§30. Болота, підземні води. Водні ресурси України та їх перерозподіл

• До змісту

Що означає «надмірне зволоження»?

Надмірне зволоження означає, що коефіцієнт зволоження (К) більший за 1.

Які типи боліт ви знаєте?

Болота бувають верхові, низинні та перехідні.

Які гірські породи є водопроникними, а які — водотривкими?

Водопроникні породи — це піски, галечники, гравій. Водотривкі (водонепроникні) породи — це глини та сланці.

Як формуються підземні води? Назвіть їх типи за умовами залягання.

Підземні води утворюються переважно внаслідок просочування (інфільтрації) в землю атмосферних опадів, таких як дощ і талий сніг. За умовами залягання розрізняють такі типи підземних вод: верховодка, ґрунтові та артезіанські води.

Яка різниця між поняттями «вода» і «водні ресурси»?

Вода — це вся вода, що є на планеті, а водні ресурси — це лише та її частина (річки, озера, підземні води), яку люди можуть використовувати для своїх потреб у господарській діяльності. Таким чином, не вся вода вважається водними ресурсами.

Які вам відомі види штучних водойм? Для чого їх створюють?

До основних видів штучних водойм належать канали, водосховища і ставки. Їх створюють для різних цілей: для зберігання води, зрошення полів, розведення риби, судноплавства, а також для відпочинку та як прикрасу.

Завдання сторінка 140

1. За малюнками назвіть основні типи боліт та з’ясуйте, якими ознаками вони відрізняються.

Верхові болота: Формуються на плоских вододілах річок (на підвищеннях). Вони живляться переважно атмосферними опадами (дощем і снігом). Ґрунти тут бідні на поживні речовини, оскільки опади їх вимивають. Рослинність бідна і невибаглива: мохи (сфагнум), болотні чагарники (журавлина, багно), низькорослі сосни та берези.

Низинні болота: Формуються у зниженнях рельєфу (у заплавах річок, на берегах озер). Живляться переважно ґрунтовими (підземними) водами. Ґрунти багаті на мінеральні речовини, принесені водою. Рослинність багата і різноманітна: дерева (вільха, береза), чагарники (верба), трав’янисті рослини (очерет, рогіз, осока).

Перехідні болота: Поєднують ознаки верхових і низинних боліт. Вони займають проміжне положення за характером живлення та рослинності.

2. Порівняйте типи боліт за їхнім положенням та характером живлення. Поясніть, як вони між собою пов’язані.

Верхові болота розташовані на рівних ділянках вододілів і живляться лише атмосферними опадами. Низинні болота лежать у долинах річок або озерних улоговинах і живляться багатими на солі ґрунтовими водами.

Зв’язок: Типи боліт пов’язані еволюційно. З часом, у міру накопичення торфу, поверхня низинного болота може піднятися і втратити зв’язок із ґрунтовими водами, перетворившись спочатку на перехідне, а згодом на верхове болото.

3. Поясніть, як характер живлення різних типів боліт впливає на якість ґрунтів та болотну рослинність.

Низинні болота: Живляться ґрунтовими водами, які приносять багато мінералів. Тому тут родючі торф’яні ґрунти й багата рослинність: ростуть дерева (вільха, береза), кущі, очерет, осока, хвощі.

Верхові болота: Живляться дощовою водою, яка майже не містить мінеральних речовин. Через це ґрунти бідні й кислі. Тут можуть вижити лише невибагливі рослини: сфагнові мохи, журавлина.

4. Поміркуйте, чи доцільно осушувати болота. Поясніть, чому саме.

Болота відіграють важливу екологічну роль. Вони накопичують вологу і живлять річки в посушливі періоди, регулюють рівень ґрунтових вод, очищують воду (торф — природний фільтр) та зволожують повітря. Осушення призводить до обміління річок, зниження рівня ґрунтових вод, пожеж торфовищ, вітрової ерозії ґрунтів та зникнення рідкісних видів рослин і тварин. Болота також гальмують глобальне потепління, зв’язуючи вуглець.

5. На фізичній карті України знайдіть заболочені території в різних її частинах. Поясніть, де який тип боліт і чому він переважає.

Найбільше боліт на півночі України — на Поліссі (Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області). Тут переважають низинні болота (близько 80%), але зустрічаються й верхові. Це пов’язано з вологим кліматом і рівнинним рельєфом, де вода застоюється.

У Лісостепу та Степу боліт мало, вони трапляються лише в долинах річок (наприклад, плавні Дніпра чи Дунаю) і є виключно низинними, бо клімат там посушливий і верхові болота не можуть утворитися лише з опадів.

6. З’ясуйте, чи є болота у вашій місцевості.

Щоб відповісти, подивись на карту своєї області.

• Якщо ти живеш на півночі (Полісся), то боліт навколо багато.
• Якщо в центрі чи на півдні — шукай їх біля річок (у заплавах).
• Якщо в місті — можливо, колись на його місці було болото, яке осушили під забудову.

Завдання сторінка 141

За якими ознаками можна пересвідчитися, що масив Кремінне належить саме до верхових боліт?

Головним доказом є суцільний покрив зі сфагнових мохів та наявність рослин, пристосованих до бідних ґрунтів (журавлина, росичка)

Про яку якість ґрунтів свідчить факт присутності «хижих» рослин на болоті?

Присутність «хижих» рослин (росички) свідчить про те, що ґрунти на болоті є дуже бідними на мінеральні речовини, особливо на азот. Оскільки в кислому болотному ґрунті мало поживних речовин для нормального росту, рослини еволюціонували так, щоб отримувати необхідний їм азот і мінерали з тіл комах, яких вони ловлять.

Завдання сторінка 142

1. За малюнком розставте типи підземних вод за глибиною їх залягання, починаючи із земної поверхні.

Від поверхні до глибини:

1. Верховодка (найближче до поверхні).
2. Ґрунтові води (залягають на першому від поверхні водотривкому шарі).
3. Міжпластові води (розташовані між двома водотривкими шарами).
4. Артезіанські води (різновид напірних міжпластових вод, часто залягають найглибше).

2. З’ясуйте, які з типів підземних вод:

а) лежать окремими лінзами, а які мають суцільне простягання:

• Окремими лінзами: Верховодка (на схемі видно, що вона залягає не суцільним шаром, а в окремих заглибленнях водотривких порід).
• Суцільне простягання: Ґрунтові води та міжпластові води (вони поширюються на великі площі).

б) є постійними, а які — тимчасовими:

• Тимчасові: Верховодка (залежить від дощів, у посуху може зникати).
• Постійні: Ґрунтові та міжпластові води (вони стабільніші).

в) мають постійний рівень, а рівень яких коливається:

• Коливається: Верховодка та ґрунтові води (рівень сильно залежить від опадів і пори року).
• Постійний: Міжпластові (артезіанські) води (вони ізольовані від поверхні й майже не залежать від погоди).

г) є найчистішими і найхолоднішими:

• Міжпластові (артезіанські) води (вони проходять природну фільтрацію через товщі порід і захищені від поверхневого забруднення).

д) люди використовують, коли копають криниці:

• Ґрунтові води (криниці копають саме до першого постійного водоносного горизонту).

е) одержують люди зі свердловин та у бюветах:

• Міжпластові (артезіанські) води (щоб дістатися до них, треба бурити глибокі свердловини через водотривкі шари).

є) непридатні для використання:

• Верховодка (вона легко забруднюється, каламутна і може містити шкідливі речовини з поверхні ґрунту).

3. Поясніть, у яких місцях та як саме утворюються джерела.

Джерела утворюються в місцях, де водоносний шар (зазвичай ґрунтових вод) виходить на поверхню землі. Це найчастіше трапляється на схилах ярів, балок, річкових долин або біля підніжжя горбів, де ерозія “перерізає” водоносний горизонт. Вода під дією сили тяжіння витікає назовні природним шляхом.

4. Розкажіть, які типи підземних вод використовують у вашій місцевості.

Тут тобі треба вказати особливості свого регіону.

• Якщо ти живеш у селі/приватному секторі й маєш колодязь — ти використовуєш ґрунтові води.
• Якщо ти живеш у місті й п’єш воду з крана або бювету — це часто артезіанська (міжпластова) вода або очищена вода з річки (наприклад, Дніпра).
• Верховодку зазвичай не використовують ніде через її забрудненість.

Завдання сторінка 143

1. Назвіть три основні артезіанські басейни України. З’ясуйте, у яких регіонах та областях України вони утворилися.

В Україні виділяють три основні артезіанські басейни:

• Дніпровсько-Донецький — найбільший. Охоплює північно-східну частину України, а саме Чернігівську, Сумську, Полтавську, Харківську, північні частини Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей.
• Волино-Подільський — розташований на заході. Охоплює Волинську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку та Львівську області.
• Причорноморський — знаходиться на півдні. Займає Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку області та АР Крим.

2. За інформацією з малюнка порівняйте властивості артезіанських вод різних басейнів.

• Дніпровсько-Донецький басейн: містить найбільші запаси прісної води (½ усіх підземних вод України). Води залягають глибоко (300–800 м), переважно прісні або зі слабкою мінералізацією (1–3 г/л).
• Волино-Подільський басейн: води прісні, зосереджені в породах крейдового періоду (70%).
• Причорноморський басейн: води часто солоні (мінералізація 1–3 г/л) або навіть розсоли (10–30 г/л). Прісної води тут менше, і вона залягає в породах неогенового періоду.

3. Поясніть, що може впливати на ступінь мінералізації підземних вод.

На мінералізацію впливають такі чинники:

• Склад гірських порід: вода, проходячи через соленосні породи (наприклад, гіпс чи сіль), розчиняє їх і стає солоною.
• Глибина залягання: чим глибше вода, тим повільніше вона рухається (водообмін), і тим довше контактує з породами, розчиняючи їх. Тому глибокі води зазвичай більш мінералізовані.

4. Пригадайте, у яких частинах земної кори зустрічаються термальні підземні води. Як термальні води використовує людина? Де в Україні можуть бути поклади термальних вод?

Термальні води зазвичай зустрічаються в районах складчастості (гори) або тектонічних розломів, де тепло з глибин Землі підігріває воду.

Використання: для лікування (термальні ванни), опалення будинків і теплиць, а в деяких країнах — для виробництва електроенергії.

В Україні термальні води поширені на Закарпатті (Берегове, Косино) та в Криму.

5. Бальнеологічні курорти України:

• Трускавець, Моршин, Східниця (Львівська обл.): відомі лікувальними водами типу, які допомагають при хворобах нирок і шлунка.
• Миргород (Полтавська обл.): тут є хлоридно-натрієві води, корисні для органів травлення.
• Хмільник (Вінницька обл.): відомий радоновими водами, які лікують суглоби та хребет.
• Саки, Євпаторія (Крим): славляться не лише водами, а й лікувальними грязями.
• Берегове, Косино (Закарпаття): термальні води, корисні для шкіри й опорно-рухового апарату.

Завдання сторінка 143 (2)

1. Поясніть, вода з яких джерел надходження може вважатися водними ресурсами.

Водними ресурсами вважається не вся вода, що є на планеті, а лише та, яка придатна для використання людиною.

2. Відшукайте на карті-схемі області України з надлишком та найбільшим дефіцитом водних ресурсів. Як забезпечена водою область, де ви проживаєте?

Надлишок (висока забезпеченість): Закарпатська, Івано-Франківська (понад 7 тис. м³/рік на 1 особу). Також добре забезпечені Чернігівська, Волинська та Житомирська області.

Найбільший дефіцит (низька забезпеченість): Донецька, Луганська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та АР Крим (менше 0,3–0,45 тис. м³/рік на 1 особу).

(Щоб оцінити свою область, знайди її на карті (Мал. 120) і подивись на колір: якщо зелений або синій — води достатньо, якщо жовтий, помаранчевий або червоний — є дефіцит).

3. Поясніть закономірність у розподілі водних ресурсів у межах України.

Клімат (Опади): На північному заході (Полісся, Карпати) клімат вологіший, випадає більше дощів і снігу, тому річки там повноводні. На півдні та сході клімат посушливий (степовий), випаровування перевищує кількість опадів.

Рельєф: У горах (Карпати) формується найбільше витоків річок.

Транзитний стік: Велика частина води приходить до нас із сусідніх країн (Дніпро з білорусі/росії, Дунай з Європи), але південні малі річки влітку часто пересихають.

Також на розподіл впливає густота населення та промисловість: у східних областях (наприклад, Донецькій) води природно мало, а потреби заводів і міст — величезні, що посилює дефіцит.

Через цю нерівномірність Україні доводиться будувати канали (наприклад, канал Дніпро-Донбас або Каховський канал), щоб перекидати воду з районів, де її багато, туди, де її не вистачає.

Завдання сторінка 144

1. З’ясуйте, крізь які території проходить Північнокримський канал. Від якої річки він починається?

Канал бере свій початок від річки Дніпро (а точніше — з Каховського водосховища поблизу міста Нова Каховка).

Він проходить через такі території:

• Херсонська область: південною частиною області через Причорноморську низовину.
• Перекопський перешийок: природний “місток”, що з’єднує материк із півостровом.
• АР Крим: проходить через Джанкойський район і простягається на схід аж до міста Керч.

2. Поясніть, яке значення мав Північнокримський канал для забезпечення водою Криму до його російської окупації.

Канал був життєво важливою артерією для півострова, оскільки забезпечував 85% усіх потреб Криму у прісній воді.

Його значення було величезним:

• Сільське господарство: дозволяв вирощувати рис (який потребує багато води) та зрошувати посушливі степові землі, перетворюючи їх на сади й виноградники.
• Промисловість: давав воду великим заводам (наприклад, «Кримський Титан» в Армянську).
• Питна вода: наповнював водосховища, з яких брали воду великі міста східної та центральної частини півострова (Сімферополь, Керч, Феодосія, Судак), де власних джерел води критично мало.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Ось розгорнутий план-конспект для підготовки до захисту кожного з трьох проєктів. Ви можете використати цю структуру для створення презентації або доповіді.

Проєкт 1. Позитивні та негативні наслідки будівництва водосховищ

Мета: Проаналізувати вплив створення штучних водойм на природу та суспільство (на прикладі Дніпровського каскаду).

1. Вступ: Що таке водосховища і навіщо їх будували (регулювання стоку, енергетика).

2. Основна частина (Порівняльна таблиця):

3. Висновок: Водосховища необхідні для економіки, але вони завдають непоправної шкоди екосистемі річки, перетворюючи її на систему озер.

Проєкт 2. Чому різні території України неоднаково забезпечені водними ресурсами? Шляхи подолання дефіциту.

Мета: Пояснити диспропорцію у розподілі води та запропонувати рішення.

1. Причини нерівномірності:

• Кліматичні: На північному заході (Полісся, Карпати) коефіцієнт зволоження >1 (надлишок вологи), на півдні та сході <1 (посушливий степ).
• Геологічні: Різні умови формування підземних вод.
• Гідрологічні: Густота річкової мережі зменшується з заходу на схід.

2. Проблема: Водоємні підприємства (металургія) розташовані переважно на сході, де води мало. Сільське господарство на півдні потребує зрошення.

3. Шляхи подолання дефіциту (Рішення):

• Будівництво каналів: Перекидання води з багатоводних річок у посушливі райони (наприклад, канал Дніпро-Донбас, Каховський канал).
• Створення водосховищ: Акумуляція води весною для використання влітку.
• Економія води: Впровадження замкнутих циклів водопостачання на заводах (воду очищують і використовують знову).
• Крапельне зрошення: Ефективний полив рослин замість марнотратного дощування.
• Охорона вод: Боротьба із забрудненням, щоб наявна вода залишалася придатною для вживання.

Проєкт 3. Екологічний стан місцевої водойми

Цей проєкт потребує дослідження вашої конкретної річки, озера чи ставка. Ось шаблон дослідження:

1. Паспорт водойми:

• Назва, де знаходиться.
• Використання (купання, риболовля, стік для підприємств).

2. Візуальна оцінка стану (що ви бачите):

• Вода: Прозора, каламутна, має колір чи запах? Чи є плівка на поверхні?
• Береги: Чи є сміття (пластик, пляшки)? Чи розорані береги (поля підходять до води)?
• Живі організми: Чи є риба, жаби, водоплавні птахи? (Їх наявність — хороший знак).

3. Основні джерела забруднення:

• Стічні води (комунальні або промислові).
• Змив добрив з полів (призводить до цвітіння води).
• Побутове сміття від відпочивальників.

4. Пропозиції щодо покращення:

• Проведення акцій з прибирання берегів (толоки).
• Висадження дерев для укріплення берегів.
• Штрафи за миття машин біля річки.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Поясніть своїми словами поняття «болото», «підземні води», «водні ресурси».

Болото — це ділянка суходолу, де постійно занадто багато вологи (надмірне зволоження). Тут ростуть специфічні вологолюбні рослини, а їхні відмерлі рештки через нестачу кисню не гниють повністю, а накопичуються і з часом перетворюються на торф.

Підземні води — це вся вода, яка знаходиться під поверхнею землі: у ґрунті та в порах і порожнинах гірських порід верхніх шарів земної кори. Вона потрапляє туди переважно з атмосферних опадів, які просочуються крізь землю і затримуються на водотривких шарах (наприклад, глині).

Водні ресурси — це ті запаси води на планеті (річки, озера, підземні води тощо), які люди можуть використовувати для своїх потреб — пиття, промисловості, сільського господарства. Всі водні об’єкти, придатні для використання, називаються водними ресурсами.

2. Назвіть основні типи боліт. Покажіть на карті, де вони найбільше поширені в Україні.

Існує три основні типи боліт:

• Верхові болота: живляться переважно атмосферними опадами. Вони часто розташовані на плоских вододілах. Ґрунти там бідні, ростуть здебільшого мохи та чагарники (наприклад, журавлина).
• Низинні болота: живляться ґрунтовими (підземними) водами або водами річок та озер. Вони розташовані у зниженнях рельєфу, долинах річок. Тут багата рослинність (очерет, осока, вільха) і родючіші ґрунти.
• Перехідні болота: поєднують ознаки обох попередніх типів.

Найбільше боліт зосереджено на Поліссі (північ України) — тут болота займають понад 6% території. Також вони трапляються в долинах річок лісостепу та степу (переважно низинні), а невеликі площі верхових боліт є в Карпатах. У степовій зоні та Кримських горах боліт майже немає.

3. Поясніть, чому останнім часом люди переглянули своє ставлення до боліт й відмовилися від їх тотального осушення.

Раніше болота масово осушували, щоб отримати нові землі для полів (торф’яники) та видобутку торфу. Проте з часом люди зрозуміли, що це завдає шкоди природі. Осушення призвело до:

• Вітрової ерозії ґрунтів: висушені торф’яники перетворюються на пил і видуваються вітром.
• Пожеж: сухі торф’яники легко займаються і важко гасяться.
• Зникнення річок: болота живлять річки, особливо в посушливі періоди. Без боліт рівень води в річках падає, малі річки пересихають.
• Втрати біорізноманіття: зникають унікальні рослини та тварини, які живуть тільки на болотах.
• Змін клімату: болота, як і ліси, поглинають вуглекислий газ і гальмують глобальне потепління.

Тому зараз від тотального осушення відмовилися і перейшли до охорони боліт, створюючи заказники та заповідники.

4. Як використовуються людиною різні види підземних вод у вашій місцевості?

Люди використовують різні види підземних вод:

• Ґрунтові води: залягають неглибоко (4–10 м). Їх використовують для побутових потреб у селах, копаючи криниці.
• Артезіанські (міжпластові) води добувають зі свердловин для пиття (бювети, водопровід), бо вони чистіші.
• Мінеральні води: використовуються для лікування на курортах (наприклад, у Моршині, Трускавці, Миргороді) та розливаються в пляшки для пиття.
• Термальні води: теплі підземні води (наприклад, на Закарпатті) можуть використовуватися для опалення або в лікувальних цілях.

Чи є підземні води альтернативою річковій воді?

Так, підземні води є важливою альтернативою, особливо для питного водопостачання, оскільки вони зазвичай чистіші й менш забруднені, ніж поверхневі води річок. У південних регіонах України, де річок мало, підземні води часто є єдиним джерелом води.

5. Чому не вся вода належить до водних ресурсів? Оцініть запаси води в Україні. Обґрунтуйте, чи загрожує водний дефіцит нашій державі.

До водних ресурсів належить лише та вода, яку технічно можливо і економічно доцільно використовувати. Наприклад, вода в льодовиках Антарктиди не є доступними ресурсами для нас зараз. Також забруднена вода, яку неможливо очистити, випадає зі складу ресурсів.

Україна забезпечена водними ресурсами недостатньо. На одного жителя припадає значно менше води, ніж у багатьох країнах Європи. Ресурси розподілені нерівномірно: на заході води достатньо, а на півдні та сході — гострий дефіцит.

Дефіцит загрожує державі, особливо в посушливі роки та через забруднення річок. Війна також погіршила ситуацію (руйнування водогонів, Каховського водосховища).

6. Поясніть, для яких потреб створюють штучні водойми. Оцініть позитивні та негативні наслідки для природи та людини їхнього створення.

Штучні водойми (водосховища, ставки, канали) створюють для: накопичення води, зрошення полів, розведення риби, роботи ГЕС, відпочинку.

• Позитив: гарантований запас води у посуху, електроенергія, судноплавство, захист від повеней.
• Негатив: затоплення родючих земель і сіл при будівництві, “цвітіння” води, замулення, зникнення риби, що йде на нерест.