· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 27. Атмосферний тиск, його зміни у тропосфері - Географія

Практикуймо (с. 122)

Щоб переконатися, що повітря має вагу, проведіть два простих досліди.

Дослід 1. Надуйте повітряну кульку теплим повітрям і відпустіть її з рук: вона полетить на велику висоту і зникне з поля зору. Чому?

Тепле повітря розширюється і має меншу густину, тому воно легше за навколишнє холодніше повітря в кімнаті чи на вулиці. На кульку починає діяти виштовхувальна сила, яка підіймає її вгору. Саме на цьому принципі літають великі повітряні кулі — монгольф’єри.

Дослід 2. Надуйте гумову кульку повітрям. Опустіть її в заздалегідь підготовлену холодну воду (щоб повітря в кульці охолодити). Витягніть її через деякий час із води і відпустіть. Кулька опуститься на земну поверхню. Чому так сталося?

Під час охолодження у холодній воді повітря всередині кульки стискається, його густина збільшується, і воно стає важчим за навколишнє повітря в кімнаті. Через це кулька втрачає підйомну силу й опускається донизу на землю.

Висновок: обидва досліди доводять, що атмосферне повітря є матеріальним і має вагу. Тепле повітря легше від холодного, тому воно піднімається вгору, а холодне — важче, тому опускається до земної поверхні.

Пізнаймо більше: пояси постійного атмосферного тиску (с. 124–125)

За малюнком 102 «Залежність атмосферного тиску від географічної широти» з’ясуйте, як розподіляється атмосферний тиск на поверхні Землі та як утворюються пояси тиску.

Через кулясту форму Землі та різний кут падіння сонячних променів земна поверхня прогрівається нерівномірно. Оскільки температура повітря визначає його густину і вагу, на планеті виникли закономірні пояси постійного атмосферного тиску:

Пояс атмосферного тискуГеографічна широтаПричина формуванняХарактер погоди й опади
Екваторіальний пояс низького тискуЕкватор (0∘0^\circ)Сильне цілорічне нагрівання поверхні: тепле повітря розширюється і постійно підіймається вгору (висхідні потоки).Щоденні грозові хмари та рясні дощі в обідню пору.
Тропічні пояси високого тиску (Північний і Південний)Близько 30∘ пн. ш.30^\circ\text{ пн. ш.} і 30∘ пд. ш.30^\circ\text{ пд. ш.}Охолоджене повітря з верхніх шарів екватора опускається вниз (низхідні потоки) і створює високий тиск.Суха, ясна й безхмарна погода, вкрай мало опадів (тут лежать найбільші пустелі світу).
Помірні пояси низького тиску (Північний і Південний)Приблизно 60∘ пн. ш.60^\circ\text{ пн. ш.} і 60∘ пд. ш.60^\circ\text{ пд. ш.}Зіткнення помірного теплого повітря з холодним полярним спричиняє висхідні рухи повітряних мас.Змінна погода, часті циклони, вітри, тумани та рясні опади.
Полярні пояси високого тиску (Арктичний і Антарктичний)Північний і Південний полюси (90∘90^\circ)Постійно низькі температури: холодне, важке й щільне повітря опускається до поверхні Землі.Постійний мороз, переважання малохмарної погоди, дуже мало опадів.

Розв’язування задач на зміну атмосферного тиску з висотою (с. 125–126)

1. Біля входу в під’їзд будинку атмосферний тиск становить 730 мм рт. ст. Який тиск буде на висоті 30 метрів, яка відповідає висоті його останнього, 9-го поверху?

  1. З висотою товщина шару повітря над нами зменшується, тому атмосферний тиск знижується: у приземному шарі тропосфери на кожні 10 м10\text{ м} підйому тиск падає приблизно на 1 мм рт. ст.1\text{ мм рт. ст.}

Визначаємо, на скільки знизиться атмосферний тиск на висоті 30 м30\text{ м}:

Δp=30 м10 м⋅1 мм рт. ст.=3 мм рт. ст.\Delta p = \dfrac{30\text{ м}}{10\text{ м}} \cdot 1\text{ мм рт. ст.} = 3\text{ мм рт. ст.}

  1. Оскільки з підйомом угору тиск знижується, обчислюємо показник на висоті 9-го поверху:

p=730−3=727 мм рт. ст.p = 730 - 3 = 727\text{ мм рт. ст.}

Відповідь: на висоті 9-го поверху (30 м30\text{ м}) атмосферний тиск становитиме 727 мм рт. ст.727\text{ мм рт. ст.}

2. Визначте атмосферний тиск на вершині Говерли (2061 м над р. м.), якщо біля туристичної бази «Заросляк» (1200 м над р. м.) він становить 620 мм рт. ст.

  1. Знаходимо перепад висот (відносну висоту) між турбазою «Заросляк» і вершиною Говерли:

Δh=2061 м−1200 м=861 м\Delta h = 2061\text{ м} - 1200\text{ м} = 861\text{ м}

  1. Визначаємо зміну атмосферного тиску при підйомі на 861 м861\text{ м} (на кожні 100 м100\text{ м} підйому тиск знижується на 10 мм рт. ст.10\text{ мм рт. ст.}):

Δp=861 м⋅10 мм рт. ст.100 м=86,1 мм рт. ст.\Delta p = \dfrac{861\text{ м} \cdot 10\text{ мм рт. ст.}}{100\text{ м}} = 86{,}1\text{ мм рт. ст.}

  1. Оскільки з висотою тиск падає, обчислюємо його значення на вершині Говерли:

p=620−86,1=533,9 мм рт. ст.p = 620 - 86{,}1 = 533{,}9\text{ мм рт. ст.}

Відповідь: на вершині Говерли атмосферний тиск становитиме 533,9 мм рт. ст.533{,}9\text{ мм рт. ст.}

3. На вершині Роман-Кош (1545 м, Кримські гори) атмосферний тиск становить 600 мм рт. ст. Який тиск буде на рівні Чорного моря?

  1. Рівень Чорного моря відповідає рівню Світового океану, тобто висоті 0 м0\text{ м}. Різниця висот становить:

Δh=1545 м−0 м=1545 м\Delta h = 1545\text{ м} - 0\text{ м} = 1545\text{ м}

  1. Оскільки на кожні 100 м100\text{ м} висоти атмосферний тиск змінюється на 10 мм рт. ст.10\text{ мм рт. ст.}, знайдемо зміну тиску:

Δp=1545 м⋅10 мм рт. ст.100 м=154,5 мм рт. ст.\Delta p = \dfrac{1545\text{ м} \cdot 10\text{ мм рт. ст.}}{100\text{ м}} = 154{,}5\text{ мм рт. ст.}

  1. Під час спуску з вершини Роман-Кош до рівня моря стовп повітря над нами збільшується, тому атмосферний тиск зростає:

p=600+154,5=754,5 мм рт. ст.p = 600 + 154{,}5 = 754{,}5\text{ мм рт. ст.}

Відповідь: на рівні Чорного моря атмосферний тиск становитиме 754,5 мм рт. ст.754{,}5\text{ мм рт. ст.}

4. На вершині гори атмосферний тиск становить 532 мм рт. ст., а біля її підніжжя, розташованого на березі океану, — 754,8 мм рт. ст. Яка абсолютна висота гори?

  1. Знаходимо різницю атмосферного тиску між підніжжям і вершиною гори:

Δp=754,8−532=222,8 мм рт. ст.\Delta p = 754{,}8 - 532 = 222{,}8\text{ мм рт. ст.}

  1. Оскільки на кожні 10 м10\text{ м} підйому тиск знижується на 1 мм рт. ст.1\text{ мм рт. ст.}, обчислимо висоту гори:

h=222,8⋅10 м=2228 мh = 222{,}8 \cdot 10\text{ м} = 2228\text{ м}

  1. Оскільки підніжжя гори розташоване на березі океану (0 м0\text{ м} над рівнем моря), знайдена висота і є абсолютною висотою гори.

Відповідь: абсолютна висота гори становить 2228 м2228\text{ м}.

Практикуймо (с. 126)

1. Від чого залежить атмосферний тиск?

Атмосферний тиск залежить від двох головних чинників:

  • Висоти місцевості над рівнем Світового океану: чим вище ми піднімаємося, тим менший стовп повітря тисне на поверхню і тим більш розрідженим стає повітря (тиск знижується приблизно на 10 мм рт. ст.10\text{ мм рт. ст.} на кожні 100 м100\text{ м} або на 100 мм рт. ст.100\text{ мм рт. ст.} на кожен 1 км1\text{ км}).
  • Температури повітря: нагріте повітря розширюється, стає легшим і підіймається вгору, утворюючи область низького тиску; холодне повітря стискається, стає важчим і опускається, утворюючи область високого тиску.

2. Де атмосферний тиск буде вищим: на березі річки чи на пагорбі, що розташований поруч?

Атмосферний тиск буде вищим на березі річки. Берег річки лежить на меншій абсолютній висоті, ніж вершина сусіднього пагорба. Відповідно, над берегом річки стовп повітря вищий і щільніший, тому він тисне на земну поверхню сильніше.

3. «Зона смерті» розпочинається від висоти приблизно 8 км над рівнем Світового океану. Через велику нестачу кисню тривале перебування в ній людини є вкрай небезпечним для здоров’я її організму. Використовуючи карту півкуль, назвіть материки, найвищі вершини яких знаходяться нижче цієї зони, а отже, альпіністи, піднімаючись на них, ніколи не будуть себе наражати саме на цю небезпеку.

Усі гірські вершини світу заввишки понад 8000 м8000\text{ м} (чотирнадцять восьмитисячників Землі) розташовані виключно в Євразії (у гірських системах Гімалаї та Каракорум; найвища точка — гора Джомолунгма/Еверест, 8848 м8848\text{ м}).

На всіх інших п’яти материках планети найвищі вершини не досягають позначки 8 км8\text{ км} (8000 м8000\text{ м}), тому сходження на них не наражає альпіністів на небезпеку «зони смерті»:

  • Південна Америка: гора Аконкагуа (6962 м6962\text{ м});
  • Північна Америка: гора Деналі (6190 м6190\text{ м});
  • Африка: вулкан Кіліманджаро (5895 м5895\text{ м});
  • Антарктида: масив Вінсон (4892 м4892\text{ м});
  • Австралія: гора Косцюшко (2228 м2228\text{ м}).
Поширити:
Назад