· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати
§ 44. Біосфера - Географія
Стартове запитання
Розглянь пейзажі (мал. 237). Де на Землі могли зробити кожну з фотографій? Що є спільного та відмінного між ними?
- а) Високогірне озеро з хвойним лісом — гори помірного поясу (наприклад, Альпи або Скелясті гори).
- б) Піщані бархани — тропічна пустеля (наприклад, Сахара чи пустелі Аравії).
- в) Густий зелений ліс на схилах — вологі ліси помірного або тропічного поясу (наприклад, Карпати чи Амазонія).
- г) Снігові й крижані простори — полярні широти (Антарктида, Гренландія) або високі засніжені вершини гір.
Спільне: усі ці ділянки є частинами географічної оболонки та біосфери Землі, де взаємодіють літосфера, атмосфера й гідросфера. Відмінне: вони різко відрізняються кліматом (температурою й зволоженням), рельєфом та багатством рослинного і тваринного світу.
Робота з малюнком 240
Назви організми на малюнку 240, склади приклади морських харчових ланцюгів, укажи, що з цього споживають люди, і поясни вплив нафтового забруднення та надмірного вилову риби.
На малюнку зображено водорості, фітопланктон і зоопланктон, корали, краба, морську зірку, кальмара, дрібних і хижих риб, акулу, кита, косатку та морських птахів.
Приклади харчових ланцюгів:
- Фітопланктон → зоопланктон → дрібна риба → кальмар → косатка.
- Водорості → дрібна риба → велика хижа риба → акула.
- Фітопланктон → зоопланктон → дрібна риба → морський птах.
Що споживають люди:
морську рибу, кальмарів, крабів і деякі їстівні водорості.
Вплив забруднення нафтою:
нафтова плівка перекриває доступ світла й кисню у воду, склеює пір’я птахів і отруює планктон, через що гине вся екосистема. Надмірний вилов риби розриває харчові ланцюги: хижаки (косатки, акули, птахи) втрачають їжу, а нижчі ланки розмножуються неконтрольовано, порушуючи рівновагу в морі.
Віртуальна скринька (с. 230)
Відкрий цифровий додаток до с. 230. Розглянь інформаційний плакат і дізнайся, як двогорбий верблюд (бактріан) пристосувався до природно-кліматичних умов свого середовища проживання.
Двогорбий верблюд (бактріан) мешкає в суворих пустелях і сухих степах Центральної Азії, де панує різко континентальний клімат: улітку спека перевищує , а взимку лютують морози до та пронизливі вітри.
На інформаційному плакаті показано такі його унікальні пристосування:
- Два горби із запасом жиру (до 100–120 кг): слугують джерелом поживних речовин і метаболічної води, дозволяючи обходитися без їжі та пиття до кількох тижнів.
- Густа щільна шерсть: узимку надійно рятує від сильних морозів, а влітку захищає тіло від перегріву сонячним промінням (навесні верблюд линяє).
- Захист від піщаних бур: довгі густі вії захищають очі від пилу, а вузькі ніздрі-щілини можуть щільно стулятися під час сильного вітру.
- Широкі мозолясті подушечки на лапах: збільшують площу опори й не дають верблюду провалюватися в сипучий пісок чи ранитися об гостре каміння.
- Огрубілі губи та міцні зуби: дають змогу безболісно поїдати сухі колючі рослини пустелі (верблюжу колючку, полин, саксаул).
- Здатність випивати за раз понад 100 літрів води й надзвичайно ощадливо її витрачати в організмі.
Робота з картою (мал. 241)
У якій частині України поширений бук європейський і чому його ареал у нашій країні обмежений?
За картою на малюнку 241, б бук європейський поширений на заході України (Карпати, Передкарпаття, Закарпаття, Розточчя, західне Поділля), а також невеликими осередками в горах Криму. Його ареал обмежений кліматичними вимогами: бук любить м’яку зиму, достатню вологість повітря й ґрунту та не переносить сильних морозів і літньої посухи, характерних для східних і південних рівнин України.
Запитання та завдання
1. Що таке біосфера? Які її межі та чим зумовлене таке поширення життя?
Біосфера — це оболонка Землі, населена живими організмами. Вона охоплює весь Світовий океан і водойми суходолу (усю гідросферу), нижню частину атмосфери до озонового шару (близько 20–25 км) та верхній шар літосфери (до глибини приблизно 5 км). Такі межі зумовлені умовами виживання: вище озонового шару життя знищує жорстке ультрафіолетове випромінювання, а глибше в земній корі занадто висока температура й немає кисню та рідкої води.
2. Який склад біосфери? Яку роль виконує кожен її компонент?
До складу біосфери входять п’ять груп організмів:
- Бактерії — найдавніші й найпоширеніші організми, розкладають органічні рештки на мінеральні речовини.
- Рослини — утворюють органічні речовини під час фотосинтезу й виділяють кисень в атмосферу.
- Тварини — споживають кисень і рослинну чи тваринну їжу, поширюють насіння й підтримують рівновагу в екосистемах.
- Гриби — перетворюють відмерлі органічні рештки на неорганічні елементи, повертаючи їх у ґрунт.
- Люди — активно використовують природні ресурси та здатні як змінювати, так і охороняти біосферу.
3. Чи може біосфера змінювати свої межі й від чого це залежить?
Так, межі біосфери можуть змінюватися. Це залежить від глобальних змін клімату (потепління чи похолодання), руйнування або відновлення озонового шару, великих природних катастроф, а також від діяльності людини (вирубування лісів, опустелювання або, навпаки, озеленення пустель і освоєння нових територій).
4. Що таке ареал поширення видів рослин або тварин і як його показують на картах?
Ареал — це територія або акваторія на Землі, у межах якої природно поширений певний вид рослин чи тварин. На географічних картах ареали позначають зафарбованими ділянками (кольоровим фоном), штрихуванням, окремими лініями меж або спеціальними значками.
Робота в групі
1. Наведіть приклади організмів, що існують на межі: а) атмосфери й гідросфери; б) літосфери й гідросфери; в) атмосфери й літосфери. Чи можливе повноцінне життя лише в одній сфері?
- а) Атмосфера та гідросфера: морські птахи (чайки, альбатроси, пінгвіни), кити й дельфіни, які живуть у воді, але дихають атмосферним повітрям, а також жаби й латаття.
- б) Літосфера та гідросфера: краби, річкові раки, донні молюски, морські зірки, прибережні водорості та черви в донному мулі.
- в) Атмосфера та літосфера: дерева й трави (коріння в ґрунті, крона в повітрі), кроти, ховрахи, дощові черви, наземні ссавці й комахи.
Існування повноцінних форм життя в межах лише однієї оболонки практично неможливе, адже всім організмам потрібна взаємодія кількох сфер — наприклад, вода, мінеральні солі з порід і гази з атмосфери (навіть у воді риби дихають розчиненим киснем із повітря).
Дослідження
1. Добери фото (а, б, в, г) до екосистем (тундра, тропічна пустеля, тайга, вологий екваторіальний ліс), обґрунтуй вибір і наведи по 5 видів рослин кожної.
- а) Вологий екваторіальний ліс — густі багатоярусні зарості, стовбури вкриті мохами й ліанами. Рослини: фікус, гевея, какао, орхідеї, банан (або сейба, ліани).
- б) Тропічна пустеля — сухі піщані бархани майже без рослинності. Рослини: верблюжа колючка, саксаул, фінікова пальма, алое, вельвічія (або кактуси).
- в) Тайга — хвойний ліс у прохолодній гірській чи північній місцевості. Рослини: ялина, сосна, модрина, кедр сибірський, ялиця.
- г) Тундра — безлісі простори з низькорослими кущами, мохами й лишайниками на тлі холодних схилів. Рослини: карликова береза, полярна верба, ягель (оленячий мох), брусниця, морошка.
2. Поясни пристосування перелічених тварин до середовища й укажи екосистему для кожної (за таблицею на с. 229).
| Тварина | Значення пристосування | Екосистема |
|---|---|---|
| Окапі | Смугаста задня частина тіла маскує тварину серед тіней і променів світла в густому лісі | Вологі тропічні (екваторіальні) ліси |
| Бурий ведмідь | Зимовий сон допомагає пережити холодний сезон, коли обмаль їжі | Мішані й широколистяні або хвойні ліси |
| Слон | Великі вуха з густою сіткою судин віддають зайве тепло; помахи охолоджують тіло в спеку | Савани |
| Бізон | Широкі плоскі зуби пристосовані для перетирання жорсткої степової трави | Степи |
| Ягуар | Плямисте хутро робить хижака непомітним серед сонячних відблисків і тіней листя | Вологі тропічні (екваторіальні) ліси |
| Дротикова жаба | Яскраве забарвлення попереджає хижаків про сильну отруту на шкірі | Вологі тропічні (екваторіальні) ліси |
| Антилопа гну | Тривалі міграції дають змогу знаходити свіжу траву й воду під час сухого сезону | Савани |
| Песець | Сезонна зміна хутра (біле взимку, бурувате влітку) маскує від ворогів і під час полювання | Тундра |
| Лінивець | Повільні рухи зберігають енергію від бідної на калорії їжі та роблять його непомітним для хижаків | Вологі тропічні (екваторіальні) ліси |
3. Повідомлення: «Загальна кількість яванських носорогів і можливі заходи для її збільшення».
Яванський носоріг — один із найрідкісніших великих ссавців на Землі. У дикій природі залишилося лише близько 70–75 особин, і всі вони живуть в єдиному місці — національному парку Уджунг-Кулон на острові Ява (Індонезія). Головними загрозами для виду стали браконьєрство заради рогу, вирубування тропічних лісів та ризик стихійних лих (цунамі чи виверження вулкана).
Щоб збільшити чисельність яванських носорогів, необхідно:
- посилити цілодобову охорону парку від браконьєрів і запровадити сувору міжнародну заборону на торгівлю рогами;
- створити другу безпечну заповідну популяцію в іншому районі Індонезії, щоб уберегти вид від раптової катастрофи чи епідемії;
- розчищати зарості інвазійних рослин у парку, щоб носорогам вистачало природного корму, і вести просвітницьку роботу серед місцевих жителів.