§ 28. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ СВІТУ

• До змісту відповідей

Пригадайте, які корисні копалини належать до руд кольорових металів.

До руд кольорових металів належать боксити, а також мідні, поліметалеві (свинцево-цинкові), нікелеві, олов’яні, титанові та магнієві руди.

Які розрізняють групи кольорових металів?

Кольорові метали поділяють на такі основні групи: легкі, важкі, благородні (дорогоцінні), легувальні, а також рідкісні й розсіяні метали.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Порівняйте виробництва кольорової і чорної металургії. Що в них спільного?

Я думаю, що спільною рисою для обох галузей є подібність технологічних етапів, які включають видобуток і збагачення руди, виплавку чорнового та рафінованого металу, а також виробництво сплавів і прокату. Обидва виробництва використовують як природну, так і вторинну сировину (металобрухт) і мають супутні підгалузі, що працюють на відходах основного виробництва.

Пригадайте, які розрізняють групи руд кольорових металів (мал. 24.3). Наведіть приклади.

Відповідно до класифікації на малюнку, розрізняють такі групи:

• Легкі метали: алюміній, титан, магній.
• Важкі метали: мідь, свинець, цинк, олово, нікель.
• Легувальні метали: кобальт, молібден, ванадій, вольфрам.
• Благородні метали: золото, срібло, платина.
• Рідкісні й розсіяні метали: цирконій, індій, германій, літій, селен.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Назвіть метали, що їх виплавляють такі підгалузі кольорової металургії, як виробництво легких і важких металів.

Підгалузь виробництва легких металів виплавляє алюміній, титан і магній. До підгалузі виробництва важких металів належить виплавка міді, свинцю, цинку, олова та нікелю.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Які метали належать до легувальних? Де їх використовують?

До легувальних металів належать кобальт, молібден, ванадій, вольфрам та інші. Їх використовують як добавки до складу сплавів для надання металам певних властивостей, наприклад, підвищеної міцності, жаростійкості або стійкості до корозії.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Як ви розумієте, у чому проявляється постадійна спеціалізація кольорової металургії?

На мою думку, постадійна спеціалізація проявляється у тому, що окремі етапи виробництва металу рознесені територіально: видобуток руди та виготовлення концентрату чи чорнового металу зазвичай відбуваються поблизу родовищ у країнах, що розвиваються, а кінцеві стадії очищення (рафінування) здійснюються у розвинених країнах, де є доступ до дешевої електроенергії або великий ринок збуту.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Перелічіть чинники, що впливають на розміщення підприємств із виробництва кольорових металів.

Основними чинниками розміщення підприємств кольорової металургії є сировинний, енергетичний, транспортний та споживчий чинники.

Чому в окремих країнах підприємства кольорової металургії перемістили на морські узбережжя?

Підприємства переміщують до морських портів через орієнтацію на привізну сировину, імпортні напівфабрикати та зручність вивезення готової продукції на світовий ринок.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Які чинники зумовили лідерство Китаю у виробництві алюмінію?

Лідерство Китаю зумовлене поєднанням потужної сировинної бази (друге місце у світі за видобутком бокситів), наявністю великої кількості електроенергії та величезним внутрішнім попитом з боку промисловості, що стрімко розвивається.

СПРОБУЙТЕ САМІ

Наведіть приклади країн, які є світовими лідерами з видобутку бокситів, але не є провідними виробниками алюмінію. Чому так?

Я думаю, прикладами таких країн є Гвінея, Ямайка та Австралія. Це зумовлено тим, що видобуток бокситів орієнтується на наявність природних родовищ, тоді як виплавка алюмінію є надзвичайно енергомістким процесом і потребує великої кількості дешевої електроенергії, якої в багатьох країнах, що видобувають руду, недостатньо.

Де розміщують виробництва титану? Чим зумовлено таку орієнтацію?

Виробництва титану розміщують у країнах, які мають власну сировинну базу (багаті родовища), таких як Китай, Японія, США, Росія, Казахстан та Україна. Така орієнтація зумовлена необхідністю доступу до великої кількості сировини та складністю технологічних процесів його переробки.

Які чинники визначають розміщення підприємств із виробництва міді?

Головним чинником є сировинний, оскільки мідні руди мають низький вміст корисного компонента, тому підприємства з виплавки чорнової міді розміщують біля місць видобутку руди. На завершальних стадіях, таких як рафінування, визначальними стають енергетичний та споживчий чинники, що зумовлює розміщення таких заводів у промислово розвинених країнах.

ШУКАЄМО В ІНТЕРНЕТІ

Дізнайтеся більше про наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля. Яких заходів уживають у країнах світу, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища?

Металургійне виробництво належить до найбільш екологічно небезпечних галузей господарства. Його негативний вплив на довкілля проявляється у кількох аспектах:

• Викиди в атмосферу значних обсягів сірчистого газу (діоксиду сірки), чадного газу, пилу та сполук важких металів, що спричиняють утворення смогу й випадання кислотних дощів.
• Накопичення величезної кількості токсичних відходів збагачення руд — хвостів, шлаків, а також отруйних «червоних шламів» від виробництва глинозему, які зберігаються у шламосховищах і загрожують забрудненням ґрунтів і підземних вод.
• Порушення природних ландшафтів і відчуження родючих земель через гігантські гірничорудні кар’єри та відвали.
• Забруднення поверхневих водойм стічними водами та сполуками важких металів (ртуті, свинцю, миш’яку, міді).

Для запобігання забрудненню довкілля у світі вживають таких заходів:

• Упроваджують замкнені безстічні цикли технічного водопостачання та встановлюють сучасні системи багатоступеневого сухого й мокрого пилогазоочищення (вловлювання діоксиду сірки для виробництва сульфатної кислоти).
• Збільшують частку вторинної переробки металів, що потребує у кілька разів менше енергії та суттєво зменшує обсяги шкідливих викидів порівняно з первинною плавкою.
• Проводять обов’язкову рекультивацію кар’єрів, шламосховищ і порушених земель.
• Переходять на відновлювані джерела енергії та електрометалургійні технології з низьким вуглецевим слідом.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Чому кольорова металургія має багато галузей та підгалузей у своєму складі?

На мою думку, це пояснюється великою кількістю різних видів металів (майже 70 різновидів), кожен з яких має унікальні властивості та потребує специфічних технологій обробки. Оскільки метали поділяються на групи (легкі, важкі, благородні, рідкісні тощо), для кожної з них створюються окремі виробництва.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

У чому полягають технологічні особливості виробництва алюмінію? Як це впливає на розміщення підприємств, пов’язаних із його виробництвом?

Технологічні особливості виробництва алюмінію полягають у його надзвичайно високій енергомісткості та територіальному розмежуванні стадій процесу: видобутку бокситів, виробництва глинозему та виплавлення чистого металу. Для виплавки однієї тонни алюмінію потрібно 16–18 тис. кВт·год електроенергії, що робить енергетичний чинник визначальним. Через це підприємства з видобутку та виготовлення глинозему орієнтуються на сировинні бази, тоді як заводи з виплавлення готового алюмінію розміщують поблизу потужних і дешевих джерел електроенергії (ГЕС чи АЕС) або в районах великого споживання металу.

Поясніть, яким чином окремі розвинені країни, що є бідними на руди кольорових металів і майже не видобувають їх, можуть бути провідними виробниками готових металів у світі. Наведіть приклади.

Розвинені країни стають лідерами у металургії завдяки спеціалізації на завершальних стадіях виробництва, таких як рафінування та виготовлення сплавів, а також завдяки переробці вторинної сировини (металобрухту). Вони використовують привізну сировину, тому розміщують підприємства в портових містах, орієнтуючись на транспортний чинник, або поблизу центрів машинобудування, орієнтуючись на споживача. На мою думку, такий підхід дозволяє їм зберігати лідерство за рахунок високих технологій та дешевого морського транспорту. Прикладами таких країн є Німеччина та Японія, які майже не мають власних родовищ, але є провідними світовими виробниками міді, свинцю та цинку.