· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати
Діагностуємо навчальні досягнення: Сільське та лісове господарство - Географія
Тести з однією правильною відповіддю
1. Який з перелічених чинників найбільш визначально впливає на зональність розміщення сільськогосподарського виробництва?
А рівень економічного розвитку країни
Б агрокліматичні ресурси ✅
В науково-технічний прогрес
Г транспортний чинник
Обґрунтування: Широтна зональність сільського господарства безпосередньо зумовлена розподілом тепла, сонячної радіації та вологи, тобто агрокліматичними ресурсами та типами ґрунтів.
2. Яка країна є одним із найбільших у світі виробників та експортерів зернових культур?
А Японія
Б Україна ✅
В Саудівська Аравія
Г Норвегія
Обґрунтування: Україна належить до провідних світових лідерів з вирощування та експорту зерна (пшениці, кукурудзи, ячменю), тоді як інші зазначені країни є переважно імпортерами продовольства.
3. Який вид тваринництва є найбільш поширеним у посушливих та гірських регіонах світу?
А свинарство
Б птахівництво
В вівчарство ✅
Г скотарство молочного напряму
Обґрунтування: Вівці невибагливі до кормів, здатні випасатися на бідних посушливих пасовищах степів, напівпустель і на стрімких схилах гір.
4. Яке поняття означає морське фермерство: «розведення та вирощування цінних видів риб, молюсків, водоростей у спеціально створених чи пристосованих умовах морського середовища»?
А рибальство
Б аквакультура
В марикультура ✅
Г меліорація
Обґрунтування: Марикультура є морською галуззю аквакультури, яка спеціалізується саме на розведенні організмів у солоній морській воді.
5. Який з перелічених лісових поясів світу характеризується найбільшим біорізноманіттям та розташований переважно в екваторіальних широтах?
А мішані ліси
Б сельва та гілея ✅
В тайга
Г мусонні ліси
Обґрунтування: Вологі екваторіальні ліси (гілея в Африці, сельва в басейні Амазонки) вирізняються найбагатшим видовим складом рослин і тварин на планеті через постійне тепло й надмірне зволоження.
Тести на встановлення відповідності (одна відповідь залишиться без пари)
6. Установіть відповідність між типом технічної сільськогосподарської культури та її прикладами:
1 олійні
2 волокнисті
3 крохмаленосні
4 цукроносні
А бавовник, льон-довгунець
Б картопля, маніок
В чай, какао-боби
Г соняшник, соя, ріпак
Д цукровий буряк, цукрова тростина
Відповідь: 1 — Г, 2 — А, 3 — Б, 4 — Д.
Обґрунтування: Соняшник, соя та ріпак є джерелом рослинної олії (олійні); бавовник і льон дають волокно для тканин (волокнисті); бульби картоплі й маніоку багаті на крохмаль (крохмаленосні); з цукрового буряку та тростини виробляють цукор (цукроносні). Варіант В (чай, какао-боби) належить до тонізуючих культур і залишається зайвим.
7. Установіть відповідність між регіоном світу та характерними для нього рисами лісового господарства та типами лісів:
1 Північна Європа
2 Басейн Амазонки
3 Українське Полісся
4 Центральна Африка
А вологі екваторіальні ліси, проблема деградації
Б хвойні та мішані ліси помірного поясу, що стикаються з викликами зміни клімату, збільшенням кількості шкідників та хвороб лісу
В мішані та широколисті ліси, значна частка вирубок, вплив воєнних дій
Г тайга, суворі кліматичні умови
Д савани та рідколісся, браконьєрство
Відповідь: 1 — Г (або Б), 2 — А, 3 — В, 4 — Д.
Обґрунтування: Північна Європа розташована в зоні тайги з суворими кліматичними умовами (1 — Г); басейн Амазонки зайнятий вологими екваторіальними лісами, де гостро стоїть проблема знеліснення й деградації (2 — А); ліси Українського Полісся постраждали від масштабних рубок, а нині зазнають важкого впливу воєнних дій і замінувань (3 — В); у Центральній Африці перехідні зони саван і рідколісь потерпають від винищення тварин та нелегальної заготівлі деревини (4 — Д).
Тести на встановлення правильної послідовності
8. Установіть логічну послідовність основних агротехнічних етапів вирощування зернових культур:
А жнива
Б оранка, культивація
В посів насіння
Г внесення добрив, захист від шкідників
Відповідь: Б → В → Г → А.
Обґрунтування: Землеробський цикл починається з механічної підготовки поля (оранка, культивація), після чого проводять посів зерна, у період вегетації рослини підживлюють добривами та обробляють від шкідників, а завершується процес збиранням урожаю (жнивами).
9. Установіть послідовність зростання показників лісозабезпеченості (від найменшого до найбільшого) для зазначених регіонів:
А Західна Європа
Б Південна Америка (регіон Амазонки)
В Північна Африка
Г Україна
Відповідь: В → Г → А → Б.
Обґрунтування: Найменша лісозабезпеченість у посушливій Північній Африці, вкритій пустелями (В); далі йде Україна з лісистістю близько 15,9 % (Г); у Західній Європі лісистість помітно вища — понад 30–35 % (А); найбільші площі лісів і запаси деревини на душу населення зосереджені в басейні Амазонки в Південній Америці (Б).
10. Установіть послідовність дій для відновлення лісових ресурсів після значних пошкоджень в Україні:
А оцінка збитків та планування лісовідновлення
Б підготовка ґрунту та посадка саджанців
В моніторинг та догляд за молодими насадженнями
Г розмінування території
Відповідь: Г → А → Б → В.
Обґрунтування: Будь-які роботи в зоні бойових дій починаються з гарантування безпеки людей (гуманітарне розмінування), потім фахівці оцінюють масштаби пошкоджень і створюють план робіт, після чого розчищають ділянки, орють ґрунт і висаджують сіянці, а на завершальному етапі постійно доглядають за молодим лісом і контролюють його приживлюваність.
Тести з пропущеними відповідями
11. Розрізняють два основні типи сільського господарства: ___________ (характеризується великими затратами праці та капіталу на одиницю площі) та ___________ (характеризується невеликими затратами на одиницю площі, орієнтований на великі простори).
Розрізняють два основні типи сільського господарства: інтенсивне (характеризується великими затратами праці та капіталу на одиницю площі) та екстенсивне (характеризується невеликими затратами на одиницю площі, орієнтований на великі простори).
12. Окрім економічного значення (наприклад, заготівля деревини), ліси виконують важливі ___________ функції, такі як ___________ повітря, ___________ ґрунтів та збереження ___________. Також вони мають ___________ значення, забезпечуючи місця для ___________ та відпочинку.
Окрім економічного значення (наприклад, заготівля деревини), ліси виконують важливі екологічні функції, такі як очищення повітря, захист ґрунтів та збереження біорізноманіття. Також вони мають рекреаційне значення, забезпечуючи місця для оздоровлення та відпочинку.
Спостерігаємо, проєктуємо, досліджуємо
1. Спостереження за станом лісів та напрямами їхнього використання у своїй місцевості.
План спостереження та характеристики місцевих лісових насаджень:
Видовий склад: у лісах переважають мішані або соснові масиви (сосна звичайна, дуб черешчатий, береза, граб, ліщина в підліску).
Екологічний стан: насадження відчувають помірне антропогенне навантаження, подекуди спостерігається захаращення побутовим сміттям у зонах пікніків, окремі ділянки всихають через посухи та поширення жука-короїда, трапляються поодинокі санітарні вирубки.
Напрями використання: головне призначення — полезахисне, ґрунтозахисне та водоохоронне; ліси слугують зеленою зоною відпочинку для місцевих жителів, місцем збирання ягід, грибів і лікарських рослин, а також частково використовуються комунальними службами для вибіркової заготівлі дров.
2. Напрями використання деревини в економіці, головні споживачі деревини.
Будівництво та ремонт: використання круглого лісу, бруса, балок, дощок, паркету, фанери для спорудження житла й покрівель.
Меблева промисловість: виготовлення корпусних і м’яких меблів, стільниць, фасадів з масиву та деревостружкових (ДСП, МДФ) плит.
Целюлозно-паперове виробництво: переробка волокон деревини на папір, картон, пакувальні матеріали, серветки та гігієнічну продукцію.
Енергетика та опалення: використання відходів лісопиляння (тирси, тріски) для виробництва паливних пелетів, брикетів та дров.
Хімічна переробка (лісохімія): вилучення каніфолі, скипидару, оцтової кислоти, активованого вугілля, синтетичних смол.
Головні споживачі: будівельні компанії, меблеві фабрики, картонні комбінати, аграрні підприємства (тара, піддони) та сектор житлово-комунального господарства й приватних домогосподарств.
3. Роль споживчого та екологічного чинників у розміщенні підприємств лісової промисловості.
Споживчий чинник орієнтує фінальні виробництва ближче до місць концентрації покупців і ринків збуту, оскільки перевозити важкі або об’ємні готові товари (наприклад, зібрані меблі, пакувальний картон, віконні блоки) дорожче та складніше, ніж сировину; меблеві фабрики зазвичай розміщують у великих агломераціях і містах.
Екологічний чинник визначає суворі обмеження для роботи деревообробних і хімічних виробництв. Целюлозно-паперові комбінати споживають колосальну кількість прісної води та скидають агресивні стічні води, тому вони потребують сучасних потужних очисних споруд і не можуть розташовуватися у верхів’ях річок або заповідних зонах. Екологічний чинник також диктує обов’язковий перехід на безвідходні технології — повну утилізацію кори й тирси без забруднення повітря та ґрунтів.
4. Проєкти на теми: «Екологічне значення лісу»; «Власна відповідальність громадянина, місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів»; «Важливість раціонального використання лісових ресурсів та їхньої подальшої повної переробки»; «Проблеми використання лісових ресурсів України» (на вибір).
Тема проєкту: Проблеми використання лісових ресурсів України
Мета проєкту: дослідити сучасний стан лісового фонду України, виявити головні екологічні й економічні проблеми лісокористування та запропонувати шляхи їх розв’язання.
План реалізації проєкту:
- Збір та аналіз статистичних даних щодо лісистості території України та обсягів заготівлі деревини.
- Виявлення основних загроз для лісових екосистем у різних природних зонах (Полісся, Карпати, Степ).
- Оцінка впливу воєнних дій і стихійних лищ на стан лісів.
- Розробка практичних рекомендацій щодо раціонального лісокористування.
Ключові факти та проблеми:
- Низький рівень лісистості території: ліси вкривають лише близько 15,9% площі України, тоді як науково обґрунтований оптимальний показник становить не менше 20%.
- Нерівномірність розміщення: основні запаси деревини зосереджені в Карпатах та на Поліссі, тоді як степові області критично малолісні (лісистість менше 5%).
- Негативні наслідки війни: значні площі лісів на півдні та сході країни пошкоджено пожежами внаслідок обстрілів, забруднено вибухонебезпечними предметами або вирубано для фортифікацій.
- Порушення гідрологічного балансу та ерозія: надмірні рубки на схилах Карпат призводять до паводків, селів і змиву родючого шару ґрунту.
- Неповна переробка відходів лісозаготівлі: значна частина кори, тирси та гілок спалюється або гниє замість виготовлення пелет, брикетів і деревних плит.
Шляхи розв’язання та висновок:
Подолання лісоекологічних проблем України вимагає повного розмінування лісових масивів, збільшення площ лісонасаджень за програмами відновлення, жорсткого супутникового моніторингу за вирубками та переходу до безвідходної переробки сировини. Збереження лісу є питанням екологічної безпеки та кліматичної стійкості всієї держави.
Працюємо з інтернет-ресурсами
На офіційному сайті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у розділі, що присвячений лісовому господарству (www.fao.org/forestry), відшукайте останній звіт «Стан лісів світу» (The State of the World’s Forests - SOFO). Проаналізуйте ключові висновки звіту щодо: 1) динаміки площі лісів у світі за останні роки; 2) основних причин вирубки та деградації лісів; 3) ролі лісів у сталому розвитку та боротьбі зі зміною клімату. Сформулюйте власні висновки щодо сучасного стану світових лісів, які найактуальніші для усвідомлення суспільством.
Аналіз ключових положень звіту ФАО «Стан лісів світу» (SOFO):
-
Динаміка площі лісів у світі: ліси вкривають близько 31% площі суходолу Землі (приблизно 4,1 млрд га). Загальна площа лісових масивів продовжує скорочуватися, проте темпи чистих втрат лісу поступово сповільнюються (із близько 12 млн га на рік на початку 2010-х до приблизно 10 млн га на рік у 2020-х роках) завдяки масштабним програмам заліснення в Китаї, Північній Америці та Європі. Найбільших втрат зазнають тропічні ліси Південної Америки та Африки.
-
Основні причини вирубки та деградації: головним рушієм знеліснення залишається розширення площ сільськогосподарських угідь — перетворення пралісів на пасовища для худоби, плантації сої та олійної пальми. Додатковими руйнівними факторами є масштабні лісові пожежі, поширення шкідників, хвороби лісу через потепління, а також нелегальна промислова заготівля деревини.
-
Роль лісів у сталому розвитку та боротьбі зі зміною клімату: ліси є найбільшим наземним резервуаром вуглецю, депонуючи сотні мільярдів тонн . Вони забезпечують біорізноманіття (домівка для 80% видів амфібій, 75% птахів і 68% ссавців), живлять річкові системи прісною водою та постачають відновлювану сировину для «зеленої» біоекономіки (заміщуючи пластик, цемент і викопне паливо).
Висновки щодо сучасного стану світових лісів:
Ліси неможливо сприймати лише як джерело комерційної деревини чи запасні землі для агробізнесу. Їх збереження значно дешевше й ефективніше за штучне відновлення вже знищених масивів. Суспільство має усвідомити прямий зв’язок між власним споживанням (наприклад, пальмової олії чи яловичини) та знищенням лісів на іншому кінці планети, підтримуючи продукцію виключно сертифікованого сталого лісокористування.