§37. Як змінюються природні комплекси в Україні - відповіді

• Назад до змісту

Чи погоджуєтеся ви з думкою Цицерона?

Так, погоджуюся, бо в природі всі компоненти пов’язані між собою і діють за певними законами, тому вона дійсно дуже впорядкована.

Що таке природний комплекс?

Природний комплекс (природно-територіальний комплекс) – це територія з однорідними й взаємопов’язаними компонентами природи: рельєфом, кліматом, водами, ґрунтами, рослинністю і тваринним світом.

Приклади фізико-географічних явищ

Вивітрювання гірських порід, водний стік річок, випаровування води, переміщення повітряних мас і пов’язаний з ними рух тепла й вологи.

Найбільший природний комплекс Землі

Географічна оболонка.

Поясніть зміст малюнка 37.1.

Малюнок показує, що природний комплекс (ландшафт) складається з приземного шару повітря, гірських порід і рельєфу, води в усіх станах, ґрунтів, рослин і тварин, які тісно пов’язані та постійно взаємодіють між собою.

Доведіть на прикладі, що зміна хоча б одного компонента природного комплексу призведе до зміни інших.

Якщо вирубати ліс, то зменшиться кількість рослин, оголиться ґрунт, посилиться його змивання водою, зміниться вологість і температура приземного шару повітря, а тварини, що жили в лісі, змушені будуть зникнути або переселитися.

Наведіть 5 аргументів, які доводять необхідність охорони ПТК. Проілюструйте їх конкретними прикладами. Наведіть конкретні приклади, що характерні для вашої місцевості..

1. Потрібно зберігати біорізноманіття, бо кожен вид рослин і тварин виконує свою роль у природному комплексі, а знищення середовища проживання веде до їх зникнення.
2. Охорона ПТК забезпечує чистіше повітря, воду й ґрунти, а отже прямо впливає на здоров’я людей та якість життя.
3. Ліси, луки й болота захищають ґрунти від ерозії, ярів, повеней, тому їх руйнування призводить до змивання родючого шару та руйнування схилів.
4. Ліси й болота поглинають вуглекислий газ і регулюють водний баланс, тому збереження ПТК допомагає пом’якшити зміни клімату й зменшити ризик пожеж і посух.
5. Природні комплекси дають людині ресурси (воду, деревину, лікарські рослини), місця для відпочинку й туризму, а їх охорона підтримує сталий розвиток економіки та рекреації.

Приклади для нашої місцевості.

У нашій місцевості це можуть бути лісосмуги біля полів, які захищають ґрунт від вітрової ерозії й створюють умови для птахів та комах-запилювачів.

Місцева річка є домівкою для риб, водоплавних птахів та земноводних.

Ставки або болота поблизу села накопичують воду, пом’якшують посухи, є місцем життя багатьох видів рослин і тварин, тому їх осушення чи забруднення особливо небезпечне.

Які властивості та яких компонентів ПТК можуть найбільше змінитися у разі: 1) вирубування лісів, 2) розорювання ґрунтів, 3) поглиблення русла річки; 4) створення водосховища, 5) осушування болота?

1. Вирубування лісів – найбільше змінюються рослинність (зникає ліс), тваринний світ (зникають лісові види), ґрунти (посилюється ерозія), місцевий клімат (менше вологи, вищі температури), режим стоку води (частіші повені й пересихання річок).
2. Розорювання ґрунтів – змінюються ґрунти (руйнується структура, зменшується родючість, посилюється ерозія), рельєф (поява ярів), рослинність (природну змінюють однорідні посіви), води (замулення ставків і річок).
3. Поглиблення русла річки – змінюється водний компонент (швидкість течії, рівень води), ґрунтові води (можуть понизитися), скорочується площа заплавних луків і боліт, змінюються умови для водних рослин і тварин.
4. Створення водосховища – змінюються рельєф (затоплення територій), води (утворюється велика стояча водойма з іншою температурою й течіями), ґрунти (підтоплення навколишніх земель), рослинність і тварини (знищуються наземні біотопи, натомість з’являються водні).
5. Осушування болота – різко змінюються вода (зниження рівня ґрунтових вод), ґрунти (деградація торфу, втрата органічної речовини), рослинність і тварини (зникають вологолюбні види), а також місцевий клімат (менше вологи, більша пожежна небезпека й посухи).

Наведіть приклади фізико-географічних країн, зон, підзон та областей.

• Фізико-географічні країни: Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори.
• Природні зони: Мішані ліси, Широколистяні ліси, Лісостепова, Степова.
• Природні підзони: Північностепова підзона, Середньостепова підзона, Південностепова (Сухостепова) підзона.
• Фізико-географічні області: Передкарпатська височина та Закарпатська низовина (це фізико-географічні області Українських Карпат).

Також одиницями районування є краї (провінції), наприклад, Причорноморсько-Приазовський край та Кримський край (у межах південної сухостепової підзони).

За малюнком 37.4 і картою форзаца назвіть, які великі форми рельєфу перетинає зона лісостепу і степу.

Зона лісостепу перетинає насамперед височини: Волинську, Подільську, Придніпровську та Середньоруську, а також частково Придніпровську низовину.

Зона степу охоплює великі низовини (Причорноморську, Придніпровську, Приазовську) та окремі височини (Донецька, Приазовська).

Немає повної ясності, де проходить межа між природними та антропогенними ландшафтами. Як виокремити антропогенні ландшафти, якщо нині майже не залишилося ландшафтів, які не зазнали б прямого або опосередкованого впливу людини?

Антропогенні ландшафти виділяють там, де більша частина поверхні зайнята полями, містами, дорогами, кар’єрами, штучними лісами та водоймами, а природна рослинність і ґрунти сильно змінені чи знищені.

Якщо ж природні компоненти зберігають свою будову й зв’язки (ліси, болота, природні луки, річкові долини з мінімальними змінами), то це переважно природні ландшафти, навіть за певного людського впливу.

Люди створили культурні ландшафти. Сформулюйте гіпотезу: як урболандшафти впливають на мікроклімат у містах.

Урболандшафти (міська забудова) змінюють характер підстильної поверхні. Вони також пов’язані з катастрофічним забрудненням довкілля.

Гіпотеза: Урболандшафти, що складаються з компактної забудови та техногенних поверхонь, по-іншому поглинають і відбивають тепло, ніж природні ландшафти. Це, разом із забрудненням повітря, призводить до підвищення температури у містах і, відповідно, створює унікальний, більш теплий мікроклімат порівняно з навколишніми територіями.

За картою навчального атласу з’ясуйте, які головні азональні ландшафти в Україні та які їхні географічні особливості поширення

Головними азональними ландшафтами в Україні є гірські території, ландшафти річкових долин, боліт та морських узбереж.

• Гірські ландшафти (Українські Карпати та Кримські гори) розташовані на заході та півдні країни. Їхня головна особливість полягає у вертикальній (висотній) поясності, тобто зміні природи з висотою, а не за широтною зональністю. На Південному березі Криму сформувався унікальний клімат, схожий на субтропічний середземноморський.
• Ландшафти річкових долин, заплав і боліт поширені вздовж річок і в зниженнях рельєфу, особливо на Поліссі. Для них характерні азональні типи рослинності (лучна, болотна) та особливі ґрунти (лучно-чорноземні, болотні, торф’яні), що формуються під впливом близького залягання ґрунтових вод.
• Морські узбережжя та акваторії також не підпорядковуються широтній зональності й утворюють вузьку смугу ландшафтів зі специфічними рисами, як-от субтропічний клімат на Південному березі Криму.

Перевіряємо себе

1. Чому потрібно вивчати ПТК? Наведіть 2–3 аргументи.

По-перше, щоб розуміти, як влаштована природа, бо всі її компоненти (рельєф, клімат, вода, ґрунти, рослини і тварини) тісно пов’язані між собою, і зміна одного викликає зміну інших. По-друге, це допомагає передбачати наслідки господарської діяльності людини, уникати екологічних помилок і правильно використовувати природні ресурси. По-третє, знання про ПТК потрібні для охорони природи, створення заповідників та екомереж, щоб зберегти рідкісні види й унікальні ландшафти.

2. Розгляньте в навчальному атласі карту фізико-географічного районування України. Позначте на контурній карті межі фізико-географічних країн і природних зон. Напишіть їхні назви.

Фізико-географічні країни в Україні:

• Східноєвропейська рівнина.
• Українські Карпати.
• Кримські гори.

Природні зони України:

• Зона мішаних лісів.
• Зона широколистяних лісів.
• Лісостепова зона.
• Степова зона (з підзонами: Північностепова, Середньостепова, Південностепова).

3. Чи можна вважати людину рушійною силою зміни природних комплексів? Поясніть чому.

Так, можна, тому що господарська діяльність людини (розорювання земель, вирубування лісів, будівництво міст, доріг, створення водосховищ) змінює природні комплекси швидше і сильніше, ніж природні процеси. Часто ці зміни руйнують природні зв’язки, призводять до зникнення видів і погіршення стану довкілля.

4. Як змінюються ландшафти у вашій місцевості? Із чим це пов’язано?

У нашій місцевості ландшафти змінюються через розширення міста та будівництво нових доріг, що зменшує площу природної рослинності.

Якщо в сільській місцевості:

Ландшафти у моїй місцевості, як і в більшості регіонів України, перетворюються на природно-антропогенні. Ці зміни пов’язані з інтенсивною господарською діяльністю, наприклад, з розорюванням ґрунтів, вирубуванням лісів, або створенням кар’єрів.

5. Назвіть 2–3 моменти, які добре вийшли на уроці, запропонуйте одну ідею, яка покращить роботу на наступному уроці.

На уроці добре вийшло розібратися, як пов’язані між собою компоненти природи й до чого призводить зміна одного з них. Також було цікаво аналізувати карту природних зон України. Щоб покращити наступний урок, можна було б подивитися короткі відео про те, як змінюється природа в різних зонах України через діяльність людини або зміни клімату.

Інтелектуальний клуб. Зробіть припущення, як глобальні зміни клімату можуть вплинути на різні ПТК України.

Припущення: Глобальні зміни клімату спричинять зростання середніх температур, що може змістити агрокліматичні зони на північ. У Степовій зоні через зменшення опадів посилиться посуха, і це збільшить ризики для рослинництва. Загалом по Україні можуть посилитися несприятливі погодні явища, які торкнулися території вже нині