· Ілля Добрий · ГДЗ · 15 хв. читати
§ 12. Мінеральні ресурси та ресурсозабезпеченість. Видобування паливних ресурсів в Україні та світі - Географія
ПРИГАДАЄМО
Що таке мінеральні ресурси?
Це сукупність усіх корисних копалин, мінералів та гірських порід у надрах і на поверхні Землі, які людина видобуває та безпосередньо використовує або може використовувати в господарській діяльності.
Яке їхнє значення для господарства?
Вони формують первинну матеріально-сировинну й енергетичну основу економіки: забезпечують роботу електростанцій, транспорту та опалення (паливо), постачають метали для машинобудування й будівництва (руди), а також сировину для хімічної промисловості й виробництва будівельних матеріалів.
Наведіть приклади паливних корисних копалин.
До них належать нафта, природний газ, кам’яне вугілля, буре вугілля, горючі сланці та торф.
Чому видобуток корисних копалин належить до первинного сектору економіки?
Цей процес безпосередньо пов’язаний із вилученням природних багатств із навколишнього середовища без їхньої глибокої переробки, створюючи сировинну базу для підприємств вторинного сектору (металургії, нафтопереробки, хімії).
Де в Україні розташовані найбільші басейни паливних ресурсів?
Поклади кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому (Донбас) та Львівсько-Волинському басейнах, бурого вугілля — у Дніпровському басейні. Родовища нафти й природного газу розташовані в межах трьох нафтогазоносних регіонів: Дніпровсько-Донецького (основний видобуток), Карпатського на заході та Причорноморсько-Кримського на півдні.
Працюємо з інформацією
Спираючись на знання, які здобули, вивчаючи географію 8 класу, та за допомогою табл. 10 § 12 і додаткових джерел інформації з’ясуйте, які групи мінеральних ресурсів наявні в Україні.
У надрах України зосереджені всі чотири основні групи мінеральних ресурсів:
- Паливні (горючі: кам’яне та буре вугілля, природний газ, нафта, торф, сланцевий газ; ядерні: значні запаси уранових руд у Кіровоградській області).
- Металеві (чорні метали: залізні руди Кривбасу та Кременчука, марганцеві руди Нікопольського басейну; кольорові та рідкісні: титанові руди, цирконій, поклади літію, нікелю, берилію).
- Неметалеві (хімічна сировина: кам’яна сіль Донбасу та Закарпаття, калійна сіль Прикарпаття, самородна сірка; будівельна сировина: граніти Українського щита, вапняки, глини, кварцові піски; ювелірне каміння: бурштин Полісся, топази).
- Гідромінеральні (прісні артезіанські води, лікувальні мінеральні джерела Моршина, Трускавця, Миргорода, Поляни, термальні води Закарпаття, лікувальні грязі лиманів).
За допомогою карт атласу 9 класу та додаткових джерел інформації створіть схему або ментальну мапу «Паливна промисловість як вид економічної діяльності України».
Працюємо групами (у парі)
За допомогою тексту § 12, додаткових джерел та власного досвіду (результатів спостережень) розробіть мініпроєкт або «План дій» для подолання паливного дефіциту в Україні (на вибір): 1) оберіть найактуальніший, на вашу думку, шлях подолання проблеми енергетичного дефіциту в країні (мал. 60); 2) виокремте конкретні заходи (розробка нових родовищ; імпорт вугілля; створення стратегічних запасів тощо), які, на вашу думку, є найбільш ефективними для розв’язання проблеми; 3) визначте відповідальні за реалізацію проєкту сторони (держава, компанії, населення, міжнародні організації); 4) запропонуйте заходи раціонального використання та збереження палива у вашому регіоні для майбутніх поколінь.
План дій: «Комплексне подолання енергетичного та паливного дефіциту в Україні»
-
Пріоритетний шлях подолання проблеми
Поєднання пошуку внутрішніх резервів України (збільшення власного видобутку, енергоефективність) із диверсифікацією зовнішніх джерел імпорту. -
Конкретні дієві заходи
- Впровадження сучасних технологій буріння (горизонтальні свердловини, гідророзрив) для інтенсифікації газовидобутку на діючих та глибоких горизонтах Дніпровсько-Донецької западини.
- Створення захищених підземних стратегічних запасів нафти, нафтопродуктів та вугілля щонайменше на 90 днів споживання.
- Диверсифікація імпорту палива через розширення логістичних маршрутів з країн ЄС, США та Азербайджану без залежності від одного постачальника.
- Заміщення викопного палива місцевими відновлюваними джерелами: розвиток біогазових установок на агровідходах, переведення котелень на пелети та тріску.
- Відповідальні сторони
- Держава: розробка пільгових умов оподаткування для енергоощадних проєктів, фінансування геологорозвідки, контроль за створенням стратегічних резервів.
- Видобувні та енергетичні компанії: закупівля енергоефективного обладнання, мінімізація технологічних втрат газу при транспортуванні.
- Населення: своєчасне утеплення помешкань, заміна застарілих газових котлів, свідоме зменшення споживання тепла й електрики в пікові години.
- Міжнародні партнери: залучення іноземних грантів, кредитів і передача передових технологій буріння та переробки палива.
- Заходи раціонального використання палива в регіоні
- Проведення комплексної термомодернізації комунальних будівель (шкіл, лікарень, дитсадків) із встановленням індивідуальних теплових пунктів та погодних регуляторів.
- Оптимізація роботи міського транспорту: розвиток мережі тролейбусів та електробусів замість дизельних маршрутних таксі.
- Модернізація теплотрас із заміною зношених труб на попередньо ізольовані для ліквідації тепловтрат у ґрунт.
Складаємо меседжі до питань
1. Що таке мінеральні ресурси? Як змінились ваші уявлення про мінеральні ресурси з позицій економічної географії?
Мінеральні ресурси — це всі природні мінеральні утворення та гірські породи літосфери, які людство видобуває та застосовує у виробництві як сировину чи енергоносії.
Якщо в курсі загальної географії вони розглядалися насамперед як гірські породи певного геологічного віку, то з позицій економічної географії вони оцінюються як матеріальна основа національної економіки, фактор розміщення виробництва та стратегічний важіль енергетичної незалежності, що має конкретну собівартість видобутку та обмежені терміни вичерпання.
2. Що таке ресурсозабезпеченість? Поясніть, чому цей показник важливий для країн світу і як його можна обчислити.
Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між величиною розвіданих запасів корисних копалин та обсягами їхнього використання (або кількістю населення території).
Вона показує потенціал держави забезпечувати свої внутрішні потреби власними ресурсами, прогнозувати перехід до імпортозалежності, розраховувати можливості експорту та визначати часові межі функціонування видобувних галузей.
Обчислення здійснюють за двома формулами:
- За терміном вичерпання (у роках):
де — розвідані запаси, — річний обсяг видобутку (або споживання). - За запасами на одну особу:
де — чисельність населення країни.
3. Підготуйте постер або ментальну мапу про: один з видів мінеральних ресурсів світу; одну зі сфер паливної промисловості (на вибір).
4. Назвіть та покажіть на карті країни, які є лідерами за запасами: а) нафти та природного газу; б) кам’яного вугілля; в) залізних руд; г) на власний вибір. Які закономірності в поширенні цих видів мінеральних ресурсів ви можете виявити?
Країни-лідери за розвіданими запасами:
- а) Нафта: Венесуела, Саудівська Аравія, Канада, Іран, Ірак; природний газ: росія, Іран, Катар, США, Саудівська Аравія.
- б) Кам’яне вугілля: США, Китай, росія, Австралія, Індія, Німеччина, Україна.
- в) Залізні руди: Австралія, Бразилія, росія, Китай, Україна.
- г) Уранові руди (власний вибір): Австралія, Казахстан, Канада, росія, Намібія.
Закономірності просторового поширення:
- Паливні мінеральні ресурси (нафта, природний газ, вугілля) генетично є осадовими породами органічного походження. Вони приурочені виключно до чохлів давніх і молодих платформ, міжгірних прогинів та тектонічних западин, де накопичувалися значні шари органіки.
- Рудні ресурси (залізні, марганцеві, уранові руди) мають магматичне чи метаморфічне походження. Вони зосереджені на виходах кристалічного фундаменту (щитах давніх платформ) або в поясах складчастості з давніми вулканічними й тектонічними процесами.
5. Оцініть місце України на світових ринках нафти, природного газу та вугілля (експортер чи переважно імпортер цих ресурсів). Які чинники впливають на її роль на цих ринках?
Місце України на енергетичних ринках:
- Нафта: держава є глибоким нетто-імпортером. Власний видобуток становить лише близько млн т на рік, що покриває приблизно 16 % внутрішнього попиту, тому понад 80 % сировини та готових нафтопродуктів завозиться з-за кордону.
- Природний газ: Україна вийшла майже на повне самозабезпечення для власних потреб (видобуток становить млрд м³ за внутрішнього споживання млрд м³). Країна не є експортером, але утримує статус важливого транзитера й оператора найбільших у Європі підземних сховищ газу.
- Вугілля: маючи колосальні запаси (понад млрд т), через окупацію росією східних районів Донбасу та руйнування видобувної інфраструктури Україна втратила позиції експортера й змушена періодично імпортувати дефіцитне антрацитове та коксівне вугілля для теплоелектростанцій і металургії.
Чинники впливу: ступінь геологічної розвідки та виснаженість старих родовищ Карпат і Донбасу; глибина залягання пластів і небезпечні умови праці; військові дії, мінування та окупація на сході й південному шельфі; нестача капіталовкладень у глибоке буріння й передові технології.
6. У чому полягає суспільна значущість раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів? Які екологічні наслідки може мати нераціональне використання паливних ресурсів?
Суспільна значущість полягає в гарантуванні національної безпеки й незалежності держави від зовнішнього тиску країн-експортерів, зниженні фінансових витрат сімей на комунальні послуги, зменшенні витрат промисловості та збереженні невідновних природних багатств для наступних поколінь.
Екологічні наслідки нераціонального використання:
- Масштабні викиди вуглекислого й чадного газів, які посилюють парниковий ефект і глобальне потепління.
- Випадання кислотних опадів через викиди сполук сірки й азоту при спалюванні вугілля та мазуту.
- Утворення міського токсичного смогу, що спричиняє хвороби дихальної системи.
- Забруднення ґрунтів і підземних горизонтів нафтопродуктами під час видобутку та аварій на трубопроводах.
- Порушення рельєфу та руйнування екосистем через кар’єри, провали над шахтами та накопичення териконів.
Кейс-випадки
Доступ до енергетичних ресурсів, зокрема нафти, є критично важливим фактором для економічного розвитку, національної безпеки та рівня життя населення в сучасному світі. Нафтова забезпеченість країни залежить не лише від обсягу її власних розвіданих запасів, а й від інтенсивності споживання та кількості населення. Проаналізуйте нафтову забезпеченість різних країн світу за наведеними статистичними даними (на 2024 р.): Спираючись на Інтелектуальний навігатор по курсу § 12, обчисліть показники ресурсозабезпеченості вказаних країн нафтою. Зробіть висновки: а) які країни мають найвищу та найнижчу ресурсозабезпеченість у роках? Чому? б) які країни мають найвищу та найнижчу ресурсозабезпеченість на душу населення? Чому? в) як показники RR та RP відображають різну енергетичну ситуацію країн (наприклад, залежність від імпорту, потенціал експорту)? г) які можна зробити висновки про нафтову забезпеченість України з огляду на отримані дані та поточну геополітичну ситуацію?
Розрахунок показників ресурсозабезпеченості:
- Ресурсозабезпеченість у роках ():
Оскільки запаси наведені в млрд барелів (), а споживання — у млн барелів/рік (), для розрахунку переводимо запаси в млн барелів (множимо на ):
- Саудівська Аравія:
- США:
- Норвегія:
- Японія:
- Україна:
- Ресурсозабезпеченість на душу населення ():
Переводимо розвідані запаси у барелі () та ділимо на кількість населення ( осіб), що дорівнює барелів/особу:
- Саудівська Аравія:
- США:
- Норвегія:
- Японія:
- Україна:
Зведена таблиця розрахунків:
| Країна | Розвідані запаси (), млрд барелів | Річне споживання (), млн барелів/рік | Населення (), млн осіб | Ресурсозабезпеченість у роках () | Ресурсозабезпеченість на душу населення (), бар./особу |
|---|---|---|---|---|---|
| Саудівська Аравія | 298 | 1277{,}5 | 37 | ||
| США | 69 | 7482{,}5 | 342 | ||
| Норвегія | 6{,}8 | 11 | 5{,}5 | ||
| Японія | 0{,}005 | 1168 | 123 | ||
| Україна | 0{,}4 | 54{,}75 | 41{,}2 |
Висновки:
а) Найвищу забезпеченість у роках має Норвегія ( року) завдяки невеликому внутрішньому ринку споживання при значних покладах на шельфі, а також Саудівська Аравія ( року) завдяки грандіозним запасам нафти. Найнижчу забезпеченість має Японія ( року, тобто півтора дня), надра якої практично позбавлені покладів вуглеводнів при гігантському промисловому споживанні.
б) Найвищу забезпеченість на душу населення має Саудівська Аравія ( бар./особу) та Норвегія ( бар./особу), оскільки колосальні або значні поклади нафти діляться на невелику чисельність громадян. Найнижчий показник у Японії ( бар./особу) через поєднання великого населення ( млн осіб) та відсутності запасів.
в) Показники наочно розкривають зовнішньоторговельний стан держав: Саудівська Аравія та Норвегія виступають світовими експортерами завдяки надлишковим запасам. США мають великі поклади, але через надпотужне споживання ( млн барелів) показник становить лише року, що вимагає постійного пошуку нових джерел та імпорту. Японія повністю залежить від зовнішніх постачань.
г) Власна забезпеченість України є низькою: наявних розвіданих запасів ( млрд барелів) вистачить лише на року поточного споживання, а на одного жителя припадає менше барелів. В умовах геополітичної нестабільності, постійних атак агресора на нафтобази й НПЗ та блокування Чорноморського узбережжя країна перебуває в зоні високого ризику, тому першочерговими кроками є нарощування імпорту палива з країн ЄС, розвиток власної нафтопереробки в безпечних західних регіонах, створення мережі розподілених підземних сховищ нафтопродуктів та стимулювання переходу транспорту на електрику й альтернативні види палива.
Дискутуємо
Добування паливних ресурсів поступово зміщується до районів зі складними природними умовами та на шельф Світового океану. Як може змінитись географія видобутку паливних ресурсів у найближчі 20–30 років, враховуючи технологічний прогрес та зростання світового попиту? Які виклики створює для ТНК, країн та людства загалом видобуток паливних ресурсів у екстремальних умовах (Арктика, глибоководний шельф тощо)? Свою відповідь обґрунтуйте.
Через вичерпання легкодоступних родовищ на суходолі видобуток зміщуватиметься вглиб Світового океану (глибоководні ділянки шельфу понад 1500–2000 метрів), у полярні широти Арктики, а також у важкодоступні пустельні й тайгові райони. Водночас розвиток технологій горизонтального буріння та гідророзриву пласта дозволить розширити видобуток важкої нафти, бітумінозних пісків (Канада, Венесуела) та сланцевого газу на суходолі.
Освоєння ресурсів в екстремальних умовах породжує серйозні виклики:
- Для транснаціональних корпорацій (ТНК): надвисока собівартість розвідки й будівництва платформ, потреба в унікальних кригостійких технологіях та ризик колосальних фінансових збитків у разі аварій або падіння цін на нафту.
- Для держав: загострення геополітичної боротьби за розподіл морських кордонів і шельфу (особливо в Арктиці), необхідність захисту стратегічних об’єктів та регулювання діяльності видобувних компаній.
- Для людства та довкілля: загроза масштабних техногенних катастроф. Ліквідація розливів нафти в умовах вічної мерзлоти, штормів або льодового покриву практично неможлива, що ставить під загрозу крихкі полярні та глибоководні морські екосистеми.
Виконуємо практичні роботи
Тема: Позначення на контурній карті світу найбільших басейнів видобування вугілля, нафти й природного газу.
Завдання 1. Знайдіть і покажіть найбільші басейни добування нафти і природного газу у світі та Україні (за допомогою § 12, карт атласу та рекомендацій учителя / вчительки).
У світі:
- Перська затока (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Ірак, Іран, Катар);
- Західносибірський нафтогазоносний басейн (росія);
- Басейн Мексиканської затоки (США, Мексика);
- Басейн озера Маракайбо та басейн річки Оріноко (Венесуела);
- Басейн Північного моря (Норвегія, Велика Британія);
- Гвінейська затока (Нігерія, Габон);
- Басейн Каспійського моря (Азербайджан, Казахстан, Туркменістан);
- Зондський басейн / Південнокитайське море (Малайзія, Індонезія, Бруней).
В Україні:
- Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна провінція (родовища газу: Шебелинське, Єфремівське, Хрестищенське, Яблунівське; нафти: Охтирське, Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське);
- Карпатська нафтогазоносна провінція (родовища: Долинське, Бориславське, Битків-Бабчинське);
- Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція (родовища шельфу Чорного та Азовського морів — Стрілкове, Голіцинське, Штормове).
Завдання 2. Знайдіть і покажіть басейни та райони добування вугілля у світі та Україні (за допомогою § 12, карт атласу та рекомендацій учителя / вчительки).
У світі:
- Басейни Китаю: Хуанхе, Датун, Шеньсі;
- Басейни США: Аппалацький, Іллінойський, басейн річки Повдер (західні штати);
- Басейни Індії: Дамодарський (Дамодар-Ранігандж);
- Басейни Австралії: Сіднейський, Боуен;
- Басейни Європи: Верхньосілезький (Польща), Рурський (Німеччина);
- Басейни росії: Кузнецький (Кузбас), Кансько-Ачинський (буре вугілля).
В Україні:
- Донецький кам’яновугільний басейн (Донбас: Західний Донбас у Дніпропетровській області — Павлоград, Тернівка, Шахтарське; центральна та східна частини в Донецькій і Луганській областях);
- Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн (Львівська та Волинська області — Нововолинськ, Шептицький);
- Дніпровський буровугільний басейн (Олександрія в Кіровоградській області та суміжні райони Черкаської, Житомирської областей — видобуток припинено).
Завдання 3. Зробіть висновки про закономірності розташування найбільших басейнів видобутку нафти, природного газу та кам’яного вугілля.
Розміщення паливних корисних копалин підпорядковане тектонічній та геологічній будові земної кори:
- Родовища нафти й природного газу пов’язані з потужними шарами осадових порід у тектонічних прогинах, передгірних прогинах або на шельфі Світового океану, де в давні геологічні епохи відбувалося активне накопичення органічних решток без доступу кисню.
- Родовища кам’яного вугілля приурочені до крайових і міжгірних прогинів платформ та складчастих областей, де в палеозойську еру (зокрема в кам’яновугільний період) існували сприятливі умови для накопичення та перетворення деревної рослинності у вугільні пласти.
- Більшість розвіданих запасів вугілля зосереджена в помірних широтах Північної півкулі (Євразія, Північна Америка), тоді як нафтогазові ресурси утворюють гігантські пояси як у субтропічних/тропічних широтах (Близький Схід, Карибський басейн, Західна Африка), так і в помірних та арктичних широтах (Західний Сибір, Північне море, Аляска).
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Спостереження за роботою місцевого кар’єру з видобутку мінеральної сировини та наслідками його діяльності для природи (за умови їх наявності).
План спостереження та результати польового дослідження кар’єру з видобутку будівельної сировини (граніту, глини чи піску):
- Об’єкт спостереження: відкритий піщаний або гранітний кар’єр на околицях населеного пункту.
- Технологічний процес: зняття родючого шару ґрунту (розкривні роботи), виймання корисної копалини екскаваторами, транспортування вантажівками на переробку.
- Вплив на компоненти довкілля: утворення штучного глибокого котловану (техногенного бедленду), руйнування ґрунтового покриву та рослинності, запилення прилеглих територій, підвищений шум від техніки, зниження рівня ґрунтових вод навколо виїмки.
- Заходи відновлення: після завершення видобутку обов’язкова рекультивація — виположування укосів, нанесення родючого шару землі й заліснення, або створення штучної водойми для відпочинку.
2. Обчислення ресурсозабезпеченості окремих країн світу мінеральними ресурсами.
Для розрахунку за формулою використано дані видобутку 2024 року з підручника (§ 12, мал. 62) та дані світових розвіданих запасів:
Розрахунок ресурсозабезпеченості кам’яним вугіллям:
- Китай:
- Розвідані запаси: близько .
- Річний видобуток: .
- США:
- Розвідані запаси: близько .
- Річний видобуток: .
- Індія:
- Розвідані запаси: близько .
- Річний видобуток: .
США мають колосальну ресурсозабезпеченість вугіллям (понад 500 років) за помірного видобутку, тоді як Китай за надвисоких обсягів споживання та видобутку вичерпає свої поточні розвідані родовища значно швидше.
3. Зіставлення карти розміщення вугільних басейнів, районів видобутку нафти й природного газу з картою густоти населення.
Зіставлення тематичних карт атласу свідчить:
- Більшість найстаріших вугільних басейнів (Донбас в Україні, Верхня Сілезія в Польщі, Рур у Німеччині, північно-східні басейни Китаю) розташовані в районах із високою густотою населення (понад ). Історично саме вуглевидобуток сприяв швидкій урбанізації, розбудові металургії та утворенню великих міських агломерацій.
- Найбільші нафтогазові райони світу нерідко розміщені в зонах із вкрай низькою густотою населення (менше ) — пустелі Аравійського півострова та Сахари, тундра й тайга Західного Сибіру, субарктичні райони Канади й Аляски, або на морському шельфі. Освоєння таких басейнів потребує використання вахтового методу праці та спорудження автономних робітничих селищ без формування постійного густого розселення.
4. Проєкт на тему: «Проблеми й перспективи освоєння родовищ сланцевого газу в Україні».
План та зміст проєкту:
- Ресурсний потенціал: Україна володіє одними з найбільших покладів сланцевого газу в Європі (Олеська площа на заході — Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області; Юзівська площа на сході — Харківська та Донецька області).
- Перспективи: можливість повністю забезпечити країну власним блакитним паливом, відмовитися від імпорту енергоносіїв, створити нові робочі місця та зміцнити енергетичну незалежність.
- Проблеми та ризики:
- Екологічні: технологія гідравлічного розриву пласта (фрекінгу) вимагає колосальних обсягів прісної води та використання хімічних розчинів, що несе ризик забруднення підземних горизонтів питної води;
- Технологічні й економічні: висока собівартість глибокого буріння та потреба в значних довгострокових інвестиціях;
- Безпекові: воєнні дії та обстріли призвели до призупинення проєктів міжнародними інвесторами.
- Висновок: видобуток сланцевого газу є стратегічним резервом на повоєнний час за умови суворого екологічного контролю та використання безпечних сучасних технологій очищення води.
Працюємо з інтернет-ресурсами
За даними інтернет-джерел з’ясуйте, що таке «ОПЕК+» та які країни входять до її складу. Поміркуйте, у чому полягає головна мета цієї організації та чим вона відрізняється від класичної ОПЕК. Поясніть, як ОПЕК+ впливає на світові ціни на нафту та чому її рішення важливі для світової економіки. Результати оформте у вигляді стислого повідомлення.
Повідомлення: «ОПЕК+ та її роль у глобальній енергетиці»
ОПЕК+ — це неформальний розширений альянс, створений наприкінці 2016 року, до якого увійшли країни-члени традиційного картелю ОПЕК (12 держав на чолі із Саудівською Аравією) та ще 10 незалежних країн-експортерів нафти, що не належать до Організації (зокрема росія, Казахстан, Азербайджан, Мексика, Оман, Малайзія, Бахрейн, Судан, Південний Судан, Бруней).
Головна відмінність від класичної ОПЕК полягає в масштабі контролю над ринком. Якщо члени ОПЕК забезпечують близько третини світового видобутку нафти, то разом із партнерами по ОПЕК+ альянс контролює понад 50 % світового виробництва рідких вуглеводнів і майже 90 % розвіданих світових запасів. Головна мета об’єднання — координація обсягів видобутку для запобігання перенасиченню або дефіциту ринку та підтримання вигідного для експортерів рівня цін.
Вплив на світову економіку здійснюється через систему квот: скорочуючи видобуток, ОПЕК+ штучно стримує пропозицію, підштовхуючи світові ціни вгору, а збільшуючи видобуток — знижує вартість сировини. Рішення ОПЕК+ визначають рівень витрат на пальне для транспорту, собівартість продукції хімічної та металургійної промисловості, а також впливають на темпи світової інфляції та енергетичну безпеку держав-імпортерів.