§ 5. СТАТЕВО-ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

• До змісту відповідей

Як ви вважаєте, кого у світі більше – жінок чи чоловіків? Свою думку обґрунтуйте.

Я думаю, що у світі чоловіків трохи більше, ніж жінок. Це підтверджується статистичними даними таблиці 5.2, згідно з якими чоловіки становлять 50,3 % населення світу, а жінки — 49,7 %. Таке співвідношення зумовлене біологічною закономірністю, за якою хлопчиків народжується більше (приблизно 105 на 100 дівчаток), а також значною перевагою чоловічого населення у найбільш заселених країнах світу, таких як Індія та Китай.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Визначте статевий склад вашого класу: полічіть кількість дівчат і хлопців та обчисліть їхнє співвідношення у відсотках.

У моєму класі навчається 14 хлопців та 16 дівчат, загальна кількість учнів — 30. Співвідношення у відсотках становить: хлопці — 46,7 %, дівчата — 53,3 %.

Проаналізуйте дані табл. 5.1, 5.2 й установіть: 1) яким є співвідношення чоловіків і жінок у світі загалом; 2) регіони світу, у яких переважають жінки у статевому складі населення; 3) країни, що мають перевагу чоловіків у статевому складі; 4) країни, у яких найбільш помітно переважає жіноче населення. Спробуйте пояснити причини таких відмінностей.

На основі аналізу таблиць 5.1 та 5.2 я підготував наступні дані:

Причинами таких відмінностей є біологічні та соціальні чинники. У країнах Європи, Україні та Росії жінки переважають через вищу тривалість життя та вищу смертність серед чоловіків, зумовлену важкими умовами праці та шкідливими звичками. У країнах Азії (Індія, Китай) чоловіків більше через традиційні вподобання щодо народження синів та, у деяких випадках, гірший доступ жінок до медицини. Окремо виділяються країни Перської затоки, де чоловіків значно більше через масову трудову міграцію чоловіків.

МОДЕЛЮЄМО

Змоделюйте зміни статевого складу населення у вашій області, враховуючи наслідки війни з Росією.

Через війну у моїй області відбудеться посилення диспропорції на користь жінок. По-перше, чоловіки становлять переважну більшість учасників бойових дій, що призводить до зростання смертності серед чоловічого населення працездатного віку. По-друге, значна частина біженців, які виїхали за кордон і можуть там залишитися, — це жінки з дітьми, проте внутрішньо переміщені особи та загальна демографічна ситуація все одно демонструють дефіцит чоловіків через втрати на фронті.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Доведіть, що в Україні відбувається старіння населення. Для цього проаналізуйте дані по Україні на мал. 5.2: якою є частка дітей і людей, старших від працездатного віку. Які негативні наслідки це має?

Згідно з даними малюнка 5.2, в Україні частка дітей (0–14 років) становить лише 15 %, тоді як частка людей, старших за 65 років, сягає 25 %. Оскільки показник частки літніх людей перевищує 12 %, це є прямим доказом процесу старіння населення.

Негативними наслідками цього процесу є:

1. Зменшення чисельності працездатного населення та дефіцит робочої сили.
2. Надмірне навантаження на пенсійну систему, оскільки кількість працюючих зменшується відносно кількості пенсіонерів.
3. Збільшення витрат держави на охорону здоров’я та соціальне забезпечення літніх людей.

СПРОБУЙТЕ САМІ

За мал. 5.3 перелічіть відомості, що їх можна «зчитати» із статево-вікової піраміди.

Із статево-вікової піраміди можна отримати інформацію про загальну кількість або частку чоловіків і жінок у певних вікових групах, співвідношення між різними поколіннями, рівень народжуваності за шириною основи та середню тривалість життя. Також піраміда дозволяє виявити демографічні наслідки історичних подій, наприклад, воєн або економічних криз, через характерні «заглибини» у певних вікових категоріях.

Порівняйте статево-вікові піраміди населення країн. Чому вони мають неоднакову основу? У якій із зазначених країн рівень народжуваності найвищий?

Основи пірамід мають різну ширину, тому що країни перебувають на різних етапах демографічного розвитку і мають неоднаковий рівень народжуваності. Найвищий рівень народжуваності спостерігається в Танзанії, оскільки основа її піраміди є найширшою серед усіх представлених країн.

Проаналізуйте статево-вікову піраміду України. Спростуйте або підтвердьте тезу: «Кількість працездатного населення поступово зменшується, що в майбутньому створюватиме додаткові економічні труднощі для України».

Ця теза є підтвердженою, оскільки на піраміді України чітко видно звуження в нижній частині (вікові групи 0–24 роки). Це означає, що наступні покоління, які входитимуть у працездатний вік, будуть значно менш численними, ніж покоління, які зараз є основою економіки або виходять на пенсію, що призведе до дефіциту робочої сили та зростання соціального навантаження на бюджет.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Проаналізуйте статево-вікові піраміди населення Італії і Танзанії (мал. 5.3). Поясніть, чим відрізняються форми пірамід і про що це свідчить.

Піраміда Танзанії має форму класичного трикутника з дуже широкою основою та стрімким звуженням догори, що свідчить про високу народжуваність, молодий склад населення та порівняно невисоку тривалість життя. Піраміда Італії має форму «дзвона» із вузькою основою та розширеною середньою і верхньою частинами, що вказує на низьку народжуваність, старіння населення та високу тривалість життя.

Охарактеризуйте за пірамідами демографічну ситуацію в Італії і Танзанії. Результати характеристики подайте в табличній формі.

Зробіть висновок про те, у чому полягає різниця демографічної ситуації двох країн. Яке спрямування в кожній з цих країн повинна мати демографічна політика?

Різниця полягає у типах відтворення населення: Танзанія має традиційний тип із високою народжуваністю та “молодою” структурою населення, тоді як Італія — сучасний тип із низькою народжуваністю та ознаками старіння нації. Демографічна політика Танзанії має бути спрямована на планування сім’ї та поступове обмеження народжуваності для зниження навантаження на соціальну сферу. В Італії ж політика повинна стимулювати народжуваність через фінансову підтримку сімей та створювати умови для активного довголіття літніх людей.

ПОМІРКУЙТЕ

Поміркуйте, чому в окремих країнах Європи попри високі стандарти життя й медицини смертність вища, ніж в країнах Африки.

Вищий показник смертності в Європі пояснюється “старінням нації”, тобто значно більшою часткою людей похилого віку у віковій структурі населення. В країнах Африки населення дуже молоде, тому, попри гіршу медицину, загальний коефіцієнт смертності може бути нижчим, оскільки там менша кількість людей, які досягли природної межі тривалості життя.

МОДЕЛЮЄМО

Використайте додаткові джерела інформації і дослідіть, які демографічні проблеми є у вашій області (або населеному пункті). Які демографічні показники потрібно поліпшувати? Змоделюйте конкретні заходи, що змінять на краще демографічну ситуацію у вашій місцевості.

У моїй області (Київській) основними проблемами є низька народжуваність, зростання частки осіб похилого віку та значні міграційні втрати через воєнні дії. На мою думку, потрібно поліпшувати показники народжуваності, середньої тривалості життя (особливо чоловіків) та сальдо міграції.

Я пропоную такі заходи для поліпшення ситуації:

1. Запровадження регіональних програм доступного житла (“молодіжне кредитування”) для стимулювання молодих сімей залишатися в області.
2. Створення нових робочих місць із конкурентною заробітною платою для повернення вимушених мігрантів з-за кордону.
3. Розвиток мережі сучасних центрів реабілітації та покращення якості медичних послуг для зниження рівня передчасної смертності.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Поміркуйте, для чого особисто вам може знадобитися інформація про статевий і віковий склад населення.

Я думаю, що ця інформація допоможе мені у майбутньому правильно обрати професію, оцінивши попит на певні послуги (наприклад, якщо населення старіє, буде велика потреба у медиках та соціальних працівниках). Також ці дані важливі для розуміння того, чи буде конкурентним ринок праці у моєму регіоні, коли я почну кар’єру.

Поміркуйте, якою має бути демографічна політика в Україні, щоб демографічна ситуація в країні поліпшилася.

Демографічна політика в Україні має бути комплексною і включати не лише прямі виплати при народженні дитини, а й створення безпечних умов життя. Держава повинна забезпечити підтримку молодих батьків через податкові пільги, гарантоване місце у дитячих садках та розвиток іпотечних програм. Окремим важливим напрямом має стати програма репатріації, яка стимулюватиме українців повертатися з-за кордону через надання грантів на відкриття власного бізнесу та професійну перепідготовку.