у 2002 р. об’єднанням металургійних підприємств Франції, Іспанії та Люксембургу) та індійсько-британської групи «Mittal Steel», заснованої Лакшмі Мітталом у 1976 році. У 2005 році компанія придбала найбільший в Україні металургійний комбінат «Криворіжсталь» (нині — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).
  3. Фактори розміщення: Заводи корпорації у 18 країнах на 4 континентах розміщені під впливом транспортного чинника (поблизу морських портів Західної Європи та Америки для прийому імпортної сировини), сировинного й паливного чинників (комбінати у Кривому Розі, Казахстані, Бразилії, Південній Африці поблизу власних залізорудних і вугільних шахт) та споживчого чинника (орієнтація на машинобудівні центри ЄС та США).
  4. **Головні споживачі продукції та роль у світовій економіці:**Це найбільша металургійна корпорація Європи та друга у світі (виробляє близько 65 млн т сталі на рік, де працюють 154 300 осіб), яка контролює понад 5 % світового ринку сталі. Продукція продається у 160 державах для потреб автомобілебудування, будівництва, енергетики та побутової техніки.
  5. Проблеми в роботі компанії: Висока енергоємність виробництва, суворі екологічні вимоги щодо скорочення викидів вуглекислого газу в країнах ЄС, коливання світових цін на залізну руду й енергоносії, конкуренція з боку дешевої китайської сталі, а також значні руйнування логістики та енергопостачання українського підрозділу у Кривому Розі через воєнну агресію росії.
  6. Досягнення, перспективи та проєкти розвитку: Компанія активно переходить на «зелену» металургію (програма XCarb), впроваджує електродугові печі та технології відновлення заліза за допомогою водню замість коксу. Яскравим досягненням стало виготовлення у 2024 році 2000 факелів для Олімпійських ігор у Парижі зі 100 % переробленої сталі з низьким вуглецевим слідом.

Складаємо меседжі до питань

1. Назвіть основні світові регіони та країни – лідери за обсягами виробництва чавуну та сталі. Поясніть, які чинники зумовили лідерство цих країн.

Головним осередком сучасної чорної металургії є Східна та Південна Азія, за якими йдуть Північна Америка та Європа. Першу п’ятірку світових лідерів за виплавкою сталі (станом на 2024 р.) формують Китай (1005 млн т), Індія (149,6 млн т), Японія (84 млн т), США (79,5 млн т) та росія (70,7 млн т); також потужне виробництво мають Південна Корея (63,5 млн т), Німеччина (37,2 млн т), Туреччина (36,9 млн т) і Бразилія (33,7 млн т).

  • Китай та Індія лідирують завдяки поєднанню власних покладів залізної руди й кам’яного вугілля, величезного внутрішнього ринку збуту (стрімкий розвиток машинобудування, будівництва й інфраструктури), наявності трудових ресурсів та розбудові нових заводів у морських портах.
  • Японія та Південна Корея, не маючи власної сировини, досягли успіху завдяки транспортно-географічному чиннику (розміщення комбінатів у портових містах для прийому дешевої імпортної руди й коксу морем) та орієнтації на передові технології для власного автомобіле-, суднобудування й електроніки.
  • США та країни ЄС (зокрема Німеччина) утримують високі позиції завдяки давній індустріальній базі, розвиненій транспортній інфраструктурі, використанню вторинної сировини (металобрухту) та спеціалізації на високоякісному спецпрокаті для високотехнологічних галузей.

2. Охарактеризуйте провідних світових виробників алюмінію, титану та міді (на вибір). Які чинники розміщення є визначальними для їхнього виробництва в цих країнах?

  • Виробництво алюмінію: Одноосібним світовим лідером є Китай (43,0 млн т, або понад 60 % світового випуску), за ним ідуть Індія (4,2 млн т), росія (3,8 млн т), Канада (3,3 млн т), ОАЕ (2,7 млн т), Австралія (1,5 млн т) та Норвегія (1,3 млн т). Оскільки виплавка первинного алюмінію є надзвичайно енергоємною, головним чинником розміщення заводів є енергетичний: орієнтація на дешеву гідроенергію потужних ГЕС (Канада, Норвегія, росія, Бразилія, США), запаси природного газу (ОАЕ, Нідерланди, Велика Британія) або дешеве кам’яне вугілля у поєднанні з власною сировиною (Китай, Австралія, Індія).
  • Виробництво міді: Провідні позиції посідають Чилі (5,3 млн т), Демократична Республіка Конго (3,3 млн т), Перу (2,6 млн т), Китай (1,8 млн т), США (1,1 млн т), Індонезія (1,1 млн т), росія (0,9 млн т) та Австралія (0,8 млн т). Оскільки мідні руди містять дуже мало чистого металу (часто лише 0,5–2 %), визначальним чинником розміщення мідеплавильних комбінатів є сировинний (поблизу місць видобутку руд у Чилі, Перу, ДРК, Замбії), а для виплавки рафінованої міді з концентратів і металобрухту (до 20 % світового обсягу) — споживчий чинник (Китай, США, країни Європи, Японія).
  • Виробництво титану: Світовими лідерами з виплавки титанової губки та прокату є Китай (понад половина світового виробництва), Японія, росія, Казахстан, США та Україна (яка має повний цикл — від видобутку ільменітових руд до виплавки титану). Ключовими чинниками для цієї галузі є енергетичний (високі витрати електроенергії), науково-технологічний та споживчий (орієнтація на центри авіакосмічної й оборонної промисловості).

3. Підготуйте постер або ментальну мапу про металургійне виробництво в одній з країн світу (на вибір).

Схема до завдання

4. Порівняйте структуру металургійного виробництва у світі та в Україні. Визначте спільні риси та суттєві відмінності.

Ознаки металургії світуСпільні рисиОзнаки металургії України
Активний зсув нових комбінатів у морські порти з орієнтацією на дешеву імпортну сировину (Японія, Південна Корея, країни ЄС).Провідна роль чорної металургії (виплавка чавуну, сталі, прокату) за фізичними обсягами виробництва.Чітке тяжіння більшості комбінатів до власних родовищ залізної, марганцевої руд і коксівного вугілля (Придніпров’я, Донбас).
Широкий спектр кольорової металургії: масова виплавка первинного алюмінію, міді, свинцю, цинку, олова та золота.Високий рівень концентрації виробництва та значна роль транснаціональних корпорацій (наприклад, «ArcelorMittal»).Вузька спеціалізація кольорової металургії: переважає виробництво титану, феросплавів, глинозему та вторинна переробка брухту міді й свинцю.
Переважання сучасних киснево-конвертерних та електросталеплавильних технологій, перехід на «зелену» сталь.Експортна орієнтація значної частини металургійної продукції та інтеграція у світовий ринок.Більш висока енергоємність, застаріле обладнання на частині заводів та значні втрати потужностей (зокрема у Маріуполі) через війну.
Більшість металу споживається всередині країн-виробників власним високотехнологічним машинобудуванням.Наявність комбінатів повного циклу та розвиток виробництва спецсталей і труб.У структурі виробництва та експорту велику частку все ще становлять напівфабрикати (чавун, сляби, квадратна заготовка) та залізорудна сировина.

5. Доведіть переваги використання вторинної сировини (металобрухту) для виробництва металів. Як це впливає на світову металургію та довкілля?

Використання металобрухту дає колосальну економічну та екологічну вигоду на всіх етапах виробництва:

  • Збереження вичерпних природних ресурсів: Переробка 1 тонни сталевого брухту заощаджує близько 1,5–2 т залізної руди та 1–1,5 т коксівного вугілля, а у світовій мідній промисловості майже 20 % металу вже виплавляють із вторсировини.
  • Економія електроенергії: Виплавка вторинного алюмінію з брухту потребує у 20 разів менше електроенергії, ніж його первинне виробництво з бокситів і глинозему, а виплавка сталі з брухту в електродугових печах скорочує енерговитрати понад удвічі.
  • Зміна географії металургії: Завдяки брухту будувати компактні електрометалургійні міні-заводи («мала металургія») можна безпосередньо біля великих міст і машинобудівних центрів, де накопичуються металеві відходи, незалежно від наявності рудних родовищ.
  • Захист довкілля: Відмова від видобутку руди й спалювання коксу на 70–85 % зменшує викиди парникових газів та шкідливого пилу в атмосферу, скорочує споживання води, запобігає утворенню кар’єрів і териконів та очищує території від металевого сміття.

6. Які сучасні тенденції та проблеми спостерігаються у світовій металургії? Складіть короткий прогноз її майбутнього розвитку з урахуванням екологічних і технологічних аспектів.

  • Сучасні тенденції: Поступове зміщення центрів виплавки чавуну, сталі й кольорових металів із високорозвинених держав до країн, що розвиваються (Китай, Індія, країни Перської затоки, Латинської Америки та Південно-Східної Азії); перенесення комбінатів у морські порти; висока монополізація галузі транснаціональними корпораціями (ТНК контролюють 90 % світового ринку залізної руди та більшість ринку кольорових металів).
  • Головні проблеми: Значне забруднення довкілля та високий рівень викидів вуглекислого газу, виснаження багатих рудних родовищ у старих промислових районах, висока енергоємність виробництва й надлишок сталеливарних потужностей на світовому ринку.
  • Прогноз на майбутнє: Світова металургія розвиватиметься шляхом декарбонізації та переходу до «зеленої» металургії. Доменні печі на коксі поступово замінюватимуться технологіями прямого відновлення заліза за допомогою «зеленого» водню та електродуговими печами на відновлюваній енергії. Зростатиме частка вторинної переробки металобрухту, а також попит на легкі, рідкісні та кольорові метали (алюміній, титан, мідь, літій), необхідні для електромобілів, вітрової та сонячної енергетики й аерокосмічної галузі.

Картографічна лабораторія

Використовуючи карти географічного атласу 9 класу, текст § 17 та додаткові джерела, порівняйте особливості розвитку кольорової металургії у двох регіонах світу (наприклад, Південна Америка та Європа; Азія та Північна Америка тощо) (на вибір). З’ясуйте, які кольорові метали виробляються; поясніть, які ключові чинники впливають на розміщення в кожному з регіонів. Зробіть висновок про відмінності та спільні риси в розвитку кольорової металургії між обраними регіонами.

Порівняння розвитку кольорової металургії Південної (Латинської) Америки та Європи

Ознаки Південної АмерикиСпільні рисиОзнаки Європи
Спеціалізується на видобутку руд і первинній виплавці важких та легких металів: міді (Чилі — 5,3 млн т, Перу — 2,6 млн т), олова (Перу, Болівія, Бразилія), свинцю й цинку (Перу), алюмінію (Бразилія).Розвинене виробництво алюмінію поблизу джерел дешевої енергії (ГЕС у Норвегії та Бразилії) та залучення потужних світових ТНК.Спеціалізується на кінцевих стадіях обробки: рафінуванні металів, виробництві високоякісного прокату алюмінію (Норвегія, Німеччина, Нідерланди, Велика Британія), міді, цинку, титану та складних сплавів.
Головний чинник розміщення — сировинний (поблизу унікальних родовищ мідних і поліметалічних руд Андського поясу та бокситів) і гідроенергетичний (Бразилія).Обидва регіони активно залучені до міжнародного поділу праці та світової торгівлі кольоровими металами.Головні чинники розміщення — споживчий (попит з боку авіа-, автомобілебудування й електротехніки), транспортний (портові заводи на імпортній сировині), енергетичний та переробка вторинного брухту.
Регіон є переважно нетто-експортером рудних концентратів і чорнових/рафінованих металів на світовий ринок.Висока роль кольорової металургії в індустріальному комплексі провідних країн регіонів.Регіон є одним із головних світових споживачів та імпортерів первинних кольорових металів, маючи найсуворіші екологічні стандарти виробництва.

Висновок: Кольорова металургія обох регіонів має взаємодоповнювальний характер у світовому господарстві. Південна Америка виступає потужною сировинною базою і центром первинної виплавки міді, олова, свинцю, цинку та алюмінію безпосередньо біля родовищ корисних копалин у країнах, що розвиваються. Європа, маючи виснажені власні надра, але розвинені високотехнологічні галузі, зосередилася на виплавці енергоємного алюмінію (на базі ГЕС Норвегії чи газу), глибокому очищенні імпортних металів, переробці металобрухту та випуску наукоємних сплавів і готового прокату.

Дискутуємо

Чи може світова металургія бути одночасно економічно ефективною та екологічно безпечною? Чи зможе світова металургія повністю відмовитися від «брудних» технологій? Чи є універсальна «формула успіху» для розвитку металургійної галузі, чи вона залежить від специфіки кожної країни? Як Україна може використати досвід інших країн для розвитку власної металургії?

  • Економічна ефективність та екологічна безпека: Світова металургія цілком може поєднувати прибутковість і безпеку для довкілля. Перехід на електродугові печі, замкнені цикли водопостачання та використання металобрухту вже сьогодні не лише зменшують шкідливі викиди, а й суттєво знижують витрати підприємств на енергоносії, сировину та сплату екологічних податків (вуглецевих мит).
  • Відмова від «брудних» технологій: Повністю відмовитися від застарілих мартенівських та традиційних вугільно-доменних технологій можливо у найближчі десятиліття. Цьому сприяє впровадження технологій прямого відновлення заліза (DRI) за допомогою «зеленого» водню та перехід металургійних заводів на сонячну, вітрову й гідроенергію.
  • «Формула успіху» для галузі: Єдиного шаблону для всіх держав не існує, адже успіх залежить від конкурентних переваг конкретної країни. Китай, Індія та Бразилія спираються на власні багаті надра й внутрішній ринок; Японія та Південна Корея досягли лідерства без власної сировини завдяки морській логістиці й високим технологіям; Норвегія, Канада та ОАЕ використали дешеву енергію для виплавки алюмінію.
  • Як Україні використати світовий досвід: Під час повоєнної відбудови Україні варто не відновлювати застарілі енергоємні доменні цехи, а скористатися досвідом країн ЄС, Японії та США. Наявність в Україні одних із найбільших у світі покладів залізних і титанових руд дозволяє перейти від експорту дешевої сировини й чавуну до будівництва сучасних електрометалургійних заводів, виробництва «зеленої» сталі й високоякісного металопрокату та розвитку повного циклу титанової промисловості для потреб європейського машинобудування й оборонної сфери.
Назад