45. Демографічні процеси - Кобернік

• Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ

Скільки людей проживають у світі?

За даними 2024 року, у світі проживає близько 8,1 млрд осіб.

Які материки мають найбільшу й найменшу кількість населення?

Найбільша кількість населення зосереджена в Азії (майже 59 %), а найменша — в Океанії.

Які країни у світі та в Європі вирізняються найбільшою кількістю жителів?

У світі найбільшу кількість жителів мають Індія та Китай. У Європі за чисельністю населення лідирує Німеччина (якщо не враховувати росію, частина якої розташована в Азії).

Скільки людей живуть в Україні?

Станом на 2024 рік в Україні проживає 35,7 млн осіб.

ЗАВДАННЯ

Які процеси належать до демографічних?

До демографічних процесів належать відтворення населення (природний рух: народжуваність, смертність, природний приріст) та механічний рух населення (міграції).

Поясніть, як вони пов’язані між собою.

Природний рух (народжуваність і смертність) та механічний рух (міграції) безпосередньо формують статево-вікову структуру населення. Ця структура впливає на тривалість життя, шлюбність та рівень здоров’я населення.

Що належить до природного руху населення?

До природного руху населення належать народжуваність, смертність та природний приріст, який є різницею між ними.

Поміркуйте, як він впливає на статево-вікову структуру населення та забезпеченість країни робочою силою.

На мою думку, природний рух прямо визначає майбутнє країни: висока народжуваність збільшує кількість молоді, а отже, й майбутньої робочої сили. Водночас низька народжуваність призводить до демографічного старіння, через що зменшується кількість працездатних людей, які мають утримувати пенсіонерів.

ЗАВДАННЯ

За стовпчиковою діаграмою назвіть країни світу з населенням понад 100 млн осіб.

Це Індія, Китай, США, Індонезія, Пакистан, Нігерія, Бразилія, Бангладеш, Росія, Мексика, Японія, Ефіопія, Філіппіни, ДР Конго, Єгипет та В’єтнам.

З’ясуйте: а) у яких регіонах світу вони знаходяться; б) у якому регіоні таких країн найбільша кількість; в) у яких регіонах таких країн немає зовсім.

а) Ці країни знаходяться в Азії, Африці, Північній Америці, Південній Америці та Європі (якщо враховувати Росію).

б) Найбільша кількість таких країн розташована в Азії.

в) Таких країн зовсім немає в Австралії та Океанії.

Розрахуйте, яку частку (%) населення складають від загальної кількості населення світу: а) перші дві країни; б) усі перших 16 країн.

Загальна кількість населення світу складає 8,1 млрд осіб (8100 млн).

а) Перші дві країни (Індія та Китай) разом мають 2845 млн осіб (1429 + 1416). Це складає приблизно 35,1% від населення світу.

б) Сума населення перших 16 країн становить близько 5310,5 млн осіб. Це складає приблизно 65,6% від загальної кількості населення планети.

Зробіть висновок про ступінь рівномірності заселення Землі.

На основі розрахунків можна зробити висновок, що населення Землі розміщено вкрай нерівномірно. Більша частина людства (майже дві третини) проживає лише у 16 країнах світу, тоді як на інших територіях густота населення значно менша.

ЗАВДАННЯ

Роздивіться діаграми та розкажіть: а) у яких регіонах світу нині сконцентрована найбільша частка населення Землі; б) як за прогнозами фахівців зміниться співвідношення регіонів на початку ХХІІ ст.

а) Нині найбільша частка населення сконцентрована в Азії (58,9%) та Африці (18,4%).

б) За прогнозами, до 2100 року частка Азії зменшиться до 42,7%, а частка Африки стрімко зросте до 39,9%, майже зрівнявшись з азійським регіоном. Частка Європи зменшиться з 9,1% до 5,8%.

Спробуйте пояснити причини прогнозованих змін.

Я думаю, що основною причиною таких змін є різні темпи природного приросту. У країнах Африки народжуваність традиційно залишається дуже високою, що забезпечує швидке зростання кількості населення. Водночас у розвинутих регіонах (Європа) та частині Азії відбувається демографічне старіння і зниження народжуваності, що уповільнює ріст або призводить до депопуляції.

Якими темпами відбувалося зростання кількості населення Землі до початку ХІХ ст.? Поясніть причини цього.

До початку ХІХ століття кількість населення Землі зростала дуже повільними темпами. Для досягнення першого мільярда жителів знадобилася вся історія людства аж до 1820 року.

До початку XIX століття кількість населення зростала повільно через високу смертність. Це було спричинено важкою ручною працею, відсутністю якісної медицини, постійними епідеміями, війнами та голодом.

Поясніть, як перехід до машинної праці пов’язаний з першим «демографічним вибухом».

Перехід до машинної праці, або промислова революція, покращив умови життя та економіку в країнах Західної Європи. Це призвело до зниження смертності, тоді як народжуваність залишалася високою, що й спричинило стрімке зростання населення.

Роздивіться, коли розпочався «демографічний вибух».

Згідно з текстом, «демографічний вибух» розпочався після 1820 року, коли населення Землі досягло 1 мільярда осіб.

Порівняйте темпи зростання населення у ХІХ та ХХ–ХХІ ст.

У ХІХ столітті зростання було стрімким, але у ХХ столітті воно стало ще швидшим і спостерігався «другий демографічний вибух». Проте в ХХІ столітті (останні десятиліття) темпи зростання почали поступово спадати.

ЗАВДАННЯ

Проаналізуйте графік зміни кількості населення в Україні в першій половині ХХ ст. Поясніть причини періодичних коливань кількості людей. Які історичні події найбільше вплинули на скорочення кількості населення України?

Основними причинами коливань кількості населення є чергування трагічних історичних подій та періодів відновлення. Згідно з текстом, війни, репресії та голодомори спричиняли різке зменшення населення (демографічні кризи). Після цих подій наставали періоди миру та відносного стабільного життя, коли народжуваність зростала, і кількість людей відновлювалася.

На скорочення населення найбільше вплинули дві світові війни, голодомори, сталінські репресії та депортації. Також значний вплив мали вимушені переїзди людей на будівництва до Сибіру, Далекого Сходу та освоєння цілинних земель Казахстану.

У наш час ключовою подією, що скорочує населення, є повномасштабна війна росії проти України, яка спричинила масову міграцію та загибель людей.

Проєкт для краєзнавця: працюємо в групі

Підготуйте інформацію про зміни кількості населення протягом ХХ–ХХІ ст. у вашій місцевості та поясніть зібрані дані.

Для цього завдання я дослідив динаміку населення свого міста — Києва.

Протягом ХХ століття населення Києва стрімко зростало завдяки індустріалізації та міграції людей із сіл до столиці (урбанізація). Якщо на початку ХХ століття тут жило кілька сотень тисяч людей, то у 1990 році — вже понад 2,6 мільйона.

На відміну від загальної ситуації в Україні, де з 1993 року населення скорочувалося, у Києві в ХХІ столітті кількість жителів продовжувала зростати за рахунок приїзду людей з інших регіонів. Однак у 2022 році через початок повномасштабного вторгнення відбувся різкий спад: місто тимчасово залишила майже половина мешканців. На мою думку, зараз кількість населення відновлюється, оскільки Київ є найбільш захищеним та економічно активним містом країни.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть процеси, які належать до демографічних.

До демографічних процесів належать народжуваність, смертність та природний приріст (або скорочення) населення.

2. Поясніть своїми словами зміст понять «народжуваність», «смертність», «природний приріст», «депопуляція».

Народжуваність — це кількість дітей, що народилися на певній території за рік (зазвичай на 1000 жителів). Смертність — це кількість людей, які померли за рік. Природний приріст — це різниця між народжуваністю та смертністю, яка показує, як змінюється чисельність населення. Депопуляція — це систематичне зменшення кількості населення, коли смертність перевищує народжуваність.

3. На основі аналізу графіка (мал. 183) розкажіть, як відбувалися зміни кількості населення світу протягом історії людства.

Протягом майже всієї історії людства (до XVIII ст.) кількість населення зростала дуже повільно, графік був майже горизонтальним через високу смертність. Починаючи з XIX–XX ст., крива графіка різко пішла вгору, демонструючи стрімке зростання чисельності жителів Землі.

Які причини зумовили демографічний вибух?

Головною причиною демографічного вибуху стало різке зниження смертності завдяки розвитку медицини, покращенню санітарно-гігієнічних умов та якості життя. При цьому народжуваність у багатьох країнах залишалася традиційно високою, що й призвело до швидкого росту населення.

4. Порівняйте за діаграмами (мал. 182) частки населення різних регіонів світу у 2024 році з прогнозами на 2100 рік.

Порівнюючи показники, можна побачити суттєве зростання частки населення Африки, яка до 2100 року може стати майже рівною або навіть перевершити інші регіони. Натомість частка населення Європи та Азії у світовій структурі буде скорочуватися через сповільнення темпів росту та старіння націй у цих частинах світу.

Поясніть динаміку та її причини.

Динаміка кількості населення змінюється насамперед за рахунок біологічних процесів: народжуваності та смертності. На ці показники впливають три групи причин: біологічні, соціальні (рівень медицини, добробут, зайнятість жінок) та історичні (війни, голодомори). Саме соціальні чинники спочатку зумовили «демографічний вибух» через зниження смертності, а згодом — «демографічну кризу» у розвинених країнах через спад народжуваності.

5. Виявіть причини коливання кількості населення в Україні у ХХ–ХХІ ст.

Основними причинами коливань у ХХ столітті були історичні події: війни, революції, голодомори та екологічні катастрофи.

У ХХІ столітті головними чинниками скорочення населення стали тривала економічна криза, війна, низький рівень матеріального забезпечення родин.

Поясніть, які наслідки для економіки України мають сучасні тенденції щодо зміни кількості населення в нашій державі.

Сучасні тенденції призводять до старіння та депопуляції. Це спричиняє зменшення частки працездатного населення, посилює тиск на медичні та соціальні установи, а також лягає важким тягарем податків на плечі працюючих громадян.

6. Оцініть значення для розвитку суспільства дослідження демографічних процесів.

Я думаю, що дослідження демографічних процесів є дуже важливим, адже воно дозволяє державі проводити ефективну демографічну політику. Розуміння цих процесів допомагає планувати бюджет, регулювати ринок праці та вживати заходів для стимулювання народжуваності або підтримки соціальної сфери.