§20. Які особливості клімату різних регіонів України

• Назад до змісту

Поясніть, як ви розумієте слова Макса Планка.

Слова Макса Планка означають, що у природі існують свої закони та правила, які працюють незалежно від того, чи знають про них люди, чи вірять у них. Наприклад, зміна пір року, рух планет чи кліматичні закономірності відбуваються за певними природними правилами, а не тому, що люди їх відкрили чи описали.

Чому сонячні промені падають на земну поверхню під різним кутом?

Сонячні промені падають на Землю під різним кутом, тому що наша планета має форму кулі. На екваторі промені падають майже прямовисно, тому там найтепліше. Чим далі від екватора на північ чи на південь, тим під гострішим кутом промені досягають поверхні, їхня енергія розсіюється на більшу площу, і тому стає холодніше. Також кут падіння променів змінюється протягом року через нахил земної осі.

Назвіть типи повітряних мас, що переміщуються над територією України.

Над територією України переміщуються помірні повітряні маси (морські, контенентальні), арктичні (що приносять похолодання) та тропічні (влітку).

Що таке ізотерми, ізогієти, ізобари?

• Ізотерми – це лінії на карті, що з’єднують точки з однаковою температурою повітря.
• Ізогієти – це лінії на карті, які з’єднують місця з однаковою кількістю опадів.
• Ізобари – це лінії на карті, що сполучають точки з однаковим атмосферним тиском.

Досвідчені городники не висаджують розсаду теплолюбних культур у Львівській області на початку травня, хоча денна температура вже у квітні сягає +20 °С. Як ви вважаєте чому?

Городники не поспішають із висадкою, тому що навесні ще можливі заморозки, які можуть пошкодити теплолюбні рослини. Навіть якщо вдень температура висока, вночі вона може опуститися нижче нуля через вторгнення холодного арктичного повітря.

Визначте розподіл річної кількості опадів, проаналізувавши кліматичну й фізичну карти України навчального атласу. Поясніть причини відмінностей.

Річна кількість опадів на території України зменшується в напрямку із заходу на схід та з півночі на південь. Найбільше опадів випадає в західних та північних областях — до 700 мм на рік, тоді як у південних регіонах цей показник становить 300–350 мм. Рекордна кількість опадів фіксується в горах: у Карпатах (в окремих місцях) — понад 1500 мм, а в Кримських горах — понад 1000 мм за рік.

Основна причина таких відмінностей полягає у впливі вологих повітряних мас з Атлантичного океану, які приносять опади переважно на західну частину країни. Рухаючись далі на схід, ці маси втрачають вологу, тому кількість опадів зменшується. У горах повітряні маси змушені підніматися, що спричиняє їхнє охолодження і випадання значної кількості дощу чи снігу.

Розгляньте малюнок 20.1. Порівняйте представлені дані прогнозу із сучасними. Як зміниться вологість на території України з часом? Які можливі наслідки таких змін? Які зміни відбудуться на території вашої області? Висуньте припущення, які чинники зумовлять такі зміни.

Порівнюючи прогноз на 2100 рік із сучасною ситуацією, можна побачити, що вологість на території України зменшиться. Зараз недостатнє зволоження характерне переважно для степової зони на півдні, а на Поліссі та в Карпатах зволоження достатнє або навіть надмірне. Згідно з прогнозом, зони недостатнього зволоження, посухи та сильної засухи поширяться на значну частину центральної та східної України.

З часом вологість на території України буде знижуватися, особливо в південних, східних та центральних областях. Наслідками таких змін можуть стати проблеми для сільського господарства, оскільки для вирощування врожаю буде потрібно більше зрошення. Також можуть обміліти річки та виникнути нестача питної води.

Зміни в моїй області, як і в будь-якій іншій, залежатимуть від її розташування. Наприклад, якщо я живу на півдні, то мій регіон може стати дуже сухим, схожим на пустелю. Якщо на півночі — зміни будуть менш відчутними, але все одно може спостерігатися зменшення кількості опадів та підвищення температури.

Основний чинник, що зумовить такі зміни — це глобальне потепління. Через підвищення середньорічної температури повітря, яке вже спостерігається в Україні, збільшується випаровуваність вологи з поверхні землі. Це призводить до того, що територія стає більш сухою, навіть якщо кількість опадів не змінюється.

Назвіть основні кліматичні показники. Поясніть закономірності розподілу тепла і вологи на території нашої країни.

Основні кліматичні показники — це середня річна температура, амплітуда її коливань, річна кількість опадів, напрямки панівних вітрів та коефіцієнт зволоження.

Розподіл тепла й вологи в Україні має чіткі закономірності:

• Тепло: Температура повітря залежить від кількості сонячної радіації, тому вона знижується з півдня на північ. Середня річна температура на півдні становить +11…+13 °С, а на півночі — +5…+7 °С.
• Волога: Кількість опадів зменшується із заходу та півночі на південний схід. На заході випадає до 700 мм опадів на рік, а на півдні — лише 300–350 мм. Це пов’язано з тим, що вологі повітряні маси з Атлантики, рухаючись територією країни, поступово втрачають вологу.

Використовуючи кліматичні карти навчального атласу, дослідіть кліматичні особливості Чернігівської і Миколаївської областей. Поясніть, у чому їхні відмінності. Вкажіть чинники, що їх спричинили.

Клімат Чернігівської та Миколаївської областей суттєво відрізняється через їхнє географічне положення.

• Чернігівська область розташована на півночі України. Тут прохолодніше, середня температура липня становить +17…+19 °С, а січня –7…–8 °С. Опадів випадає більше, близько 600 мм на рік, тому зволоження тут достатнє.
• Миколаївська область знаходиться на півдні, в степовій зоні. Літо спекотне, зима м’якша і коротша, часті посухи. Середня температура липня сягає +22…+23 °С. Опадів випадає мало, приблизно 350 мм на рік, що призводить до недостатнього зволоження.

Основні відмінності та чинники, що їх спричинили:

1. Кількість сонячного тепла: Миколаївська область розташована південніше, тому отримує значно більше сонячної радіації, що робить її клімат теплішим.
2. Вплив Атлантичного океану: Чернігівщина знаходиться ближче до заходу, тому сюди доходить більше вологих повітряних мас з Атлантики. Доки ці маси досягають півдня, вони втрачають значну частину вологи, тому в Миколаївській області клімат посушливіший.
3. Континентальність клімату: З просуванням на схід та південний схід зростає континентальність клімату, що виражається у більшій різниці між літніми та зимовими температурами та меншій кількості опадів. Це яскравіше проявляється на Миколаївщині.

Використовуючи дані таблиці «Кількість опадів і випаровуваність природних зон України», визначте коефіцієнт зволоження для різних природних зон України. У якій зоні зволоження достатнє, а в якій – недостатнє?

Щоб визначити коефіцієнт зволоження, потрібно скористатися формулою K = O/B, де K — коефіцієнт зволоження, O — середня річна кількість опадів, а В — випаровуваність.

• Полісся: K = 600 / 400 = 1.5. Оскільки K > 1, зволоження в цій зоні є надмірним.
• Лісостеп: K = 550 / 550 = 1. Оскільки K = 1, зволоження є достатнім.
• Степ: K = 350 / 800 = 0.44. Оскільки K < 1, зволоження в цій зоні недостатнє.

Отже, достатнє зволоження характерне для зони Лісостепу, а недостатнє — для зони Степу.

Користуючись текстом, заповніть у зошиті таблицю «Сезонні особливості клімату України».

Дайте оцінку основних кліматичних показників області, у якій ви проживаєте. Скористайтеся планом:

Я проживаю у місті Києві, тому дам оцінку клімату для Київської області.

а) У якому кліматичному поясі розташована:

Київська область, як і більша частина України, розташована в помірно континентальній області, атлантико-континентальна підобласть.

б) Під впливом яких чинників формується цей тип клімату:

Клімат формується під впливом сонячної радіації, а також повітряних мас, що надходять переважно з Атлантичного океану. Взимку іноді надходить холодне арктичне повітря, що спричиняє заморозки, а влітку — тепле тропічне.

в) Кліматичні показники:

• Середні температури: середня температура січня становить близько −3,2°C, а липня — +21.3°C.
• Річна кількість опадів: за рік випадає близько 500-600 мм опадів, найбільше — влітку.

г) Коефіцієнт зволоження:

Випаровування складає 500, тому коефіцієнт зволоження близький до одиниці, що свідчить про достатнє зволоження.

д) Оцінка кліматичних умов для життя та діяльності людини:

Кліматичні умови є сприятливими. Чітко виражені чотири пори року. Помірно холодна зима та тепле літо, а також достатня кількість опадів створюють гарні умови для життя та ведення сільського господарства, зокрема для вирощування зернових та овочевих культур.

Користуючись кліматичними картами навчального атласу, визначте: а) як і чому змінюється річна кількість опадів на території України вздовж 49-ї паралелі; б) як і чому змінюється кількість опадів вздовж меридіана 34° сх. д.

а) Рухаючись вздовж 49-ї паралелі із заходу на схід, річна кількість опадів зменшується. Причиною є послаблення впливу вологих повітряних мас з Атлантичного океану, які, просуваючись углиб континенту, втрачають свою вологу.

б) При русі вздовж меридіана 34° сх. д. з півночі на південь кількість опадів також зменшується. Це пов’язано зі зростанням температури повітря у південному напрямку, що призводить до більшого випаровування.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Побудова рози вітрів та кліматограми за наведеними показниками

Перевіряємо себе

1. У якому напрямку змінюється континентальність клімату на території України? Поясніть чому.

Континентальність клімату на території України зростає з заходу на схід. Це відбувається через те, що вплив теплих і вологих повітряних мас з Атлантичного океану поступово зменшується в міру просування вглиб материка.

2. За кліматичною картою визначте, які панівні типи вітрів характерні для Львова та Харкова. Поясніть, чим зумовлені ці відмінності.

Для Львова більш характерні західні вітри, оскільки він розташований ближче до Атлантичного океану. Для Харкова, який знаходиться далі на схід, вплив мають східні та північно-східні вітри, взимку а влітку південно-західні та західні. Відмінності зумовлені ослабленням впливу атлантичних повітряних мас і посиленням впливу великої сухопутної території Євразії на сході.

3. Користуючись картами навчального атласу, визначте сумарну сонячну радіацію і середню температуру січня та липня у містах: Івано-Франківськ, Вінниця, Черкаси, Харків. Який взаємозв’язок існує між цими величинами?

Хоча точні цифри залежать від карти, загальна закономірність така: рухаючись із заходу на схід (від Івано-Франківська до Харкова), сумарна сонячна радіація зростає. Середня температура липня також підвищується (приблизно від +18°C до +22°C), а середня температура січня, навпаки, знижується (від -4°C до -7°C) через посилення континентальності. Взаємозв’язок прямий: чим більше сонячної радіації отримує територія, тим вищі на ній середні температури, особливо влітку.

4. Чому на території України температура повітря й опади розподіляються нерівномірно?

Температура повітря розподіляється нерівномірно, бо кількість сонячної радіації зменшується з півдня на північ. Нерівномірний розподіл опадів пов’язаний з тим, що вологі повітряні маси з Атлантики, рухаючись на схід, втрачають вологу, тому на заході опадів випадає більше, ніж на сході. Також на кількість опадів впливає рельєф — у горах їх значно більше.

5. Складіть порівняльну характеристику клімату Південного берега Криму і Закарпаття. Що між ними спільного і чим вони відрізняються?

• Спільне: Обидва регіони мають значно тепліший і м’якший клімат порівняно з рештою України, що зумовлено захистом гір (Кримських та Карпатських) від холодних північних вітрів.
• Відмінності: Клімат Південного берега Криму має риси субтропічного, з сухим і спекотним літом та вологою, теплою зимою, коли випадає основна кількість опадів. У Закарпатті клімат помірно континентальний, з мякою зимою, але холоднішею та тривалішею чим Клімат Південного берега та не дуже спекотним літом і опади більш рівномірно розподіляються упродовж року.

6. Оцініть свою роботу на уроці, доповнивши речення:

Сьогодні мені вдалося… зрозуміти, чому клімат в Україні такий різний у різних її частинах.

Стало зрозумілим… як віддаленість від океану впливає на температуру та опади.

У мене з’явилося бажання… детальніше розглянути кліматичну карту і прослідкувати, як змінюються показники для моєї області.

Інтелектуальний клуб

Установіть відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі +20 °С в 1 м3 його міститься 15 г водяної пари.

Щоб знайти відносну вологість, треба знати, скільки водяної пари повітря може максимально утримати при температурі +20 °С. Ця величина становить 17,3 г/м³. Далі потрібно поділити фактичний вміст пари на максимальний і помножити на 100%: (15 г / 17,3 г) * 100% ≈ 86,7%. Отже, відносна вологість повітря становить приблизно 87%

Відносна вологість повітря, яке має температуру +25 °С, становить 65%. Яка абсолютна вологість цього повітря?

Спочатку треба дізнатися, яка максимальна кількість водяної пари може бути в повітрі при температурі +25 °С. Це 23 г/м³. Щоб знайти абсолютну вологість, треба взяти 65% від цього максимального значення: 23 г * 0,65 = 14,95 г. Тобто, абсолютна вологість повітря становить 14,95 г/м³.