· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати
§ 3. Уявлення про Землю в давнину - Географія
Пригадайте!
1. Яку форму має планета Земля?
Земля має кулясту форму, трохи приплеснуту біля полюсів (у науці її точну унікальну форму називають геоїдом).
2. Яку будову має Сонячна система?
У центрі Сонячної системи розташована зоря Сонце, а навколо неї по своїх орбітах обертаються вісім планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун), їхні супутники, карликові планети, астероїди й комети.
3. Що вам відомо про уявлення давніх народів про форму та розміри Землі?
Давні народи вважали Землю плоскою або опуклим диском, який тримається на слонах, черепасі, китах чи плаває в безмежному океані, а свою країну завжди розміщували в центрі світу.
4. Що таке горизонт?
Горизонт — це частина земної поверхні, яку людина бачить навколо себе на відкритій місцевості, а уявна лінія, де небо ніби сходиться із землею чи морем, називається лінією горизонту.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Працюємо з інфографікою: працюємо в парах
Використовуючи малюнки 10–14 та подану до них довідкову інформацію, підготуйте короткі повідомлення про те, як уявляли Землю різні стародавні народи (на вибір).
- Давній Єгипет (мал. 10): єгиптяни уявляли Землю плоскою з Єгиптом у центрі, над якою височіє небозвід на чотирьох горах, а бог Сонця Ра щодня пливе небом у човні.
- Стародавня Індія (мал. 12): індійці вірили, що опуклий диск Землі тримають на спинах чотири гігантські слони, які стоять на величезній черепасі, а весь світ підпирає священна кобра Шеша.
- Індіанці Америки (мал. 13): уявляли Землю плоским диском, що лежить на спинах трьох велетенських китів у безмежному океані.
На основі опрацьованої інформації поясніть: а) з чим пов’язані особливості поглядів на Землю одних народів у порівнянні з іншими; б) чому тривалий час зберігалися міфічні або хибні уявлення про Землю та небо.
- а) Уявлення залежали від природи, серед якої жив народ: жителі приморських країн і островів оточували Землю океаном і «садили» її на китів, у гірських краях уявляли світ як величезну гору, а в Індії головними тваринами-опорами стали добре відомі там слони й черепаха.
- б) Люди майже не подорожували далеко від дому, не мали телескопів, точних приладів і не знали про силу земного тяжіння, тому пояснювали побачене міфами та релігійними віруваннями.
Розглянувши мал. 15: а) запропонуйте наукове пояснення наведених доказів кулястості Землі; б) поясніть, наскільки вони є переконливими для вас; в) поміркуйте, які підтвердження кулястості нашої планети були знайдені в пізніші часи.
- а) Корабель при наближенні спершу показує верхівки щогл, а потім корпус, бо поверхня океану вигнута (мал. 15, а); під час місячного затемнення Земля кидає на Місяць округлу тінь, а круглу тінь за будь-якого положення дає лише куля (мал. 15, б); при підйомі вгору горизонт має форму кола й розширюється, бо погляд охоплює більшу частину опуклої поверхні (мал. 15, в).
- б) Ці докази дуже переконливі, адже кожен із них можна перевірити власними очима навіть без складних приладів.
- в) Пізніше кулястість остаточно підтвердили перша навколосвітня подорож Ф. Магеллана (1519–1522 рр.), вигляд різних сузір’їв у Північній і Південній півкулях та фотографії Землі з космосу у XX столітті.
Проаналізувавши інформацію мал. 16–17: а) порівняйте геоцентричну та геліоцентричну моделі світу; б) поясніть, чому геліоцентрична модель так довго не мала визнання серед учених; в) які недоліки мають обидві моделі світу, створені в стародавні часи.
а) Порівняння моделей світу:
| Ознаки тільки геоцентричної моделі | Спільні ознаки | Ознаки тільки геліоцентричної моделі |
|---|---|---|
| У центрі Всесвіту — нерухома Земля; Сонце, Місяць і планети обертаються навколо Землі; розробили Арістотель (IV ст. до н. е.) та Клавдій Птолемей (II ст. н. е.) | Земля й інші небесні тіла мають кулясту форму; зображено 5 відомих тоді планет (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн); світ обмежений зовнішньою сферою нерухомих зір | У центрі Всесвіту — Сонце; Земля разом з іншими планетами обертається навколо Сонця; запропонував Піфагор (VI ст. до н. е.) |
- б) Спостерігаючи із Землі, люди бачили, що Сонце щодня сходить на сході й заходить на заході, а земля під ногами здається нерухомою, тому важко було повірити в рух нашої планети. Крім того, геоцентричну модель підтримував авторитет Арістотеля, Птолемея, а згодом і церкви.
- в) Обидві давні моделі мали суттєві недоліки: вони обмежували Всесвіт сферою нерухомих зір, не знали про Уран і Нептун та вважали, що планети рухаються по ідеальних колах (сферах), а не еліптичних орбітах.
Уважно роздивившись стародавні карти Ератосфена (мал. 18) та Птолемея (мал. 19), порівняйте їх між собою та з сучасними картами світу за наступним алгоритмом: а) які частини світу зображені, а які ні; б) більша площа води чи суходолу на зображенні; в) чи передана кулястість Землі; г) чи наявна градусна сітка з паралелей та меридіанів.
| Ознака порівняння | Карта Ератосфена (III ст. до н. е.) | Карта Птолемея (II ст. н. е.) | Сучасна карта світу |
|---|---|---|---|
| а) Зображені частини світу | Європа, Азія, Лівія (північ Африки); немає Америк, Австралії, Антарктиди | Європа, Азія, північна й частина східної Африки; немає Америк, Австралії, Антарктиди | Усі 6 материків і 6 частин світу (включно з Америкою, Австралією, Антарктидою) |
| б) Співвідношення суходолу й води | Суходіл займає більшу площу, ніж океан | Суходіл займає більшу площу, Індійський океан зображено майже замкненим морем | Води Світового океану займають значно більшу площу (~71%), ніж суходіл (~29%) |
| в) Передача кулястості Землі | Не передана (зображення плоске) | Частково передана завдяки вигнутим лініям меридіанів і паралелей | Передана за допомогою математичних картографічних проєкцій |
| г) Градусна сітка | Відсутня (лише кілька орієнтирних ліній) | Наявна вперше в історії (паралелі й меридіани з підписами градусів) | Точна градусна сітка з паралелей і меридіанів на всю планету |
Як ви вважаєте: а) чому не могли в стародавні часи виникнути більш досконалі уявлення про Землю та будову Всесвіту, а також якісніші географічні карти; б) чи досягли вчені стародавнього світу максимально можливих результатів у пізнанні Землі, виходячи з рівня розвитку науки того часу.
- а) У давнину не існувало швидких кораблів для перетину океанів, компаса, телескопів, фотозйомки й супутників, а далекі подорожі були надзвичайно небезпечними.
- б) Так, давні вчені досягли вражаючих результатів для свого часу: спираючись лише на спостереження, логіку й математику, вони довели кулястість Землі, майже точно обчислили її розміри й створили градусну сітку.
«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію
На думку давньогрецького філософа Анаксімандра (VII–VI ст. до н. е.), Земля за формою є циліндром, який вільно висить у повітрі. Середину Землі займає суходіл у вигляді великого круглого острова, оточеного океаном. Усередині суходолу знаходиться морський басейн та річки, які ділять Землю на три частини: Європу («Ереб» – ассирійською захід), Азію («Ассу» – ассирійською схід) та Лівію.
Правда. Анаксімандр Мілетський справді вважав Землю циліндром, який вільно висить у центрі космосу без жодних підпор, а населений суходіл зображав круглим островом в океані, поділеним морями й річками на Європу, Азію та Лівію (історики підтверджують і походження назв «Ереб» та «Ассу» від слів зі значенням «захід» і «схід»).
З’ясувалося, Земля не ідеальна куля. У XVIII ст. відбулося дві експедиції в різні кінці планети, щоб залагодити суперечку між прибічниками гіпотези «апельсина» та гіпотези «лимона». Перші вважали, що наша планета приплескана біля полюсів, другі – з двох боків екватора. Все закінчилося перемогою «апельсина». Нині вважають, що Земля навіть не «апельсин», а має унікальну неповторну форму, яку не можна описати якоюсь геометричною фігурою. До того ж, її форма постійно змінюється.
Правда. У XVIII столітті Французька академія наук справді відправила дві експедиції (до Лапландії та Перу), які підтвердили гіпотезу Ісаака Ньютона («апельсин» — Земля приплеснута біля полюсів). Сучасна наука називає справжню неповторну форму Землі геоїдом, і вона справді повільно змінюється через рухи земної кори та перерозподіл мас.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів
1 бал
1. Якими були уявлення стародавніх народів про форму Землі та місце її у Всесвіті?
Більшість давніх народів вважали Землю плоскою або опуклим диском, який лежить на слонах, черепасі, китах чи плаває у Світовому океані, і вірили, що Земля є центром усього Всесвіту.
2. Як ви розумієте поняття «геоцентрична» та «геліоцентрична» моделі світу?
Геоцентрична модель («гео» — Земля) ставить у центр Всесвіту нерухому Землю, навколо якої обертаються Сонце й планети. Геліоцентрична модель («геліос» — Сонце) розміщує в центрі Сонце, навколо якого рухається Земля та інші планети.
2 бали
3. Якби ви жили в стародавні часи, які докази вас могли б переконати в кулястості нашої планети, а які ні?
Найбільш переконливими були б кругла тінь Землі на Місяці під час затемнень і поступова поява кораблів з-за горизонту, бо їх легко побачити на власні очі. Менш переконливим без знання сили тяжіння здавалося б саме припущення, як люди на протилежному боці кулі не падають униз.
4. Який ви бачите зв’язок між рівнем розвитку знань про Землю та якістю перших географічних карт?
Зв’язок прямий: на картах зображували лише ті землі, до яких змогли дістатися мандрівники й купці. Що більше люди відкривали нових країн і вдосконалювали вимірювання (наприклад, винайшли градусну сітку), то точнішими й повнішими ставали карти.
3 бали
5. Чого позитивного вдалося досягти давнім ученим у дослідженні Землі, а які їхні хибні погляди гальмували подальший розвиток науки?
Позитивні здобутки: Піфагор і Арістотель довели кулястість Землі, Ератосфен обчислив її розміри й запровадив назву «географія», Птолемей створив градусну сітку, а Геродот описав землі Причорномор’я. Розвиток науки майже на два тисячоліття загальмувала хибна геоцентрична модель, за якою Земля вважалася нерухомим центром Всесвіту.
6. Хто з учених давнього світу й чому для вас має найбільший авторитет?
Найбільший авторитет викликає Ератосфен (або Клавдій Птолемей / Піфагор — залежно від вибору учня). Наприклад, Ератосфен вражає тим, що ще у III ст. до н. е. без сучасних приладів зумів майже безпомилково обчислити окружність Землі, склав одну з перших наукових карт світу й подарував науці назву «географія».