§25. Які чинники впливають на формування річкової мережі України

• Назад до змісту

Прокоментуйте прикладами слова з епіграфа “Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає”.

Ця народна мудрість чудово ілюструє процес річкової ерозії. Подібно до краплі, річка, навіть повільна, своєю постійною течією протягом тисяч років здатна руйнувати гірські породи, переносити їх частинки та прокладати собі шлях, створюючи глибокі долини та каньйони. Сила річки не лише в її швидкості, а в безперервному, тривалому впливі на рельєф.

Чим повінь відрізняється від паводка?

• Повінь — це щорічне, очікуване підняття рівня води в річці, яке відбувається в певну пору року (найчастіше навесні) через танення снігу. Вона тривала і призводить до затоплення заплави річки.
• Паводок — це раптове, короткочасне та нерегулярне підняття рівня води. Його можуть спричинити сильні дощі або швидке танення снігу в будь-яку пору року.

Що таке меандри?

Меандри — це плавні, звивисті вигини річкового русла, які річка утворює, протікаючи по рівнинній місцевості.

Розгляньте малюнок. Вкажіть, яким буквам на малюнку відповідають такі її елементи: річище (русло), річкова долина, заплава, надзаплавні тераси, корінні береги річки.

На малюнку елементам річки відповідають такі літери:

• Річище (русло) — Д
• Річкова долина — Г
• Заплава — Б
• Корінні береги річки — А
• Надзаплавні тераси — це східчасті уступи між заплавою (Б) та корінними берегами (А).

Використавши ключові слова, складіть у групі схему, яка демонструє взаємозв’язок між геологічною будовою території, кліматом та гідрологічною мережею. Ключові слова: геологічна будова, гідрологічна мережа, клімат, підземні води, рівень води, опади, гірські породи, вода у річках, температура, озера, вітрові потоки.

Ось схема, що показує ці взаємозв’язки:

1. Клімат (визначає кількість води)

• Впливає через:
  • Опади — головне джерело поповнення для річок, озер та підземних вод.
  • Температура — регулює випаровування та танення снігу, що змінює рівень води.
  • Вітрові потоки — впливають на перенесення вологи та інтенсивність випаровування.

2. Геологічна будова (створює “каркас” для водних об’єктів)

• Впливає через:
  • Гірські породи — їхня проникність визначає формування підземних вод.
  • Рельєф — задає напрямок течії води у річках.

3. Гідрологічна мережа (результат спільного впливу клімату та геологічної будови)

• Складається з:
  • Вода у річках
  • Озера
  • Підземні води
• Загальний стан мережі характеризується рівнем води, який є наслідком усіх перерахованих вище факторів.

Перевіряємо себе

1. Назвіть головні ознаки рівнинної та гірської річок.

• Рівнинні річки течуть повільно, мають широкі русла та часто утворюють звивини (меандри) і стариці.
• Гірські річки мають швидку течію, вузькі й глибокі русла, а також часто утворюють пороги та водоспади.

2. Чому має місце нерівномірний розподіл річок в Україні?

Нерівномірний розподіл річок на території України пояснюється, перш за все, впливом рельєфу та клімату.

• Рельєф: Більша частина України — це рівнина з нахилом на південь, тому більшість річок тече у напрямку Чорного та Азовського морів. Гірські хребти Карпат та Криму виступають як природні вододіли, що зумовлює густішу річкову мережу та інший напрямок течії річок у цих регіонах.
• Клімат: Кількість та розподіл опадів також відіграють ключову роль. У регіонах з більшою кількістю опадів, наприклад, на заході країни та в горах, річкова система є значно густішою. Натомість у посушливих південних та східних областях річок менше, а рівень води в них сильно залежить від сезону, і деякі річки можуть навіть пересихати влітку через високі температури й випаровування.

3. Які води суходолу характерні для вашої місцевості? Назвіть їхній тип живлення.

Я мешкаю у місті, розташованому на великій річці рівнинного типу, як-от Дніпро. Окрім самої річки, у нашій місцевості є менші річки, озера та ставки. Живлення річок тут переважно змішане: навесні вони поповнюються талими сніговими водами, а протягом року — дощовими та підземними водами.

4. Який зв’язок існує між рельєфом місцевості й річками?

Зв’язок між рельєфом і річками дуже тісний. Рельєф визначає:

• Напрямок течії: вода завжди тече з вищих ділянок до нижчих, слідуючи за нахилом поверхні.
• Швидкість течії: на рівнинах річки повільні, а в горах, де схили крутіші, — швидкі.
• Форму русла: у горах русла вузькі й глибокі, а на рівнинах — широкі.
• Процеси ерозії: на крутих схилах річки активно руйнують породи, а на рівнинах, навпаки, відкладають наноси, утворюючи пляжі та дельти

5. Як можна визначити похил і падіння річки?

Падіння річки — це різниця висот між її витоком та гирлом, виміряна в метрах. Його обчислюють за формулою:

П=h1–h2, де h1 — висота витоку, а h2 — висота гирла.

Похил річки — це відношення її падіння (в сантиметрах) до довжини (в кілометрах). Формула для розрахунку:

Пр=П/L, де Пр — похил, П — падіння, L — довжина річки.

6. Оцініть свою роботу на уроці. Продовжте речення: Для себе з уроку я взяв / взяла … ; Іншим я пораджу … ; На уроці я допоміг / допомогла … .

• Для себе з уроку я взяв, що навіть звичайна річка — це складна система, яка залежить від рельєфу та клімату, і що можна навіть порахувати її падіння та похил.
• Іншим я пораджу бути уважнішими до природи навколо, адже тепер, дивлячись на річку, можна уявити, звідки й куди вона тече, і чому в неї саме такі береги.
• На уроці я допоміг групі скласти схему про зв’язок клімату, геології та річок, пояснивши, як опади й температура впливають на рівень води.

Інтелектуальний клуб. Установіть, у якому напрямку течуть річки Сіверський Донець, Західний Буг, Вісла, Прип’ять, Рось. Поясніть, чим це зумовлено.

Напрямок течії цих річок такий:

• Сіверський Донець — тече переважно у південно-східному напрямку.
• Західний Буг — тече у східному, потім південному та південно-східному напрямку.
• Вісла — має переважно північний напрямок течії.
• Прип’ять — тече у східному напрямку та південно-східному напрямку при впаданні у Дніпро.
• Рось — тече здебільшого у східному напрямку

Основною причиною таких напрямків є рельєф місцевості, оскільки вода завжди рухається з вищих ділянок до нижчих, слідуючи за нахилом земної поверхні.