· Ілля Добрий · ГДЗ · 12 хв. читати

§ 13. Видобування рудних і нерудних ресурсів в Україні та світі - Географія

ПРИГАДАЄМО

Що таке рудна (нерудна) сировина?

Рудна сировина — це гірські породи та мінерали, з яких економічно доцільно вилучати метали або їхні сполуки. Нерудна (неметалева) сировина об’єднує корисні копалини, які використовують у господарстві без вилучення металів — як хімічну сировину, будівельні матеріали, добрива або коштовне каміння.

На які групи поділяють рудні (нерудні) ресурси за використанням?

Рудні ресурси поділяють на руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних (дорогоцінних) і радіоактивних металів. Нерудні ресурси за напрямами застосування поділяють на гірничохімічні, гірничорудні (флюси, вогнетриви), будівельні, а також дорогоцінне та виробне (ювелірне) каміння.

Наведіть приклади корисних копалин, що характеризують кожну з груп рудних (нерудних) ресурсів.

Серед руд чорних металів основними є залізні (магнетит, гематит) та марганцеві руди; кольорових — боксити (алюмінієві руди) та мідні руди; благородних — золото та платина; радіоактивних — уранова руда. До нерудних належать кам’яна і калійна солі, самородна сірка, фосфорити (хімічна сировина); граніт, мармур, базальт, вапняк, каолін (будівельна та керамічна сировина); алмази, бурштин і смарагди (дорогоцінне каміння).

Які види господарської діяльності людини можуть бути пов’язані з рудними (нерудними) ресурсами?

Добувна промисловість безпосередньо видобуває ці копалини в кар’єрах і шахтах, а переробна — створює з них готову продукцію. Руди слугують основою для металургії, машинобудування та електронної індустрії, тоді як нерудні мінерали використовують у хімічному виробництві (добрива, фарби), будівництві споруд і доріг, виробництві скла, порцеляни, а також у ювелірній справі.

Працюємо з інформацією

Уявіть, що ви – експерти / експертки з питань економічної географії та міжнародних відносин. Ваше завдання – підготувати коментарі для ЗМІ, що присвячені: 1) Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства у сфері критичних сировинних матеріалів з ЄС (від 2021 р.); 2) Угоді між Україною та США щодо критичних мінералів (від квітня 2025 р.) (на вибір). Висвітліть такі позиції: а) що таке рідкісноземельні метали й чому вони набули такого стратегічного значення в сучасному світі? б) які переваги має Україна для того, щоб стати важливим гравцем на цьому ринку (розвідані запаси, географічне положення, міжнародні угоди)? в) які перспективи для України відкриває Меморандум про взаєморозуміння з ЄС або Угода зі США щодо рідкісноземельних металів? г) з якими проблемами може зіткнутися наша країна на шляху до ефективного видобування та використання своїх запасів рідкісноземельних металів? д) яке значення для світу може мати Україна як майбутній значний постачальник цих ресурсів, особливо з огляду на світову монополію Китаю (про що йтиметься далі в § 13)?

Коментар для медіа щодо партнерства України та США щодо критичних мінералів:

а) Рідкісноземельні метали — це група з 17 хімічних елементів зі схожими властивостями (скандій, ітрій і лантаноїди). Їхнє стратегічне значення зумовлене незамінністю у високотехнологічних галузях: виробництві мікрочипів, акумуляторів для електромобілів, вітрогенераторів, систем лазерного наведення, радарів та авіакосмічної техніки.

б) Україна має вагомий потенціал: значні розвідані родовища літію (у Донецькій, Кіровоградській, Житомирській областях), цирконію, танталу, ніобію, титану та берилію в межах Українського кристалічного щита. Безпосереднє сусідство з ринком ЄС і підписані стратегічні угоди роблять країну привабливим сировинним хабом для західних партнерів.

в) Угода зі США відкриває доступ до приватного капіталу світового рівня, передових технологій глибинного видобутку та безпечного збагачення руд, створює нові робочі місця й інтегрує українську промисловість у глобальні ланцюги створення високої доданої вартості замість ролі звичайного постачальника руди.

г) Головні виклики полягають у воєнних ризиках, високій енергомісткості виробництв, застарілій інфраструктурі збагачення, значних капітальних витратах на екологічну безпеку та загрозі забруднення довкілля хімічними реагентами під час переробки порід.

д) Оскільки Китай контролює левову частку світового видобутку й переробки рідкісноземельних елементів, поява масштабного українського постачальника дозволить країнам Заходу знизити критичну сировинну залежність, диверсифікувати джерела імпорту та стабілізувати ціни на ринку високих технологій.

Працюємо з картою

За допомогою атласу географії 9 класу знайдіть країни – лідери за: 1) запасами руд чорних металів (на вибір); 2) видобуванням руд чорних металів (на вибір). Зробіть висновки про рівномірність поширення сировини у світі. Яке місце за цими видами сировини посідає Україна?

Лідерами за підтвердженими запасами залізних руд є Австралія, Бразилія, росія, Китай та Україна (на ці п’ять держав припадає близько 70 % планетарних запасів). За видобутком залізної руди передують Австралія (930 млн т на 2024 рік), Бразилія (440 млн т), Китай та Індія (по 270 млн т). За запасами марганцевих руд провідні місця належать ПАР, Україні, Китаю, Бразилії та Австралії, а за їхнім видобутком лідирують ПАР, Габон та Австралія.

Поширення руд чорних металів у світі є вкрай нерівномірним: основні родовища приурочені до щитів стародавніх докембрійських платформ або складчастих поясів, тому левова частка покладів сконцентрована в обмеженій кількості великих країн.

Україна належить до провідних світових держав за запасами залізних руд (п’яте місце у світі) та посідає перше місце у світі за запасами марганцевих руд (понад 25 % світового обсягу). За видобутком залізної руди наша країна входить до десятки найбільших світових виробників (42 млн т у 2024 році).

Працюємо групами (у парі)

за допомогою карт атласу 9 класу, тексту § 13 та додаткових джерел інформації порівняйте видобуток одного з видів рудної сировини в країнах-лідерах (на вибір): 1) боксити (алюмінієві руди): Австралія – Гвінея (або Китай – Бразилія); 2) мідна руда: Чилі – Перу (або США – Індонезія); 3) олов’яна руда: Індонезія – Болівія (або Таїланд – Перу); 4) золото: Китай – Австралія; 5) руда та країни-видобувачі на власний вибір.

Порівняння видобутку бокситів (алюмінієвих руд) у Гвінеї та Австралії:

Ознаки тільки ГвінеїСпільні ознакиОзнаки тільки Австралії
Видобуток становить 130 000 тис. т на рік (1-ше місце у світі). Практично вся руда експортується у сирому вигляді морським транспортом. Головні ринки збуту — Китай та країни Європи.Належать до провідних світових експортерів бокситів. Руду видобувають переважно відкритим (кар’єрним) способом у потужних корах вивітрювання в субекваторіальному та тропічному поясах.Видобуток становить 100 000 тис. т на рік (2-ге місце у світі). Значна частина бокситів переробляється на власних потужних глиноземних комбінатах і алюмінієвих заводах країни.

оберіть один з видів природної нерудної сировини, якою Україна добре забезпечена. Дослідіть: 1) яке місце посідає Україна у світовому видобутку та запасах цього ресурсу? 2) які країни є основними конкурентами України на світовому ринку цього виду сировини? 3) які перспективи розвитку видобутку цього ресурсу в Україні? Які фактори можуть сприяти його зростанню, а які – перешкоджати?

Дослідження ринку каоліну (білої глини):

  1. Україна входить до десятки світових лідерів за розвіданими запасами первинних каолінів високої чистоти та традиційно посідає помітне місце у європейському видобутку (родовища Вінницької та Житомирської областей).

  2. Основними конкурентами на глобальному ринку є Німеччина, Велика Британія, США, Китай та Бразилія, які постачають високоочищений каолін для світової керамічної та паперової індустрії.

  3. Перспективи пов’язані з переходом від експорту сирої глини до виробництва сертифікованого тонкодисперсного каоліну для фармації, косметики та глазурованої порцеляни. Зростанню видобутку сприяють висока якість пластів, простота кар’єрної розробки та стійкий попит у Європі. Перешкоджають розвитку воєнні логістичні блокади портів, дефіцит енергії та потреба в значних інвестиціях для сучасного збагачення сировини.

Складаємо меседжі до питань

1. Що таке руда? Чому рудну сировину поділяють на чорні та кольорові метали?

Руда — це мінерал або гірська порода, вміст металів у якій є достатнім для їх промислового та економічно вигідного вилучення. Поділ на чорні та кольорові метали історично й технологічно пов’язаний зі специфікою металургії: основу чорних металів становить залізо та споріднені метали (марганець, хром), які формують понад 90 % металевого фонду планети, тоді як кольорові метали мають відмінні фізико-хімічні властивості, меншу поширеність та використовуються для специфічних технічних цілей.

2. Охарактеризуйте розміщення виробництв з видобування залізних руд (руд кольорових металів) в Україні. Поясніть чинники розміщення центрів добування рудної сировини в Україні.

Видобуток залізних руд зосереджений у Криворізькому басейні (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Кременчуцькому (Полтавська область) та Білозерському (Запорізька область) залізорудних районах. Марганцеву руду добувають у Нікопольському басейні. Серед руд кольорових металів видобувають переважно ільменітові (титанові) руди на Іршанському (Житомирщина) та Вільногірському (Дніпропетровщина) комбінатах; уранові руди — на Кіровоградщині; розвідані родовища літію є на Житомирщині, Кіровоградщині та Донеччині.

Головним чинником розміщення є сировинний (геологічний): підприємства розташовані безпосередньо біля виходів кристалічних порід Українського щита, де сконцентровані багаті рудні пласти, а також наявні розвинута енергетична база й мережа залізничного транспорту для перевезення вантажів.

3. Які основні чинники впливають на розміщення та обсяги видобутку нерудної сировини у світі?

Видобуток нерудної сировини визначається кількома ключовими чинниками:

  • природно-ресурсним: локалізація великих осадових басейнів (солі, фосфорити, вапняки) або магматичних тіл (граніти, алмази);
  • споживчим: будівельні матеріали добувають максимально близько до міст та інфраструктурних об’єктів через невигідність далекого транспортування піску й щебеню;
  • кліматичним: отримання кухонної солі випаровуванням морської води можливе лише в районах із сухим і спекотним кліматом;
  • науково-технічним і капітальним: переробка калійних руд чи добування алмазів вимагають передових технологій та інвестицій.

4. Підготуйте постер або ментальну мапу про добування одного з видів рудної або нерудної сировини світу, що має глобальне значення (на вибір).

Схема до завдання

5. Поясніть лідерство окремих країн на світових ринках рудної (нерудної) сировини. Назвіть та покажіть на карті країни – лідери за видобуванням рудної (нерудної) сировини (на вибір).

Лідерство окремих держав формується завдяки поєднанню унікальних геологічних умов (потужні родовища багатих руд), сприятливого залягання (можливість дешевого відкритого видобутку), наявності власної потужної промисловості або орієнтації на експорт.

На прикладі залізної руди світовими лідерами є:

  • Австралія (родовища басейну Пілбара в штаті Західна Австралія) — світовий лідер з видобутку (930 млн т);
  • Бразилія (родовища штату Мінас-Жерайс та масив Каражас) — друге місце (440 млн т);
  • Китай (родовища на північному сході та сході країни) — видобуває 270 млн т для власної металургії;
  • Індія (штати Одіша, Джаркханд) — 270 млн т;
  • росія (Курська магнітна аномалія, Сибір) — 91 млн т.

На карті ці центри тяжіють до зон кристалічних щитів давніх платформ.

6. Оцініть місце України на світових ринках руд чорних і кольорових металів, кам’яної солі. Які чинники впливають на її роль як експортера чи імпортера цих видів сировини?

Україна залишається одним із помітних експортерів залізної руди до країн Центральної Європи та Азії і має світове значення за покладами марганцю. У сегменті кольорових металів наша держава є постачальником титанової сировини (ільменіту), цирконію та має перспективні запаси літію та урану, водночас імпортує глинозем та алюміній через зупинку власного виробництва.

Ситуація з кам’яною сіллю кардинально змінилася: якщо до 2022 року Україна повністю забезпечувала внутрішній ринок та була провідним експортером солі в Європі завдяки ДП «Артемсіль» у місті Соледар, то внаслідок бойових дій та російської окупації підприємство було знищене. Сьогодні держава перетворилася на нетто-імпортера, завозячи понад 80 % солі з Туреччини, Румунії, Польщі та Єгипту, тоді як внутрішній видобуток обмежений західноукраїнськими родовищами (Дрогобич, Теребля).

7. Чому діяльність гірничодобувної промисловості, пов’язана з видобутком рудної (нерудної) сировини, може створювати екологічні проблеми?

Розробка родовищ призводить до глибокої трансформації географічної оболонки:

  • відкриті кар’єри та відвали пустої породи формують антропогенні «місячні ландшафти», виводячи з обороту тисячі гектарів родючих ґрунтів і лісів;
  • гірничі роботи викликають зниження рівня ґрунтових вод, утворення підземних пустот, провалів і зсувів земної поверхні;
  • пил із кар’єрів та хвостосховищ забруднює атмосферне повітря важкими металами;
  • вимивання токсичних сполук і кислот із відвалів отруює річки та підземні водоносні горизонти довкола гірничозбагачувальних підприємств.

Картографічна лабораторія

Скористайтесь картою «Ресурси Світового океану» в атласі 9 класу та виявіть: 1) які види рудної та нерудної сировини можна видобувати з дна Світового океану або з його вод? 2) У яких регіонах Світового океану, поблизу яких країн зосереджені найбільші розвідані запаси цих ресурсів? Покажіть їх на карті. Поясніть, чому видобуток рудної та нерудної сировини з морського дна або води є складним і дороговартісним, але стає перспективним напрямом у сучасному світі?

  1. Види сировини, які добувають з океану та його дна:
  • Рудна сировина дна: залізомарганцеві конкреції (містять манган, залізо, нікель, кобальт, мідь, титан і рідкісноземельні метали), глибоководні поліметалічні сульфіди та кобальтоносні марганцеві кірки на підводних горах; на шельфі — розсипи титану (ільменіт, рутил), циркону, золота, платини й олов’яного каменю (каситериту).
  • Нерудна сировина з води: кухонна (кам’яна) сіль, сполуки магнію, брому, калію та йоду.
  • Нерудна сировина з дна та шельфу: будівельні піски, гравій, черепашник, вапняковий мул, фосфорити, а також розсипи алмазів у прибережній зоні.
  1. Основні регіони зосередження та райони видобутку на карті:
  • Зона Кларіон-Кліппертон у Тихому океані (між Гаваями та Мексикою) — найбільше у світі скупчення високоякісних залізомарганцевих конкрецій.
  • Шельф Південно-Західної Африки (Намібія, ПАР) — масштабний підводний видобуток ювелірних алмазів із дна Атлантичного океану.
  • Узбережжя Південно-Східної Азії (Індонезія, Малайзія, Таїланд) — розсипи олов’яних руд на шельфі.
  • Шельф Австралії та Індії — титанові та цирконієві прибережно-морські піски.
  • Теплі затоки та узбережжя Індії, Китаю, Єгипту, Тунісу, Франції, Австралії — випаровування морської солі у спеціальних басейнах (салінах).
  1. Складність та перспективність океанічного видобутку:
  • Складність і дорожнеча зумовлені екстремальним середовищем: глибини сягають 3000–6000 метрів, тиск води перевищує сотні атмосфер, навколо повна темрява та агресивне солоне середовище, яке швидко руйнує метал. Потрібні спеціальні роботизовані підводні апарати, глибоководні труби-підйомники та дорогі судна забезпечення. Крім того, існує значний ризик непоправного руйнування вразливих донних екосистем.
  • Перспективність полягає в тому, що родовища на суходолі поступово вичерпуються, а вміст корисних компонентів у них падає. Океанічні поклади містять величезну концентрацію металів, необхідних для переходу на «зелену» енергетику, акумуляторів для електромобілів, електроніки та військової техніки. Країни та міжнародні компанії прагнуть отримати доступ до ресурсів дна, щоб зменшити залежність від монополії окремих держав.

Творча лабораторія

Стартап підприємства добувної промисловості свого краю. Оберіть для проєкту кар’єр з видобутку природної нерудної сировини у вашому регіоні. Запропонуйте: 1) шляхи зменшення негативного впливу діяльності кар’єру на довкілля та мешканців (без зупинки видобутку); 2) прості та корисні продукти або послуги для потреб громади чи повсякденного життя, які можна створити, використовуючи нерудну сировину цього кар’єру.

Проєкт стартапу: Кар’єр із видобутку граніту та будівельного каменю (на прикладі Коростишівського родовища граніту, Житомирська область).

  1. Шляхи зменшення негативного впливу на довкілля та мешканців без зупинки робіт:
  • Встановлення систем водяного зрошення (гідрознепилення) на дробарно-сортувальних лініях і регулярне поливання технологічних доріг автоцистернами для зв’язування пилу.
  • Створення захисних лісосмуг із густих швидкорослих дерев і кущів по периметру кар’єру, а також насипання захисних земляних валів для поглинання шуму техніки.
  • Заміна відкритих вибухових робіт сучасними гідромолотами, канатними пилами з алмазним напиленням або технологіями локального спрямованого розпушування без утворення ударної хвилі та хмар пилу.
  • Очищення та відстоювання кар’єрних вод у системі послідовних басейнів-відстійників із повторним використанням води для технічних потреб кар’єру замість її скидання в місцеві річки.
  • Обмеження руху вантажного транспорту в межах населеного пункту: створення об’їзного шляху та заборона перевезень у нічні години.
  1. Продукти та послуги для потреб громади та повсякденного життя:
  • Виробництво дрібної міцної бруківки та тротуарних плит із відходів обробки граніту для мощення пішохідних зон, шкільних подвір’їв і паркових доріжок.
  • Виготовлення гранітного відсіву для протиожеледної обробки доріг узимку (як екологічна заміна солі, що псує взуття й шкодить рослинам) та для облаштування водовідвідних дренажних систем.
  • Створення міцних вуличних меблів: антивандальних гранітних лавок, урн, квіткових клумб та огорож для благоустрою населеного пункту.
  • Виробництво кухонних стільниць, підвіконь і декоративної крихти для утеплення та ландшафтного дизайну присадибних ділянок жителів громади.
Назад