· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати
§ 44. Підземні води - Географія
Практикуймо
1. Візьміть дві лійки. Покладіть на отвори лійок клаптики тканини (вату). Зверху на тканину насипте: на одну — пісок, на іншу — глину. Обидві лійки поставте на прозорі банки, наливайте воду. Що відбувається з водою? Порівняйте та зробіть висновки (причина → наслідок).
Під час досліду вода поводить себе по-різному в обох лійках:
- У лійці з піском: вода швидко просочується крізь шар піску й починає крапати на дно прозорої банки.
- У лійці з глиною: вода затримується зверху над глиною і майже не потрапляє в банку.
Висновки (причина → наслідок):
- Пісок складається з відносно великих зернинок, між якими є вільні пори (причина) → він є водопроникною породою і легко пропускає воду (наслідок; за даними підручника — до за добу).
- Глина складається з дуже дрібних частинок, які щільно прилягають одна до одної (причина) → вона є водотривкою (водонепроникною) породою і майже не пропускає воду (наслідок; лише близько за добу). Саме над такими водотривкими шарами в земній корі й накопичуються підземні води.
2. Зберіть етикетки з пластикових пляшок різних мінеральних вод (3–4 етикетки). Вивчіть їхній зміст, проаналізуйте склад, намітьте план виступу. Презентуйте перед однокласниками й однокласницями.
Приклад порівняльного аналізу трьох відомих українських мінеральних вод:
| Назва і родовище | Мінералізація | Склад і призначення |
|---|---|---|
| «Моршинська» (Львівська обл.) | Низька () | Природна столова вода з невеликим вмістом солей; підходить для щоденного пиття |
| «Миргородська» (Полтавська обл.) | Середня () | Хлоридно-натрієва лікувально-столова вода; покращує травлення, вживають помірно |
| «Поляна Квасова» (Закарпатська обл.) | Висока () | Гідрокарбонатна натрієва вода з високим вмістом солей; застосовують переважно з лікувальною метою |
План виступу перед класом:
- Назвати відібрані води та показати на карті України місця їхнього видобутку.
- Пояснити різницю між столовими (прісними, до ) та лікувально-столовими й лікувальними (понад ) водами.
- Порівняти склад основних речовин на етикетках (кальцій, магній, натрій, гідрокарбонати).
- Зробити висновок, яку воду можна пити щодня, а яку — лише за порадою лікаря.
3. Скористайтесь інформацією з інтернет-ресурсів і дізнайтесь, які існують наукові і народні методи пошуку водоносного пласта для зведення колодязя. Підготуйте повідомлення на тему: «Де копати колодязь?».
Щоб колодязь не пересихав і давав чисту воду, місце для нього обирають за допомогою наукових або перевірених часом народних методів.
Наукові методи:
- Гідрогеологічні карти та аналіз рельєфу: фахівці вивчають залягання водоносних пластів і враховують, що в балках та зниженнях ґрунтові води зазвичай розташовані ближче до поверхні, ніж на пагорбах.
- Огляд сусідніх колодязів і свердловин: глибина води в сусідів підказує, на якому рівні залягає перший водоносний горизонт.
- Розвідувальне буріння та геофізична розвідка: найточніший спосіб — пробурити вузьку пробну свердловину або перевірити породи спеціальними приладами, які реагують на вологу в землі.
Народні методи спостереження:
- Рослини-індикатори: верба, вільха, осока, очерет і мати-й-мачуха зазвичай ростуть там, де ґрунтові води залягають неглибоко.
- Туман і роса: у суху літню погоду ввечері або на світанку над місцем із близькою водою часто стелиться густий туман і випадає рясніша роса.
- Спосіб із глиняним горщиком: на ніч на землю ставлять перевернутий сухий горщик або сковорідку; якщо вранці всередині утворилося багато крапель води — водоносний шар неглибоко.
4. Подумайте, чому не всяку каламутну воду (тобто таку, в якій розчинені речовини) називають мінеральною.
Каламутність води спричиняють не розчинені корисні речовини, а дрібні нерозчинні частинки глини, піску, мулу чи органічні домішки, що зависли в товщі води. Натомість мінеральною називають чисту підземну воду, в якої розчинено понад природних мінеральних солей і газів, що мають цілющий вплив на організм людини.
5. Чи може підземна вода бути одночасно прісною і термальною? Відповідь аргументуйте, скориставшись інформацією з інтернет-ресурсів.
Так, підземна вода може бути одночасно прісною і термальною. Ці дві ознаки визначають за різними показниками:
- Прісною вважають воду, у якій міститься менше розчинених речовин на .
- Термальною називають воду з температурою понад .
У районах вулканічної активності (наприклад, на острові Ісландія) підземні води проходять крізь тріщини твердих, майже нерозчинних гірських порід і сильно нагріваються від внутрішнього тепла Землі. Оскільки породи майже не розчиняються у воді, солей у ній залишається мало (менше ), тому така вода є гарячою (термальною) і водночас прісною.