· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати

§ 40. Рухи води в Океані - Географія

Пригадайте!

1. У яких країнах і чому найбільше потерпають від цунамі?

Найчастіше від цунамі страждають Японія, Індонезія, Філіппіни, Чилі та інші країни Тихоокеанського узбережжя. Вони розташовані на межах літосферних плит (у Тихоокеанському вогняному кільці), де постійно стаються потужні підводні землетруси й виверження вулканів.

2. Як впливає Місяць на природу нашої планети?

Сила тяжіння Місяця притягує водні маси Світового океану, спричиняючи регулярні добові припливи й відпливи на узбережжях.

3. Чи вам щось відомо про пляшкову пошту?

Пляшкова пошта — це старовинний спосіб передавання повідомлень у закоркованій пляшці, яку кидають в океан. Моряки використовували її під час корабельних аварій, а вчені — для вивчення напрямків і швидкості морських течій.

4. Які ви знаєте постійні вітри? Як вони формуються?

До постійних вітрів належать пасати, західні вітри помірних широт і східні (полярні) вітри. Вони виникають через різницю атмосферного тиску між поясами високого й низького тиску на Землі та відхиляються внаслідок обертання планети навколо осі.

Завдання до мал. 240 (с. 197)

За малюнком простежте, як змінюється довжина, висота та швидкість цунамі залежно від глибини дна. Виходячи з цього, поясніть, чому найбільшої висоти цунамі досягає на мілководді.

Із таблиці та схеми видно, що при зменшенні глибини дна від 7000 м до 10 м:

  • швидкість цунамі падає з 942,9 км/год до 35,6 км/год;
  • довжина хвилі скорочується з 282,0 км до 10,6 км;
  • висота хвилі, навпаки, різко зростає — від 90 см у відкритому океані до 20–40 м біля берега.

Коли хвиля виходить на мілководдя, її передній край гальмується тертям об дно, а задні маси води продовжують набігати з великою швидкістю й «наповзають» угору, формуючи гігантський водяний вал.

Завдання до мал. 241 (с. 197)

1. За схемою поясніть, уздовж яких меридіанів настав приплив, а на яких відплив.

Коли Місяць розташований навпроти початкового меридіана (0∘0^\circ), приплив одночасно відбувається вздовж меридіанів 0∘0^\circ та протилежного 180∘180^\circ. У цей самий момент відплив спостерігається на перпендикулярних меридіанах — 90∘90^\circ сх. д. та 90∘90^\circ зх. д.

2. У затоці Фанді (Канада) спостерігаються найвищі у світі припливи – 18 м. Поясніть, на яких меридіанах будуть припливи та відпливи в той час, коли Місяць проходить через меридіан затоки Фанді (64° зх. д.).

  • Приплив буде на меридіані 64∘ зх. д.64^\circ\text{ зх. д.} та на протилежному йому меридіані: 180∘−64∘=116∘ сх. д.180^\circ - 64^\circ = 116^\circ\text{ сх. д.}
  • Відплив буде на меридіанах, віддалених від них на 90∘90^\circ: 90∘−64∘=26∘ сх. д.та64∘+90∘=154∘ зх. д.90^\circ - 64^\circ = 26^\circ\text{ сх. д.}\quad\text{та}\quad 64^\circ + 90^\circ = 154^\circ\text{ зх. д.}

Завдання до мал. 242 (с. 198)

Роздивившись малюнки припливно-відпливної зони, поясніть: а) для чого рослинам додаткові корені; б – які переваги мають місцеві рибалки; в – як можна виробляти екологічно чисту електроенергію. Поясніть, коли кораблям слід виходити в море: під час припливу чи під час відпливу.

  • а) Надземні дихальні корені мангрових рослин допомагають їм отримувати кисень під час затоплення припливом і міцно триматися в м’якому мулистому ґрунті.
  • б) Рибалки ставлять сіті на мілководді під час припливу, а коли вода відступає під час відпливу, легко збирають рибу та морепродукти, що залишилися в пастках або на березі.
  • в) На припливних електростанціях (ПЕС) потік води, який рухається під час припливу й відпливу, обертає підводні турбіни, виробляючи чисту електроенергію без спалювання палива.
  • Кораблям найкраще виходити з мілководних портів на початку відпливу (коли рівень води ще достатньо високий, щоб не сісти на мілину, а потік води додатково виштовхує судно у відкрите море); заходити в порт зручніше під час припливу.

Завдання до мал. 243 (с. 199)

Роздивіться картосхему та: а) поясніть, як постійні вітри впливають на напрямок морських течій; б) відшукайте в різних океанах течії, які формуються завдяки тим самим постійним вітрам; в) наведіть приклади теплих та холодних течій, поясніть різницю між ними; г) відшукайте найвідоміші течію Гольфстрім та Течію Західних вітрів і підготуйте коротку інформацію про них.

  • а) Постійні вітри (пасати й західне перенесення) безперервно женуть поверхневі води в одному напрямку, а материки відхиляють ці потоки, замикаючи їх у величезні колообіги (за годинниковою стрілкою в Північній півкулі та проти неї — у Південній).
  • б) Під дією пасатів в Атлантичному, Тихому й Індійському океанах формуються Північна й Південна Пасатні течії; під дією західних вітрів — Течія Західних вітрів (у Південному океані), Північноатлантична та Північнотихоокеанська течії.
  • в) Теплі течії (Гольфстрім, Північноатлантична, Бразильська, Куросіо, Мозамбіцька, Східноавстралійська) несуть воду, теплішу за навколишню; холодні течії (Лабрадорська, Канарська, Бенгельська, Перуанська, Каліфорнійська, Течія Західних вітрів) — воду, холоднішу за навколишню.
  • г) Гольфстрім — найпотужніша тепла течія світу в північній частині Атлантичного океану, яка несе до Європи воду на 5–10 °C теплішу за довколишню й значно пом’якшує європейські зими. Течія Західних вітрів — найдовша холодна течія планети (близько 30 тис. км), що суцільним кільцем оперізує Антарктиду в Південній півкулі.

«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію

Чи справді пляшкова пошта долає океани?

Так, океанічні течії здатні переносити герметичні пляшки чи бочки на тисячі кілометрів за стабільними маршрутами. Відомий випадок, коли 1850 року біля Іспанії знайшли послання Христофора Колумба, яке пливло понад 350 років, а на деяких островах Індійського океану таким способом переписки користуються досі.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Назвіть відомі вам рухи води в Океані.

Основними видами рухів океанічної води є вітрові хвилі, цунамі, припливи й відпливи та морські течії.

1 бал • 2. Поясніть своїми словами, як формується вітрова хвиля. Які її основні частини та числові характеристики.

Вітрова хвиля виникає, коли вітер тисне на водну поверхню й вигинає її, при цьому частинки води коливаються по колу вгору-вниз. Основні частини хвилі — гребінь (верхня опукла частина) та підошва (нижня увігнута частина). Характеристики: висота (відстань від підошви до гребеня, у середньому 4–6 м, у шторм до 20–30 м) та довжина (відстань між двома сусідніми гребенями, зазвичай 100–200 м).

2 бали • 3. Поясніть, як відрізнити вітрову хвилю від цунамі.

ОзнакаВітрова хвиляЦунамі
Причина виникненняДія вітру на поверхню водиПідводні землетруси, виверження вулканів або зсуви на дні
Поведінка у відкритому океаніПомітна (4–6 м заввишки), охоплює лише поверхневий шарМайже непомітна (висота до 1 м), але охоплює всю товщу води
Поведінка біля берегаПоступово зменшується й розбивається об берегСтрімко виростає до 20–60 м, мчить із величезною руйнівною силою

2 бали • 4. У Тихому океані існують холодна Перуанська течія (температура води +17…+23 °C) та тепла Аляскинська течія (в якій вода +2…+15 °C). Поясніть, чому течію з вищою температурою води вважають холодною, а з нижчою – теплою?

Течії називають теплими або холодними не за абсолютним числом градусів, а порівняно з температурою навколишніх вод. Перуанська течія тече у спекотних тропічних широтах і приносить туди воду, прохолоднішу за місцеву, тому вона холодна. Аляскинська течія рухається у холодних північних широтах, де її вода на кілька градусів тепліша за довколишній океан, тому вона тепла.

3 бали • 5. Поясніть, чому завжди приплив зміниться відпливом. У яких частинах планети бувають припливи та відпливи? Чи може Сонце викликати припливи та відпливи на Землі?

Земля обертається навколо своєї осі, тому кожна точка узбережжя протягом доби по черзі потрапляє то в зону найбільшого притягання Місяця (приплив), то в зону перпендикулярно до нього (відплив) — так вони чергуються двічі на добу. Припливи й відпливи бувають у всіх океанах і відкритих морях (найвищі — у вузьких затоках, як-от затока Фанді), тоді як у внутрішніх морях (наприклад, Чорному) вони ледь помітні. Сонце також викликає припливи, але через велику відстань його вплив приблизно вдвічі слабший за місячний; коли Місяць і Сонце шикуються на одній лінії, їхні сили додаються й припливи стають найвищими.

3 бали • 6. Рухи води в Океані – «союзники» чи «вороги» людині в її житті та роботі? Наскільки ефективно люди навчилися співпрацювати з «союзниками» та захищатися від «ворогів»?

Рухи води є водночас і союзниками, і загрозою. Як союзники, теплі течії пом’якшують клімат цілих регіонів, течії допомагають економити пальне кораблям, а енергію припливів і хвиль уже використовують на електростанціях (ПЕС і хвильові станції), хоча потенціал течій ще освоєний недостатньо. Як вороги, штормові хвилі та цунамі завдають катастрофічних руйнувань; повністю зупинити їх неможливо, але люди навчилися будувати хвилерізи й дамби та створили системи раннього оповіщення про цунамі, які рятують тисячі життів.

Поширити:
Назад