· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати
§ 28. Розподіл тепла на поверхні Землі - Географія
Пригадайте!
1. Чому неоднакова температура на різних широтах?
Земля має кулясту форму, тому сонячні промені падають на її поверхню під різним кутом. Біля екватора кут падіння близький до і поверхня нагрівається найсильніше, а ближче до полюсів промені ковзають під малим кутом і віддають значно менше тепла.
2. Чому на Землі відбувається зміна пір року, а чому дня і ночі?
Зміна пір року відбувається через рух Землі навколо Сонця по орбіті та незмінний нахил земної осі під кутом до площини орбіти. Зміна дня і ночі спричинена добовим обертанням Землі навколо власної осі.
Мал. 159. Фрагмент кліматичної карти світу
1. Відшукайте на фрагменті карти ізотерми найтеплішого й найхолоднішого місяців року.
Ізотерми найтеплішого місяця (липня) позначені червоними лініями з підписами від до . Ізотерми найхолоднішого місяця (січня) показані синіми лініями з підписами від біля екватора до на північному сході Євразії.
2. Визначте, через скільки градусів проведені ізолінії на карті.
Ізотерми на цьому фрагменті карти проведені через кожні (наприклад, , , , та , , , ).
3. Літні чи зимові ізотерми над Євразією більше збігаються з напрямком паралелей?
Літні (червоні) ізотерми більше збігаються з напрямком паралелей, бо влітку суходіл рівномірніше прогрівається Сонцем. Зимові (сині) ізотерми сильно вигинаються з півночі на південь через утеплювальний вплив Атлантичного океану на заході та сильне вихолоджування внутрішніх районів материка.
Мал. 160. Розподіл сонячного тепла по земній поверхні
1. Як впливає кут падіння променів Сонця на земну поверхню та температуру повітря?
Чим більший кут падіння сонячних променів, тим меншу площу вони освітлюють, сильніше нагрівають земну поверхню і тим вища температура повітря. За малого кута промені розсіюються на більшій площі, тому поверхня й повітря нагріваються слабко.
2. Яка помітна закономірність у зміні температури повітря на земній поверхні?
Температура повітря закономірно знижується від екватора до Північного й Південного полюсів.
Мал. 161. Орбітальний рух Землі та зміна пір року
1. За малюнком з’ясуйте, які бувають пори року в північній та південній півкулях у дні сонцестояння та рівнодення.
| Дата | Північна півкуля | Південна півкуля |
|---|---|---|
| 21 червня (літнє сонцестояння) | Літо | Зима |
| 22 вересня (осіннє рівнодення) | Осінь | Весна |
| 21 грудня (зимове сонцестояння) | Зима | Літо |
| 20 березня (весняне рівнодення) | Весна | Осінь |
2. Поясніть, чому не збігаються тепла й холодна пори року в північній та південній півкулях Землі.
Через нахил земної осі під час руху планети навколо Сонця до нього по черзі нахиляється то Північна, то Південна півкуля. Коли одна півкуля отримує максимум сонячного тепла і там літо, інша відхилена від Сонця, тому там панує зима.
Мал. 162 та 163. Дні літнього та зимового сонцестояння
За малюнками 162 та 163 з’ясуйте у вказані дні: 1) на якій лінії Сонце в зеніті; 2) у якій півкулі літо, а в якій зима; 3) у якій півкулі найдовший день та найкоротша ніч; 4) у якій півкулі полярний день, у якій – полярна ніч.
| Ознака | 21 червня (літнє сонцестояння) | 21 грудня (зимове сонцестояння) |
|---|---|---|
| 1) Лінія, де Сонце в зеніті | Північний тропік () | Південний тропік () |
| 2) Пори року | У Північній — літо, у Південній — зима | У Південній — літо, у Північній — зима |
| 3) Найдовший день і найкоротша ніч | У Північній півкулі | У Південній півкулі |
| 4) Полярний день і полярна ніч | Полярний день — у Північній, полярна ніч — у Південній | Полярний день — у Південній, полярна ніч — у Північній |
Мал. 164. Теплові пояси Землі
1. З’ясуйте назви теплових поясів та паралелі, що їх обмежують.
На Землі виділяють п’ять теплових поясів: жаркий (між Північним і Південним тропіками — і ), північний і південний помірні (між тропіками та полярними колами обох півкуль), а також північний і південний холодні (від полярних кіл до полюсів).
2. Поясніть, які особливості річного розподілу температур повітря характерні для кожного з них і з яких причин.
У жаркому поясі Сонце двічі на рік буває в зеніті, тому цілий рік тримаються високі температури (понад ). У помірних поясах Сонце ніколи не буває в зеніті, а через нахил осі чітко змінюються тепле літо й холодна зима. У холодних поясах сонячні промені падають під малим кутом і відбиваються від снігу й льоду, а взимку настає полярна ніч, тому температури майже весь рік від’ємні.
«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію
• З датами сонцестоянь пов’язані народні свята. У час літнього сонцестояння давні слов’яни святкували Івана Купала з обрядами поклоніння силам природи та Сонцю. Через юліанський календар це свято змістилося на 2 тижні від сонцестояння і припадає на 7 липня, а день зимового сонцестояння вважався зародженням нового року. Чи достовірна ця інформація?
Цій інформації вірю: давні народні свята справді прив’язані до днів сонцестоянь — літнього (Івана Купала) та зимового (Коляда, Різдво). Зміщення Купала на 7 липня було зумовлене відставанням юліанського календаря від астрономічних дат приблизно на два тижні (після переходу на новоюліанський календар свято відзначають 24 червня, одразу після літнього сонцестояння 21 червня).
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів
1 бал • 1. Які паралелі називаються тропіками та полярними колами?
Тропіками називають паралелі (Північний тропік) і (Південний тропік), над якими Сонце буває в зеніті раз на рік. Полярними колами називають паралелі (Північне полярне коло) і (Південне полярне коло), за якими бувають полярний день і полярна ніч.
2. Для чого на картах проводять лінії тропіків та полярних кіл?
Ці особливі паралелі проводять на картах і глобусі пунктиром, щоб показати межі територій, які по-різному освітлюються й обігріваються Сонцем протягом року — тобто межі п’яти теплових поясів Землі.
2 бали • 3. Поясніть, чому кількість сонячного тепла, що надходить на Землю, закономірно зменшується від екватора до полюсів.
Через кулясту форму Землі кут падіння сонячних променів зменшується від екватора до полюсів. Прямовисні промені біля екватора концентрують тепло на малій площі, а похилі промені біля полюсів розсіюються по значно більшій поверхні й слабше її нагрівають.
4. Які дати року називають днями сонцестояння та рівнодення? Порівняйте закономірності освітлення Землі в дні літнього та зимового сонцестояння.
Днями сонцестояння називають 21 червня (літнє) і 21 грудня (зимове), а днями рівнодення — 20 березня (весняне) і 22 вересня (осіннє).
| Ознака освітлення | Літнє сонцестояння (21 червня) | Зимове сонцестояння (21 грудня) |
|---|---|---|
| Положення Сонця в зеніті | Над Північним тропіком () | Над Південним тропіком () |
| Освітлення Північної півкулі | Найдовший день (у Києві 16 год), найкоротша ніч | Найкоротший день (у Києві 8 год), найдовша ніч |
| Полярні явища | Полярний день за Північним полярним колом, полярна ніч — за Південним | Полярний день за Південним полярним колом, полярна ніч — за Північним |
3 бали • 5. Поміркуйте, чому межами теплових поясів є лінії тропіків та полярних кіл? Порівняйте температурний режим різних теплових поясів.
Тропіки обмежують смугу, де Сонце буває в зеніті, а полярні кола — межу, за якою спостерігаються полярний день і полярна ніч. Саме ці астрономічні рубежі визначають кількість сонячного тепла, що надходить на поверхню.
| Тепловий пояс | Межі | Температурний режим |
|---|---|---|
| Жаркий | Між Північним і Південним тропіками ( – ) | Постійно високі температури (понад ), зими немає |
| Помірні (Північний і Південний) | Між тропіками () і полярними колами () | Чітка зміна пір року: тепле літо та холодна зима |
| Холодні (Північний і Південний) | Від полярних кіл () до полюсів () | Майже цілий рік від’ємні температури, сніг і лід не тануть |
6. Як ви поясните той факт, що великі народні свята припадають на дні сонцестояння та рівнодення? Чому люди по-особливу відзначають ці дні?
У давнину життя людей і землеробство повністю залежали від Сонця, тепла й тривалості світлового дня. Дні сонцестояння та рівнодення були природним календарем, який підказував час сівби, жнив і початку нового річного циклу, тому їх відзначали урочистими обрядами на честь Сонця й природи.