· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати
§ 11. Лісове господарство в Україні та світі. Основні лісові пояси світу - Географія
ПРИГАДАЄМО
Що таке ліс і яку роль він відіграє в природі?
Ліс є складною природною екосистемою, у якій головним елементом виступають деревні рослини у поєднанні з чагарниками, травами, мохами, лишайниками, грибами, мікроорганізмами та тваринами. Він виробляє кисень, поглинає вуглекислий газ, очищує повітря, регулює кругообіг води, зберігає повноводність річок, захищає ґрунти від водної та вітрової ерозії, а також слугує домівкою для більшості наземних видів живих істот.
Наведіть приклади екосистем, де ліси є ключовим компонентом.
Прикладами таких природних комплексів є північноамериканська та сибірська тайга, мішані й широколисті ліси помірного поясу Європи (зокрема українське Полісся чи Карпатські букові праліси), вологі вічнозелені екваторіальні ліси басейну річки Амазонки (сельва), дощові ліси басейну річки Конго та тропічні джунглі Південно-Східної Азії.
Чому ліси ростуть не скрізь на Землі й існують безлісі території?
Розвиток деревних рослин обмежується несприятливими кліматичними умовами: дефіцитом тепла, браком вологи або високогірним рельєфом. У полярних широтах Арктики й Антарктиди дерева не можуть рости через суворі морози, вічну мерзлоту та коротке холодне літо. У пустелях і напівпустелях (Сахара, Аравія) перешкодою є різка нестача опадів, сухість і бідність ґрунтів та спека, а у високогір’ях (Гімалаї, Анди, Тибет) — низький атмосферний тиск, кам’янисті схили й низькі температури вище снігової лінії.
Де в Україні розташовані найбільші лісові масиви? Які породи дерев там переважають?
Найбільші лісові площі зосереджені в Українських Карпатах та на Поліссі. У Карпатах переважають бук, ялина (смерека) та ялиця, а на Поліссі основними лісоутворюючими породами є сосна звичайна, дуб черешчатий, береза й вільха.
Працюємо з інформацією
За допомогою карт атласу 9 класу та додаткових джерел інформації створіть схему або ментальну мапу «Лісове господарство як вид економічної діяльності».
Працюємо з картою
За допомогою карт атласу 9 класу та мал. 55 § 11 виявіть регіони світу, де лісове господарство набуло найбільшого розвитку. Чи завжди ці райони збігаються з територіями найгустіших лісів? Поясніть причини виявлених збігів або розбіжностей (наприклад, роль технологій, попиту, охорони природи).
Найбільшого промислового розвитку лісове господарство набуло у країнах Північного лісового поясу (США, Канада, Фінляндія, Швеція), а також у ряді країн Південного лісового поясу (Бразилія, Індонезія, Малайзія).
Ці райони не завжди збігаються з територіями найгустіших незайманих лісів. Причини розбіжностей полягають у наступному:
Рівень технологій та інфраструктури: у країнах Північної Європи та Північної Америки лісове господарство має найвищу продуктивність завдяки автоматизованій лісозаготівлі, густій мережі доріг і глибокій переробці деревини, хоча щільність біомаси на гектар там помітно менша, ніж у тропіках.
Ринковий попит і логістика: густі масиви лісів Центральної Африки (басейн Конго) чи внутрішніх районів тайги Сибіру й півночі Канади використовуються слабо через важкодоступність, відсутність транспортних шляхів та віддаленість від світових ринків збуту.
Природоохоронні обмеження: у багатьох районах із найвищою густотою деревостанів (наприклад, у заповідних зонах басейну Амазонки або гірських лісах) промислова рубка законодавчо заборонена або суворо лімітована для збереження біорізноманіття й регулювання глобального клімату.
Працюємо групами (у парі)
за допомогою тексту § 11, додаткових джерел та власного досвіду (результатів спостережень) розробіть мініпроєкт або «План дій» сталого розвитку лісового господарства для одного з регіонів України (на вибір): 1) схарактеризуйте лісові ресурси регіону (переважні типи лісів, породи дерев, лісозабезпеченість); 2) виокремте напрями використання лісів у регіоні (заготівля деревини, рекреація, охорона природи, збір дикоросів тощо); 3) визначте наслідки повномасштабної війни для лісового господарства обраного регіону (прямі пошкодження, мінування, забруднення, збільшення обсягів рубок тощо); 4) запропонуйте заходи для забезпечення відповідального та ощадного використання лісових ресурсів у вибраному регіоні, враховуючи виклики воєнного та післявоєнного періоду, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь.
Мініпроєкт: «План дій сталого розвитку лісового господарства Житомирської області (Українське Полісся)»
Характеристика лісових ресурсів регіону:
Житомирщина належить до найбільш залісених областей України (лісистість перевищує 33 %). Переважають хвойні та мішані ліси. Головними лісоутворюючими породами є сосна звичайна (понад 60 % деревостану), дуб черешчатий, береза повисла та чорна вільха. Показник лісозабезпеченості на одного жителя в області становить близько 0,8–0,9 га, що значно перевищує середній рівень по Україні.
Напрями використання лісів у регіоні:
- Промислова заготівля ділової деревини для потреб лісопильних заводів (зокрема великого комплексу в Коростені) та меблевих фабрик.
- Побічне лісокористування: масовий промисловий та аматорський збір дикорослих ягід (чорниця, журавлина) і грибів, заготівля березового соку, бджільництво.
- Рекреаційна та оздоровча діяльність у приміських і курортних лісосмугах.
- Екологічна та водоохоронна роль (захист басейнів річок Тетерів, Уж, Случ і підтримання гідробалансу заболочених низовин).
Наслідки повномасштабної війни:
Прикордонні райони області зазнали артилерійських обстрілів, авіаударів і тимчасових бойових дій на початку вторгнення. Значні площі лісів уздовж кордону залишаються замінованими й насиченими вибухонебезпечними залишками боєприпасів, що унеможливлює догляд за насадженнями та ліквідацію пожеж. Військово-інженерні фортифікаційні роботи призвели до локальної вирубки та механічного пошкодження ґрунту й кореневої системи. Також зросло навантаження на тилові лісгоспи через збільшену потребу армії в кругляку для бліндажів і населення в дровах.
План заходів для ощадного використання та збереження лісів:
- Проведення суцільного нетехнічного та технічного обстеження лісових масивів із застосуванням дронів і сертифікованих саперних служб перед відновленням будь-яких лісогосподарських робіт.
- Заборона суцільних вирубок у водоохоронних та рекреаційних зонах із переходом на вибіркові та поступові санітарні рубки.
- Розширення мережі автоматизованих лісорозсадників із закритою кореневою системою, щоб прискорити приживлюваність сіянців сосни та дуба на згарищах і ділянках суцільних рубок.
- Посилення протипожежного моніторингу за допомогою відеокамер на телевізійних вежах і супутникових знімків для швидкого виявлення займань на замінованих ділянках, куди не можуть заїхати пожежні автомобілі.
- Забезпечення 100-відсоткового електронного обліку деревини (чіпування кожної колоди) для викорінення нелегальних рубок та стимулювання переробки тирси й кори на паливні гранули (пелети).
Складаємо меседжі до питань
1. Чому лісове господарство є важливою складовою первинного сектору економіки світу?
Лісове господарство належить до первинного сектору, оскільки безпосередньо вилучає та відновлює природні багатства біосфери. Воно постачає базову відновлювану сировину для будівництва, меблевої промисловості, паперового виробництва й біоенергетики, а також забезпечує зайнятість населення та доходи бюджету в лісистих і гірських регіонах. Крім сировинної ролі, ця галузь виконує природоохоронну місію — регулює клімат, захищає водні об’єкти від замулення й зберігає баланс кисню та вуглецю на планеті.
2. Що таке лісозабезпеченість? Порівняйте показники лісозабезпеченості України, світу та окремих регіонів. Наскільки Україна забезпечена лісовими ресурсами порівняно зі світовими показниками?
Лісозабезпеченість — це показник, який відображає забезпеченість певної території або населення лісовими ресурсами. Вона розраховується як площа лісів на одну людину (у гектарах) або як тривалість вичерпання запасів деревини (у роках) при збереженні щорічного обсягу рубки.
| Показники для України | Світові та регіональні показники | Рівень забезпеченості України |
|---|---|---|
| • Лісистість території: . • Площа лісів на людину: . • Власна деревина покриває лише близько внутрішніх потреб держави (75 % імпортується). | • Середня світова лісистість становить близько . • Середня світова площа лісів на людину: понад . • Лідери: Канада, росія, Бразилія, Фінляндія (від 1,5 до понад 8 га/особу). | Забезпеченість України лісовими ресурсами є значно нижчою за середньосвітову (майже вдвічі менша лісистість і вдвічі менша площа лісу на душу населення). |
3. Підготуйте есе або постер на тему: «Лісове господарство України».
Есе на тему: «Лісове господарство України»
Ліси України — це не лише сировинний ресурс для пилорам і фабрик, а життєво необхідний щит нашої екологічної безпеки. Вони вкривають близько 15,9 % площі держави й зосереджені переважно на Поліссі та в Карпатах, тоді як степовий південь відчуває гострий дефіцит деревної рослинності. У структурі насаджень майже порівну поєднуються хвойні (43 %, де основу складає сосна) та листяні породи (43 %, серед яких домінує дуб).
Головна суперечність вітчизняного лісового господарства полягає в тому, що Україна здатна задовольнити за рахунок власних зрубів лише 25 % своєї потреби в деревині, тоді як решту 75 % імпортує з Польщі, Румунії, Угорщини та Туреччини. Це вимагає відмови від сприйняття лісу як джерела «швидких кубометрів». До того ж війна завдала катастрофічного удару: гектари лісових масивів на сході та півночі спалені вибухами, посічені уламками та захаращені мінами.
Майбутнє лісового сектору України має базуватися на принципах сталого розвитку: повному електронному обліку деревини, збільшенні частки глибокої переробки сировини всередині країни (за прикладом Коростенського заводу), вирощуванні високостійких змішаних лісокультур і дбайливому відновленні кожного вирубаного чи зруйнованого гектара лісу.
4. Назвіть та покажіть на карті основні лісові пояси світу. Які типи лісів переважають у кожному з них?
На географічній карті виділяють два головні лісові пояси планети:
Північний лісовий пояс: простягається через помірні й субтропічні широти Північної Америки та Євразії (охоплює значні території Канади, США, Фінляндії, Швеції, росії). Тут переважають хвойні породи дерев (близько деревостану: сосна, ялина, модрина, ялиця, кедр), а решту складають мішані та листопадні листяні породи (береза, осика, дуб, бук, клен, граб).
Південний лісовий пояс: розташований в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах Південної Америки (басейн Амазонки), Центральної Африки (басейн річки Конго) та Південно-Східної Азії (Індонезія, Малайзія тощо). У ньому абсолютно домінують густі вологі вічнозелені широколисті екваторіальні та мусонні ліси (гілея, сельва) з величезним видовим різноманіттям цінних порід дерев.
5. Складіть характеристику одного з лісових поясів світу (на вибір) на основі § 11.
Характеристика Північного лісового поясу світу
Географічне положення: розміщений у Північній півкулі, охоплюючи помірний і частково субтропічний кліматичні пояси Північної Америки та Євразії.
Займана площа та запаси: площа поясу становить близько 2 млрд га. На нього припадає половина всіх лісових масивів світу і майже така сама частка світових запасів деревини.
Видовий склад деревостану: на складається з хвойних порід (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, секвоя), а решта припадає на листяні породи (дуб, бук, береза, клен, граб, ясен, каштан, осика).
Країни розміщення: найбільші лісові масиви зосереджені в межах Канади, США, росії, Фінляндії та Швеції.
Особливості використання та проблеми: деревина поясу вирізняється високими технічними властивостями й активно вирубується для потреб будівництва, меблевої та целюлозно-паперової промисловості; масиви зазнали значного антропогенного навантаження через надмірні рубки найцінніших хвойних порід.
6. Чому збереження лісових ресурсів є глобальною проблемою? Які екологічні наслідки може мати нераціональне використання лісів?
Збереження лісів є проблемою загальнопланетарного масштабу, оскільки ліси виробляють близько двох третин усієї органічної речовини суші, формують кисневий баланс і є головними поглиначами парникових газів, стримуючи катастрофічні зміни клімату.
Нераціональне використання та масове знеліснення спричиняють такі екологічні наслідки:
Посилення парникового ефекту та глобальне потепління через зменшення зв’язування вуглекислого газу.
Руйнування ґрунтів: активізація водної та вітрової ерозії, утворення ярів, виникнення зсувів і селів у гірській місцевості.
Порушення кругообігу води: обміління малих і середніх річок, зниження рівня ґрунтових вод та почастішання руйнівних паводків і повеней.
Втрата біологічного різноманіття через знищення природних оселищ тисяч видів флори та фауни.
Опустелювання прилеглих посушливих територій.
Дискутуємо
Підтвердіть або спростуйте твердження: «Для того щоб показник лісозабезпеченості світу або країни не знижувався, достатньо просто садити нові дерева замість вирубаних». Свою відповідь обґрунтуйте.
Це твердження слід спростувати. Проста висадка однакової кількості молодих саджанців не здатна миттєво відновити баланс лісозабезпеченості з кількох причин:
Часовий чинник: зрубаний ліс мав вік 70–120 років і колосальний запас міцної ділової деревини, тоді як посаджені сіянці стануть повноцінним стиглим лісом лише через десятиліття, і значна їхня частина гине у перші роки через посухи, хвороби чи шкідників.
Якість екосистеми: штучні монокультури (наприклад, щільні ряди лише однієї породи) не мають природного біорізноманіття пралісів, гірше утримують вологу та мають меншу стійкість до лісових пожеж і бур.
Показник розрахунку лісозабезпеченості: запас деревини () у молодих насадженнях у десятки разів менший, ніж у стиглих, тому показник ресурсозабезпеченості в роках або кубічних метрах різко просідає.
Для справжнього збереження показника необхідно комплексно поєднувати ощадливу заготівлю, захист від пожеж, перехід на замкнені безвідходні технології переробки та відновлення різновікових змішаних деревостанів.
Кейс-випадки
В умовах сучасних викликів, таких як зміни клімату, збільшення попиту на деревину та наслідки воєнних дій, ефективне управління лісовими ресурсами та оцінка лісозабезпеченості стають надзвичайно важливими для екологічної стабільності, економіки та добробуту населення. Спираючись на Інтелектуальний навігатор по курсу § 11, обчисліть показники лісозабезпеченості України. Вихідні дані (станом на 2024 рік, або найактуальніші оцінки): 1) загальний запас деревини в лісовому фонді України (): 2,1 млрд м³; 2) щорічний обсяг заготівлі деревини в Україні (): 12,7 млн м³ на рік; 3) загальна площа лісового фонду України (): 10,4 млн га; 4) кількість населення України (): 41,2 млн осіб. Зробіть висновки: а) про що говорять результати обчислень про стан лісових ресурсів України? б) які позитивні й негативні наслідки можуть бути для України з огляду на отримані дані? в) які фактори можуть впливати на зміну цих показників у майбутньому?
Розрахунок показників лісозабезпеченості:
-
Лісозабезпеченість за запасом деревини у роках ():
-
Лісозабезпеченість на душу населення за площею лісового фонду ():
Висновки:
а) Результати свідчать про те, що темпи промислової заготівлі деревини в Україні є помірними відносно загального запасу (теоретично його вистачить на 165 років за нинішніх обсягів рубки). Проте забезпеченість площею лісу на одного громадянина є низькою — лише , що значно менше за середньосвітовий норматив (понад ).
б) Позитивні наслідки: помірний щорічний обсяг рубки дозволяє деревостою відновлюватися природним і штучним шляхом, зберігаючи ґрунтозахисні та кліматичні властивості лісових масивів.
Негативні наслідки: дефіцит площі лісів змушує країну покривати 75 % внутрішніх потреб у деревині за рахунок дорогого імпорту, що стримує розвиток вітчизняної целюлозно-паперової та меблевої галузей.
в) Фактори, що можуть змінити показники в майбутньому:
Наслідки бойових дій: пожежі, мінування та пошкодження лісового фонду, які виводять гектари лісу з господарського обігу.
Зміна чисельності населення України внаслідок міграції та демографічних процесів.
Збільшення попиту на деревину для відбудови зруйнованої житлової та промислової інфраструктури держави.
Зміни клімату (посухи, зниження рівня ґрунтових вод), що зумовлюють всихання ялинників і сосняків та спалахи розмноження комах-шкідників.