· Ілля Добрий · ГДЗ · 4 хв. читати

§ 55. Які бувають природні комплекси - Географія

Вступні запитання

Поміркуйте, чому слово «Природа» у вислові з епіграфа написано з великої літери.

Автор написав слово «Природа» з великої літери, щоб підкреслити глибоку повагу до неї як до живої, мудрої сили та нашого спільного дому.

Пригадайте з курсу «Я досліджую світ», що таке природна зона. У якій природній зоні проживаєте ви?

Природна зона — це великий природний комплекс зі схожим кліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом. Наприклад, жителі Києва та північних областей України проживають у зоні мішаних лісів (Полісся), центральних областей — у лісостепу, а південних — у степовій зоні.

Які природні зони ви знаєте? Назвіть їх.

Арктичні та антарктичні пустелі, тундра, тайга, мішані й широколисті ліси, степи, пустелі, савани та вологі екваторіальні ліси.

Завдання в тексті параграфа

Користуючись картою природних зон світу атласу, назвіть природні зони в порядку їх зміни від полюса до екватора.

У напрямку від полюса до екватора природні зони змінюються в такій послідовності:

  • арктичні (антарктичні) пустелі;
  • тундра і лісотундра;
  • тайга (хвойні ліси);
  • мішані та широколисті ліси;
  • лісостеп і степ;
  • напівпустелі та пустелі;
  • савани й рідколісся;
  • вологі екваторіальні ліси.

Розгляньте малюнок 197 «Зміна рослинності на суходолі». Зробіть висновок про особливості поширення рослинності на планеті від екватора до полюса.

Поблизу екватора, де багато тепла й вологи, ростуть густі багатоярусні екваторіальні та вічнозелені ліси. Далі на північ і південь через зменшення опадів їх змінюють савани, пустелі й степи, у помірних широтах ростуть широколисті, мішані й хвойні ліси (тайга), а біля полюсів через холод — лише бідна рослинність тундри (мохи, лишайники, карликові кущі). Отже, чим далі від екватора до полюсів, тим біднішою стає рослинність.

Якою може бути закономірність поширення рослин і тварин у Світовому океані?

У Світовому океані кількість видів рослин і тварин також залежить від температури води та освітленості: найбагатший органічний світ зосереджений у теплих екваторіальних і тропічних водах та у верхньому шарі води, куди проникає сонячне світло. У напрямку до холодних полярних широт і з глибиною різноманітність організмів помітно зменшується.

Визначте, у яких природних зонах могли бути зроблені ці світлини (мал. 198).

  • 1 — тундра (безліса рівнина з низькорослими кущиками, мохами й лишайниками).
  • 2 — пустеля (піщані бархани майже без рослинності).
  • 3 — степ (рівнинний простір, укритий густими травами без дерев).
  • 4 — вологий екваторіальний ліс (густі високі вічнозелені дерева й пальми).

Розгляньте малюнок 199. Зробіть висновок, як висота гір впливає на зміну природних комплексів. Подумайте і запишіть у зошит, чи залежить ця різниця від географічного розміщення гір.

Що вищі гори, то більше висотних поясів у них формується: із підйомом угору температура знижується, тому ліси поступово змінюються гірськими луками, а на вершинах лежать вічні сніги й льодовики. Кількість поясів прямо залежить від географічного розміщення гір: чим ближче гори до екватора, тим тепліше біля їхнього підніжжя і тим більше висотних поясів змінюється на схилах.

Перевіряємо себе

1. Назвіть по два приклади рослин та два приклади тварин, які є типовими для зони степів.

  • Рослини степів: ковила, типчак (або полин, тюльпан степовий).
  • Тварини степів: ховрах, бабак (або степова лисиця корсак, польова миша, степовий орел).

2. Використавши додаткові джерела інформації, оцініть умови проживання людей у різних природних зонах. Вкажіть, які види діяльності є характерними для жителів тундри і тайги.

Умови життя людей залежать від клімату й природних ресурсів: найсприятливішими для життя є зони лісів і степів, тоді як у пустелях, вологих екваторіальних лісах і тундрі жити набагато складніше через спеку, нестачу води або суворі морози.

  • Тундра: через холод і коротке літо землеробство майже неможливе; жителі займаються оленярством, рибальством, мисливством та видобутком корисних копалин.
  • Тайга: основними заняттями є лісозаготівля, деревообробка, полювання на хутрових звірів, збирання ягід і грибів, рибальство та видобуток корисних копалин.

3. За картою природних зон Євразії визначте, які природні зони простягнулися через увесь материк, а які — перериваються? Висловіть свою думку щодо причин, які зумовили такі відмінності.

Через увесь материк Євразія із заходу на схід суцільною смугою простягнулися лише північні зони: тундра і тайга. Натомість мішані й широколисті ліси, степи, напівпустелі й пустелі перериваються. Це пояснюється великими розмірами материка та різним впливом океанів і гір: на узбережжях випадає більше опадів (тому там ростуть ліси), а у внутрішніх районах, віддалених від океанів і відгороджених горами, клімат сухий — там утворюються степи й пустелі.

4. Чого навчилися на уроці, де можна застосувати це в житті?

На уроці я дізнався, як формуються природні зони від полюсів до екватора та чому в горах виникає висотна поясність. Ці знання знадобляться під час подорожей у гори чи інші країни, щоб правильно підбирати одяг і розуміти особливості місцевої природи.

На малюнку 200 зображено дві гірські вершини: Джомолунгма (Еверест) (Гімалаї) і Монблан (Альпи). Використавши карту природних зон Землі, назвіть висотні пояси послідовно від підніжжя до вершини.

Гора Джомолунгма (Гімалаї, 8 849 м) — від підніжжя до вершини:

  • вологі субекваторіальні та мусонні ліси (до 1000 м);
  • вічнозелені субтропічні й широколисті ліси (1000–2000 м);
  • мішані та хвойні ліси (2000–3500 м);
  • субальпійські та альпійські луки (3500–4500 м);
  • пояс вічних снігів і льодовиків (вище 4500–5000 м).

Гора Монблан (Альпи, 4 809 м) — від підніжжя до вершини:

  • широколисті та мішані ліси (до 800 м);
  • хвойні ліси (800–1800 м);
  • субальпійські й альпійські луки (1800–2800 м);
  • пояс вічних снігів і льодовиків (вище 2800 м).
Назад