· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§ 14. Будова літосфери - Географія

Практикуймо (с. 60)

1. Накресліть малюнок «Внутрішня будова Землі» за зразком (див. мал. 46). Відкладіть у масштабі в 1 см 500 км товщину оболонок Землі. Виділіть межі. Розмалюйте оболонки Землі кольорами: різними відтінками червоного (внутрішнє ядро; зовнішнє ядро; нижня мантія; верхня мантія); коричневим (земна кора); лінією синього кольору (астеносфера).

Розрахунки для креслення в зошиті (масштаб 1 см=500 км1\text{ см} = 500\text{ км})

У масштабі в 1 см—500 км1\text{ см} — 500\text{ км} кожні 500 км500\text{ км} відповідають 1 см1\text{ см} на лінійці (відповідно 1 мм=50 км1\text{ мм} = 50\text{ км}, а 1 клітинка зошита=0,5 см=250 км1\text{ клітинка зошита} = 0{,}5\text{ см} = 250\text{ км}).

На малюнку 46 у підручнику показано глибини залягання меж від поверхні Землі, а в довідковій таблиці на с. 60 наведено товщини кожного окремого шару.

1. Глибини меж від поверхні Землі (за позначками на мал. 46)

За цими розрахунками найзручніше відкладати межі лінійкою від земної поверхні вглиб планети:

Межа / Оболонка ЗемліГлибина на мал. 46Відстань від поверхні на малюнку (1 см=500 км1\text{ см} = 500\text{ км})Колір за завданням
Земна кора0–70 км0\text{–}70\text{ км}70500=0,14 см≈1,4 мм\dfrac{70}{500} = 0{,}14\text{ см} \approx 1{,}4\text{ мм} (близько 1–1,5 мм1\text{–}1{,}5\text{ мм})Коричневий
Астеносфера150–200 км150\text{–}200\text{ км}150500=0,3 см=3 мм\dfrac{150}{500} = 0{,}3\text{ см} = 3\text{ мм}; 200500=0,4 см=4 мм\dfrac{200}{500} = 0{,}4\text{ см} = 4\text{ мм}Лінія синього кольору
Нижня межа мантії2900 км2900\text{ км}2900500=5,8 см\dfrac{2900}{500} = \mathbf{5{,}8\text{ см}}Оранжево-червоний (нижня мантія)
Нижня межа зовнішнього ядра5100 км5100\text{ км}5100500=10,2 см\dfrac{5100}{500} = \mathbf{10{,}2\text{ см}}Насичений червоний (зовнішнє ядро)
Центр Землі (радіус)6378 км6378\text{ км}6378500=12,756 см≈12,8 см\dfrac{6378}{500} = 12{,}756\text{ см} \approx \mathbf{12{,}8\text{ см}}Темно-червоний (внутрішнє ядро)

2. Товщини окремих оболонок (за довідковою таблицею підручника)

Оболонка ЗемліТовщина (км)Товщина на малюнку (1 см=500 км1\text{ см} = 500\text{ км})Колір
Земна кора70 км70\text{ км}70500=0,14 см≈1,4 мм\dfrac{70}{500} = 0{,}14\text{ см} \approx 1{,}4\text{ мм}Коричневий
Верхня мантія200 км200\text{ км}200500=0,4 см=4 мм\dfrac{200}{500} = 0{,}4\text{ см} = 4\text{ мм}Світло-червоний (кораловий), у ній синя лінія астеносфери
Нижня мантія2700 км2700\text{ км}2700500=5,4 см\dfrac{2700}{500} = 5{,}4\text{ см}Оранжево-червоний
Зовнішнє ядро2200 км2200\text{ км}2200500=4,4 см\dfrac{2200}{500} = 4{,}4\text{ см}Насичений червоний
Внутрішнє ядро1278 км1278\text{ км}1278500=2,556 см≈2,6 см\dfrac{1278}{500} = 2{,}556\text{ см} \approx 2{,}6\text{ см}Темно-червоний

Звідки береться різниця між сумою рядків таблиці та малюнком?

Якщо механічно додати всі рядки таблиці (70+200+2700+2200+1278=6448 км70 + 200 + 2700 + 2200 + 1278 = 6448\text{ км}), отримуємо 12,9 см12{,}9\text{ см}. Але на мал. 46 вказано точний радіус Землі — 6378 км6378\text{ км} (12,8 см12{,}8\text{ см}), а глибина підошви мантії 2900 км2900\text{ км} відраховується від самої поверхні Землі (тобто вже включає кору: 70 км+2830 км=2900 км70\text{ км} + 2830\text{ км} = 2900\text{ км}). У шкільній таблиці для спрощення мантію подано як 200+2700=2900 км200 + 2700 = 2900\text{ км}.

Як накреслити малюнок у зошиті:

  1. Поставте внизу або в кутку зошита точку — центр Землі (позначка 6378 км6378\text{ км}).
  2. Проведіть промінь або сектор довжиною 12,8 см12{,}8\text{ см} (приблизно 25–2625\text{–}26 клітинок зошита) до поверхні.
  3. Від центру відкладіть межі циркулем або лінійкою:
    • 2,6 см2{,}6\text{ см} від центру — межа внутрішнього ядра (глибина 5100 км5100\text{ км});
    • 7,0 см7{,}0\text{ см} від центру (тобто 5,8 см5{,}8\text{ см} від поверхні) — межа мантії та зовнішнього ядра (глибина 2900 км2900\text{ км});
    • біля самої поверхні проведіть тонку лінію завтовшки 1,4 мм1{,}4\text{ мм} — земна кора (0–70 км0\text{–}70\text{ км}), а на глибині 3–4 мм3\text{–}4\text{ мм} проведіть синю лінію — астеносферу.
  4. Розмалюйте шари: внутрішнє ядро — темно-червоним, зовнішнє ядро — яскраво-червоним, мантію — оранжево-червоним і світло-червоним, земну кору — коричневим.
  5. Праворуч фігурними дужками виділіть: «Літосфера» (земна кора разом із верхньою твердою частиною мантії до астеносфери), «Мантія» та «Ядро».

2. Які оболонки Землі входять до літосфери?

До складу літосфери входять уся земна кора та верхня тверда частина мантії до шару астеносфери.

3. На якій глибині знаходиться астеносфера?

Астеносфера розташована у верхній частині мантії на глибині 150–200 км150\text{–}200\text{ км} від поверхні Землі.

4. Пригадайте, які виділяють типи земної кори. На карті півкуль (див. форзац) покажіть частини земної поверхні, де, на вашу думку, земна кора найтовстіша, а де найтонша. Відповідь аргументуйте.

Виділяють два типи земної кори — материкову (складається з осадового, гранітного й базальтового шарів, товщина 35–80 км35\text{–}80\text{ км}) та океанічну (складається лише з осадового й базальтового шарів, товщина 5–15 км5\text{–}15\text{ км}).

  • Найтовстіша земна кора (до 70–80 км70\text{–}80\text{ км}) розташована на материках під високими гірськими системами — у Гімалаях (Тибет), Андах, Кордильєрах, Альпах. Тут материкова кора має найпотужніший гранітний та осадовий шари.
  • Найтонша земна кора (5–15 км5\text{–}15\text{ км}) розташована на дні Світового океану (Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий океани), оскільки в океанічній корі відсутній гранітний шар.

5. Розв’яжіть задачу. Найглибша у світі свердловина має глибину 12 266 метрів. Розрахуйте температуру гірських порід на її дні, якщо на поверхні вона становить 10°С. Врахуйте, що через кожні 100 метрів глибини температура в земній корі підвищується в середньому на 3°С.

Знайдемо, скільки разів по 100 м100\text{ м} уміщується в глибині 12 266 м12\,266\text{ м}:

12 266 м100 м=122,66\dfrac{12\,266\text{ м}}{100\text{ м}} = 122{,}66

Обчислимо, на скільки градусів підвищиться температура з глибиною:

122,66⋅3∘C=367,98∘C122{,}66 \cdot 3^\circ\text{C} = 367{,}98^\circ\text{C}

Додамо початкову температуру на поверхні (10∘C10^\circ\text{C}):

10∘C+367,98∘C=377,98∘C≈378∘C10^\circ\text{C} + 367{,}98^\circ\text{C} = 377{,}98^\circ\text{C} \approx 378^\circ\text{C}

(Примітка: якщо відняти верхні 20 м20\text{ м} шару сталої температури, результат майже не зміниться — 377,4∘C377{,}4^\circ\text{C}.)

Відповідь: температура гірських порід на дні свердловини становить приблизно 378∘C378^\circ\text{C}.

Поширити:
Назад