· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати
§ 24. Як нагрівається атмосферне повітря - Географія
Вступні запитання
Прочитайте вислів Генрі Ворда Бічера. Що ви знаєте про значення Сонця для всього живого на Землі?
Сонце — головне джерело світла й тепла на нашій планеті. Завдяки сонячній енергії рослини здійснюють фотосинтез і виділяють кисень, відбувається колообіг води, утворюються вітри та підтримується температура, придатна для життя.
Пригадайте, чи рівномірно Сонце нагріває земну поверхню.
Ні, нерівномірно. Через кулясту форму Землі сонячні промені падають під різним кутом: найбільше тепла отримують території поблизу екватора, а найменше — поблизу полюсів.
Як змінюється температура повітря впродовж доби, року?
Упродовж доби температура найнижча перед сходом Сонця, а найвища — після полудня (близько 14–15 години). Упродовж року в наших широтах найтепліше влітку (липень), а найхолодніше взимку (січень).
Завдання в тексті параграфа
За малюнком 91 з’ясуйте, яка частина енергії Сонця доходить до Землі й поглинається нею, тобто витрачається на її нагрівання.
За малюнком 91 земною поверхнею поглинається 47 % сонячної енергії. Ще 20 % поглинають повітря і хмари, 30 % відбивається хмарами й розсіюється повітрям, а 3 % відбивається від самої поверхні Землі.
Користуючись малюнком 92, розкажіть одне одному, як відбувається нагрівання повітря.
Прозоре повітря майже не нагрівається безпосередньо від сонячних променів. Спочатку сонячна енергія нагріває земну поверхню (ґрунт і воду), а вже від теплої земної поверхні прогрівається приземний шар повітря.
Дослідіть, що тепліше в сонячний день — віконне скло чи підвіконня. Свою думку обґрунтуйте.
Теплішим буде підвіконня. Прозоре скло пропускає сонячні промені майже без нагрівання, а непрозоре підвіконня поглинає сонячну енергію й сильно прогрівається. Так само відбувається і з атмосферою та земною поверхнею.
Користуючись малюнком 93, припустіть, які показники температури повітря, вказані нижче, відповідають буквам А, Б, В. 1. . 2. . 3. .
Що більший кут падіння сонячних променів, то вища температура:
- А (кут ) — (3);
- Б (кут ) — (2);
- В (кут ) — (1).
Щоб переконатися в залежності температури поверхні від кута падіння сонячних променів, проведіть дослід у групі. Вам знадобляться: ліхтарик, крейда. Спрямуйте промінь ліхтарика на рівну поверхню під прямим кутом. Зверніть увагу на освітлену ділянку. Обведіть її крейдою. Змініть кут падіння світла та знову обведіть освітлену ділянку. З’ясуйте, у якому випадку поверхня освітлюється краще. Зробіть висновок.
Коли промінь ліхтарика падає під прямим кутом (), світлова пляма невелика, але дуже яскрава. Якщо нахилити ліхтарик під гострим кутом, пляма розтягується на більшу площу і стає помітно тьмянішою.
Висновок: під прямим кутом та сама кількість сонячної енергії зосереджується на меншій площі, тому поверхня нагрівається сильніше.
Як прозорість атмосфери впливає на температуру повітря? Наведіть приклади.
Коли небо чисте і прозоре (немає хмар і пилу), удень поверхня швидко й сильно нагрівається, а вночі так само швидко віддає тепло в космос — утворюється велика добова амплітуда температур (наприклад, у пустелях тропіків удень понад , а вночі прохолодно). Хмари ж затримують частину тепла, тому в похмуру погоду перепади температур менші.
На полюсах у полярний день температура впродовж доби майже не змінюється. Незначною є також амплітуда над океанами та на екваторі. Подумайте чому.
- На полюсах у полярний день Сонце не заходить за горизонт і весь час рухається приблизно на однаковій висоті.
- Над океанами вода нагрівається й охолоджується дуже повільно, згладжуючи перепади температур.
- На екваторі впродовж усього року Сонце стоїть високо, а висока вологість і часті хмари ввечері й уночі утримують тепло біля поверхні.
Практикум. Визначення середньодобової і середньомісячної температур
1. Розгляньте графік зміни температури повітря впродовж доби (мал. 95). З’ясуйте: а) о котрій годині доби температура досягла мінімуму; б) о котрій годині доби температура була найвищою; в) яка амплітуда температур; г) яка середньодобова температура.
Зчитуємо показники температури з графіка (мал. 95):
- 0:00 — ;
- 3:00 — ;
- 6:00 — ;
- 9:00 — ;
- 12:00 — ;
- 15:00 — ;
- 18:00 — ;
- 21:00 — .
Відповіді:
- а) мінімум температури спостерігався о 6:00 ();
- б) найвища температура була о 15:00 ();
- в) амплітуда температур:
- г) середньодобова температура (за 8 вимірювань):
2. На графіку (мал. 96) зображено середньомісячні температури повітря в місті Києві у 2022 році. Розгляньте графік річного ходу температури і дайте відповіді на запитання: А. Який місяць був найтепліший у році? Б. Який місяць був найхолодніший? В. Яка річна амплітуда температур?
- А. Найтеплішим місяцем був серпень (близько ).
- Б. Найхолоднішим місяцем був січень (близько ).
- В. Річна амплітуда температур:
3. Шестикласники київської школи спостерігали за середньодобовою температурою повітря в місті впродовж квітня і дані записували в таблицю. Проаналізуйте їх і визначте, яка була середня температура повітря в місті Києві у квітні 2022 року.
Знайдемо суму температур за всі 30 днів квітня:
- 1–10 квітня: ;
- 11–20 квітня: ;
- 21–30 квітня: .
Обчислюємо середньомісячну температуру:
Відповідь: середня температура повітря в Києві у квітні 2022 року становила приблизно .
Продовження завдань у тексті
Визначте температуру повітря на вершині гори висотою 4200 м, якщо біля її підніжжя, яке розташоване на висоті 500 м над рівнем моря, температура становить .
- Знайдемо відносну висоту вершини над підніжжям:
- Оскільки в тропосфері температура знижується на на кожен висоти, обчислимо зміну температури:
- Знайдемо температуру на вершині гори:
Відповідь: температура повітря на вершині гори становить .
Потреба у воді у кожної людини — приблизно 30 мл (у підручнику одруківка «мг») води на кілограм ваги. Порахуй, скільки води потрібно випивати тобі у спекотні дні.
Потрібно помножити свою масу тіла (у кг) на . Наприклад, для учня масою :
Для маси потрібно води на добу, а у сильну спеку — ще трохи більше.
Перевіряємо себе
1. Поясніть, від чого залежить температура атмосферного повітря Землі.
Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів, характеру підстильної поверхні (темна чи світла, суходіл чи вода), висоти місцевості над рівнем моря, прозорості атмосфери, хмарності, вітрів і близькості водойм.
2. Що таке середньодобова, середньомісячна, середньорічна температури? Як їх визначають?
Це середні арифметичні показники температури за певний проміжок часу:
- Середньодобова: суму всіх вимірів температури за добу ділять на кількість вимірів.
- Середньомісячна: суму середньодобових температур за місяць ділять на кількість днів у місяці.
- Середньорічна: суму 12 середньомісячних температур ділять на 12.
3. З якою метою проводяться спостереження за температурою?
Спостереження потрібні для складання прогнозів погоди, вивчення клімату та його змін, планування сільськогосподарських робіт, будівництва, роботи транспорту й енергетики.
4. Що називають підстильною поверхнею? Як її властивості впливають на нагрівання атмосферного повітря?
Підстильна поверхня — це поверхня Землі (ґрунт, вода, сніг, лід, рослинність), що взаємодіє з атмосферою, обмінюючись теплом і вологою. Темні поверхні (рілля, ліс) поглинають більше тепла і швидко нагрівають повітря, світлі (сніг, лід) відбивають промені, а вода прогрівається й остигає повільніше за суходіл.
5. Поясніть, чому температура повітря знижується з висотою.
Повітря в тропосфері нагрівається не від Сонця напряму, а від теплої земної поверхні. Чим вище ми підіймаємося, тим далі від джерела тепла (земної поверхні) і тим розрідженішим стає повітря, тому температура падає в середньому на на кожний кілометр.
6. Оцініть свою роботу на уроці. Назвіть три моменти, які у вас вийшли добре, і запропонуйте одну дію, яка надалі покращить вашу роботу.
Мені добре вдалося: визначати температуру за графіками, обчислювати амплітуду температур і розв’язувати задачу на зміну температури з висотою. Щоб покращити роботу надалі, варто уважніше перевіряти знаки «плюс» і «мінус» під час додавання температур.
Що ви знаєте про «озонові діри» в атмосфері? З’ясуйте, чому вони виникають. Як вони впливають на здоров’я людини?
«Озонова діра» — це ділянка в стратосфері (найбільша над Антарктидою), де товщина озонового шару помітно зменшилася. Вона виникає через потрапляння в атмосферу шкідливих хімічних речовин (зокрема фреонів із старих холодильників і аерозолів), а також природних процесів у холодній стратосфері.
Через ослаблення озонового шару до Землі доходить більше ультрафіолетового випромінювання, що може спричиняти сонячні опіки, пошкодження очей, послаблення імунітету та підвищений ризик захворювань шкіри.