18. Тектонічні структури України

• Назад до змісту

Пригадайте

1. Які вам відомі тектонічні структури? В яких частинах літосферних плит вони переважно сформувалися?

Мені відомі два види тектонічних структур: платформи та області складчастості. Платформи, як правило, сформувалися у центрі літосферних плит, а області складчастості — на їхніх краях.

2. Як пов’язані між собою тектонічні структури та форми рельєфу?

Тектонічні структури визначають, де розташовані основні форми рельєфу. На платформах зазвичай утворюються рівнини, а в областях складчастості — гори.

3. Що показано на тектонічній карті?

На тектонічній карті показані різні за будовою та віком ділянки земної кори, такі як платформи та області складчастості.

Завдання сторінка 79

1. Відшукайте на малюнках та назвіть складові частини платформи.

На малюнку 62 та в тексті параграфа показано, що платформа складається з двох “поверхів”: нижнього — кристалічного фундаменту, і верхнього — осадового чохла. Також до складових частин платформи належать щит, плита (западина та кристалічний масив).

2. Поясніть своїми словами, що таке «щит», «плита», «западина», «кристалічний масив».

• Щит — це така ділянка платформи, де давні тверді породи кристалічного фундаменту виходять прямо на поверхню землі.
• Плита — це, навпаки, ділянка, де кристалічний фундамент зверху вкритий товстим шаром молодших осадових порід, ніби ковдрою.
• Западина — це місце на плиті, де фундамент глибоко прогнувся, і тому шар осадових порід там є особливо потужним.
• Кристалічний масив — це виступ фундаменту, де він підходить близько до поверхні, але все ж прикритий тонким шаром осадових порід.

3. За тектонічною картою світу з’ясуйте, якими кольорами на ній позначені: а) щити та плити давніх платформ; б) молоді платформи; в) різні за віком області складчастості.

а) Щити та плити давніх платформ

Світлими розовим кольором, щити темнішим.

б) Молоді платформи

Оливковим кольором.

в) Області складчастості різного віку

Різними кольорами, альпійської - жовтим, герценської - коричневим.

4. Поясніть, які за походженням корисні копалини можливо видобувати на щитах та плитах платформ, у поясах складчастості.

На щитах, де на поверхню виходять магматичні породи, видобувають рудні корисні копалини, наприклад, залізні, уранові, нікелеві руди, а також граніти.

На плитах, особливо в западинах з товстим осадовим чохлом, знаходять корисні копалини осадового походження: нафту, природний газ, вапняки, глину, пісок, крейду.

У поясах складчастості можуть траплятися корисні копалини різного походження. Наприклад, у Донецькій складчастій області є поклади кам’яного вугілля, яке має осадове походження. Також у горах, що відповідають областям складчастості, зустрічаються магматичні та метаморфічні породи, з якими пов’язані родовища руд.

Завдання сторінка 81

1. Межі платформ та областей складчастості на території України

На території України розташовані:

• Давня Східноєвропейська платформа, що охоплює більшу частину країни, крім Карпат, Закарпаття, Криму та крайнього сходу.
• Молоді платформи, а саме Західноєвропейська (вузька смуга на крайньому заході) та Скіфська (рівнинна частина Криму та прилеглі шельфи Чорного й Азовського морів).
• Області складчастості, до яких належать Карпатська (на південному заході), Кримська (на півдні Кримського півострова) та Донецька (на сході).

2. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи

У межах Східноєвропейської платформи на території України виділяють такі структури :

• Щит: Український щит (1).
• Плити: Волино-Подільська плита (2).
• Западини: Галицько-Волинська (3), Причорноморська (4), Дніпровсько-Донецька (5).
• Кристалічні масиви: південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву (6).

(Цифри відповідають позначенням на карті, мал. 63).

3. Відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу

• Український щит — Придніпровська та Подільська височини.
• Волино-Подільська плита — Волинська та Подільська височини.
• Дніпровсько-Донецька западина — Придніпровська низовина.
• Причорноморська западина — Причорноморська низовина.
• Схил Воронезького масиву — Середньоруська височина.
• Скіфська платформа — Рівнинний Крим.
• Донецька складчаста область — Донецький кряж.
• Карпатська складчаста споруда — Українські Карпати.
• Передкарпатський прогин — Передкарпатська височина.
• Закарпатська западина — Закарпатська низовина.
• Кримська складчаста споруда — Кримські гори.

4. Рівнини та гори світу такого ж віку, як в Україні

• Давнім рівнинам на докембрійських платформах, як-от Східноєвропейська, відповідають, наприклад, Східносибірське плоскогір’я (на Сибірській платформі) та Велика рівнина у Північній Америці (на Північноамериканській платформі).
• Гори герцинської складчастості (пізній палеозой), як Донецький кряж, мають такий самий вік, як Уральські та Аппалачі.
• Молоді гори альпійської складчастості (кайнозой), як Карпати та Кримські гори, є ровесниками Альп, Піренеїв, Кавказу та Гімалаїв.

Завдання сторінка 82

1. Пригадайте, як утворилися граніти.

Граніти утворилися з магми. Це магматична гірська порода, яка застигла на великій глибині під поверхнею землі.

2. Поясніть, чому береги Дніпра, Південного Бугу та ряду їхніх приток мають гранітні береги, а на самих річках існують пороги й водоспади.

Береги цих річок мають гранітні виходи, бо вони течуть по території Українського щита. На щиті давні тверді кристалічні породи, як-от граніти, виходять на поверхню землі. Річки не можуть легко розмити такі міцні породи, тому вода перетікає через кам’яні виступи, утворюючи пороги та водоспади.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

1. Назвіть відомі вам тектонічні структури.

Відомі два основні види тектонічних структур: платформи та області складчастості.

2. Поясніть, чим відрізняються платформи від областей складчастості. На якій карті вони показані?

Платформи — це відносно стійкі, вирівняні ділянки земної кори в центрі літосферних плит, де майже не буває землетрусів та вивержень вулканів. Області складчастості — це рухомі ділянки на краях літосферних плит, де часто трапляються землетруси та є вулкани. Ці структури показані на тектонічній карті.

3. Розкажіть, яку будову має платформа. Де на території України знаходяться платформи різного віку. Які тектонічні структури виділяють на Східноєвропейській платформі?

Платформа складається з двох «поверхів»: нижнього кристалічного фундаменту та верхнього осадового чохла.

На території України розташовані:

• Давня Східноєвропейська платформа, що займає більшу частину країни.
• Молоді платформи: Скіфська на півдні (рівнинний Крим) та Західноєвропейська на крайньому заході.

На Східноєвропейській платформі виділяють Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську, Причорноморську, Дніпровсько-Донецьку западини та Воронезький кристалічний масив.

4. Порівняйте давні та молоді платформи. Поясніть, чому в їхніх межах ведуть видобуток різних за походженням корисних копалин.

Вік: Фундамент давніх платформ утворився в докембрії (1-3,5 млрд років тому), а молодих — у пізньому палеозої (кількасот мільйонів років тому).

Будова: На давніх платформах кристалічний фундамент часто виходить на поверхню у вигляді щитів. На молодих платформах фундамент залягає дуже глибоко під товстим шаром осадових порід.

Корисні копалини: Різниця у походженні копалин пов’язана з будовою. На щитах давніх платформ, де на поверхню виходять магматичні породи, добувають руди (залізні, уранові) та граніти. В осадовому чохлі плит і западин (як давніх, так і молодих платформ) знаходять осадові копалини: нафту, газ, вапняки, глину.

5. На конкретних прикладах продемонструйте зв’язок між: а) тектонічними структурами та формами рельєфу; б) тектонічними структурами та корисними копалинами.

а) Тектонічні структури та рельєф:

• Український щит — Придніпровська та Подільська височини.
• Дніпровсько-Донецька западина — Придніпровська низовина.
• Карпатська складчаста споруда — гори Карпати.

б) Тектонічні структури та корисні копалини:

• Український щит — залізні, уранові руди, граніти.
• Дніпровсько-Донецька западина — нафта і природний газ.
• Донецька складчаста область — кам’яне вугілля.

6. Поясніть, яке значення для людини має вивчення тектонічної будови території з точки зору: а) розвідки корисних копалин; б) попередження негативного впливу на життя людини небезпечних стихійних явищ, пов’язаних з тектонічною будовою.

а) Розвідка корисних копалин: Знання тектонічної будови допомагає цілеспрямовано шукати корисні копалини. Геологи знають, що руди треба шукати в межах щитів, а нафту і газ — у глибоких западинах платформ.

б) Попередження небезпечних явищ: Вивчення тектоніки дозволяє визначити сейсмічно небезпечні зони — області складчастості, де можливі землетруси (в Україні це Карпати та Кримські гори). Ця інформація важлива для будівництва стійких до поштовхів споруд та планування безпечного розміщення важливих об’єктів, наприклад, атомних станцій.