· Ілля Добрий · ГДЗ · 10 хв. читати
Діагностуємо навчальні досягнення: Тема 3. Добувна промисловість - Географія
Тести з однією правильною відповіддю
1. Яка з перелічених країн є світовим лідером як за запасами, так і за видобутком кам’яного вугілля?
А Німеччина
Б Канада
В Китай
Г Бразилія
В Китай ✅
Обґрунтування: Китай забезпечує понад 50 % світового видобутку вугілля та володіє одними з найбільших розвіданих запасів цього палива на планеті.
2. Який вид нерудної сировини є критично важливим для виробництва добрив у сільському господарстві?
А сірка
Б фосфорити
В каолін
Г бурштин
Б фосфорити ✅
Обґрунтування: Фосфорити є базовою сировиною для отримання фосфорних мінеральних добрив (суперфосфату), які стимулюють ріст рослин і підвищують урожайність.
3. Яка з перелічених країн є найбільшим світовим експортером нафти, що значно впливає на глобальні ціни?
А Норвегія
Б США
В Нігерія
Г Саудівська Аравія
Г Саудівська Аравія ✅
Обґрунтування: Саудівська Аравія є провідним експортером сирої нафти на світовий ринок і ключовою державою ОПЕК, чиї рішення безпосередньо формують рівень світових цін.
4. Який український басейн є одним із найбільших у світі за запасами та видобутком залізних руд?
А Донецький
Б Львівсько-Волинський
В Криворізький
Г Нікопольський
В Криворізький ✅
Обґрунтування: Криворізький залізорудний басейн (Кривбас) зосереджує гігантські ресурси багатих гематитових руд і магнетитових кварцитів, забезпечуючи основну частку українського експорту руди.
5. Який фактор є ключовим для зміщення видобутку паливних ресурсів на шельф Світового океану?
А легкість транспортування
Б вичерпання материкових запасів
В нижча вартість видобутку
Г сприятливіші погодні умови
Б вичерпання материкових запасів ✅
Обґрунтування: Поступове вичерпання доступних покладів нафти й газу на суходолі спонукає видобувні компанії переходити до освоєння складніших і дорожчих морських акваторій.
Тести на встановлення відповідності
6. Установіть відповідність між видом добувної промисловості та характерними для нього корисними копалинами:
1 паливна промисловість
2 рудна промисловість (чорні метали)
3 рудна промисловість (кольорові метали)
4 нерудна промисловість (хімічна сировина)
А боксити, мідні руди
Б графіт, каолін
В сірка, кам’яна сіль
Г кам’яне вугілля, природний газ
Д залізні руди, манганові руди
Відповідь: 1 — Г, 2 — Д, 3 — А, 4 — В (варіант Б залишився без пари)
Пояснення:
- Вугілля та природний газ є горючими вуглеводневими копалинами паливно-енергетичного комплексу (1 — Г).
- Залізо та манган — сировинна основа чорної металургії для виплавки чавуну та сталі (2 — Д).
- Боксити (алюмінієва сировина) та мідні руди належать до руд кольорових металів (3 — А).
- Сірка та кухонна сіль є мінеральною сировиною хімічної промисловості (4 — В).
- Графіт і каолін (варіант Б) належать до нерудної сировини індустріального та будівельного призначення.
7. Установіть відповідність між країною – лідером видобутку та видом мінеральної сировини, за яким вона посідає провідні позиції:
1 Австралія
2 Чилі
3 Китай
4 ПАР
А вугілля, рідкісноземельні метали
Б марганцеві руди, алмази
В мідні руди, селітра
Г фосфорити, природний газ
Д боксити, залізні руди
Відповідь: 1 — Д, 2 — В, 3 — А, 4 — Б (варіант Г залишився без пари)
Пояснення:
- Австралія утримує світову першість за видобутком залізних руд і бокситів (1 — Д).
- Чилі зосереджує найбільші поклади мідних руд у надрах Анд і природної селітри в пустелі Атакама (2 — В).
- Китай лідирує за видобутком кам’яного вугілля та монопольно контролює видобуток рідкісноземельних елементів (3 — А).
- ПАР посідає провідні позиції за видобутком марганцевих (манганових) руд басейну Калахарі та технічних і ювелірних алмазів (4 — Б).
Тести на встановлення правильної послідовності
8. Установіть логічну послідовність стадій освоєння мінеральних ресурсів (від початкової до фінальної):
А видобуток корисної копалини
Б розвідка родовищ
В первинна переробка сировини
Г науковий пошук та оцінка потенційних родовищ
Відповідь: Г → Б → А → В
Пояснення: Освоєння починається з наукового прогнозування та пошуку перспективних площ (Г), переходить у детальне буріння та розвідку запасів родовища (Б), продовжується відкриттям кар’єру чи шахти та видобутком (А), після чого гірничу масу спрямовують на дроблення, сортування та первинне збагачення (В).
9. Установіть послідовність зростання частки видобутку вугілля у світі (від найменшої до найбільшої) для зазначених регіонів:
А Західна Європа
Б Північна Америка
В Африка
Г Азія
Відповідь: А → В → Б → Г
Пояснення: Західна Європа практично повністю закрила свої кам’яновугільні басейни через кліматичну політику та нерентабельність (частка близька до 0 %); в Африці стабільний видобуток підтримує переважно ПАР (~3 %); Північна Америка дає вагомі обсяги завдяки США (~6–8 %); Азія є абсолютним гігантом галузі, зосереджуючи понад 75 % світового видобутку (Китай, Індія, Індонезія).
10. Установіть логічну послідовність ланцюгів видобування та постачання природного газу в Україні:
А використання газу промисловими споживачами та населенням
Б подача газу магістральними газопроводами з місць видобутку
В видобуток газу на родовищах
Г зберігання газу в підземних сховищах (ПСГ) у період низького споживання
Відповідь: В → Б → Г → А
Пояснення: Спочатку газ піднімають із свердловин родовищ (В), спрямовують у магістральну газотранспортну систему високого тиску (Б), у теплий сезон закачують на збереження до гігантських підземних сховищ (Г), а під час опалювального періоду подають розподільними мережами до заводів, котелень і осель мешканців (А).
Тести з пропущеними відповідями
11. Добувна промисловість забезпечує світове господарство трьома основними групами мінеральної сировини: паливними ресурсами (наприклад, ______, ______), рудними корисними копалинами (наприклад, ______ руди, ______ руди) та нерудними (наприклад, ______, ______).
Добувна промисловість забезпечує світове господарство трьома основними групами мінеральної сировини: паливними ресурсами (наприклад, нафтою, природним газом), рудними корисними копалинами (наприклад, залізні руди, мідні руди) та нерудними (наприклад, кам’яна сіль, фосфорити).
12. Окрім паливних ресурсів (природного газу, ______ вугілля), для розвитку металургії критично важливими є ______ копалини, до яких належать руди ______ (наприклад, залізні та ______) та руди ______ (наприклад, ______). Для будівельної та хімічної промисловості ключовими є ______ копалини, як-от ______ і ______.
Окрім паливних ресурсів (природного газу, кам’яного вугілля), для розвитку металургії критично важливими є рудні копалини, до яких належать руди чорних металів (наприклад, залізні та манганові) та руди кольорових металів (наприклад, боксити). Для будівельної та хімічної промисловості ключовими є нерудні копалини, як-от вапняк і кам’яна сіль.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Аналіз статистичної інформації щодо динаміки цін на рудні ресурси та обсяги їхнього видобування в Україні та світі. Пояснення впливу природних і суспільних чинників на прибутковість підприємств добувної промисловості.
План дій:
- Збір даних світових бірж металів (LME) та статистики USGS щодо коливань світових цін на залізну руду за останні 5–10 років (від піків понад 200 доларів за тонну до падінь до 90–100 доларів).
- Зіставлення динаміки цін з обсягами видобутку в Україні: скорочення виробництва з 70–80 млн т до 30–40 млн т через блокаду морських портів, зростання тарифів на логістику та військові ризики.
- Оцінка чинників: природні умови залягання (глибина, товщина пласта, вміст чистого заліза в руді) визначають собівартість тонни піднятої породи, а суспільні умови (попит металургії Китаю, вартість перевезення залізницею, стабільність електропостачання та податки на надра) визначають, чи буде робота ГЗК рентабельною.
Висновок: Прибутковість рудних підприємств суттєво коливається разом зі світовим промисловим циклом, а в умовах воєнного часу головним фактором стає доступність морських експортних шляхів і дешевої енергії для первинного збагачення.
2. Спостереження за діяльністю місцевого кар’єру з видобутку природної нерудної сировини та наслідками його діяльності для природи у вашому регіоні.
План дій:
- Об’єкт спостереження: гранітний кар’єр Українського кристалічного щита (наприклад, Коростишівське або Клесівське родовище) чи вапняковий кар’єр у Подільському регіоні.
- Фіксація змін довкілля: знищення рослинного шару та лісових масивів на площі розкривних робіт; утворення глибоких котлованів зі стрімкими стінками; западання рівня ґрунтових вод і пересихання криниць у навколишніх селах через постійне відкачування кар’єрних вод; пилове забруднення повітря від роботи каменедробарок та шум від вибухових робіт.
- Пропозиції заходів відновлення: обов’язкове зрошення доріг від пилу, висадження лісозахисних смуг навколо гірничого відводу та поетапна рекультивація відпрацьованих горизонтів (затоплення ґрунтовими водами для створення рекреаційних водойм або засипання з наступним озелененням).
Висновок: Відкритий видобуток нерудної сировини докорінно перетворює природні ландшафти на техногенні, тому після вичерпання запасів громада має контролювати проведення комплексної рекультивації кар’єрів.
3. Порівняльний аналіз обсягів видобутку природної нерудної сировини (на вибір) в основних країнах-лідерах на основі статистичних матеріалів і тематичних карт.
Об’єкт аналізу: видобуток калійної солі (сировина для виробництва калійних добрив).
| Країна-лідер | Частка у світовому видобутку (орієнтовно) | Головні басейни / родовища | Специфіка використання та ринки збуту |
|---|---|---|---|
| Канада | ~31 % | Саскачеванський басейн | Найбільший світовий експортер; постачає добрива до США, Бразилії, Індії |
| Китай | ~17 % | Озеро Цайдам (солончаки провінції Цінхай) | Повністю споживає ресурси всередині країни для власних аграрних угідь |
| Білорусь | ~14 % | Старобінське родовище (Солігорськ) | Орієнтована на експорт, але перебуває під жорсткими міжнародними санкціями |
| росія | ~14 % | Верхньокамське родовище (Солікамськ, Березники) | Експорт переорієнтовано до країн Азії через санкційні обмеження |
Висновок: Видобуток калійних солей характеризується високою просторовою концентрацією — понад 75 % глобальних обсягів припадає лише на чотири країни, що робить світовий аграрний сектор чутливим до будь-яких логістичних або політичних збоїв у цих державах.
4. Проєкти на теми: «Вплив негативних наслідків діяльності підприємств добувної промисловості на здоров’я людей»; «Проблеми та перспективи раціонального використання природних нерудних ресурсів у сучасному світі» (на вибір).
Проєкт на тему: «Вплив негативних наслідків діяльності підприємств добувної промисловості на здоров’я людей»
Мета: з’ясувати основні шляхи негативного впливу гірничодобувних робіт на людський організм та запропонувати заходи захисту населення й працівників.
План дій:
- Визначити головні джерела небезпеки в районах видобутку (пил, важкі метали, шум, вібрація, забруднення ґрунтів і підземних вод).
- Дослідити конкретні захворювання, які виникають у шахтарів, працівників кар’єрів та мешканців прилеглих населених пунктів.
- Оцінити статистику та розробити практичні заходи зниження ризиків.
Фактичні дані дослідження:
- Пил та аерозолі: видобуток корисних копалин у кар’єрах (підривні роботи, рух транспорту) та шахтах утворює дрібнодисперсний пил із домішками кварцу, сірки, силікатів і вугілля. Вдихання цього пилу призводить до силікозу, антракозу, хронічного бронхіту та бронхіальної астми.
- Забруднення вод: шахтні та кар’єрні води містять високі концентрації заліза, мангану, сульфатів і важких металів. Потрапляючи у водоносні горизонти та колодязі мешканців, вони викликають хвороби нирок, порушення травної системи та накопичення токсинів в організмі.
- Фізичні чинники: високий рівень шуму від дробильно-сортувальних установок і вібрації від важкої техніки спричиняють зниження слуху, вібраційну хворобу, порушення сну та розлади нервової системи.
Висновки та рішення:
- Облаштування потужних систем гідрознепилення (зрошення) на кар’єрах та в місцях пересипання руди.
- Встановлення обов’язкових санітарно-захисних зон завширшки не менше 500–1000 метрів між підприємствами та житловою забудовою із зеленими насадженнями.
- Обов’язкове глибоке очищення шахтних та кар’єрних вод перед скиданням у річки.
- Регулярний медичний моніторинг жителів гірничопромислових регіонів та забезпечення працівників сучасними засобами індивідуального захисту органів дихання і слуху.
Працюємо з інтернет-ресурсами
За даними інтернет-джерел (наприклад, сайт Геологічної служби США (USGS) – Огляди мінеральних сировинних товарів (Україна 1994–2024 рр.)): https://cutt.ly/itl5f8BS) дослідіть, як змінювалася динаміка видобутку залізних руд в Україні за останні 30 років, визначте основні причини зростання або спаду видобутку. Порівняйте обсяги видобутку залізної руди в Україні з іншими країнами світу.
Динаміка видобутку залізних руд в Україні (1994–2024 рр.):
- 1994–1999 роки (глибокий спад): після розпаду СРСР та розриву старих виробничих ланцюгів річний видобуток впав з понад 70 млн тонн до близько 48–50 млн тонн сирої руди через загальноекономічну кризу та різке скорочення внутрішнього попиту на метал.
- 2000–2007 роки (період відновлення і зростання): зростання світових цін на сталь та бурхливий розвиток економіки Китаю спричинили збільшення видобутку до 73–78 млн тонн на рік. Підприємства модернізували збагачувальні фабрики та нарощували експорт залізорудного концентрату й котунів.
- 2008–2013 роки (коливання та стабілізація): світова фінансова криза 2008 року призвела до короткочасного падіння, проте вже у 2011–2013 роках галузь досягла пікових показників — понад 80–83 млн тонн товарної руди щорічно.
- 2014–2021 роки (помірне скорочення): агресія росії на сході України у 2014 році порушила логістику та знищила низку металургійних заводів Донбасу. Попри це, залізорудні гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу (Полтавський, Північний, Інгулецький, Південний ГЗК) тримали стабільний рівень видобутку на рівні 65–78 млн тонн на рік завдяки морському експорту до Азії та залізничному до країн ЄС.
- 2022–2024 роки (різкий спад): повномасштабне вторгнення росії, руйнування металургійних комбінатів Маріуполя («Азовсталь», ММК ім. Ілліча), морська блокада чорноморських портів, ракетні удари по енергетичній інфраструктурі та здорожчання логістики знизили видобуток до 30–45 млн тонн на рік. Починаючи з 2023–2024 років, відновлення роботи морського коридору дозволило поступово нарощувати обсяги експорту.
Основні причини коливань:
- Зростання зумовлювалося високим попитом на зовнішніх ринках (будівельний бум у Китаї, розвиток металургії ЄС) та модернізацією технологій збагачення руд у Кривбасі та Кременчуці.
- Спад спричинявся світовими кризами цін на сировину, зниженням внутрішнього попиту в металургії та руйнівними наслідками російської воєнної агресії (блокада портів, логістичні розриви, енергодефіцит).
Порівняння обсягів видобутку України зі світовими лідерами:
- Австралія: близько 880–900 млн тонн на рік (абсолютний світовий лідер, видобуває високоякісні гематитові руди в басейні Пілбара відкритим способом).
- Бразилія: близько 380–410 млн тонн (друге місце у світі, родовища басейну Каражас і штату Мінас-Жерайс із високим вмістом заліза понад 60–65 %).
- Китай: близько 280–300 млн тонн товарної руди (видобуває руди з низьким вмістом заліза, тому імпортує величезні обсяги з Австралії та Бразилії).
- Індія: близько 250–270 млн тонн (забезпечує власну металургію та експортує до країн Азії).
- Україна: у докризові роки (2019–2021 рр.) видобувала близько 75–80 млн тонн товарної руди і входила до топ-6–7 світових виробників залізної руди поруч із ПАР, Канадою та росією. У 2022–2024 роках через війну обсяги тимчасово знизилися до 30–45 млн тонн, однак за розвіданими балансовими запасами Україна залишається серед провідних держав планети (Криворізький, Кременчуцький та Білозерський залізорудні райони).