38. Природні зони України. Мішані ліси і широколисті ліси

• Назад до змісту

🔎 Практикуємо

2. Спробуйте пояснити значення фізико-географічного районування для пізнання природних процесів і явищ, господарської діяльності та природоохоронної роботи людини.

Фізико-географічне районування дозволяє розділити територію на окремі частини, що дає змогу краще вивчити особливості кожної з них. Для пізнання природних процесів це важливо, оскільки дозволяє систематизувати інформацію про поширення певних явищ, наприклад, ярів або особливостей вітрового режиму, та зрозуміти їх зв’язок з конкретним ландшафтом.

У господарській діяльності районування допомагає раціонально використовувати природні ресурси, адже знання про особливості рельєфу, клімату та ґрунтів конкретної місцевості є основою для планування сільського господарства чи промислового виробництва.

Для природоохоронної роботи районування відіграє ключову роль, оскільки на його основі виділяють унікальні природні комплекси, що потребують захисту, і створюють природоохоронні території. Це сприяє збереженню біологічного та ландшафтного різноманіття.

🔎 Практикуємо

1. Чим пояснюється значна заболоченість території Полісся? Назвіть причини.

По-перше, це низовинний рельєф, який уповільнює стік води. По-друге, тут випадає значна кількість опадів, а випаровування невелике, через що коефіцієнт зволоження перевищує одиницю. По-третє, водонепроникні кристалічні породи Українського щита підходять близько до поверхні, затримуючи воду. І нарешті, ґрунтові води залягають неглибоко.

2. Чому в Українському Поліссі переважають низинні болота? Назвіть їхні ознаки.

У Поліссі переважають низинні болота, які становлять понад 80% площі всіх боліт. Низинні болота:

• Розташовані у зниженнях — на місцях колишніх озер або в заплавах річок.
• Живлення відбувається за рахунок ґрунтових вод, стоку поверхневих вод із довколишнього суходолу, річкових вод під час повеней і паводків, а також атмосферних опадів.
• Мають багатший склад рослинності, оскільки з річковими та ґрунтовими водами до них потрапляє чимало мінеральних речовин. Рослинність багата: дерева, чагарники, мохи, трава. Це вільха, береза, осока, очерет, хвощ, зелений мох.

3. Болота мають не дуже привабливий вигляд, але вони є унікальною екосистемою. Поясніть, у чому цінність боліт.

Цінність боліт полягає в їхніх важливих екологічних функціях. Вони регулюють водний режим, даючи початок багатьом річкам і підтримуючи рівень ґрунтових вод. Болота є природними фільтрами, що очищують воду. Також вони є середовищем існування для багатьох рідкісних видів рослин і тварин. Крім того, болота накопичують торф, який є цінною корисною копалиною.

Робота в групі

1. Поясніть твердження: «Дуб стає для нас корисним не з того моменту, коли він, зрубаний, лежить біля свого кореня та шматується пилою на частини, — навпаки, більше половини його корисности припиняється із його життям».

Це твердження підкреслює, що користь живого дерева значно більша, ніж просто деревина. Живий дуб є частиною екосистеми: він виробляє кисень, очищує повітря, укріплює ґрунт, регулює рівень води, створює тінь і прохолоду, а також є домівкою для багатьох тварин та інших рослин. Коли дерево зрубують, усі ці життєво важливі функції припиняються, і залишається лише його цінність як матеріалу.

📚 ДПА / НМТ 2. Клімат на півночі України цілком придатний для зростання широколистих дерев із розвиненою кроною. Чому в лісах Полісся сосен більше, ніж дубів?

У лісах Полісся більше сосен, ніж дубів, через особливості ґрунтів. Сосна є невибагливою до родючості ґрунту і добре росте на бідних піщаних та супіщаних дерново-підзолистих ґрунтах, які поширені на цій території. Дуб, навпаки, є більш вибагливим і потребує багатших та родючіших ґрунтів для свого росту.

📚 ДПА / НМТ 3. Соснівка, Борове, Діброва, Берестяне, Березівка, Вільшанка, Купина — назви населених пунктів, пов’язані з особливостями природних ландшафтів. Чому ці назви характерні в зоні мішаних лісів?

Такі назви характерні для зони мішаних лісів, тому що вони прямо вказують на типову для цієї місцевості рослинність. Наприклад, Соснівка і Борове походять від слова “сосна” або “бір” (сосновий ліс), Діброва – від “дуб”, Берестяне і Березівка – від “береза”, Вільшанка – від “вільха”, а Купина – від назви трав’янистої рослини, що часто росте на вологих лісових галявинах. Усі ці дерева та рослини є типовими для природних ландшафтів зони мішаних лісів України.

🔎 Практикуємо

Порівняйте зони мішаних і широколистих лісів. Виділіть спільні та відмінні ознаки.

Спільні ознаки зон мішаних і широколистих лісів:

• Для обох зон характерний помірно континентальний клімат із достатнім та надмірним зволоженням.
• Переважає лісова рослинність.

Відмінні ознаки зон мішаних і широколистих лісів:

• У зоні мішаних лісів переважає рівнинний рельєф, є льодовикові форми рельєфу. У зоні широколистих лісів характерний височинний рельєф.
• У зоні мішаних лісів поширені дерново-підзолисті й торфово-болотні ґрунти, які не надто родючі. У зоні широколистих лісів сформувалися сірі лісові ґрунти й опідзолені чорноземи, які доволі родючі.
• Зона мішаних лісів вирізняється заболоченістю та густою річковою мережею.
• У зоні мішаних лісів типові сосново-дубові, соснові та вільхові ліси. Для зони широколистих лісів характерні дубово-букові та дубово-грабові ліси.

🔎 Практикуємо

1. «Медобори» — це живий музей під відкритим небом, де живе подих давньої історії. Спробуйте дізнатися, чим цікавий цей заповідник і в чому секрет його назви.

Заповідник «Медобори» є унікальним, оскільки розташований на Подільських Товтрах — залишках стародавнього бар’єрного рифу, що утворився не внаслідок тектонічних рухів, а завдяки життєдіяльності морських організмів 15-20 мільйонів років тому. Цей “живий музей” зберігає на своїй території велику кількість рідкісних і реліктових рослин, багато з яких більше ніде не зустрічаються.