§41. Гірська країна - які природні особливості роблять Карпати в Україні унікальними

• Назад до змісту

Запропонуйте географічне пояснення віршованих рядків Тараса Шевченка.

Українські гори, такі як Карпати та Кримські, належать до середньовисотних. Тому рядки “Не так і високі” мають географічне пояснення, адже середня висота Українських Карпат складає 1000–1500 м, а найвища вершина — Говерла — 2061 м.

Які чинники впливають на формування природних комплексів у горах?

На формування природних комплексів (ландшафтів) у горах впливають насамперед висота над рівнем моря та географічне положення. З кожним кілометром угору температура повітря знижується, змінюється кількість опадів, сонячного випромінювання та атмосферний тиск. Ці зміни призводять до формування різних природних комплексів на різних висотах.

Що таке висотна поясність?

Висотна поясність (вертикальна поясність) — це зміна ландшафтів у горах. Вона відбувається відповідно до закону вертикальної поясності: ландшафти змінюються смугами, що замінюють одна одну з висотою.

Накресліть стовпчикову діаграму найвищих вершин Карпат

Це України

А це найвищі і порівнянні в Румунії та Україні:

Назвіть головні закономірності поширення родовищ корисних копалин у межах Карпатської гірської країни.

Родовища корисних копалин у Карпатській гірській країні здебільшого пов’язані зі складчастими областями та передгірними прогинами. У передгірних (крайових) прогинах, наприклад, у Передкарпатському, переважають корисні копалини осадового походження (нафта, природний газ, кам’яна та калійна солі, самородна сірка, озокерит, мінеральні води та будівельні матеріали). Нині більшість родовищ цих копалин майже вичерпано.

У межах Закарпатської западини (прогину) знаходять як осадові породи (кухонна/кам’яна сіль), так і магматичні породи, що пов’язані зі згаслими вулканами (поліметалічні та ртутні руди, золото).

Порівняйте основні кліматичні показники (середня річна температура, кількість опадів, вологість повітря) Закарпаття та Передкарпаття. Поясніть різницю у цих показниках.

У Закарпатті середня річна температура вища, зими м’якші й тепліші, а літо довше й тепліше.

Основна причина відмінностей у кліматі полягає в тому, що Карпатські гори виступають як кліматичний бар’єр. Вони захищають Закарпаття від холодних арктичних повітряних мас.

Чим, на вашу думку, пояснюється велика густота річкової сітки в Карпатах?

Велика густота річкової мережі в Українських Карпатах пояснюється тим, що тут випадає найбільша кількість опадів в Україні. У найвищих масивах кількість опадів становить понад 1500 мм за рік, а розчленований рельєф з численними схилами та долинами сприяє швидкому збору води у потоки та річки. Саме через це в Карпатах сформувалася найгустіша річкова мережа, а гірські річки живляться переважно дощами й талими сніговими водами.

Розгляньте в навчальному атласі карту «Фізико-географічне районування» та назвіть фізико-географічні області, на які поділяють Карпати в Україні.

• Передкарпаття
• Зовнішні Карпати
• Вододільно-Верховинські Карпати
• Полонинсько-Чорногірські Карпати
• Рахівсько-Чивчинська область
• Область Вулканічних Карпат
• Область Закарпатської низовини

Розгляньте мал. 41.4. Чому на північно-східних схилах Карпат висотні пояси починаються нижче, ніж на південно-західних?

Це пов’язано з кліматичними відмінностями між схилами. Північно-східні схили є значно холоднішими порівняно з південно-західними. Через нижчі температури, умови, необхідні для певних видів рослин, на північно-східних схилах виникають на меншій висоті. Натомість тепліші південно-західні схили дозволяють теплолюбним рослинам рости вище в горах, що й призводить до зміщення меж висотних поясів.

Перейшовши за QR-кодом або посиланням, ознайомтеся з інформацією про висотні пояси у Карпатах та створіть презентацію «Висотні пояси в Карпатах України».

Презентація «Висотні пояси в Карпатах України»

Слайд 1: Титульний

Заголовок: Висотні пояси в Карпатах України

Підзаголовок: Географічне розмаїття рослинного світу

Автор: (Ваше ім’я – наприклад, Ілля Добровольський)

Дата: (Поточна дата)

Слайд 2: Вступ. Що таке висотна поясність?

Заголовок: Що таке висотна поясність?

Текст:

• Зміна природних комплексів (рослинності, ґрунтів, тваринного світу) від підніжжя гір до їхніх вершин.
• Зумовлена зниженням температури, збільшенням кількості опадів та посиленням вітрів із висотою.

Ілюстрація: Схематичне зображення гірського масиву з різними поясами.

Слайд 3: Пояс 1. Передгірний пояс

Заголовок: 1. Передгірний пояс мішаних хвойно-широколистих лісів і луків

Висота: 150-200 м (нижня межа) до 400-600 м (верхня межа).

Рослинність:

• Переважає дуб звичайний.
• Трапляються: дуб скельний, бук, ясен, граб, ялиця.
• Чагарники й різнотрав’я.

Слайд 4: Пояс 2. Нижній гірсько-лісовий

Заголовок: 2. Нижній гірсько-лісовий пояс

Висота: До 1150 м (північно-східний схил) / 1350–1450 м (південно-західний схил).

Особливості: Займає до 70% площі Карпат.

Рослинність:

• Букові ліси.
• Мішані ялицево-смереково-букові ліси.

Слайд 5: Пояс 3. Верхній гірсько-лісовий

Заголовок: 3. Верхній гірсько-лісовий пояс

Висота: До 1500 м (загалом) / до 1650 м (у Закарпатті).

Особливості: Припадає 16% площі Карпат.

Рослинність:

• Смерекові ліси.
• Ялицево-смерекові ліси.

Слайд 6: Пояс 4. Субальпійський

Заголовок: 4. Субальпійський пояс

Висота: Верхня межа 1500-1800 м.

Рослинність:

• Криволісся й рідколісся: сосна гірська, вільха зелена, ялівець, рододендрон східнокарпатський.
• Чагарникова й трав’яниста рослинність: зарості ожини, чорниці, угруповання біловуса.

Слайд 7: Пояс 5. Альпійський

Заголовок: 5. Альпійський пояс

Висота: Вище 1800 м.

Особливості: Займає незначні площі.

Рослинність:

• Низькі чагарники й трав’янисті луки (полонини).
• Квітучі луки з переважанням злакових рослин і різнотрав’я.
• Зарості: чорниця, брусниця, рододендрон карпатський, верес.

Слайд 8: Висновок

• Заголовок: Значення висотної поясності
• Текст: Висотна поясність забезпечує унікальне біорізноманіття Українських Карпат, перехід від теплолюбних дубових лісів до суворих альпійських луків.
• Заклик: Збереження цієї унікальної природи є пріоритетним завданням.

За малюнком 41.4 встановіть висоту, на якій ростуть релікти Мал. 41.5. Реліктові рослини Карпат: тис ягідний (1), нарцис вузьколистий (2), ялівець козачий (3)

На основі малюнка та додаткової інформації можна встановити таку висоту зростання для реліктових рослин:

• Тис ягідний росте переважно в букових лісах на висотах від 900 м до 1350 м. На малюнку це відповідає ялинково-смерековим, ялицево-буковим лісам.
• Нарцис вузьколистий поширений на висотах 1000-2000 м у високогір’ях Карпат Це охоплює кілька поясів: від ялиново-смерекових лісів до альпійських лук.
• Ялівець козачий росте в субальпійському поясі разом із криволіссям, що на малюнку відповідає висотам приблизно від 1400 м до 1800 метрів.

Дослідіть одну з основних екологічних проблем Карпатського регіону, її причини, наслідки та шляхи розв’язання.

Основною екологічною проблемою Карпат є масове вирубування лісів, спричинене переважно незаконною лісозаготівлею та неефективним господарюванням. Це призводить до катастрофічних наслідків: руйнівних повеней, ерозії ґрунтів, зсувів та зникнення рідкісних видів тварин і рослин.

Для вирішення проблеми необхідно посилити контроль за вирубкою, розширити заповідні території, впроваджувати вибіркові санітарні рубки замість суцільних та залучати громадськість до охорони лісів.

Схарактеризуйте одну природоохоронну територію Карпат в Україні (на вибір) за планом:

а) Назва: Карпатський біосферний заповідник.

б) Рік створення: 1968 рік.

в) Географічне положення: Заповідник розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівського районів Закарпатської області. Він складається з восьми територіально ізольованих масивів, що охоплюють висоти від 180 до 2061 метрів над рівнем моря.

г) Рослини, які охороняються: Під охороною перебуває 134 види судинних рослин. Серед них є рідкісні та ендемічні види, такі як едельвейс, тис ягідний, ялівець козацький, родіола рожева та інші.

ґ) Тварини, які охороняються: У заповіднику охороняється 66 видів ссавців, 191 вид птахів та інші тварини. До Червоної книги України занесені бурий ведмідь, рись, кіт лісовий, саламандра плямиста, тритон альпійський, глухар карпатський та жук-олень.

Перевіряємо себе

1. Складіть коротку розповідь про утворення й геологічну будову Карпат.

Карпатська гірська споруда – це молоде утворення. Протягом мезозою та частково кайнозою тут були давні моря, де накопичувалися потужні осадові відклади. Тектонічні рухи в епоху альпійського горотворення спричинили загальне підняття території, зминання шарів гірських порід та вулканічну активність. Українські Карпати є частиною молодого Середземноморського складчастого пояса, формування якого триває донині. Хребти Карпат складені переважно морськими відкладами кінця палеозою та початку кайнозою. До структур належать Передкарпатський прогин, власне Карпатська складчаста споруда та Закарпатська западина.

Самі гори Карпати складаються переважно з пухких осадових гірських порід (пісковиків, глинистих сланців, глини), які легко руйнуються. Проте, у межах Рахівських гір трапляються давні гірські породи (гнейси, сланці, вапняки, кварцити, доломіти). Вулканічний хребет складений вулканічними породами (базальтами, туфами)

2. Чому в Карпатах випадає більше опадів, ніж на рівнинній частині України?

Карпати є природним бар’єром на шляху вологих повітряних мас, що рухаються переважно із заходу та північного заходу. Піднімаючись схилами гір, повітря охолоджується, що призводить до конденсації водяної пари й утворення хмар та випадання значної кількості опадів, яка може досягати 1600–2000 мм на рік.

3. Схарактеризуйте рослинність вітчизняної частини Карпат.

Рослинність Українських Карпат має вертикальну поясність. На нижчих висотах переважають широколисті та мішані ліси, які з висотою змінюються хвойними лісами. Найвище розташовані високогірні луки, які називають полонинами. Трав’яний покрив полонин багатий і включає кострицю, біловус, конюшину, арніку, тирлич та інше.

• Дубово-буково-грабові ліси (до 600-700 м): Поширені у передгір’ях.
• Буково-смерекові ліси (600 чи 700 – 900 чи 1200 м).
• Ялиново-смерекові, ялицево-букові ліси (900 чи 1200 – 1400 чи 1500 м): Утворюють верхній лісовий пояс.
• Субальпійські луки з ялівцями, криволіссям і рідколіссям (1400 чи 1500 – 1700 чи 1800 м): Характерні для полонин.
• Альпійські луки (вище 1700-1800 м): Розташовані на найвищих вершинах.

4. Порівняйте тваринний світ Карпат і зони мішаних лісів в Україні. У чому подібність і відмінність їхнього видового складу? Чим це зумовлено?

Причина подібності

Наявність великих лісових масивів (хвойних і широколистяних), які створюють схожі екологічні ніші та велику кормову базу .

5. Проаналізуйте, як географічне положення впливає на кліматичні особливості Закарпаття та Передкарпаття. Обґрунтуйте відмінності.

Географічне положення визначає кліматичні відмінності між Закарпаттям і Передкарпаттям. Передкарпаття відкрите для холодних арктичних мас з півночі, що робить його клімат прохолоднішим і вологішим. Закарпаття, навпаки, захищене гірськими хребтами від холодних північних вітрів, що створює тут тепліший і м’якший клімат.

6. Запишіть у зошиті дві головні, на вашу думку, тези уроку та обговоріть їх у парах.

1. Українські Карпати – це молоді гори, а їхня природа формується відповідно до закону вертикальної поясності.
2. Гірські хребти Карпат є кліматичним бар’єром, що створює значну різницю в кліматі між Закарпаттям і Передкарпаттям.

Інтелектуальний клуб. За твором Івана Франка «Захар Беркут» визначте, якою була природа Карпат у минулому. А які ландшафти нині поширені у місцевості, яку описано у повісті видатного українського письменника?

Природа Карпат у минулому (за повістю «Захар Беркут»):

У повісті Івана Франка, дія якої відбувається в ХІІІ столітті, Карпати постають як незаймані гірські території, вкриті густими лісами. Письменник описує лісисті тухольські гори, шумний Стрий, що «шумів по кам’яних бродах і пінився по закрутинах», та мальовничу Сколівщину з її величними смереками. Природа була гармонійно поєднана з життям горян, які жили в єдності з рідною землею. Карпатські ліси тоді були тінистими, вічнозеленими, а гірські вершини – могутніми та незайманими.

Сучасні ландшафти Сколівщини:

Нині на території, описаній у повісті (Сколівщина), створено Національний природний парк «Сколівські Бескиди», який є перлиною природи та багатством України. Однак загалом Карпатські ліси зазнали значних змін через інтенсивну вирубку – кожну годину в Карпатах вирубують 4 гектари лісу. За останні 20 років у всьому Карпатському регіоні вирубали понад 7000 квадратних кілометрів лісів. Сучасні ландшафти характеризуються мішаними та хвойними лісами з ялиці, ялини та бука, але їхня площа значно зменшилася порівняно з минулим.