· Ілля Добрий · ГДЗ · 8 хв. читати
§ 2. Звідки та як добирати географічні знання - Географія
Пригадайте!
1. Якщо вам слід відшукати якусь інформацію, де ви її можете знайти?
Інформацію можна знайти в інтернеті, книжках, підручниках, енциклопедіях, бібліотеці, музеях або дізнатися від учителів, батьків і під час власних спостережень.
2. Що таке метод дослідження?
Метод дослідження — це спосіб або послідовність дій, за допомогою яких науковець вивчає певні об’єкти чи явища, щоб отримати достовірні знання.
3. Чим відрізняються спостереження та експеримент (дослід)?
Під час спостереження дослідник лише стежить за об’єктом у природних умовах і не втручається в процес. Експеримент передбачає створення спеціальних умов і свідомий вплив людини на об’єкт, щоб перевірити певне припущення.
4. Як відбувається вимірювання?
Вимірювання — це визначення величини об’єкта чи явища (довжини, температури, маси тощо) за допомогою спеціальних приладів і порівняння її з одиницею вимірювання.
5. Які вам відомі моделі?
Найвідоміші моделі — глобус (модель Землі), макет будівлі чи вулкана, модель Сонячної системи, а також комп’ютерні 3D-моделі та карти.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Працюємо з інфографікою: працюємо в парах або групах (Мал. 4)
Назвіть основні джерела інформації, які можна застосовувати при вивченні географії.
За схемою виділяють п’ять основних груп джерел: власні спостереження, книги (друковані й електронні), карти (друковані й електронні), засоби масової інформації та музейні експозиції (реальні й віртуальні).
Поміркуйте, які з представлених джерел інформації можуть бути використані різними науками, а які переважно лише географією; як ви розумієте різницю між підручником, енциклопедією (мал. 5), довідником та словником.
Книги, ЗМІ, музеї та спостереження використовують усі науки, тоді як географічні карти, атласи й навігаційні системи — це передусім джерела географії.
- Підручник послідовно пояснює навчальний матеріал за шкільною програмою.
- Енциклопедія містить докладні статті з різних тем, упорядковані за алфавітом або галузями.
- Довідник подає стислі точні факти, цифри, таблиці й формули для швидкого пошуку.
- Словник тлумачить значення окремих слів і наукових термінів.
Поясніть, у яких ситуаціях краще використати географічну карту або план місцевості, ніж книжку; чи користувалися ви колись навігатором; чи можна його вважати електронною картою?
Карта або план значно зручніші, коли потрібно швидко зорієнтуватися на місцевості, прокласти маршрут або побачити взаємне розташування об’єктів. Навігатором сьогодні користується майже кожен (у смартфоні під час прогулянки чи в авто під час поїздки), і його справді можна вважати сучасною електронною картою, адже він у реальному часі показує наше місцеперебування за сигналами супутників і прокладає шлях.
Наведіть приклади різних видів музеїв, яку географічну інформацію можна одержати в них (мал. 6–7); чи «відвідували» ви колись віртуальний музей в інтернеті; якому музею (реальному чи віртуальному) ви надали б перевагу?
Існують краєзнавчі, природничі, етнографічні музеї та музеї просто неба (скансени, як-от Пирогів під Києвом, чи Екологічний музей Ельзасу у Франції). У них можна дізнатися про рельєф, гірські породи, флору й фауну, традиційне житло, ремесла й побут народів. Віртуальний музей зручний тим, що дозволяє «побувати» в будь-якому куточку світу з дому, але реальний музей дає живі враження та змогу роздивитися експонати зблизька.
Обґрунтуйте, які з-поміж засобів інформації ви обрали б для наступних потреб: а) дізнатися прогноз погоди на завтра; б) ознайомитися з мінералами та гірськими породами свого краю; в) знайти оптимальний шлях до сусіднього міста; г) з’ясувати походження назв обласних центрів України; д) швидше запам’ятати назви найбільших країн світу та їхніх столиць.
- а) інтернет (метеосайти або додаток у смартфоні) чи телепередачу, бо там оперативно оновлюються дані;
- б) природничий або краєзнавчий музей, щоб побачити справжні зразки гірських порід і мінералів;
- в) навігатор або електронну карту, адже вони враховують дороги, відстані й затори;
- г) географічний словник, енциклопедію або краєзнавчий довідник;
- д) політичну карту світу, шкільний атлас або інтерактивні географічні онлайн-вікторини.
Дайте відповідь, які переваги та недоліки мають різні джерела географічної інформації; які джерела інформації, на ваш погляд, реальні чи електронні, більш зручні у використанні; чи згодні ви з тим, що доцільно використовувати різні джерела знань і чому саме?
Друковані книги й карти надійні та не залежать від електрики чи інтернету, але їхні дані з часом застарівають. Електронні джерела зручніші у щоденному пошуку, бо миттєво оновлюються й компактно вміщують безліч даних, проте серед них трапляються неперевірені відомості. Поєднувати різні джерела дуже доцільно: так можна перевірити факти й отримати повну й достовірну картину.
Працюємо з інфографікою: працюємо в парах (Мал. 8)
У чому полягає сутність картографічного, математичного, історичного та порівняльно-географічного методів дослідження?
- Картографічний метод полягає у нанесенні об’єктів і явищ на карту та аналізі готових карт.
- Математичний метод передбачає обробку числових даних, обчислення, побудову графіків і діаграм.
- Історичний метод дозволяє простежити, як об’єкт або явище змінювалися з плином часу.
- Порівняльно-географічний метод допомагає знайти спільні та відмінні риси між об’єктами чи територіями.
Які методи дослідження доцільно використати для наведених ситуацій (а–д)?
- а) зміна температури повітря протягом року у вашій місцевості: спостереження, вимірювання (термометром) і математичний метод (побудова графіка).
- б) зміна кордонів України протягом XX століття: історичний і картографічний методи.
- в) вибір країни для літнього відпочинку: порівняльно-географічний і картографічний методи.
- г) густота заселення різних частин країни: картографічний і математичний (статистичний) методи.
- д) вплив нової теплової електростанції на екологічний стан місцевості: моделювання, спостереження, вимірювання та порівняльно-географічний метод.
Чи погоджуєтеся ви з висловлюванням «головне не метод дослідження, а результат» і чому саме?
Ні, із цим не можна погодитися. Якщо обрати хибний метод дослідження, отриманий результат буде неточним або взагалі помилковим — наприклад, без вимірювань неможливо точно визначити зміну клімату.
«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію
• Слово «атлас» запропонував фламандський картограф Герард Меркатор наприкінці XVI ст. Він під однією обкладинкою помістив трактат про створення світу та 107 карт, 102 з яких склав особисто. На першу сторінку автор помістив зображення грецького міфічного героя Атланта, який брав участь у боротьбі титанів проти бога Зевса й за це був покараний – мусив вічно підтримувати небосхил. Атланта вважали знавцем неба й світу, тому систематизовану збірку географічних карт назвали на його честь «атласом».
Правда. Збірка карт Герарда Меркатора справді вийшла наприкінці XVI століття (у 1595 році) і містила 107 карт, більшість із яких накреслив сам картограф. На титульній сторінці було зображено грецького титана Атланта, який тримав небосхил і вважався знавцем неба й світу, тому систематизовану збірку карт назвали на його честь «атласом».
• У наш час все частіше для збирання інформації про стан земної та водної поверхонь нашої планети, її атмосфери та навіть надр, використовують метод дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), використовуючи космічні супутники (мал. 9) та літальні апарати, що обладнані різними видами знімальної апаратури. Це потрібно, зокрема, для передбачень зміни погоди, пошуків корисних копалин, створення точних географічних карт. До літальних апаратів для ДДЗ, що працюють на орбіті Землі, 2022 року долучився новий український супутник «Січ-2-30», який був запущений з американського космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида.
Правда. Дистанційне зондування Землі за допомогою супутників і літальних апаратів справді є одним із головних сучасних методів вивчення планети (прогнозування погоди, пошук корисних копалин, створення точних карт). Український супутник ДЗЗ «Січ-2-30» справді було запущено в січні 2022 року з американського космодрому на мисі Канаверал.
Проєкт для краєзнавця • працюємо в групах
За допомогою додаткових джерел географічної інформації про вашу місцевість підготуйте коротке повідомлення на тему «Моє рідне місто (село) в давнину». Намагайтесь проілюструвати ваш виступ фото- або відеоматеріалами чи фотокопіями документів.
План підготовки виступу (на 2–3 хвилини):
- Походження назви та час заснування: коли вперше згадано населений пункт у літописах чи архівах і що означає його назва.
- Природне розташування: біля якої річки, шляху чи пагорба виникло поселення та як природа впливала на заняття жителів.
- Давні заняття та побут: чим займалися мешканці (землеробство, ремесла, торгівля), якими були перші вулиці, храми чи укріплення.
- Ілюстрації: доберіть 3–4 старі листівки, архівні фотографії з місцевого краєзнавчого музею або копію давньої карти вашого краю та порівняйте їх із сучасними світлинами тих самих місць.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів
1 бал
1. З яких джерел можна отримати географічну інформацію?
Географічну інформацію отримують із географічних карт і атласів, книжок (підручників, енциклопедій, довідників, словників), засобів масової інформації та інтернету, музейних експозицій, а також із власних спостережень.
2. Поясніть своїми словами, у чому полягає сутність картографічного методу географічних досліджень.
Картографічний метод полягає в тому, що дослідники наносять різні природні й суспільні об’єкти на карту, а потім читають і зіставляють карти, щоб виявити закономірності їхнього розміщення.
2 бали
3. Яке джерело географічної інформації ви б використали для одержання найновіших даних про кількість населення країн Європи?
Найкраще скористатися інтернетом — зокрема офіційними статистичними порталами ООН, Євростату або оновленими електронними довідниками, оскільки друковані книги не встигають за швидкими змінами кількості населення.
4. Порівняйте джерела географічної інформації з джерелами інформації одного з інших предметів, що ви вивчаєте в школі.
Порівняння джерел географії та історії:
| Ознаки тільки географії | Спільні ознаки | Ознаки тільки історії |
|---|---|---|
| Супутникові знімки (ДЗЗ), метеорологічні зведення, навігаційні системи | Підручники, енциклопедії, карти й атласи, музеї, інтернет-ресурси | Археологічні знахідки, давні літописи, архівні грамоти, усні свідчення очевидців |
3 бали
5. На певному відрізку річки спостерігається зменшення поголів’я риби. Порекомендуйте методи дослідження цієї проблеми.
Спершу варто застосувати спостереження та вимірювання (взяти проби води на забруднення, перевірити температуру, рівень кисню й швидкість течії). Далі — порівняльно-географічний і картографічний методи (порівняти цю ділянку з чистими відрізками річки й позначити на карті можливі джерела стоків), а також історичний метод (простежити, коли саме почалося зменшення риби) та моделювання для прогнозу відновлення водойми.
6. Які новітні джерела географічної інформації з’явилися протягом останніх десятиліть? Спрогнозуйте, чи можуть у найближчому майбутньому виникнути нові джерела пізнання навколишнього світу та які саме?
За останні десятиліття з’явилися супутникові знімки Землі (ДЗЗ), інтерактивні електронні карти й GPS-навігатори, віртуальні музеї, дрони (БПЛА) та геоінформаційні системи (ГІС). У найближчому майбутньому можуть набути поширення розумні мережі мікродатчиків по всій планеті, доповнена й віртуальна реальність для «прогулянок» будь-яким куточком Землі та системи штучного інтелекту, які в реальному часі моделюватимуть зміни погоди й довкілля.