§44 Адміністративно-територіальний устрій - Довгань

• Назад до змісту

🗣️ ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

Які важливі проблеми зараз потребують вирішення у вашій громаді?

У моїй громаді є проблема забруднення місцевої річки, куди потрапляють стоки. Це шкодить рибі та робить воду непридатною для купання. Треба встановити сучасні очисні фільтри на підприємствах та організувати акції з прибирання берегів, щоб покращити якість води та зберегти нашу природу.

🔍 ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Що таке адміністративно-територіальний устрій? Наведіть приклади адміністративних одиниць України.

Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території країни на окремі частини, які називаються адміністративними одиницями, для зручності управління. Прикладами таких одиниць в Україні є Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

2. Назвіть три рівні адміністративно-територіального устрою, закріплені Конституцією України.

Система адміністративно-територіального устрою України має три рівні:

• Вищий рівень: Автономна Республіка Крим, 24 області та міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь.
• Середній рівень: адміністративні райони та міста з районним поділом.
• Первинний рівень: об’єднані територіальні громади (ОТГ), до яких входять міста, селища та села.

3. У чому полягає сутність адміністративно-територіальної реформи в Україні?

Сутність реформи полягає в децентралізації — передачі більших повноважень та грошей від центральної влади органам місцевого самоврядування. Це дозволяє громадам самостійно вирішувати питання освіти, медицини та інших послуг, ефективніше використовуючи кошти. Також в рамках реформи відбулося укрупнення районів для спрощення управління.

4. Які типи населених пунктів є в Україні? Чим вони різняться?

В Україні є міські та сільські населені пункти. До міських належать міста і селища, а до сільських — села. Вони різняться за кількістю населення та основним видом занять їх мешканців. Містом вважається населений пункт, де проживає не менше 10 тисяч осіб, більшість з яких працює у промисловості чи сфері послуг. Селища — невеликі населені пункти, що зазвичай розташовані поруч із заводами, фабриками, залізничними станціями чи іншими важливими промисловими об’єктами. У селах головним заняттям людей є сільське господарство.

👀 ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Створіть проєкт «Місто майбутнього». Обговоріть, як виглядатиме ваш населений пункт через 50 років. Опишіть, які нові підприємства, заклади можуть виникнути, як це вплине на життя людей. Подайте результати роботи у вигляді малюнка або плаката.

Я уявляю своє місто через 50 років як «Зелений Технополіс». Це буде місце, де технології та природа гармонійно поєднуються.

Концепція плаката:

На плакаті в центрі буде зображено місто з футуристичними будівлями, покритими зеленню та сонячними панелями. Між будинками протікатиме чиста річка, а над ними літатимуть безшумні дрони-таксі. Замість доріг з автомобілями — широкі паркові зони з велодоріжками та швидкісними монорейками. На дахах та стінах будинків будуть вертикальні ферми, де вирощують овочі та фрукти.

Нові підприємства та заклади:

• Центр інновацій «Прорив»: Тут розроблятимуть штучний інтелект для управління містом, програми для «розумних будинків» та нові види екологічного транспорту.
• Біо-фабрика «Жива Їжа»: Це будуть вертикальні ферми, що забезпечать мешканців свіжими продуктами цілий рік без використання хімікатів.
• Завод повної переробки: Підприємство, що перетворюватиме 100% сміття на енергію або нові матеріали.
• Школа Майбутнього: Навчальний заклад без звичних класів, де діти вчаться через проєкти у віртуальній реальності, проводять досліди в лабораторіях та створюють власні стартапи.
• Центр гармонії та здоров’я: Тут можна буде не лише отримати медичну допомогу, а й відвідати заняття з йоги, медитації чи арт-терапії.

Як це вплине на життя людей:

Життя стане комфортнішим та здоровішим. Завдяки чистій енергії та великій кількості зелені повітря буде свіжим. Нові підприємства створять цікаві робочі місця для молоді. Автоматизація побуту звільнить час для творчості, спорту та спілкування з близькими.

2. Зберіть інформацію про зміни адміністративного поділу України з часів козацтва до сьогодення. Створіть презентацію, що ілюструє ці зміни.

Ось план моєї презентації на тему «Історія адміністративного поділу України: від полків до громад».

• Слайд 1: Титульна сторінка
  • Тема: «Історія адміністративного поділу України: від полків до громад»
  • Підготував(ла) учень (учениця) 8 класу
• Слайд 2: Козацька доба (XVII–XVIII ст.)
  • Територія Гетьманщини ділилася на військово-адміністративні одиниці — полки (наприклад, Київський, Полтавський, Чернігівський).
  • Полки, своєю чергою, складалися з сотень. Ця система була унікальною і відповідала військовому устрою козацької держави.
• Слайд 3: Під владою імперій (кінець XVIII – початок XX ст.)
  • Після ліквідації Гетьманщини українські землі у складі Російської імперії були поділені на губернії (Київська, Харківська, Подільська тощо). Губернії ділилися на повіти.
  • На землях, що входили до Австро-Угорщини (Галичина, Буковина), існували коронні краї, які поділялися на повіти чи округи.
• Слайд 4: Радянський період
  • З лютого 1932 року було запроваджено поділ на області.
  • Області ділилися на райони, а ті — на місцеві ради (сільські, селищні, міські).
  • У 1950-х роках до УРСР було передано Кримську область.
• Слайд 5: Сучасна реформа децентралізації (2015–2020 рр.)
  • Головна мета — передати більше повноважень та фінансів на місця, тобто децентралізація.
  • Ключова зміна: створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які стали новою базовою одиницею.
  • Відбулося укрупнення районів: їхня кількість зменшилася з 490 до 140.
• Слайд 6: Сучасний адміністративно-територіальний устрій
  • Вищий рівень: Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ і Севастополь.
  • Середній (субрегіональний) рівень: укрупнені райони.
  • Первинний (базовий) рівень: територіальні громади (міські, селищні, сільські).
• Слайд 7: Висновок
  • Адміністративний устрій України пройшов довгий шлях: від військових полків козацтва, через імперські губернії та радянські області до сучасної європейської моделі, в основі якої лежить сильна та самостійна громада.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 23

1. Виконайте завдання на контурній карті адміністративно-територіального поділу України:

Я б зробив це так:

1. Позначив би межі та підписав би назви всіх 24 областей України та Автономної Республіки Крим. Це Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області та АР Крим.

2. Підписав би назви обласних центрів.

Іншим кольором я б виділив ті, чиї назви не збігаються з назвою області:

• Волинська область — Луцьк.
• Закарпатська область — Ужгород.

3. Окремо б позначив міста зі спеціальним статусом — Київ і Севастополь. Вони є адміністративними одиницями вищого рівня, як і області.

4. Виділив би межі Київської області та поставив би крапку на місці мого міста — Біла Церква.

2. Визначте області, що:

1. Розташовані на заході, сході, півночі, півдні, центрі України:

• Захід: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Чернівецька.
• Схід: Луганська, Донецька, Харківська.
• Північ: Чернігівська, Сумська, Житомирська, Київська.
• Південь: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Автономна Республіка Крим.
• Центр: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Хмельницька.

2. Мають прикордонне положення:

• Це області, які межують з іншими країнами: Волинська, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька (на заході); Одеська (на південному заході та півдні); Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська (на півночі та сході).

3. Межують із вашою областю:

• Моя, Київська, область межує з Чернігівською, Полтавською, Черкаською, Вінницькою та Житомирською областями.

3. Поясніть, чому важливо знати адміністративний устрій своєї держави, регіону, громади.

Знати адміністративний устрій важливо, бо це допомагає зрозуміти, як управляється наша країна. По-перше, це показує, хто відповідає за порядок на певній території — у твоїй громаді, районі чи області. По-друге, від цього залежить, куди розподіляються гроші з бюджету, наприклад, на будівництво шкіл, ремонт доріг чи лікарень. Коли ти знаєш, до кого звертатися зі своїми проблемами чи пропозиціями (до сільради, міськради чи обласної адміністрації), ти можеш брати участь у житті своєї громади та впливати на її розвиток.