· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 27. Температура повітря - Географія

Пригадайте!

1. Яку роль у нашому житті відіграє температура повітря? Як часто вона змінюється?

Від температури повітря залежить вибір одягу, планування прогулянок, робота транспорту, опалення будинків і вирощування рослин. Вона змінюється постійно — протягом кожної доби та протягом року.

2. Як обчислити середнє арифметичне значення кількох чисел?

Потрібно додати всі числа й поділити отриману суму на їхню кількість.

3. Як знайти різницю додатних та від’ємних чисел?

Щоб знайти різницю, від більшого значення віднімають менше, пам’ятаючи правило знаків: віднімання від’ємного числа дорівнює додаванню відповідного додатного (наприклад, (+3)−(−5)=3+5=8(+3) - (-5) = 3 + 5 = 8).

Завдання до мал. 154 (с. 134)

1. Визначте температуру за спиртовим, механічним та електронним термометрами. За яким термометром для вас це зробити легше?

  • Спиртовий термометр (а): близько +30 ∘C+30\,{}^\circ\text{C}.
  • Механічний термометр (в): близько +24 ∘C+24\,{}^\circ\text{C}.
  • Електронний термометр (г): +31,2 ∘C+31{,}2\,{}^\circ\text{C}. Найлегше визначити температуру за електронним термометром, адже точне значення одразу висвічується цифрами на дисплеї.

2. Іноді на рідинному термометрі подають дві шкали: за Цельсієм (°C) та Фаренгейтом (°F). Поясніть, чому українські школярі, побачивши на термометрі температуру повітря 32 °C, збираються на пляж, а англійські за 32 °F, збираючись на прогулянку, тепло вдягаються.

Це різні температурні шкали: +32 ∘C+32\,{}^\circ\text{C} — це літня спека, а 32 ∘F32\,{}^\circ\text{F} відповідає 0 ∘C0\,{}^\circ\text{C} (температурі замерзання води), за якої на вулиці холодно й потрібен теплий одяг.

Завдання до мал. 155 (с. 135)

1. Роздивіться малюнок. Розкажіть поетапно, як відбувається нагрівання повітря.

Спершу сонячні промені вільно проходять крізь прозоре повітря, майже не нагріваючи його. Потім вони нагрівають земну поверхню (суходіл і воду), а вже від теплої поверхні поступово нагріваються нижні шари повітря.

2. Поясніть, чому температура повітря з висотою знижується.

Джерелом тепла для тропосфери є нагріта земна поверхня, тому чим далі вгору від поверхні, тим менше тепла отримує повітря і тим нижчою стає його температура.

3. Яка існує закономірність зміни температури повітря з висотою в тропосфері?

У межах тропосфери з підйомом на кожний 1 км1\text{ км} температура повітря знижується в середньому на 6 ∘C6\,{}^\circ\text{C}.

Завдання до мал. 156 (с. 136)

1. Як змінюється кут падіння променів Сонця на земну поверхню протягом світлового дня? Як це впливає на температуру повітря?

Зранку промені падають під малим (гострим) кутом і розсіюються на великій площі, тому поверхня нагрівається слабо. До полудня кут зростає, промені концентруються на меншій площі й сильніше гріють Землю, а надвечір кут знову зменшується і температура падає.

2. Коли протягом дня температура повітря є найвищою і найнижчою? Поясніть чому.

Найнижча температура спостерігається зранку перед сходом Сонця, бо за ніч поверхня віддала тепло й охолола. Найвища температура буває о 14–15 годині, адже хоч Сонце найвище опівдні, потрібен час, щоб тепло від нагрітої поверхні передалося повітрю.

3. Поміркуйте: як змінюється температура повітря протягом ночі.

Протягом ночі сонячне тепло не надходить, земна поверхня поступово вистигає, тому температура повітря плавно знижується аж до світанку.

Завдання до мал. 157 (с. 137)

1. Під яким кутом промені Сонця падають на земну поверхню в Києві у різні пори року. Як це впливає на температуру повітря?

Опівдні в Києві кут падіння сонячних променів становить: 22 червня — 62∘62^\circ, 23 вересня — 39∘39^\circ, 22 грудня — 16∘16^\circ, 21 березня — 39∘39^\circ. Улітку за найбільшого кута поверхня отримує максимум тепла й температура найвища, а взимку за найменшого кута поверхня прогрівається найслабше.

2. Чому 23 вересня та 21 березня Сонце знаходиться на однаковій висоті, але температури повітря значно відрізняються?

23 вересня земна поверхня й водойми ще віддають тепло, накопичене протягом літа, тому погода помітно тепліша. А 21 березня поверхня ще охолоджена після зими, і значна частина сонячного тепла витрачається на танення снігу та прогрівання ґрунту.

Завдання до мал. 158 (с. 137)

1. Який місяць року в Києві є найхолоднішим та найтеплішим? Які спостерігаються середні температури повітря в ці місяці?

Найхолодніший місяць у Києві — січень (близько −3 ∘C-3\,{}^\circ\text{C}), а найтепліший — липень (близько +21 ∘C+21\,{}^\circ\text{C}).

2. Порахуйте річну амплітуду коливання температур повітря.

A=tmax⁡−tmin⁡=(+21 ∘C)−(−3 ∘C)=24 ∘CA = t_{\max} - t_{\min} = (+21\,{}^\circ\text{C}) - (-3\,{}^\circ\text{C}) = 24\,{}^\circ\text{C}

3. У які місяці року відбувається перехід через 0 °C?

Перехід середньої температури через 0 ∘C0\,{}^\circ\text{C} відбувається наприкінці лютого – на початку березня (потепління) та наприкінці листопада – на початку грудня (похолодання).

4. Визначте середні температури кожного місяця та розрахуйте середньорічну температуру повітря.

За графіком середні місячні температури для Києва становлять: січень −3 ∘C-3\,{}^\circ\text{C}, лютий −2 ∘C-2\,{}^\circ\text{C}, березень +2 ∘C+2\,{}^\circ\text{C}, квітень +9 ∘C+9\,{}^\circ\text{C}, травень +16 ∘C+16\,{}^\circ\text{C}, червень +20 ∘C+20\,{}^\circ\text{C}, липень +21 ∘C+21\,{}^\circ\text{C}, серпень +20 ∘C+20\,{}^\circ\text{C}, вересень +15 ∘C+15\,{}^\circ\text{C}, жовтень +8 ∘C+8\,{}^\circ\text{C}, листопад +2 ∘C+2\,{}^\circ\text{C}, грудень −1 ∘C-1\,{}^\circ\text{C}.

tсер=−3+(−2)+2+9+16+20+21+20+15+8+2+(−1)12=10712≈+8,9 ∘Ct_{\text{сер}} = \dfrac{-3 + (-2) + 2 + 9 + 16 + 20 + 21 + 20 + 15 + 8 + 2 + (-1)}{12} = \dfrac{107}{12} \approx +8{,}9\,{}^\circ\text{C}

«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію

• Слово «температура» виникло у ХVІІІ ст., коли люди помилково вважали, що існує особлива невидима й невагома речовина «теплець», яка перетікає від теплого тіла до холодного, нагріваючи його. Одиницю температури назвали так само, як одиницю міцності напоїв — градус. А французька назва теплецю (calorique) збереглася в назві одиниці кількості енергії — калорії. Чи правдива ця інформація?

Цій історичній інформації вірю: у XVIII ст. учені справді помилково вважали тепло особливою речовиною («теплецем», фр. calorique). У XIX ст. цю гіпотезу повністю спростували з відкриттям молекулярного руху, проте історична назва одиниці теплової енергії — «калорія» — збереглася й активно використовується донині.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал

1. Поясніть, як правильно слід вимірювати температуру повітря.

Температуру вимірюють термометром у затінку (на метеостанціях — у спеціальній провітрюваній метеобудці), щоб на прилад не потрапляли прямі сонячні промені й не завищували показання. Для точних спостережень виміри проводять регулярно, кожні 3 години.

2. Поясніть, як та чому змінюється температура повітря з висотою.

У тропосфері температура повітря знижується в середньому на 6 ∘C6\,{}^\circ\text{C} на кожний 1 км1\text{ км} висоти, оскільки повітря нагрівається не безпосередньо від Сонця, а від нагрітої земної поверхні.

2 бали

3. Протягом доби на метеостанції здійснили вимірювання температури повітря 4 рази. О 07.00 вона становила –5 °C; о 13.00 – +3 °C; о 19.00 – +1 °C; о першій годині – 0 °C. Виходячи з цього, з’ясуйте, якою є середньодобова температура та добова амплітуда коливання температур повітря в даній місцевості.

Обчислимо середньодобову температуру:

tсер=−5+3+1+04=−14=−0,25 ∘Ct_{\text{сер}} = \dfrac{-5 + 3 + 1 + 0}{4} = \dfrac{-1}{4} = -0{,}25\,{}^\circ\text{C}

Знайдемо добову амплітуду коливання температур:

A=tmax⁡−tmin⁡=(+3 ∘C)−(−5 ∘C)=8 ∘CA = t_{\max} - t_{\min} = (+3\,{}^\circ\text{C}) - (-5\,{}^\circ\text{C}) = 8\,{}^\circ\text{C}

Відповідь: середньодобова температура становить −0,25 ∘C-0{,}25\,{}^\circ\text{C}, добова амплітуда — 8 ∘C8\,{}^\circ\text{C}.

4. Перед початком польоту повітряної кулі з мандрівниками термометр показував температуру повітря +14 °C. Після набору висоти за бортом температура становила –4 °C. Виходячи з цього, з’ясуйте, на яку висоту піднялася повітряна куля?

Знайдемо, на скільки градусів знизилася температура:

Δt=(+14 ∘C)−(−4 ∘C)=18 ∘C\Delta t = (+14\,{}^\circ\text{C}) - (-4\,{}^\circ\text{C}) = 18\,{}^\circ\text{C}

Оскільки на кожний 1 км1\text{ км} підйому температура знижується на 6 ∘C6\,{}^\circ\text{C}, обчислимо висоту:

h=186=3 км=3000 мh = \dfrac{18}{6} = 3\text{ км} = 3000\text{ м}

Відповідь: повітряна куля піднялася на висоту 3 км3\text{ км} (3000 м3000\text{ м}).

3 бали

5. Поясніть залежність температури повітря від різних чинників протягом доби та протягом року.

Головним чинником зміни температури протягом доби та року є кут падіння сонячних променів на земну поверхню: чим вище Сонце над горизонтом, тим сильніше нагрівається поверхня, а від неї — повітря. Також на температуру впливають висота місцевості над рівнем моря, хмарність, опади, напрям вітру й здатність земної поверхні накопичувати та віддавати тепло.

6. Поясніть, чому метеорологи не лише вивчають атмосферу, але й працюють в урядових і військових організаціях, в авіації, мореплавстві, сільському господарстві, будівництві, на телебаченні.

Точні прогнози погоди допомагають заздалегідь попереджати населення й державні служби про стихійні лиха, гарантують безпеку польотів літаків і плавання кораблів, підказують аграріям найкращі терміни сівби та збирання врожаю, будівельникам — умови для робіт, а військовим — планування операцій. Через телебачення й онлайн-сервіси синоптики щодня інформують мільйони людей про очікувану погоду.

Поширити:
Назад