§11. Геологічна історія - відповіді

• До змісту відповідей

Пригадайте, що таке геологічний час.

Геологічний час — це послідовність подій у розвитку Землі як планети, що включає формування гірських порід, появу та руйнування форм рельєфу, затоплення суходолу морями та їх відступ, зледеніння, а також появу та зникнення різних видів рослин і тварин.

Що відображає геохронологічна таблиця?

Геохронологічна таблиця відображає геологічну історію певної території, показуючи послідовність розвитку земної кори й рельєфу, а також зміни клімату, рослинності й тваринного світу впродовж різних ер та періодів.

Які гірські породи давніші за віком - ті, що залягають глибше від земної поверхні, чи ті, що лежать ближче до неї. Чи завжди це так?

Зазвичай, чим глибше залягають гірські породи, тим вони давніші, а ті, що розташовані ближче до поверхні, — молодші. Проте це правило діє тільки на ділянках, де шари порід не були порушені. У гірських районах, наприклад, шари можуть бути насунуті один на одного або навіть перевернуті, тому там цей принцип не завжди працює.

Пригадайте, які існують методи дослідження віку гірських порід.

Існують різні методи визначення віку гірських порід. Відносний вік можна встановити за глибиною залягання шарів. Для точнішого визначення абсолютного віку використовують радіометричний метод, який полягає у вимірюванні часу напіврозпаду радіоактивних елементів у породі, наприклад, розпаду Урану на Плюмбум.

Як у цьому допомагають скам’янілі рештки рослин і тварин, які були поширені на Землі мільйони років тому?

Скам’янілі рештки рослин і тварин допомагають визначати вік гірських порід, оскільки певні види існували в конкретні геологічні періоди. Знаючи, коли жив той чи інший вид, геологи можуть визначити вік шару породи, в якому знайшли його залишки.

Пригадайте, на які ери поділяють геологічний час (див. табл. на с. 60-61).

Геологічний час поділяють на такі ери: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську.

Яка ера є найдавнішою? А яка триває й нині?

Найдавнішою є архейська ера, а ера, що триває й нині, — кайнозойська.

За геохронологічною таблицею (с. 60-61) назвіть події, що відбувалися на території, яку займає сучасна Україна, в архейську еру.

В архейську еру на території сучасної України відбувалися такі події:

• Формувалася давня земна кора, що складалася з магматичних і метаморфічних кристалічних порід.
• Відбувалися потужні тектонічні рухи, що супроводжувалися вулканічною діяльністю та метаморфізмом гірських порід.
• Утворилися гори на місці сучасного Українського щита.
• Атмосфера була насичена газами, але не містила кисню.
• Після охолодження поверхні почали випадати опади, і у водних басейнах з’явилися перші примітивні одноклітинні організми, бактерії та водорості.

Пригадайте, що таке метаморфізм і які породи називають метаморфічними.

Метаморфізм — це процес зміни гірських порід під дією високих температур і тиску внаслідок тектонічних рухів та вулканічної діяльності. Породи, що утворилися в результаті цього процесу, називають метаморфічними. В архейську еру земна кора на території України складалася, зокрема, з таких порід.

За геохронологічною таблицею (с. 60-61) проаналізуйте події, що відбувалися в протерозойську еру. Яка платформа почала формуватися в цей час?

У протерозойську еру внутрішні сили Землі розбили кристалічну основу платформи на блоки. Деякі з них опустилися і стали дном морських басейнів, де накопичувалися осадові відклади. На півдні та південному заході сучасної України земна кора залишалася рухливою. Саме в цей час почав формуватися осадовий чохол Східноєвропейської платформи.

1. Яка складчаста споруда утворилася під час герцинського горотворення в палеозойську еру?

Під час герцинського горотворення в палеозойську еру на сході України на місці Донецького прогину утворилася Донецька складчаста споруда

2. Які природні умови палеозою сприяли утворенню вугілля в межах України? Яку назву має геологічний період, під час якого формувалися його поклади?

Утворенню вугілля в палеозойську еру сприяв переважно спекотний і вологий клімат, завдяки якому розвинулася пишна рослинність, зокрема гігантські плауни, хвощі та деревоподібні папороті. Велика маса цих рослин накопичувалася у вигляді органічної речовини, яка в умовах стародавніх торф’яних боліт без доступу кисню перетворилася на вугілля. Поклади вугілля формувалися в кам’яновугільному періоді, який ще називають карбоном.

За геохронологічною таблицею (с. 60-61) з’ясуйте:

1) У яку еру, під час якого горотворення утворилися гори України — Карпати і Кримські?

Гори Карпати та Кримські гори остаточно сформувалися в кайнозойську еру під час альпійської епохи горотворення.

2) Коли відбулося остаточне звільнення суходолу від моря?

Остаточне звільнення суходолу України від моря та формування сучасної берегової лінії відбулося в четвертинному (антропогеновому) періоді кайнозойської ери.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. За картою встановіть, чи досягнув льодовик вашої місцевості.

Оскільки я не знаю, де ти живеш, то не можу точно відповісти на це запитання. Проте, дивлячись на карту, можна побачити, що межа найбільшого просування льодовика проходила приблизно по лінії, що з’єднує Львів, Житомир, Київ і тягнеться далі на північний схід. Отже, якщо ти мешкаєш північніше цієї лінії (наприклад, у Чернігові, Рівному або Києві), то твою місцевість, ймовірно, вкривав льодовик. Якщо ж ти живеш південніше (наприклад, у Вінниці, Черкасах, Полтаві чи Одесі), то льодовик до твоєї місцевості не дійшов.

2. Які наслідки мало загальне похолодання клімату?

Загальне похолодання клімату призвело до кількох льодовикових епох у Європі. Найбільше з них, дніпровське зледеніння, поширилося на значну частину України. Під величезною масою льоду земна кора опускалася. Рівень Чорного моря був на понад 100 метрів нижчим за сучасний, оскільки воно втратило зв’язок із Середземним морем і не отримувало води з замерзлих річок.

3. Як на природні умови України вплинуло дніпровське зледеніння?

Дніпровське зледеніння суттєво змінило природні умови України. Після танення льодовика остаточно сформувалися сучасний рельєф, річкова мережа, ґрунти, а також рослинний і тваринний світ. У цей період утворилися леси — пухкі гірські породи. Також післяльодовикова епоха відзначилася підняттям земної кори, яка до цього опускалася під вагою льодовика.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чому геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору?

Геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору, щоб послідовно відтворити події від найдавніших до сучасності. Це пов’язано з тим, що давніші шари гірських порід залягають глибше, а молодші — ближче до поверхні. Таким чином, читання знизу вгору відповідає хронологічному порядку геологічних подій.

2. Більша частина України лежить на Східноєвропейській платформі. Чому її називають давньою докембрійською? У яку еру почалося її формування?

Східноєвропейську платформу називають давньою докембрійською, тому що її фундамент був закладений у докембрії — проміжку часу, що охоплює архейську та протерозойську ери, які передували кембрійському періоду. Формування цієї платформи почалося в найдавнішу, архейську еру.

3. Протягом геологічного часу на території України відбувалися неодноразові наступи і відступи моря. Що було причиною таких явищ? Коли суходіл України звільнився від моря?

Причиною неодноразових наступів і відступів моря були вертикальні рухи земної кори — її підняття та опускання. Коли земна кора опускалася, море наступало на суходіл, а коли піднімалася — відступало. Остаточне звільнення суходолу України від моря та формування сучасної берегової лінії відбулося в четвертинному періоді кайнозойської ери.

4. Поміркуйте, як люди змогли дізнатися про давні події, що відбувалися під час геологічної історії Землі й відображені в геохронологічній таблиці. Адже за часів цих подій людей на Землі ще не існувало.

Люди змогли дізнатися про давні події завдяки геологічним дослідженням. Вчені вивчають шари гірських порід, їх склад і послідовність залягання. Для визначення віку порід використовуються різні методи:

• Відносний вік визначають за принципом: чим глибше залягає шар, тим він давніший.
• Скам’янілі рештки рослин і тварин, що жили в певні епохи, допомагають встановити вік порід, у яких їх знаходять.
• Радіометричний метод дозволяє визначити абсолютний вік порід. Він ґрунтується на вимірюванні часу напіврозпаду радіоактивних елементів, що містяться в породах.