· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§ 11. Визначення напрямків на плані - Географія
Пригадайте!
1. Які ви знаєте сторони горизонту?
Основні сторони горизонту — північ, південь, схід і захід; проміжні — північний схід, південний схід, південний захід і північний захід.
2. За якими природними ознаками можна визначити напрямок на північ?
Уночі напрямок на північ показує Полярна зоря, а опівдні о 12:00 — найкоротша тінь від предметів. Також мох і лишайники частіше ростуть на північному боці дерев і каміння, а річні кільця на пеньку з північного боку вужчі.
3. Для чого потрібний компас?
Компас потрібен для точного визначення сторін горизонту та азимутів під час орієнтування на місцевості.
4. Для чого на уроках математики ви використовуєте транспортир?
На уроках математики транспортир використовують для вимірювання та побудови кутів у градусах.
Завдання до малюнків
Мал. 53. 1. Назвіть основні й проміжні сторони горизонту.
Основні сторони: північ (пн.), південь (пд.), схід (сх.), захід (зх.). Проміжні сторони: північний схід (пн. сх.), південний схід (пд. сх.), південний захід (пд. зх.), північний захід (пн. зх.).
Мал. 53. 2. Поясніть, як, знаючи одну сторону горизонту, визначити всі інші.
Протилежні сторони завжди лежать одна навпроти одної (північ — південь, схід — захід), а сусідні основні сторони розташовані під кутом за годинниковою стрілкою: Пн → Сх → Пд → Зх.
Мал. 53. 3. З’ясуйте, якщо перед вами – Північ, де знаходяться всі інші сторони горизонту?
Якщо стати обличчям на північ, то позаду буде південь, праворуч — схід, а ліворуч — захід.
Мал. 54. 1. Визначте, яким азимутам відповідають такі сторони горизонту: північний схід, південний схід, південь, південний захід, північний захід.
Північний схід — , південний схід — , південь — , південний захід — , північний захід — .
Мал. 54. 2. Між якими сторонами горизонту проходить маршрут азимутом 110°, 20°, 340°, 250°?
Азимут — між сходом і південним сходом; — між північчю і північним сходом; — між північним заходом і північчю; — між південним заходом і заходом.
Мал. 55. Користуючись малюнками, розкажіть, як можна визначити різні сторони горизонту. Поясніть, які з цих способів й чому вам здаються найбільш надійними.
Сторони горизонту визначають за річними кільцями пенька (вужчі — на північ), мохом (частіше з північного боку), грибами й мурашниками (з південного боку пенька чи дерева), довжиною гілок (довші й густіші з півдня), таненням снігу (прогалини раніше з’являються з південного боку), нижньою поперечиною хреста на церковних банях (піднятий кінець вказує на північ), сузір’ями й Полярною зорею (завжди на півночі), Сонцем (сходить на сході, заходить на заході) та напрямом тіні о 12:00 (вказує на північ). Найнадійніші — Полярна зоря та полуденна тінь, бо вони не залежать від місцевих умов чи затінення.
Мал. 56. За малюнком поясніть принцип роботи компаса.
Земля є величезним магнітом, чиї магнітні полюси «перевернуті» й розташовані навпроти географічних полюсів (південний магнітний полюс — поблизу північного географічного). Намагнічена стрілка компаса вільно обертається й розташовується вздовж силових ліній магнітного поля Землі так, що її синій кінець завжди вказує на північ.
«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію
• До винаходу й поширення компаса моряки не виходили у відкрите море, щоб не заблукати.
Не вірю (твердження не зовсім точне): давні мореплавці, наприклад фінікійці та вікінги, усе ж здійснювали плавання у відкритому морі, орієнтуючись удень за Сонцем, а вночі за Полярною зорею, хоча триматися поблизу берегів було значно безпечніше.
• Кажуть, що перший компас у III ст. до н. е. винайшли в Китаї. Його називали синань, тобто той, що «вказує де південь». В XI ст. китайці винайшли компас-«рибку». Його стрілку із штучного магніту нагрівали до почервоніння, а потім опускали в посудину з водою. «Рибка» починала плавати, а її голова вказувала в південну сторону.
Вірю: це правдивий історичний факт — у Стародавньому Китаї справді винайшли магнітний вказівник «синань», а згодом у XI ст. почали використовувати плавучий компас у формі намагніченої «рибки».
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів
1 бал
1. Розтлумачте значення слів «орієнтування» та «азимут».
Орієнтування — це визначення свого положення щодо сторін горизонту й місцевих предметів та вибір напрямку руху. Азимут — це кут у градусах між напрямком на північ і напрямком на певний об’єкт, виміряний за годинниковою стрілкою.
2. Поясніть, для чого з метою визначення напрямків переміщення запровадили поняття «азимут», якщо існують сторони горизонту, а також побутові напрямки: «ліворуч», «праворуч», «уперед», «назад»?
Побутові напрямки змінюються щоразу, коли людина повертається, а восьми сторін горизонту замало для точного маршруту. Азимут ділить коло горизонту на і дає змогу задати будь-який напрямок із точністю до градуса.
2 бали
3. З’ясуйте: а) до якої сторони горизонту повернена обличчям дівчинка; б) до якої сторони горизонту повернений обличчям хлопчик; в) у якому напрямку слід рухатися хлопчику, щоб дістатися до човна?
а) Годинник показує 12:00, тому тінь падає на північ (праворуч від дівчинки, яка стоїть до нас спиною), отже, обличчям вона повернена на захід. б) Хлопчик стоїть до нас обличчям; годинник показує 7:00 ранку, Сонце на сході (зліва на малюнку — праворуч від хлопчика), а тінь падає на захід (вправо на малюнку — ліворуч від хлопчика), тому обличчям він повернений на північ. в) За підписаними стрілками на малюнку човен розташований між півднем і заходом, тому хлопчику потрібно рухатися на південний захід (пд. зх.).
4. Група туристів вирушила до річки в південно-західному напрямку. У якому напрямку за сторонами горизонту та яким азимутом вони повертатимуться назад тією ж дорогою?
Зворотний напрямок протилежний до південно-західного — це північний схід (пн. сх.). Йому відповідає азимут .
3 бали
5. Відомий вислів «заблукати в трьох соснах». Що він означає? Що потрібно вміти, не маючи сучасних технічних засобів, щоб не опинитися в такій ситуації?
Цей вислів означає розгубитися й не знайти виходу в дуже простій ситуації. Без гаджетів потрібно вміти орієнтуватися за Сонцем, Полярною зорею, тінню опівдні, природними ознаками (мох, мурашники, крони дерев) та запам’ятовувати помітні орієнтири на шляху.
6. Наведіть приклад з власного досвіду, коли вам доводилося шукати дорогу в невідомій місцевості. Як вам це вдалося зробити? Які засоби й знання ви використовували для цього? Дайте рекомендації щодо дій в подібній ситуації.
Під час прогулянки в незнайомому лісі я запам’ятав напрямок на залізничну станцію за Сонцем і шумом поїздів, а також звірив маршрут за компасом у телефоні. У подібній ситуації не варто панікувати: потрібно зупинитися, визначити сторони горизонту, прислухатися до звуків доріг чи населених пунктів і вийти до лінійного орієнтира (річки, стежки або лінії електропередач).