· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§ 26. Водяна пара в атмосфері. Хмари - Географія

Стартові запитання

Біля яких стрілок на малюнку 138 слід написати такі терміни: плавлення, випаровування, замерзання, конденсація? Наведи приклади цих чотирьох переходів води з одного агрегатного стану в інший у побуті.

  • Випаровування — стрілка від рідкого до газоподібного стану (кипіння води в чайнику, висихання випраного одягу).
  • Конденсація — стрілка від газоподібного до рідкого стану (краплі води на холодній кришці каструлі або запотіле дзеркало у ванній).
  • Плавлення — стрілка від твердого до рідкого стану (танення кубиків льоду в склянці з напоєм).
  • Замерзання — стрілка від рідкого до твердого стану (утворення льоду у формочках в морозилці).

Поміркуй, яким чином процес конденсації (мал. 139) сприятиме утворенню хмар.

Тепле повітря з невидимою водяною парою піднімається вгору й охолоджується. Охолоджена пара конденсується — перетворюється на мільярди дрібних краплинок води або кристаликів льоду, скупчення яких ми бачимо на небі як хмари.

Завдання в параграфі

Розглянь малюнок 141. Спробуй пояснити, чому за відтворених умов саме на висоті 1800 м утворилася хмара.

Біля земної поверхні температура повітря становить +33 ∘C+33\,{}^\circ\text{C}, а температура, за якої воно стає насиченим, — +16 ∘C+16\,{}^\circ\text{C}. Піднімаючись угору, повітря поступово охолоджується (на висоті 900 м — до +24 ∘C+24\,{}^\circ\text{C}), але все ще здатне утримувати вологу у вигляді пари. Саме на висоті 1800 м температура повітря опускається до +16 ∘C+16\,{}^\circ\text{C} і зрівнюється з температурою насичення, тому починається конденсація пари й формується хмара.

Розглянь фото різних видів хмар (мал. 142). Визнач вид хмар на кожному фото й запиши за зразком: а — перисті, верхній ярус.

  • а — перисті, верхній ярус.
  • б — високошаруваті, середній ярус.
  • в — висококупчасті, середній ярус.
  • г — шаруваті, нижній ярус.
  • д — купчасті, нижній ярус (вертикального розвитку).
  • е — купчасто-дощові, хмари вертикального розвитку.
  • є — вим’яподібні (різновид купчасто-дощових), нижня частина хмар вертикального розвитку.
  • ж — валові (хвилясті), нижній ярус.

Запитання та завдання наприкінці параграфа

1. Чому метеорологи, окрім показника абсолютної вологості повітря, використовують показник відносної вологості повітря?

Абсолютна вологість показує лише масу пари в 1 м31\,\text{м}^3 повітря, але не вказує, наскільки повітря близьке до насичення. Одна й та сама кількість пари за низької температури може робити повітря сирим і вологим, а за високої — сухим, що точно відображає саме відносна вологість у відсотках.

2. Як визначають відносну вологість повітря за допомогою психрометра?

Психрометр має два термометри: сухий і змочений. Вимірюють температуру на обох термометрах, знаходять різницю між їхніми показниками й за спеціальною психрометричною таблицею визначають відносну вологість повітря (що більша різниця, то сухіше повітря).

3. Розв’яжи задачу. За температури повітря 0° абсолютна вологість становила 3 г/м³. Визнач відносну вологість повітря. До якого значення має опуститися температура повітря, щоб його відносна вологість склала 100 %?

За таблицею максимальної абсолютної вологості (с. 137) за температури 0 ∘C0\,{}^\circ\text{C} у 1 м31\,\text{м}^3 повітря може міститися максимум 5 г5\,\text{г} водяної пари. Обчислимо відносну вологість:

f=35⋅100 %=60 %f = \dfrac{3}{5} \cdot 100\,\% = 60\,\%

Щоб відносна вологість стала 100 %100\,\%, наявні 3 г/м33\,\text{г/м}^3 мають бути максимально можливим вмістом пари. За таблицею на с. 137 це відповідає температурі −5 ∘C-5\,{}^\circ\text{C}.

Відповідь: відносна вологість становить 60 %60\,\%; температура має опуститися до −5 ∘C-5\,{}^\circ\text{C}.

4. За яких умов утворюються хмари?

Для утворення хмар потрібне підняття вологого повітря вгору в тропосфері, його охолодження до стану насичення та наявність у повітрі дрібних ядер конденсації (кристаликів солі, пилу, пилку чи сажі).

5. Наведи приклади, як за зовнішнім виглядом хмар можна передбачити погоду на найближчий час.

  • Білі пухнасті купчасті хмари на блакитному небі віщують ясну сонячну погоду.
  • Високі темні купчасто-дощові хмари у вигляді веж попереджають про швидку грозу, зливу або град.
  • Суцільна сіра пелена шаруватих хмар приносить затяжний дрібний дощ або мряку, а перисті хмари часто з’являються за 1–2 дні до погіршення погоди.

6. Визнач у режимі онлайн хмарність у балах і відсотках над місцем, де ти перебуваєш.

Зразок виконання: за даними погодного сервісу над Києвом спостерігається мінлива хмарність — небо вкрите хмарами приблизно на 40 %, що відповідає 4 балам за 10-бальною шкалою. Для власної відповіді перевір відсоток хмарності свого населеного пункту й поділи його на 10, щоб отримати бали.

7. Створи хмарку слів на тему «Хмари».

Ключові слова для хмарки слів: Хмари, конденсація, водяна пара, тропосфера, ядра конденсації, перисті, шаруваті, купчасті, купчасто-дощові, яруси, вологість, хмарність, гроза, туман, опади.

Дослідницькі та творчі завдання

1. Фотографуй різні хмари впродовж вивчення географії в 6 класі. Визнач види хмар і підпиши світлини.

Зразок підписів для трьох світлин:

  • «Купчасті хмари — ясний сонячний день, білі пухнасті хмари з пласкою основою».
  • «Перисті хмари — тонкі білі волокна на великій висоті перед зміною погоди».
  • «Купчасто-дощові хмари — темна масивна хмара у вигляді вежі перед літньою грозою».

2. Розглянь малюнок, на якому зображене атмосферне явище «Брокенський привид». Підготуй повідомлення про це явище, розкрий роль вологості й хмар у його утворенні.

«Брокенський привид» — рідкісне оптичне явище, яке найчастіше спостерігають у горах (назване на честь гори Брокен у Німеччині). Воно виникає тоді, коли Сонце світить невисоко за спиною спостерігача, а попереду в долині стелиться густий туман або низька хмара. Тінь людини падає на поверхню хмари й здається велетенською, а мільйони дрібних краплинок води в тумані розсіюють і заломлюють світло, створюючи навколо тіні кольоровий райдужний ореол (глорію). Без високої вологості та скупчення краплин води в хмарі це явище неможливе.

Назад