· Ілля Добрий · ГДЗ · 19 хв. читати
§ 10. Сільське господарство світу - Географія
ПРИГАДАЄМО
Які країни у світі традиційно зараховують до аграрних?
Це переважно країни, що розвиваються, з низьким рівнем доходу (зокрема більшість держав Тропічної Африки — Чад, Нігер, Малі, Сомалі, а також деякі країни Південної та Південно-Східної Азії). У їхній економіці сільське господарство створює значну частку ВВП (часто понад ), а в аграрному секторі зайнята більшість працездатного населення.
Які основні природні чинники впливають на розміщення та спеціалізацію сільського господарства у світі?
Вирішальну роль відіграють агрокліматичні ресурси (сума активних температур і тривалість вегетаційного періоду), режим зволоження та кількість опадів, родючість ґрунтів, а також особливості рельєфу (рівнини сприяють розорюванню, тоді як гірські схили обмежують землеробство або потребують терасування).
Які суспільні чинники відіграють ключову роль у формуванні структури та розміщенні світового сільського господарства?
Головними є споживчий чинник (густота населення та розміри продовольчих ринків збуту), наявність і кваліфікація трудових ресурсів, рівень науково-технічного прогресу та механізації, обсяги капіталовкладень, розвиток транспортної інфраструктури, а також національні й релігійні традиції споживання їжі.
Як кліматичні пояси та природні зони світу впливають на життя та поширення тваринництва?
Клімат і рослинність визначають тип та продуктивність кормової бази. У помірній зоні з соковитими луками розвивається високопродуктивне молочне й м’ясо-молочне скотарство. У посушливих степах, саванах, напівпустелях і пустелях панує екстенсивне пасовищне тваринництво — м’ясне скотарство, вівчарство та верблюдівництво, а в суворих умовах тундри та лісотундри поширене оленярство.
Працюємо з інформацією
За допомогою карт атласу 9 класу та додаткових джерел інформації створіть схему або ментальну мапу «Структура сільськогосподарських культур світу». Порівняйте з результатами роботи, яку виконували за § 8: «Структура сільськогосподарських культур України».
Порівняння структури рослинництва світу та України:
| Ознаки тільки рослинництва України | Спільні ознаки | Ознаки тільки світового рослинництва |
|---|---|---|
| • Вирощування культур суто помірного кліматичного поясу. • Провідні технічні культури — соняшник, цукровий буряк, ріпак, соя. • Абсолютна відсутність тропічних багаторічних насаджень у відкритому ґрунті. | • Поділ культур на зернові, кормові, технічні та овоче-плодові. • Пшениця і кукурудза є головними зерновими продовольчими та фуражними культурами. • Значна частка картоплярства, садівництва й овочівництва. | • Величезний видовий склад культур (до тис. видів). • Наявність суто екваторіальних і тропічних груп (олійна пальма, какао, кава, джут, бавовник, цукрова тростина). • Домінування рису як основного продукту харчування в країнах Азії. |
Працюємо групами (у парі)
За допомогою додаткових джерел інформації встановіть, як у світі з’явились зернові культури. Порівняйте центри походження зернових як культурних рослин із сучасною географією їх вирощування (мал. 43).
Зернові культури з’явилися в результаті переходу людства від збиральництва до осілого землеробства («неолітичної революції») близько 10–12 тис. років тому шляхом багатовікового одомашнення диких дикорослих злаків:
- Пшениця та ячмінь походять із Передньоазійського центру (регіон «Родючого півмісяця» — Близький Схід).
- Рис одомашнений у Південно-Східноазійському та Східноазійському центрах (долини річок Янцзи та Хуанхе в Китаї, басейни річок Індокитаю та Індії).
- Кукурудза (маїс) виникла в Центральноамериканському центрі (територія сучасної Мексики).
- Просо та сорго одомашнені в Африканському та Східноазійському центрах.
Порівняння з сучасною географією вирощування (мал. 43):
- Рис і нині вирощують переважно в межах його історичного первинного центру формування: близько світового збору зосереджено в Азії (Китай — , Індія — , Бангладеш — , Індонезія — , В’єтнам — ).
- Пшениця та кукурудза в процесі географічних відкриттів та колонізації поширилися далеко за межі первинних центрів походження. Нині пшеницю найбільше збирають у Китаї (), Індії (), росії (), США () та Австралії (). Головним світовим виробником кукурудзи стали США (, що становить світового збору), а також Китай (), Бразилія (), Аргентина () та Індонезія ().
Працюємо з картою
За допомогою тексту § 10 та тематичних карт атласу 9 класу покажіть на карті світу райони вирощування: 1) зернових культур – пшениці, кукурудзи, рису; 2) технічних культур – бавовнику, льону-довгунця, соняшнику, сої, маслин, олійної пальми, цукрової тростини, цукрового буряка, чаю, кави, какао-бобів. Зробіть висновки про чинники, що впливають на сучасну географію сільськогосподарських рослин у світі.
Райони вирощування:
- Пшениця: помірні та субтропічні пояси Північної Америки (Великі рівнини США та Канади), Європи (Франція, Україна, Південна Європа), Азії (Північний Китай, Індо-Гангська низовина в Індії), а також Південної півкулі (південний схід Австралії, пампа Аргентини).
- Кукурудза: кукурудзяний пояс США (Середній Захід), східні та центральні провінції Китаю, центральні та південні штати Бразилії, пампа Аргентини, степова й лісостепова зони Південної та Центральної Європи (Україна, Румунія, Франція).
- Рис: мусонні райони Східної, Південної та Південно-Східної Азії (Китай, Індія, Бангладеш, Індонезія, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни).
- Бавовник: басейни річок і зрошувані рівнини Китаю, Індії, Пакистану, Узбекистану, бавовняний пояс США, схід Бразилії.
- Льон-довгунець: лісова та помірно волога прохолодна зона Північної та Східної Європи (Франція, Бельгія, Білорусь, Україна), північ Китаю.
- Соняшник: чорноземні степові та лісостепові області України, півдня Східної Європи (росія, Румунія, Франція), пампи Аргентини, посушливі райони США, Китаю і Казахстану.
- Соя: Центральні рівнини США, внутрішні плато Бразилії (Серрадо), Аргентина, Північно-Східний Китай, центральна Індія.
- Маслини (олива): Середземноморський субтропічний регіон (Іспанія, Італія, Греція, Туреччина, Марокко, Єгипет).
- Олійна пальма: екваторіальні острови та узбережжя Південно-Східної Азії (Індонезія, Малайзія).
- Цукрова тростина: тропічні та субекваторіальні узбережжя й низовини Південної Америки (Бразилія), Південної Азії (Індія, Пакистан, Таїланд, Китай), Центральної Америки та північного сходу Австралії.
- Цукровий буряк: лісостепові й лісові рівнини помірного поясу Європи (Німеччина, Франція, Україна, Польща), США, Туреччини та півночі Китаю.
- Чай: гірські схили з вологим субтропічним і субекваторіальним кліматом Китаю, Індії, Шрі-Ланки, Туреччини.
- Кава: тропічні плато Бразилії, Колумбії, гірські райони В’єтнаму, Індонезії та Ефіопії.
- Какао-боби: вологі екваторіальні низовини Західної Африки (Кот-д’Івуар, Гана, Камерун, Нігерія) та острови Індонезії.
Висновки: географічне розміщення сільськогосподарських культур визначається насамперед природними агрокліматичними умовами (тепло, сонячна радіація, волога, тривалість безморозного періоду, типи ґрунтів), а також суспільними чинниками — наявністю працелюбних робочих рук для трудомістких галузей (рис, чай), близькістю потужних ринків збуту та переробних потужностей.
Пригадайте за § 9, які напрями тваринництва представлені в Україні.
В Україні провідними напрямами є скотарство (переважно молочно-м’ясного та молочного напрямів), свинарство (сального та м’ясо-сального напрямів), птахівництво (виробництво м’яса бройлерів і курячих яєць), а також вівчарство (у Карпатах і степових районах півдня), козівництво, бджільництво, конярство, ставкове рибництво та шовківництво.
Працюємо групами (у парі)
З другої половини ХХ ст. марикультура почала швидко розвиватися. Обговоріть з однокласниками / однокласницями, чому саме аквакультура стала такою важливою та чому її значення продовжує зростати. Чи може вона повністю замінити традиційний вилов риби в майбутньому? Аргументуйте свою думку, спираючись на текст параграфа та власні знання.
Стрімке зростання значення марикультури та аквакультури зумовлене кількома чинниками:
- Зростання населення Землі та збільшення попиту на білкову, дієтичну й багату на мікроелементи їжу.
- Виснаження природних біологічних ресурсів Світового океану через перелов цінних промислових порід риби траловим флотом.
- Висока ефективність штучних ферм, керованість процесу вирощування та стабільність постачання продукції споживачам незалежно від штормів чи сезонних міграцій риби.
Марикультура не зможе повністю замінити традиційний океанічний вилов у найближчому майбутньому. Близько загального обсягу риби та морепродуктів людство досі видобуває безпосередньо у природних водоймах (морях і океанах). Багато пелагічних промислових видів риб (оселедець, тріска, путасу, тунець, сардина) потребують гігантських просторів для міграцій, і їхнє штучне розведення на фермах є економічно нерентабельним або технологічно неможливим. Крім того, сама аквакультура залежить від промислового вилову дикої риби, оскільки для відгодівлі цінних хижих порід (наприклад лосося) потрібне риб’яче борошно. Оптимальним шляхом є поєднання раціонального регульованого океанічного вилову та високотехнологічної екологічної аквакультури.
Працюємо з картою
Використовуючи текст § 10 та тематичні карти атласу, схарактеризуйте агрокліматичні пояси світу за їхніми природними умовами та сільськогосподарською спеціалізацією. Заповніть таблицю, відобразивши ключові особливості кожного поясу.
| Агрокліматичний пояс | Природно-кліматичні особливості | Провідні галузі рослинництва / типові культури | Провідні галузі тваринництва / типові види та спосіб ведення | Характерні проблеми / обмеження | Характерні агротехнології / методи та способи господарювання |
|---|---|---|---|---|---|
| Холодний | Дефіцит тепла, тривала мороздна зима, коротке прохолодне літо, наявність багаторічної (вічної) мерзлоти. | Відкрите рільництво відсутнє; осередкове вирощування зелені, овочів і ягід у закритому ґрунті. | Оленярство (пасовищне, кочове або напівкочове). | Вічна мерзлота, брак активних температур, бідні тундрово-глейові ґрунти. | Використання теплиць, парників, гідропоніки та штучного обігріву ґрунту. |
| Помірний | Чітка зміна чотирьох пір року, достатня тривалість вегетації, різноманітне зволоження, родючі ґрунти (чорноземи, сірі лісові, буроземи). | Зернові (пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза), цукровий буряк, соняшник, ріпак, льон-довгунець, картопля, сади помірних широт. | Скотарство (молочне, молочно-м’ясне та м’ясне), свинарство, птахівництво (переважно стійлове та стійлово-пасовищне). | Сезонні посухи на півдні, заморозки навесні та восени, водна й вітрова ерозія ґрунтів. | Висока механізація польових робіт, селекція, меліорація (осушення на півночі, зрошення на півдні), сівозміни. |
| Субтропічний | Тривале жарке літо, коротка м’яка зима без стійких морозів; дає змогу збирати по два врожаї на рік. | Цитрусові (апельсини, мандарини, лимони), оливки, виноград, інжир; влітку — бавовник, рис, кукурудза; взимку — культури помірного поясу. | Скотарство, вівчарство, козівництво (стійлово-пасовищне та відгінно-пасовищне в горах). | Дефіцит літніх опадів у середземноморському кліматі, ерозія на схилах, засолення ґрунтів. | Штучне зрошення (крапельний полив), терасування гірських схилів, садова агротехніка. |
| Тропічний | Високі температури протягом року, надзвичайна сухість у континентальних пустельних зонах та вологість на східних узбережжях. | У вологих секторах та оазисах: цукрова тростина, фінікова пальма, бавовник, сорго, просо, тропічні фрукти. | Екстенсивне пасовищне тваринництво: м’ясне скотарство, вівчарство, верблюдівництво, козівництво. | Дефіцит прісної води, пустельні та напівпустельні ґрунти, часті посухи й піщані бурі. | Оазисне та зрошувальне землеробство (канали, дощування), глибокі артезіанські свердловини. |
| Екваторіальний | Цілорічно стабільно високі температури () та надмірні опади (), відсутність сезонів похолодання. | Багаторічні плантаційні культури: олійна пальма, какао, гевея (каучук), банани, цукрова тростина, коренеплоди (маніок, ямс, таро). | Розвинене слабко через високу вологість, хвороби та поширення мухи цеце; обмежене свинарство й птахівництво. | Швидке вимивання поживних речовин із червоно-жовтих фералітних ґрунтів, деградація після вирубування лісу. | Плантаційне господарство, боротьба з бур’янами, підживлення бідних ґрунтів, агролісівництво. |
Складаємо меседжі до питань
1. Створіть есе, постер або ментальну мапу «Склад рослинництва світу» або «Склад тваринництва світу» (на вибір). Виокреміть галузі, що набули найбільшого розвитку в нашій країні.
Галузі тваринництва, що набули найбільшого розвитку в Україні:
- Промислове птахівництво (виробництво м’яса бройлерів та курячих яєць є потужною експортною галуззю).
- Свинарство (зосереджене поблизу споживача та зернових кормових баз лісостепу й степу).
- Молочне й молочно-м’ясне скотарство.
2. Назвіть зернові культури, що мають прізвиська «хліби людства»? За що вони їх отримали?
«Трьома хлібами людства» називають пшеницю, рис та кукурудзу.
Вони отримали це прізвисько тому, що забезпечують понад половину всієї добової калорійності раціону населення Землі. Пшениця є головним хлібним зерном для Європи, Північної Америки та помірних широт; рис слугує основним продуктом харчування для майже половини людства (насамперед у густонаселеній Азії); кукурудза є базовою продовольчою культурою для Латинської Америки й Африки, а також найважливішим кормовим зерном світового тваринництва.
3. Підготуйте есе або постер на тему: «Країни – аграрні гіганти на ринку зернових культур» або «Країни – фабрики врожаю на ринку технічних культур» (на вибір).
Есе на тему: «Країни – аграрні гіганти на ринку зернових культур»
Зернове господарство формує фундамент глобальної продовольчої безпеки. Серед сотень держав світу лише кілька володіють колосальними земельними площами, сприятливим кліматом та потужними агротехнологіями, що робить їх справжніми «зерновими гігантами».
Першим беззаперечним лідером є Китай. Завдяки інтенсивній праці на рисових чеках та озимих полях басейнів річок Янцзи і Хуанхе країна збирає найбільше рису () та пшениці (), а також посідає друге місце у світі за збором кукурудзи (). Схожі масштаби демонструє Індія — глобальний лідер за зборами рису () і другий виробник пшениці (). Проте майже весь цей гігантський вал зерна спрямовується на прогодування власного мільярдного населення.
Зовсім іншу роль відіграють США. Поєднуючи родючі чорноземоподібні ґрунти прерій, сприятливий клімат та найвищий рівень наукового забезпечення, Сполучені Штати стали найбільшим у світі виробником кукурудзи (, тобто світового збору) та найпотужнішим зерновим експортером планети. Разом із США статус провідних житниць експортного значення мають Канада, Австралія, Аргентина та Україна, чиї поставки гарантують продовольчу стабільність для десятків країн Африки, Азії та Близького Сходу.
4. Створіть «аграрні візитівки» країн світу (на вибір) за обсягами збору врожаю сільськогосподарських культур або поголів’ям сільськогосподарських тварин, про які згадувалось у § 10.
Аграрна візитівка: Бразилія
- Провідні технічні культури: світовий лідер за збором цукрової тростини (), лідер за виробництвом сої та багаторічний світовий лідер з експорту кави.
- Зернові культури: третє місце у світі за вирощуванням кукурудзи ().
- Тваринництво: світове лідерство за поголів’ям великої рогатої худоби (), третє місце за поголів’ям свиней (), статус найбільшого експортера яловичини у світі.
Аграрна візитівка: Китай
- Провідні зернові культури: світовий лідер за збором пшениці (), друге місце за рисом () та кукурудзою ().
- Технічні та овочеві культури: лідер за збором бавовнику (), чаю, картоплі () та різноманітних овочів.
- Тваринництво: найбільше у світі поголів’я свиней ( — понад планетарного стада) та овець (), третє місце за поголів’ям великої рогатої худоби ().
Аграрна візитівка: Сполучені Штати Америки (США)
- Зернові культури: абсолютний світовий лідер за вирощуванням кукурудзи (), четверте місце за пшеницею ().
- Технічні культури: друге місце за збором цукрового буряка (), третє місце за збором бавовнику (), провідний світовий продуцент сої.
- Тваринництво: друге місце у світі за поголів’ям свиней (), четверте місце за поголів’ям великої рогатої худоби (), глобальне лідерство у м’ясному бройлерному птахівництві.
5. Яке місце посідає Україна на світових ринках рослинницької та тваринницької продукції?
Україна посідає провідні позиції на світовому ринку продовольства:
- У рослинництві країна є світовим лідером за виробництвом та експортом соняшнику й соняшникової олії (збір соняшнику становить , мал. 47). Входить до провідної десятки світових експортерів кукурудзи, пшениці, ячменю та ріпаку, є одним із ключових виробників картоплі у світі (мал. 49) та цукрового буряка.
- У тваринництві Україна є помітним світовим експортером м’яса птиці (курятини), курячих яєць, а також меду, постачаючи продукцію до країн Європейського Союзу, Близького Сходу та Північної Африки. Позиції за експортом яловичини та свинини залишаються скромними через переважання внутрішнього споживання та скорочення поголів’я худоби.
6. Поясніть сутність поняття «марикультура». Назвіть країни світу, які є лідерами за обсягом виробництва продукції марикультури, та їхню спеціалізацію.
Марикультура — це вирощування риб, молюсків, ракоподібних і водоростей у морських та прибережних водах.
Провідні країни та їхня спеціалізація:
- Країни Азії (Китай, Японія, Південна Корея, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни) — світові лідери за обсягами продукції; спеціалізуються на вирощуванні різноманітних видів риб, креветок, молюсків та морських водоростей.
- Країни Європи (Норвегія, Іспанія, Франція, Італія, Греція) — Норвегія спеціалізується на промисловому розведенні лосося й форелі; Франція, Іспанія та Італія — на вирощуванні молюсків (мідій, устриць, морських гребінців) і водоростей.
7. Які природні та суспільні чинники відіграють вирішальну роль у формуванні зональності світового сільського господарства?
Природні чинники:
- Агрокліматичні умови (забезпеченість теплом, сума активних температур, тривалість безморозного періоду).
- Рівень зволоження (кількість і сезонність випадання опадів).
- Родючість ґрунтів і особливості рельєфу (рівнини сприяють розорюванню, гірські масиви — пасовищному тваринництву).
Суспільні чинники:
- Споживчий попит і густота населення (забезпечення продовольством місцевих жителів або орієнтація на експорт).
- Забезпеченість трудовими ресурсами та традиційні навички населення (зокрема трудомістке вирощування рису в Азії).
- Рівень науково-технічного розвитку, механізація, використання добрив, сучасних систем зрошення та селекції.
- Релігійні й культурні традиції (наприклад, заборона на розведення свиней у мусульманських країнах та Ізраїлі чи заборона на споживання яловичини в Індії).
Дискутуємо
Чи завжди країни, де сільське господарство становить найбільшу частку у ВВП та які мають найчисленніше населення, є світовими лідерами за обсягами виробництва сільськогосподарської продукції? Які інші чинники (окрім споживчого та частки в економіці) відіграють вирішальну роль у формуванні аграрного лідерства країн на світовій арені?
Висока частка сільського господарства у ВВП властива переважно найбіднішим державам, що розвиваються, де переважає низькопродуктивне, натуральне або напівнатуральне дрібнотоварне селянське господарство із застарілими знаряддями праці. Навіть велика кількість робочих рук і чисельність населення в таких країнах не гарантують великих валових зборів, а вирощена продукція часто повністю споживається самими виробниками.
Вирішальну роль у досягненні світового аграрного лідерства відіграють такі чинники:
- Рівень капіталовкладень, механізації, електрифікації та автоматизації агровиробництва.
- Впровадження агрохімії, біотехнологій, високопродуктивних сортів насіння та племінних порід тварин.
- Площа та якість земельного фонду (наявність родючих чорноземів, каштанових ґрунтів або терасованих ділянок).
- Розвиток сучасної логістики, елеваторного господарства, потужної харчової переробки та державної підтримки експорту.
Творча лабораторія
Стартап у своєму рідному краї: уявіть, що ви плануєте відкрити власне фермерське господарство з тваринництва або рибництва в обраній вами країні світу (Австралія, Нідерланди, Монголія, Японія, Бразилія). Проаналізуйте його природні та суспільні чинники (клімат, кормова база, наявність водних ресурсів, споживчий попит, рівень розвитку економіки) та оберіть й обґрунтуйте один з напрямів спеціалізації, а також доцільність інтенсивного чи екстенсивного способу ведення господарства для цього регіону. Коротко опишіть, яку продукцію ви вироблятимете, для кого та які виклики й можливості бачите у вибраному регіоні та напрямі.
Обрана країна: Нідерланди.
Напрям спеціалізації: високотехнологічна молочна ферма з виробництва крафтових сирів та пастеризованого молока екстраґатунку.
Аналіз чинників:
- Природні умови: помірний морський вологий клімат із м’якою зимою та нежарким літом забезпечує постійний ріст соковитих трав на польдерах і зелених пасовищах упродовж майже всього року; водні ресурси багаті та доступні.
- Суспільні чинники: високорозвинена економіка, передова наукова база, наявність автоматизованого доїння (роботи) та жорсткий ветеринарний контроль.
- Споживчий попит: стабільно високий попит на якісні молочні продукти та традиційні сири (Гауда, Едам) як у країні, так і на ринках ЄС.
Спосіб ведення господарства: суто інтенсивний. За умов дефіциту та дорожнечі земельних ділянок висока рентабельність досягається комп’ютеризованим контролем раціону, автоматизацією ферми та максимальною молочною продуктивністю породистих корів (голштинська порода).
Цільова аудиторія та ринки збуту: торговельні мережі, ресторани, туристичні сирні крамниці Нідерландів, а також експорт до сусідніх країн Європейського Союзу.
Можливості та виклики:
- Можливості: стабільно високі ціни на якісну продукцію, використання «зеленої» енергії (біогаз із гною), автоматизація всіх процесів.
- Виклики: суворі екологічні квоти ЄС на викиди азоту, дорогі енергоносії та висока конкуренція серед місцевих досвідчених фермерів.
Виконуємо практичні роботи
Тема: Визначення основних зернових і технічних культур помірного, субтропічного й тропічного кліматичних поясів та обґрунтування встановлених відмінностей.
Завдання 1. На основі § 8 дайте визначення: а) зернові культури – це …, б) технічні культури – це … . Наведіть приклади сільськогосподарських культур, які одночасно є як зерновими, так і технічними.
а) Зернові культури — це група культурних рослин (переважно із родини злакових), які вирощують передусім для одержання зерна, що є головним продуктом харчування людей, сировиною для харчової промисловості та цінним концентрованим кормом для тварин.
б) Технічні культури — це культурні рослини, що вирощуються як сировина для переробки в різних галузях промисловості (харчовій, легкій, хімічній, фармацевтичній тощо).
Приклади культур подвійного призначення:
- Кукурудза (зернова продовольча й фуражна культура, а також технічна сировина для крохмалю, патоки, біоетанолу й рослинної олії).
- Соя (зернобобова продовольча й кормова культура та одночасно провідна олійна технічна культура).
- Ячмінь (зернова хлібна і фуражна культура та технічна сировина для пивоварної промисловості).
Завдання 2. Порівняйте агрокліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур кліматичних поясів. Результати занесіть до таблиці:
| Агрокліматичні умови | Помірний | Субтропічний | Тропічний |
|---|---|---|---|
| Середні температури найхолоднішого місяця (в °С) | Від до | Від до | Від до |
| Середні температури найтеплішого місяця (в °С) | Від до | Від до | Від до |
| Середня річна кількість опадів (у мм) | – | – (максимум опадів узимку в середземноморському типі або влітку в мусонному) | Менше – (в аридних районах), до – (у східних узбережних і перехідних секторах) |
| Переважний тип ґрунтів | Чорноземи, сірі лісові, бурі лісові, дерново-підзолисті, каштанові | Коричневі, сіро-коричневі, жовтоземи, червоноземи | Пустельні тропічні, сіро-бурі, червонувато-бурі |
Завдання 3. Розподіліть сільськогосподарські культури за кліматичними поясами їх вирощування: арахіс, бавовник, жито, кукурудза, льон-довгунець, маслини, олійна пальма, просо, пшениця, рис, соняшник, соя, цукровий буряк, цукрова тростина, чай, ячмінь. Вкажіть країни, що лідирують за їх вирощуванням у межах зазначених поясів. Результати занесіть до таблиці:
| Кліматичний пояс | Зернові культури | Країни – найбільші виробники | Технічні культури | Країни – найбільші виробники |
|---|---|---|---|---|
| Помірний | Жито, пшениця, кукурудза, ячмінь | США, Китай, росія, Україна, Франція, Канада, Німеччина, Польща | Цукровий буряк, соняшник, соя, льон-довгунець | росія, Україна, Франція, США, Німеччина, Білорусь, Бельгія |
| Субтропічний | Пшениця, рис, кукурудза, ячмінь | Китай, Індія, США, Туреччина, Австралія | Маслини, чай, соняшник, соя, бавовник | Іспанія, Італія, Греція, Туреччина, Китай, США, Аргентина |
| Тропічний | Рис, просо, кукурудза | Індія, Китай, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, країни Африки (Нігерія, Судан) | Цукрова тростина, бавовник, чай, арахіс, олійна пальма | Бразилія, Індія, Пакистан, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Кот-д’Івуар |
Завдання 4. Зробіть висновки про вплив природно-географічних умов на відмінності вирощування певних зернових та технічних культур в умовах різних кліматичних поясів.
Географічний розподіл сільськогосподарських культур має виразний зональний характер:
- У помірному кліматичному поясі чітка сезонність із морозними або прохолодними зимами обмежує вегетацію літнім періодом. Тут вирощують витривалі до перепадів температур, холодостійкі та помірно теплолюбні зернові (жито, ячмінь, овес, пшеницю) та технічні культури короткого або помірного періоду вегетації (цукровий буряк, льон-довгунець, соняшник).
- У субтропічному поясі високі річні суми тепла та м’які безморозні зими дозволяють збирати два врожаї на рік: у прохолодний вологий період вирощують культури помірних широт, а в спекотне літо — теплолюбні культури. Це головний район поширення маслин, цитрусових, бавовнику, чаю та виноградарства.
- У тропічному й субекваторіальному поясах цілорічна наявність високих температур створює сприятливі умови для вологолюбних і найвибагливіших до тепла рослин із тривалим циклом дозрівання — рису, цукрової тростини, арахісу, кави, какао, олійної пальми та джуту, проте в районах сухого аридного клімату землеробство стає можливим лише за умов штучного зрошення.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Спостереження (за відеоматеріалами) за особливостями ведення рибного господарства (вилов риби або аквакультура) у різних країнах світу.
План спостереження:
- Об’єкт: аквакультура та океанічний вилов у Норвегії та Чилі (лососеві ферми) й країнах Південно-Східної Азії (В’єтнам, Китай — рибні чеки та саджалки).
- Спостережувані процеси: монтаж сітчастих садків у відкритих фіордах та затоках, автоматизоване комп’ютерне дозування гранульованого корму, моніторинг чистоти води сенсорами, вилов живої риби спеціальними суднами-живорибниками.
- Висновки зі спостережень: сучасна морська аквакультура стала високотехнологічним промисловим виробництвом, яке знижує тиск на природні популяції океану, але потребує жорсткого екологічного нагляду за чистотою прибережних вод і якістю кормів.
2. Визначення за картами й еколого-кліматичними показниками основних районів вирощування у світі: зернових культур; технічних культур (на вибір).
Аналіз основних районів вирощування технічних культур:
- Цукроносні культури: цукрова тростина вирощується виключно в умовах тропічного та субекваторіального поясів із температурами понад +20\,^\circ\text{C} і високим зволоженням (Бразилія, Індія, Китай, Таїланд); цукровий буряк поширений у лісостепових та степових зонах помірного поясу зі значною кількістю сонця в період накопичення цукру та помірними опадами (росія, Німеччина, Франція, Україна, США).
- Олійні культури: соняшник зосереджений у помірних і субтропічних посушливих степах із родючими ґрунтами (Україна, росія, Румунія, Аргентина); соя потребує тривалого теплого літа й достатньої вологи (США, Бразилія, Аргентина); олійна пальма поширена строго в екваторіальних вологих широтах (Індонезія, Малайзія).
- Волокнисті культури: бавовник потребує значних сум активних температур (>3000\,^\circ\text{C}), сухого періоду дозрівання та обов’язкового поливу (Китай, Індія, США, Пакистан, Узбекистан); льон-довгунець приурочений до прохолодного й хмарного літа лісової зони помірного поясу (Франція, Білорусь, Бельгія, Україна).
3. Проєкти на теми: «Роль сільського господарства в структурі економіки країн різних рівнів розвитку»; «Визначення напрямів фермерської діяльності в країнах світу» (на вибір).
Проєкт на тему: «Роль сільського господарства в структурі економіки країн різних рівнів розвитку».
- Мета: встановити залежність між рівнем соціально-економічного розвитку держави та часткою сільського господарства у ВВП і структурі зайнятості.
- Порівняльний аналіз груп країн:
- Високорозвинені країни (США, Німеччина, Франція, Нідерланди): частка агросектору у ВВП становить –, а зайнятих — менше –. Водночас це високоефективне, наукомістке та механізоване виробництво, що повністю забезпечує власні потреби та є потужним експортером продовольства на світовий ринок.
- Країни із середнім рівнем розвитку (Бразилія, Україна, Аргентина): частка агросектору становить – ВВП, у ньому зайнято – населення. Сільське господарство є ключовою експортною галуззю та джерелом валютних надходжень держави.
- Найменш розвинені країни (Чад, Сомалі, Нігер, Малі): частка у ВВП сягає –, а в агросекторі зайнято до – працездатного населення. Переважає ручна праця, низька врожайність і напівнатуральне дрібне господарство, що не забезпечує населення навіть базовим обсягом продовольства.
- Висновок: зменшення частки аграрного сектору у ВВП разом зі зростанням валового збору свідчить про індустріальний та постіндустріальний прогрес держави, перехід до капіталомісткого інтенсивного господарювання.
Працюємо з інтернет-ресурсами
Скориставшись інтернет-джерелами, знайдіть приклади країн, у яких існують заборони або обмеження на вживання м’яса певних тварин. Визначте, яке саме м’ясо заборонено або не прийнято вживати в цій країні, та зазначте причини заборони (релігійні, культурні, екологічні тощо).
Приклади країн із харчовими заборонами:
- Країни арабо-мусульманського світу (Саудівська Аравія, Іран, Пакистан, Єгипет, Туреччина) та Ізраїль: існує сувора заборона на споживання та розведення свинини. Причина — релігійні приписи (свиня вважається нечистою твариною за законами ісламу — харам, та за канонами юдаїзму — некошерна їжа).
- Індія: більшість штатів законодавчо забороняють забій великої рогатої худоби та вживання яловичини. Причина — релігійна традиція індуїзму, за якою корова є священною твариною, символом родючості та життя.
- Країни Європейського Союзу, США, Канада: діє законодавча заборона на продаж, забій та вживання м’яса коней, собак і котів. Причина — морально-етичні та культурні норми суспільства, в якому домашні улюбленці захищені законом як тварини-компаньйони.