· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 43. Живлення та режим річок - Географія

Пригадайте!

1. Яка роль річок у кругообігу води в природі?

Річки збирають дощову, талу й підземну воду з суходолу та повертають її назад у Світовий океан, замикаючи великий кругообіг води на Землі.

2. Як змінюється температура повітря з висотою?

Із підняттям угору в тропосфері температура повітря знижується приблизно на 6 ∘C6\ ^\circ\text{C} на кожен кілометр висоти.

3. У яку пору року розливаються річки у вашій місцевості?

На більшості рівнинних річок України (наприклад, на Дніпрі, Десні, Прип’яті) найбільший розлив (весняна повінь) відбувається навесні, у березні–квітні, коли інтенсивно тане сніг.

Завдання до мал. 262 (с. 210)

Поміркуйте: а) як змінюються джерела живлення рівнинних річок України протягом року: яке живлення і чому стає переважальним навесні, улітку, восени та зимою; б) яке джерело живлення спричиняє найбільше надходження води в річки українських рівнин; в) чим переважно живляться карпатські річки.

  • а) Навесні переважає снігове живлення (тане накопичений за зиму сніг), улітку й восени — дощове та підземне (коли тривають посухи, річки підтримують підземні води), а взимку — майже виключно підземне, бо поверхневий стік замерзає.
  • б) Найбільше води рівнинним річкам України (понад 60 % річного стоку) дає снігове живлення (талі снігові води).
  • в) Карпатські річки живляться переважно дощовими та талими сніговими водами (дощове живлення в Карпатах має дуже велику частку через рясні гірські опади).

Завдання до мал. 263 (с. 211)

1. У які пори року в різних частинах України настають повінь та межень?

На більшості рівнинних річок України повінь настає навесні (березень–травень), а межень — улітку (у суху спекотну погоду) та взимку (під льодом). У гірських річках Карпат і Криму весняна повінь може супроводжуватися частими літніми дощовими паводками, а межень буває переважно восени й узимку.

2. Яких змін зазнав режим річок у нашій державі внаслідок створення дамб та водосховищ?

Після спорудження каскаду водосховищ (зокрема на Дніпрі) природний режим річок став зарегульованим: весняні повені стали нижчими й менш руйнівними, рівень води протягом року вирівнявся, сповільнилася течія, але водночас погіршилося самоочищення води й посилилося «цвітіння» влітку.

Завдання до мал. 264 (с. 212)

1. Визначте, у яких частинах України найчастіше трапляються паводки; з яких причин вони виникають?

За картою найчастіше паводки трапляються в Українських Карпатах (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області), а також у Кримських горах, на Житомирщині (Полісся) та на сході (Донецький кряж). Основні причини — інтенсивні зливові дощі, раптові зимові відлиги, круті гірські схили (з яких вода стрімко стікає в русла) та масова вирубка лісів, які раніше затримували вологу.

2. Чи високий ступінь загрози паводків у вашій місцевості?

(Приклад для Київщини — за картою): для більшої частини Київської області ступінь загрози дощових паводків невисокий або помірний (світлі відтінки на карті), оскільки територія рівнинна, а стік Дніпра зарегульований водосховищами.

3. Поміркуйте, чи є можливість запобігти паводкам?

Повністю скасувати сильні зливи неможливо, але суттєво зменшити силу й шкоду паводків цілком реально: потрібно припинити безконтрольну вирубку гірських лісів і висаджувати нові дерева, розчищати русла річок, будувати захисні дамби, укріплювати береги та не забудовувати заплави.

Завдання до мал. 265 (с. 213)

За зображеннями поясніть, як розпізнати різні періоди льодового режиму річки. Які періоди найбільш безпечні та небезпечні для перебування на льоду заради зимових розваг та рибальства.

  • Замерзання — уздовж берегів з’являються забереги, а по воді пливе шуга й тонкі крижини.
  • Льодостав — річка повністю вкрита суцільним нерухомим шаром міцного льоду.
  • Скресання — лід темніє, вкривається тріщинами, ламається на окремі крижини й починається льодохід.
  • Відносно безпечним (лише за стійких морозів і товщини льоду не менше 7–10 см) є розпал льодоставу, а найнебезпечнішими періодами, коли виходити на кригу категорично заборонено, є замерзання та скресання (а також зимові відлиги).

Завдання до мал. 266 (с. 213)

Визначте, у яких частинах України: а) льодостав найдовший та найкоротший; б) лід на річках нестійкий або відсутній; в) коли у вашій місцевості льодостав та скресання, і коли перебувати на кризі найбільш небезпечно.

  • а) Найдовший льодостав (понад 100–110 днів) — на півночі та північному сході України (Чернігівська, Сумська, північ Київської й Харківської областей). Найкоротший (менше 60–70 днів) — на півдні та крайньому заході країни.
  • б) Нестійкий льодостав або його відсутність характерні для півдня Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, Криму, а також Закарпаття й Прикарпаття.
  • в) (Приклад для Київщини за картою): льодостав зазвичай встановлюється близько 17 грудня, а скресання відбувається орієнтовно 22–29 березня. Найнебезпечніше перебувати на кризі в грудні під час становлення льоду, у березні під час скресання та під час кожної зимової відлиги.

«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію

• Чи справді Десна є останньою великою річкою України, що не зарегульована водосховищами?

Вірю. Десна — єдина велика річка в Україні, на якій не споруджено гребель і водосховищ, завдяки чому вона повністю зберегла свій природний водний режим. Вона є другою за водністю після Прип’яті притокою Дніпра, забезпечує понад 60%60\% питної води для Києва, а її мальовнича заплава належить до загальноєвропейської Смарагдової мережі.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Що таке живлення та водний режим річки.

Живлення річки — це її постійне поповнення водою з різних джерел (дощ, сніг, льодовики, підземні води). Водний режим річки — це закономірна зміна рівня й об’єму води в ній протягом року залежно від клімату та пори року.

1 бал • 2. Поясніть своїми словами, як відбувається живлення річки завдяки різним джерелам.

За дощового живлення вода потрапляє в річку під час дощів, за снігового — після танення снігу навесні, за льодовикового — влітку, коли високо в горах тане крига за плюсових температур, а за підземного — вода постійно просочується в русло з водоносних шарів ґрунту й джерел.

2 бали • 3. Чому для більшості річок притаманне змішане живлення? Продемонструйте прикладами, як змінюються джерела живлення річок у вашій місцевості протягом року.

Більшість річок течуть через території, де протягом року змінюються сезони й погодні умови, тому жодне окреме джерело не може підтримувати річку самостійно цілий рік. Наприклад, на рівнинних річках України (Дніпро, Десна) навесні головним є снігове живлення, улітку й восени зростає роль дощового, а під час посух і взимку річку живлять переважно підземні води.

2 бали • 4. Які існують періоди річного водного та льодового режиму річки? Установіть їхню послідовність на річках у вашій місцевості. Доведіть, що вони пов’язані з переважальним джерелом живлення річок.

Періоди водного режиму: повінь, межень і паводок. Періоди льодового режиму: замерзання, льодостав і скресання. На рівнинних річках України вони чергуються так: зимова межень із льодоставом → весняне скресання й весняна повінь → літня межень (з окремими дощовими паводками) → осіннє поповнення води й замерзання наприкінці осені або на початку зими. Така послідовність прямо залежить від живлення: оскільки понад 60 % стоку дає талий сніг, найвищий рівень (повінь) настає саме навесні, а влітку й узимку, коли приплив води мінімальний, настає межень.

3 бали • 5. Видатний географ ХІХ–ХХ ст. Олександр Воєйков стверджував: «Річки можна розглядати як продукт клімату». Поясніть, чи згодні ви з його думкою та чому саме.

Так, ця думка абсолютно точна. Клімат визначає кількість і вид опадів (дощ чи сніг), інтенсивність випаровування, температуру повітря, а отже — повноводність річки, тип її живлення, час настання повені чи межені та наявність льодового покриву взимку.

3 бали • 6. Оцініть, наскільки ефективно у вашому краї використовують знання про живлення та режим місцевих річок. Зарегулювання стоку річки водосховищами – це добре чи погано?

Знання про режим річок допомагають планувати роботу ГЕС, захищати міста від повеней, забезпечувати водопостачання та навігацію, хоча забудова заплав і забруднення стічними водами свідчать, що цих знань дотримуються не завжди.

Позитивні наслідки водосховищНегативні наслідки водосховищ
Вироблення електроенергії на ГЕС і захист від сильних повенейЗатоплення родючих заплавних земель і давніх поселень
Створення запасів питної води та води для зрошення полівСповільнення течії, замулення дна й масове «цвітіння» води
Поліпшення умов для судноплавства й рибальстваПорушення природного нересту риб і підтоплення берегів
Поширити:
Назад