45. Природні умови - відповіді

• До змісту відповідей

Якими є особливості рельєфу в Україні.

Україна — це переважно рівнинна країна. Рівнини займають 95 % площі. Це 70 % низовин і 25 % височин. Гори займають лише 5 % території.

Яким за сприятливістю є клімат в Україні.

Клімат України загалом сприятливий і комфортний для життя та господарської діяльності людей. Майже вся територія розташована в межах помірного кліматичного поясу з помірно континентальним кліматом. На Південному березі Криму сформувався клімат, подібний до субтропічного середземноморського типу. Континентальність клімату зростає з північного заходу на південний схід. У Лісостеповій зоні сформувалася основна смуга розселення з найкращими природними умовами. Несприятливі явища клімату, такі як суховії, посухи, сильні дощі, град та заморозки, трапляються, але вони не є постійними.

ПОДИСКУТУЙТЕ

Поміркуйте, які з перелічених вище природних умов найбільш вагомо, найбільш відчутно впливають на розселення людей.

Найбільш відчутно на розселення людей впливають клімат і рельєф. Люди історично обирали для життя території з помірним кліматом та рівнинною місцевістю, що підтверджується тим, що більшість населення світу живе саме в таких умовах.

❓Які з перелічених вище оптимальних умов життя характерні для України?

Для України характерні такі оптимальні умови життя, як розташування в помірному кліматичному поясі, переважно рівнинний рельєф (більшість території лежить на висотах до 500 м) та вихід до узбережжя морів.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ (ст. 233)

1. Пригадайте, які форми рельєфу переважають в Україні. Який відсоток становлять рівнини? Оцініть зручність таких форм поверхні для життя і ведення господарства.

Україна є переважно рівнинною країною. Рівнини займають 95 площі території. Більшість рівнин — низовини 70%, а височини становлять 25%. Такий рівнинний рельєф дуже зручний і комфортний для проживання та діяльності людей. Рельєф є сприятливим для ведення сільського господарства, промислового й житлового будівництва та прокладання доріг.

2. Які форми поверхні є менш зручними для життя? Де вони розташовані?

Менш зручними для життя є гірські райони, оскільки складний рельєф обмежує господарську діяльність. В Україні це Карпати та Кримські гори.

3. Які райони України перебувають у сейсмічній зоні?

Сейсмічно активна зона пов’язана із Середземноморським складчастим поясом. В Україні землетруси можливі в Карпатах і Кримсько-Чорноморському регіоні. У Карпатах можливі землетруси силою 6−8 балів за 12-бальною шкалою. У Кримсько-Чорноморському регіоні можливі землетруси силою 6−8 балів. Поштовхи від румунської зони Вранча відчутні в Одеській області. Місцеві землетруси силою до 5 балів інколи трапляються і на платформах, наприклад, у Кривому Розі (2007 р.) та поблизу Полтави (2025 р.).

ДОСЛІДЖУЄМО (ст. 235)

Дослідіть, чи відбувалися зміни рельєфу у вашій місцевості під впливом діяльності людини. Використовуючи джерела додаткової інформації, з’ясуйте:

1. Чи наявні штучні підвищення – насипи, вали, пагорби, терикони?

Насипи, дамби, вали виникають внаслідок прокладання шляхів сполучення або будівництва водосховищ. Наприклад, у межах Київщини розташоване Київське водосховище, для створення якого потрібні греблі та дамби.

Є рукотворні могили-кургани, насипані людиною в давні часи.

2. Чи є штучні заглибини – кар’єри, котловани тощо?

Кар’єри виникають у результаті видобування корисних копалин. Видобуток будівельних матеріалів (піску, глини, граніту) часто призводить до їх появи.

Яри та балки також є поширені.

Унаслідок якої діяльності людини вони виникли? Як змінився ландшафт? Чи потребує він дій з охорони природних компонентів?

1. Діяльність людини: Штучні форми рельєфу виникли внаслідок:
   • Гірничих робіт (кар’єри, терикони).
   • Прокладання шляхів сполучення (насипи, вали).
   • Будівництва гідротехнічних споруд (греблі, дамби, водосховища).
   • Розвитку орного землеробства та інтенсивного господарювання, що спричиняє утворення ярів та зсувів.
2. Зміна ландшафту: Ландшафт Київщини, яка розташована частково в зоні мішаних лісів (Полісся) і Лісостепу, значно змінився.
   • Території з антропогенними ландшафтами, створеними людиною, перевищують природні.
   • Відбулися значні зміни в природних ландшафтах після осушення боліт, що призвело до змін водного режиму та рослинності.
   • У результаті видобування корисних копалин землі на великих площах зайняті відвалами, де немає родючого ґрунту.
3. Охорона природних компонентів: Ландшафт Київщини, особливо після аварії на ЧАЕС у 1986 р. та через військові дії, потребує охорони.
   • Через радіоактивне забруднення, яке торкнулося Київської області, землі було виведено з господарського використання. Природні процеси тут відбуваються без участі людини в межах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
   • Землі, порушені техногенно (кар’єри, відвали), потребують рекультивації — відновлення родючості ґрунтів і рослинності.
   • Запобігання ерозії ґрунтів, поширеній на височинах Київщини, вимагає зменшення частки орних земель та насадження лісів.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ (ст. 235)

1. Користуючись кліматичною картою (див. атлас), пригадайте, в якому кліматичному поясі розташована Україна. Якими є середні температури повітря найбільш холодного і найтеплішого місяців року в Україні? Яка кількість опадів випадає на півночі та на півдні країни?

Україна розташована переважно в помірному кліматичному поясі з помірно континентальним кліматом, а на Південному березі Криму — клімат схожий на субтропічний. Конкретні значення температур та кількість опадів можна знайти на кліматичній карті в атласі.

2. Оцініть клімат України щодо його сприятливості чи несприятливості для життя і діяльності людини.

Клімат України є сприятливим і комфортним для життя та господарської діяльності людини.

❓ 1. Як клімат впливає на сільське господарство України? Як це позначилося на наборі сільськогосподарських культур, що їх вирощують українці?

Клімат є важливим чинником, що визначає сільськогосподарську діяльність. Агрокліматичні ресурси (тепло, волога, світло) визначають, які культури можна вирощувати. Уся територія України має достатню тривалість періоду інтенсивної вегетації (понад +10C) для культур помірного поясу. Розподіл кліматичних показників має зональний характер:

• На півночі (Полісся), де зволоження надмірне, вирощують, наприклад, льон-довгунець, картоплю, озиме жито, овес, хміль,.
• У середній смузі (Лісостеп), де зволоження достатнє, вирощують озиму пшеницю, цукровий буряк, кукурудзу, соняшник,.
• На півдні та сході (Степ), де теплозабезпеченість висока, але зволоження недостатнє, вирощують ячмінь, просо, соняшник, а також виноград та овочі,. У дуже посушливих зонах (Причорноморська низовина, рівнинний Крим) для врожаїв потрібне штучне зрошування.
• На Південному березі Криму агрокліматичні ресурси дають можливість вирощувати субтропічні культури

2. Поміркуйте, які з кліматичних чинників і як можуть впливати на будівництво споруд, їх облаштування й експлуатацію.

Температура повітря: Зональність розподілу температур (від півночі до півдня і від заходу до сходу) впливає на вибір будівельних матеріалів, теплоізоляцію та на потреби в опаленні взимку і кондиціонуванні влітку,. У суворих кліматичних районах матеріальні витрати на забезпечення умов для життя зростають.

Опади та вологість: Сильні дощі (зливи) можуть спричиняти повені, паводки, селі та зсуви в гірських районах, що вимагає стійкості фундаментів і захисних інженерних споруд (загат). Тривала вологість або ожеледь можуть руйнувати лінії електропередач та будівлі,

Вітер: Сильні вітри та шквали (понад 15 м/с) можуть пошкоджувати будівлі, тому конструкції мають бути розраховані на вітрове навантаження,,.

Сейсмічна активність: Хоча сейсмічна активність здебільшого низька, в сейсмічних зонах (Карпати, Крим) потрібно враховувати ризик землетрусів, що впливає на проєктування споруд

3. Наведіть приклади впливу кліматичних чинників на роботу транспорту (авіаційного, автомобільного, водного). Які види транспорту значно менше залежні від погодних умов?

Клімат значно впливає на транспорт: туман може затримати авіарейси, ожеледиця ускладнює рух автомобілів, а шторми та замерзання води — роботу водного транспорту. Менш залежним від погоди є залізничний транспорт.

❓ 1. Пригадайте, які водні об’єкти належать до внутрішніх вод.

До внутрішніх морських вод України належать акваторії портів, бухти, затоки та лимани, береги яких повністю належать Україні, наприклад, води Дніпровського лиману.

2. Які великі річки течуть територією України? Покажіть їх на карті.

Найдовшою річкою України (загальна довжина 2201 км) є Дніпро. Інші великі річки (загальна довжина) включають: Дунай (2860 км), Дністер (1362 км), Сіверський Донець (1053 км) та Південний Буг (806 км), який є найдовшою місцевою річкою, що протікає повністю в Україні.

3. Де в Україні сформувалася найбільш густа річкова мережа? Із якими природними чинниками це пов’язано?

Найбільша густота річкової мережі сформувалася в Українських Карпатах, де вона перевищує 1,0$ км/км2. Цей показник там сягає 1,1 км/км2. У Поліссі та Передкарпатті густота трохи нижча — 0,6 км/км2. Найменша густота річкової мережі – на Причорноморській низовині.

Густота річкової мережі залежить від рельєфу та клімату, а також від кількості опадів та випаровування, гідрогеологічних умов, ґрунтів і рослинного покриву.

❓ 1. Які річки протікають у вашій місцевості? Як їх використовує у своїй діяльності місцева громада?

Територією Київщини протікає річка Дніпро, а також її великі притоки: Прип’ять, Десна, Тетерів та Ірпінь. Дніпро є великою рівнинною річкою, яка збирає води майже з половини площі країни. Місцева громада використовує річки для водопостачання міст і сіл, для потреб господарства, як транспортну магістраль, а також для виробництва електроенергії на гідроелектростанціях (ГЕС), турбіни яких обертають води Дніпра.

2. Чи є у вашій місцевості озера, штучні водойми? Яке їхнє господарське призначення?

У Київській області є штучні водойми — це водосховища Київське та Канівське, які є частиною каскаду на Дніпрі. Їх створювали для нагромадження води, її використання та регулювання стоку річки, а також для виробництва електроенергії. Призначення водосховищ також включало поліпшення судноплавства та водопостачання. У заплавах річок є численні невеликі озера-стариці. Ставки, які також є штучними, використовують для розведення риби та відпочинку.

3. У якому стані у вашій місцевості перебувають водні об’єкти? Чи потребують вони охорони?

Водні об’єкти потребують охорони. Річки, як і інші водойми, потерпають від забруднення промисловими та побутовими стоками. Створення водосховищ викликало негативні явища, як-от руйнування берегів та «цвітіння» води влітку, що спричиняє загибель риби. Води Дніпра також забруднювалися радіонуклідами після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Загалом, через забруднення частина води стає непридатною для використання.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ (ст. 236)

1. Які моря омивають береги України? Де вони розташовані?

Береги України на півдні омивають Чорне та Азовське моря.

2. Які родовища корисних копалин в Україні наближені до узбереж морів? Поміркуйте, чим це вигідно.

До узбереж морів наближені родовища паливних і нерудних корисних копалин.

• Паливні: На шельфі Чорного та Азовського морів розвідані поклади природного газу й нафти.
• Рудні: На Керченському півострові, наприклад, є поклади залізних руд (Керченський залізорудний басейн).
• Нерудні (хімічна сировина): Значні запаси солі містяться в ропі водойм Азово-Чорноморського узбережжя та Криму, зокрема в озері Сиваш. Також у лиманах і солоних озерах Причорномор’я, Приазов’я та Криму є великі запаси лікувальних грязей.

Це вигідно, тому що:

• Приморське положення сприяє розвитку промисловості та скупченню населення на узбережжях.
• Моря мають важливе транспортне значення, що дозволяє експортувати ресурси.
• Це дозволяє розробляти мінеральні ресурси чорноморського шельфу, як-от природний газ.
• Наявність морів і сприятливий клімат сприяє розвиткові курортних районів, де використовують мінеральні води та грязі

❓ 1. Пригадайте, які водні об’єкти належать до внутрішніх вод.

До внутрішніх вод належать річки, озера, водосховища та ставки.

2. Які великі річки течуть територією України? Покажіть їх на карті.

Найбільші річки України — це Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай.

3. Де в Україні сформувалася найбільш густа річкова мережа? Із якими природними чинниками це пов’язано?

Розподіл річок нерівномірний, і залежить від рельєфу, клімату, рослинності та гірських порід. Найгустіша річкова мережа в Карпатах та на Поліссі, що пов’язано з більшою кількістю опадів та особливостями рельєфу.

❓ 1. Пригадайте, ґрунти яких типів поширені в Україні.

На території України поширені зональні та азональні типи ґрунтів. Зональні типи ґрунтів змінюються з півночі на південь на рівнинній частині України.

Основні зональні типи ґрунтів:

• Дерново-підзолисті ґрунти — поширені здебільшого на Поліссі, у зоні мішаних лісів.
• Сірі лісові ґрунти — поширені на півдні Полісся, у Лісостепу (на заході і Правобережжі) та в зоні широколистих лісів.
• Чорноземи (різні підтипи: опідзолені, типові, звичайні, південні) — поширені в Лісостепу та Степу.
• Каштанові ґрунти (темно-каштанові, каштанові) — поширені на півдні Причорноморської низовини, Північному Криму та в сухостеповій підзоні.
• Коричневі та червоно-бурі ґрунти — сформувалися на Південному березі Криму.
• Бурі гірсько-лісові та гірсько-лучні ґрунти — поширені в Українських Карпатах та Кримських горах.

Азональні типи ґрунтів:

• Торфово-болотні та болотні — на Поліссі та в долинах річок.
• Лучні та лучно-болотні — у долинах річок.
• Солонці, солончаки та солоді — на півдні серед каштанових ґрунтів.

2. Оцініть родючість ґрунтів, що наявні в Україні.

Україна має найродючіші у світі ґрунти — чорноземи.

• Чорноземи вирізняються високою родючістю. Гумусовий шар у них може сягати 120 см. Вони вкривають майже 60-65 % території України.
• Сірі лісові ґрунти мають порівняно невисоку, але достатню для вирощування багатьох культур родючість.
• Каштанові ґрунти мають невисоку родючість, вони потребують додаткового зрошення.
• Дерново-підзолисті ґрунти мають низьку родючіст через велику кислотність та надмірне зволоження. Вони потребують осушення, вапнування та добрив.

Загалом, структура земельного фонду України дуже сприятлива для господарської діяльності, оскільки більшість земель мають родючі ґрунти. Проте через надмірне використання ґрунти втратили частину гумусу, що призвело до зниження їх природної родючості.

Географічна задача (ст. 237)

Середня густота населення в Україні станом на 2017 рік становила 74 особи/км². Використовую дані, близькі до 2013 року (карта 2014 р.), для порівняння:

У регіонах густота виявилася вищою порівняно із середньою в Україні:

Дніпропетровська область (90–110 осіб/км²) та АР Крим (77.6 осіб/км²) мають густоту населення вищу, ніж середня в Україні (74 особи/км²).

У Криму висока густота обумовлена сприятливими, комфортними природними умовами, зокрема на Південному березі Криму, де клімат подібний до субтропічного середземноморського типу.

У регіонах густота виявилася нижчою порівняно із середньою в Україні:

Чернігівська область (менше 50 осіб/км²) і Херсонська область (33.4 осіб/км²) мають густоту населення нижчу за середню.

Це пояснюється тим, що північні поліські райони (Чернігівщина) є краєм лісів і боліт, а південні степові райони (Херсонщина) мають посушливий клімат та дефіцит прісної води.

❓ 1. У якій смузі за сприятливістю природних умов розташована ваша область?

Київщина розташована у смузі Лісостепу та зони мішаних лісів (Полісся).

2. Назвіть чинники, які визначають природні умови у вашій місцевості як сприятливі, і ті, що роблять їх менш сприятливими або несприятливими.

Сприятливі чинники: Помірно континентальний, комфортний клімат. Переважає рівнинний рельєф, зручний для діяльності. Територію перетинає Дніпро та його притоки (Десна, Прип’ять).

Менш сприятливі чинники: На півночі регіону (Полісся) є надмірне зволоження і заболоченість. У Києві високий рівень забруднення повітря та екологічна криза.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Перелічіть природні умови, що впливають на зниження густоти населення в північних районах України.

Зниження густоти населення в поліських районах (північ) пов’язане з надмірним зволоженням, високою лісистістю та заболоченістю території. Також там переважають не надто родючі дерново-підзолисті й торфово-болотні ґрунти.

2. Які природні умови впливають на зниження густоти населення в південних районах?

Низька густота населення на півдні обумовлена посушливим кліматом та дефіцитом прісної води. Для цієї території характерне недостатнє зволоження та поширення каштанових ґрунтів, які мають невисоку родючість і часто чергуються із солонцями. Також у степовій зоні часто трапляються посухи та суховії.

3. Дайте комплексну оцінку природних умов, що визначили основну смугу розселення в Україні.

Основна смуга розселення в Україні сформувалася в межах лісостепової зони, де спостерігається найвища густота населення. Це визначено поєднанням найкращих природних умов для життя та господарства: комфортного помірно континентального клімату, рівнинного рельєфу та найродючіших у світі ґрунтів — чорноземів.