§21 Води суходолу. Характеристики річок - Довгань

• Назад до змісту

🗣️ ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

Як ви вважаєте, чому вивчення внутрішніх вод України є важливим для майбутнього нашої країни?

Вивчення внутрішніх вод України має велике значення для майбутнього нашої держави, оскільки вони є основою для життя людей та розвитку економіки. По-перше, внутрішні води забезпечують нас питною водою, що є найважливішою потребою. По-друге, вони відіграють ключову роль у сільському господарстві та промисловості.

Крім того, знання про річки та озера допомагають ефективно планувати водопостачання, прогнозувати паводки для захисту населених пунктів, контролювати якість води та забезпечувати стабільну роботу гідроелектростанцій. Також водні об’єкти є важливими місцями для відпочинку та оздоровлення.

Отже, дбайливе вивчення та збереження водних ресурсів є запорукою стабільного та успішного майбутнього України.

🔍 ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Назвіть складові вод суходолу в межах України.

До складу вод суходолу в межах України входять річки, озера, болота, штучні водойми (водосховища, канали, ставки) та підземні води.

2. Опишіть будову річкової долини. Як відрізняються річкові долини рівнинних та гірських річок?

Річкова долина — це витягнута знижена форма рельєфу, якою тече річка. Її основними частинами є русло (найнижча частина, де тече потік), заплава (частина долини, що затоплюється під час повені) та тераси (горизонтальні уступи, які в минулому були заплавою).

Річкові долини рівнинних річок зазвичай широкі, з невеликою глибиною та пологими схилами. Натомість долини гірських річок відрізняються значною глибиною та відносно невеликою шириною.

3. Розкажіть про вплив клімату на водний режим річок. Охарактеризуйте водний режим річок України.

Клімат, зокрема кількість опадів і температура, визначає густоту річкової мережі, повноводність та водний режим річок — регулярні зміни рівня та об’єму води.

Водний режим річок України відрізняється залежно від типу річки. Для рівнинних річок характерні такі етапи: весняна повінь через танення снігу, літня межень (зниження рівня води), осінні паводки через дощі та зимова межень, коли річка живиться переважно підземними водами. Натомість річки Карпат і Кримських гір мають паводковий режим, що означає раптові підняття рівня води впродовж року, спричинені зливовими дощами.

4. Чим різниться живлення рівнинних і гірських річок?

Рівнинні річки України мають мішаний тип живлення, де переважає снігове (близько 60%). Гірські річки також мають мішане живлення, але з переважанням дощового.

5. Що таке річковий стік та яке його значення?

Річковий стік — це об’єм води, що протікає в річці протягом року; його вимірюють у кубічних кілометрах (км³). Знання про річковий стік має велике практичне значення: воно допомагає планувати водопостачання, прогнозувати паводки, контролювати якість води та забезпечувати стабільну роботу гідроелектростанцій.

👀 ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Напишіть есе про те, як зміни клімату можуть впливати на режим та живлення річок України. Використайте приклади відомих вам річок.

Річки України, такі як величний Дніпро чи стрімкі карпатські потоки, є невід’ємною частиною нашого життя та природи. Їхній стан безпосередньо залежить від клімату, а тому його глобальні зміни вже сьогодні впливають на живлення та режим наших водойм.

Основою живлення для більшості рівнинних річок України, зокрема для Дніпра, традиційно є талі снігові води, які складають до 60% їхнього річного стоку. Проте через потепління, зими стають м’якшими, з меншою кількістю снігу та частими відлигами. Це призводить до того, що сніговий покрив не накопичується, і роль снігового живлення значно зменшується. Натомість зростає частка дощового та підземного живлення. Річки стають більш залежними від опадів, що робить їхній водний режим менш передбачуваним.

Такі зміни в живленні безпосередньо впливають на водний режим. Характерна для рівнинних річок весняна повінь, коли річки виходили з берегів через танення снігу, стає менш вираженою або й зовсім зникає. Водночас літня межень — період найнижчого рівня води — стає глибшою та тривалішою через сильнішу спеку та випаровування. Це може призвести до обміління річок, що створює проблеми для судноплавства та екосистем.

Особливо вразливими до змін клімату є гірські річки Карпат, наприклад, Прут і Черемош. Вони мають переважно дощове живлення та паводковий режим, тобто їхній рівень води може стрімко підніматися після сильних злив. Збільшення інтенсивності опадів, що є одним із наслідків зміни клімату, робить ці паводки частішими та більш руйнівними, що ми бачимо на прикладі повеней останніх років.

Отже, зміна клімату трансформує водний ландшафт України. Річки поступово змінюють свій характер: від стабільного, переважно снігового живлення, вони переходять до більш нестабільного, дощового. Це призводить до зменшення весняних повеней, посилення літніх засух та збільшення ризику раптових паводків. Розуміння цих процесів є надзвичайно важливим для того, щоб адаптуватися та зберегти безцінні водні ресурси нашої країни.

ПОПРАКТИКУЙТЕСЯ. Розв’яжіть задачі.

1. Річка Тетерів має довжину 385 км, абсолюту висоту витоку 300 м, гирла — 150 м. Обчисліть падіння (м) та похил річки (см/км) (результат округліть до цілого числа).

Падіння річки — це різниця висот між витоком і гирлом.

Падіння = Висота витоку - Висота гирла = 300 м - 150 м = 150 м.

Похил річки — це відношення її падіння до довжини.

Похил = Падіння / Довжина = 150 м / 385 км ≈ 0,39 м/км.

Переведемо в см/км: 0,39 * 100 = 39 см/км.

Відповідь: Падіння річки становить 150 м, а похил — 39 см/км.

2. Ширина річки — 15 м, середня глибина — 1,8 м, швидкість течії річки — 6 м/с. Визначте витрати води в річці на цій ділянці.

Витрати води — це об’єм води, що протікає через поперечний переріз річки за секунду. Для розрахунку спочатку знаходимо площу поперечного перерізу, а потім множимо її на швидкість течії.

Площа поперечного перерізу = Ширина _ Середня глибина = 15 м _ 1,8 м = 27 м².

Витрати води = Площа поперечного перерізу _ Швидкість течії = 27 м² _ 6 м/с = 162 м³/с.

Відповідь: Витрати води в річці становлять 162 м³/с.

3. Обчисліть річний стік річки, якщо її середні витрати води становлять 120 м³/с.

Річний стік — це об’єм води, що протікає в річці протягом року. Щоб його обчислити, потрібно середні витрати води помножити на кількість секунд у році.

Кількість секунд у році ≈ 60 с _ 60 хв _ 24 год * 365 днів = 31 536 000 с.

Річний стік (у м³) = 120 м³/с * 31 536 000 с = 3 784 320 000 м³.

Оскільки річний стік зазвичай вимірюють у км³, переведемо результат:

3 784 320 000 м³ / 1 000 000 000 = 3,78 км³.

Округливши до цілого числа, отримуємо 4 км³.

Відповідь: Річний стік річки становить приблизно 4 км³.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 12. Класифікація та позначення поверхневих вод на карті (з акцентом на свій регіон)

1. Пригадайте основні види поверхневих вод.

Основними видами поверхневих вод є річки, озера, болота, а також штучні водойми, до яких належать водосховища, канали та ставки.

2. Розгляньте фізичну карту України в атласі та з’ясуйте, які основні поверхневі водні об’єкти є у вашому регіоні.

У моєму регіоні, Київській області, головною водною артерією є річка Дніпро. В межах області в нього впадають великі притоки: Прип’ять (права), Десна (ліва), Тетерів (права) та Рось (права). Також на території регіону розташоване велике Київське водосховище.

3. На контурній карті позначте та підпишіть основні водні об’єкти вашого регіону.

На контурній карті Київської області потрібно позначити та підписати:

• Річку Дніпро, що перетинає область з півночі на південний схід.
• Київське водосховище у північній частині області.
• Ліву притоку Дніпра — річку Десну.
• Праві притоки Дніпра — річки Прип’ять, Тетерів та Рось.

4. Обговоріть значення водних об’єктів для вашого регіону.

Водні об’єкти мають величезне значення для Київської області.

• Водопостачання: Дніпро є основним джерелом питної та технічної води для Києва та багатьох інших міст і сіл регіону.
• Енергетика: На Київському водосховищі працює Київська ГЕС, яка виробляє електроенергію.
• Транспорт: Дніпро є важливою транспортною магістраллю для перевезення вантажів.
• Відпочинок: Береги річок та водосховища є популярними місцями для відпочинку, риболовлі та туризму.
• Сільське господарство: Воду з річок використовують для зрошення полів.