§18. Які таємниці приховують надра України

• Назад до змісту

Прокоментуйте вислів “Земля не дає багатства без зусиль”.

Цей вислів означає, що хоча в землі є багато цінних ресурсів, вони не дістаються просто так. Щоб отримати багатство з надр землі, потрібно докласти значних зусиль для пошуку, розвідки та видобутку корисних копалин, що є важкою працею.

Що називають корисними копалинами?

Корисними копалинами називають мінеральні утворення земної кори, які за своїм хімічним складом і фізичними властивостями можна використовувати в господарській діяльності.

Де використовують корисні копалини?

Корисні копалини використовують у різних сферах господарської діяльності людини. Їх поділяють на паливні, рудні та нерудні, що включають будівельні матеріали, коштовне каміння та сировину для хімічної промисловості.

Які корисні копалини належать до паливних? Яке вони мають походження?

До паливних (горючих) корисних копалин належать вугілля, нафта, природний газ і торф. Вони мають органічне походження, тобто утворилися з решток давніх організмів. Наприклад, вугільні басейни, як-от Донецький, сформувалися протягом палеозойської ери.

Відшукайте на сайті Великої української енциклопедії інформацію про корисні копалини України. Заповніть у зошиті таблицю «Корисні копалини України» за зразком

Видобуток корисних копалин спричиняє значні екологічні проблеми, які мають вплив як на ландшафти, так і на глобальне середовище. На основі екологічного паспорта своєї області, який ви можете знайти на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, з’ясуйте головні екологічні проблеми, зумовлені їхнім видобуванням.

На основі інформації з екологічного паспорта та загальних даних, видобуток корисних копалин у Київській області, переважно будівельних матеріалів (граніту, піску, глини), спричиняє низку екологічних проблем:

• Зміна рельєфу: Видобуток відкритим способом призводить до утворення великих кар’єрів, що руйнує природні ландшафти та екосистеми.
• Забруднення повітря: Під час видобутку та переробки корисних копалин в повітря потрапляє велика кількість пилу, що погіршує його якість.
• Забруднення водних ресурсів: Промислові стоки з кар’єрів та відвали пустої породи забруднюють річки та підземні води шкідливими речовинами.
• Вирубування лісів і знищення ґрунтів: Для розширення площ видобутку часто вирубують ліси та знімають родючий шар ґрунту, що призводить до ерозії та деградації земель.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Встановлення зв’язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами

Робота з картою тектоніки

Основні тектонічні структури України включають:

• Платформи: Східноєвропейська платформа, яка охоплює Український щит, Волино-Подільську плиту, Дніпровсько-Донецьку западину та інші.
• Складчасті області: Альпійський складчастий пояс, до якого належать Карпатська складчаста споруда на заході, та Кримська складчаста споруда на півдні.

Робота з геологічною картою

Геологічна будова України представлена породами різного віку та походження:

• Магматичні та метаморфічні породи: Це найдавніші породи, які виходять на поверхню в межах Українського щита. До них належать граніти, гнейси, кварцити.
• Осадові породи: Вони вкривають більшу частину території. У палеозойську еру утворилися поклади кам’яного вугілля в Донецькому басейні.

Робота з фізико-географічною картою

Основні форми рельєфу України:

• Рівнини: Більша частина території, зокрема Придніпровська та Причорноморська низовини.
• Височини: Подільська, Волинська, Придніпровська.
• Гори: Карпати на заході та Кримські гори на півдні.

Встановлення взаємозв’язків

Тектонічна та геологічна будова безпосередньо впливають на розташування корисних копалин:

• В межах Українського щита, де на поверхню виходять давні кристалічні породи, зосереджені рудні корисні копалини, такі як залізні руди (Криворізький басейн) та марганцеві руди (Нікопольський басейн).
• У прогинах платформи, як-от Дніпровсько-Донецька западина, утворилися потужні товщі осадових порід, до яких приурочені родовища нафти і природного газу.
• У Донецькій складчастій споруді сформувалися великі поклади кам’яного вугілля.
• Передкарпатський прогин багатий на родовища калійних солей та сірки.

Висновки

1. Які закономірності поширення корисних копалин залежно від тектонічної, геологічної будови та рельєфу?

Поширення корисних копалин тісно пов’язане з тектонічною будовою: рудні копалини (залізні, марганцеві) знаходяться переважно в межах Українського щита, а паливні (вугілля, нафта, газ) — у тектонічних западинах і прогинах.

2. Які геологічні епохи сприяли утворенню основних родовищ корисних копалин?

Основні родовища корисних копалин утворилися в різні геологічні епохи. Наприклад, у палеозойську еру відбулося накопичення кам’яного вугілля в Донецькому басейні. Родовища залізних та марганцевих руд набагато давніші і пов’язані з породами Українського щита.

Перевіряємо себе

1. На основі відомостей з «Енциклопедії сучасної України» складіть порівняльну характеристику Донецького та Львівсько-Волинського кам’яновугільних басейнів за таким планом: розміщення; площа; геологічні запаси; середня потужність пластів; максимальна й мінімальна глибина розроблення.

2. Обчисліть, скільки вугілля витратить родина для забезпечення потреби в електроенергії протягом 1 місяця, року, якщо на виробництво 2 кВт·год електроенергії потрібно 1 кг вугільних брикетів.

Припустимо, що середня родина споживає близько 150 кВт·год електроенергії на місяць.

1. Розрахуємо потребу у вугіллі на 1 місяць: 150 кВт·год / 2 кВт·год/кг = 75 кг вугілля.
2. Розрахуємо потребу у вугіллі на 1 рік: 75 кг/місяць * 12 місяців = 900 кг вугілля.

Отже, родині знадобиться 75 кг вугілля на місяць та 900 кг на рік.

3. Позначте на контурній карті України басейни паливно-енергетичних корисних копалин.

На контурній карті слід позначити такі основні басейни та регіони:

• Донецький кам’яновугільний басейн.
• Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн.
• Дніпровський буровугільний басейн.
• Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон (Східний).
• Карпатський нафтогазоносний регіон (Західний).
• Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний регіон (Південний).

4. Придумайте символ уроку. Поясніть своє рішення.

Символом уроку може бути шматочок вугілля, від якого йде промінь світла до лампочки. Це символізує те, як природні ресурси, що мільйони років формувалися в надрах Землі, перетворюються на енергію та світло, які ми використовуємо щодня. Цей образ показує прямий зв’язок між корисними копалинами та нашим комфортним життям, як про це йдеться у матеріалах уроку.

Інтелектуальний клуб. Підготуйте короткий звіт про одне з родовищ корисних копалин на території вашої області. Опишіть, як видобування впливає на рельєф місцевості.

На території моєї уявної Дніпропетровської області знаходиться Криворізький залізорудний басейн – одне з найбільших родовищ залізної руди у світі.

Видобуток руди тут переважно ведеться відкритим способом, що кардинально змінює рельєф місцевості. Цей процес створює нові техногенні, тобто штучні, форми рельєфу:

• Кар’єри. На місці видобутку утворюються величезні котловани, глибина яких може перевищувати 300–500 метрів, а діаметр – кілька кілометрів. Вони є глибокими “ранами” на поверхні землі.
• Відвали (терикони). Пусту породу, яку піднімають із кар’єрів, складають у велетенські насипи поряд. Ці штучні пагорби можуть сягати висоти понад 100 метрів, змінюючи панораму рівнинного степу на гірський пейзаж.

Таким чином, на місці, де раніше була рівнина, виникає “місячний” ландшафт із глибоких западин та високих насипів, що є прямим наслідком господарської діяльності людини.