· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 2. Що допомагає вивчати Землю - Географія

Прочитайте слова англійського вченого Френсіса Бекона: «Справжня і законна мета всіх наук полягає в тому, щоб наділяти життя людське новими винаходами та багатствами». Поясніть їх як географ.

Наукові відкриття мають приносити реальну користь людям. Географія допомагає знаходити родовища корисних копалин, створювати точні навігаційні карти, передбачати небезпечні погодні явища та раціонально використовувати природні ресурси.

Пригадайте, що допомагало вам проводити дослідження.

Під час досліджень у початковій школі та 5 класі мені допомагали лупа, термометр, лінійка, компас, секундомір, блокнот для записів, а також атлас і смартфон із камерою.

Що таке винахід?

Винахід — це новий пристрій, спосіб або технологія, які людина створила вперше, щоб вирішити певне практичне завдання й полегшити життя.

Пригадайте традиційні прилади та обладнання для географічних досліджень, з якими ви вже знайомі.

До традиційних приладів належать компас, термометр, барометр, флюгер, опадомір, рулетка та оптичний бінокль.

Дізнайтеся, які ще пристрої використовують географи для проведення досліджень. Запишіть у зошит ті, які вас зацікавили.

  • Квадрокоптер (дрон) — робить детальні фото й відео місцевості з висоти.
  • Ехолот — вимірює глибину морів, океанів і річок за допомогою звукових хвиль.
  • Анемометр — визначає швидкість вітру.
  • Сейсмограф — фіксує підземні поштовхи й землетруси.
  • Нівелір — вимірює різницю висот між точками земної поверхні.

Які методи дослідження ви знаєте? Які використовували?

Існують традиційні методи (спостереження, картографічний, статистичний, історичний, порівняльний, математичний) і сучасні (ГІС-моделювання, аерокосмічний, геофізичний, геохімічний). На уроках і в повсякденному житті я вже використовував/-ла спостереження, порівняння, вимірювання та роботу з картами.

Подумайте, чому традиційні методи отримали такі назви. Спробуйте навести приклади досліджень, де б їх використовували. Скористайтеся підказкою за QR-кодом.

Назви цих методів прямо вказують на головну дію, яку виконує дослідник:

  • Спостереження — вивчення об’єктів за допомогою органів чуття (наприклад, ведення календаря погоди).
  • Картографічний — отримання знань із карт (наприклад, визначення відстаней і висот гір за фізичною картою).
  • Статистичний — збирання й обробка числових даних (наприклад, підрахунок кількості населення країни).
  • Історичний — вивчення розвитку об’єктів у часі (наприклад, дослідження того, як змінювалося русло річки за століття).
  • Порівняльний — виявлення спільного та відмінного (наприклад, порівняння клімату двох материків).
  • Математичний — точні розрахунки й формули (наприклад, обчислення середньої температури за місяць).

Ознайомтеся з дослідженням медичних працівників. Які методи вони використовували? Які з них використовують географи? (Лікар досліджував причини поширення туберкульозу в регіоні Х. Місця, де виникали спалахи хвороби, він наносив на карту; спостерігав, як змінювалася динаміка захворювань із часом. Отримані дані фіксував та узагальнював.)

Лікар поєднав картографічний метод (наносив спалахи хвороби на карту), метод спостереження (стежив за змінами у часі) та статистичний метод (фіксував і узагальнював дані). Усі ці три методи активно використовують і географи, зокрема фахівці з медичної географії.

Упродовж століть людство рухалося від найпростіших до дуже складних винаходів (мал. 7). Наведіть власні приклади.

  • Кінний віз — сучасний електромобіль або швидкісний потяг.
  • Сонячний годинник — електронний смартгодинник.
  • Паперова карта на пергаменті — супутниковий GPS-навігатор.
  • Рахівниця — сучасний комп’ютер.

Які ви знаєте винаходи? Яке їх значення для людства?

Люди винайшли колесо, компас, друкарський верстат, електрику, телефон, літак та інтернет. Вони прискорили пересування й обмін інформацією, зробили працю легшою, а медицину й науку — значно ефективнішими.

Дізнайтеся, які винаходи здійснили українські вчені-географи. Підготуйте інформацію про один з них.

Видатний український географ і геолог Павло Тутковський (1858–1930) розробив унікальну методику вивчення мікроскопічних викопних організмів у гірських породах. Завдяки цьому винаходу вчені навчилися точно визначати вік земних шарів і знаходити підземні води. Саме за його проєктом у Києві вперше облаштували артезіанське водопостачання, що забезпечило місто чистою питною водою.

У 6-му класі на уроці географії зав’язалася дискусія. На запитання вчителя «Чи можуть бути небезпечними винаходи та відкриття?» частина учнів та учениць відповіла «так», а частина – «ні». Яку позицію займете ви? Наведіть приклади, аргументи. Відповідь обґрунтуйте.

Я погоджуюся з позицією «так»: самі по собі знання нейтральні, але винаходи можуть стати небезпечними, якщо їх використовувати безвідповідально. Наприклад, відкриття ядерної енергії дало людству потужні електростанції, але водночас призвело до створення ядерної зброї та аварій на кшталт Чорнобильської. Автомобілі й пластик зробили побут зручним, проте забруднюють повітря й Світовий океан. Безпека винаходу залежить від мудрості й відповідальності людей.

Використовуючи різноманітні джерела інформації, підготуйте мініпроєкт «Географи-краєзнавці та їхні дослідження». Зайдіть за QR-кодом на Музейний портал та відвідайте один із музеїв, де можна почерпнути географічну інформацію. Які музеї є у вашому населеному пункті? У яких із них можна отримати географічну інформацію? Які джерела географічної інформації є у вас удома?

Для мініпроєкту «Географи-краєзнавці та їхні дослідження» можна розповісти про Петра Чубинського, який очолив етнографічно-статистичну експедицію й описав побут, природу та населення українських земель, або про місцевого вчителя-краєзнавця, який досліджував історію рідного села чи міста.

У нашому населеному пункті (або обласному центрі) є краєзнавчий і природничий музеї — саме там можна дізнатися про місцевий рельєф, корисні копалини, рослинний і тваринний світ краю. Удома джерелами географічної інформації є підручник із географії, шкільний атлас, глобус, енциклопедії, а також інтернет-карти та новинні портали на комп’ютері чи смартфоні.

Уявіть, що вам запропонували очолити експедицію в малодосліджений регіон Землі – Антарктиду. Географів яких спеціальностей запросили б в експедицію? Свій вибір обґрунтуйте.

  • Кліматологи та метеорологи — щоб вимірювати температури, вітри й досліджувати зміни клімату.
  • Гідрологи та океанологи — щоб вивчати льодовики, айсберги та прибережні води.
  • Геофізики — щоб досліджувати будову материка під товщею льоду.
  • Біогеографи — щоб вивчати пристосування пінгвінів, тюленів і мохів до суворих умов.
  • Картографи — щоб оновлювати точні карти берегової лінії та маршрутів експедиції.

Перевіряємо себе

1. Які методи використовуються в географічних дослідженнях? Відповідь проілюструйте прикладами.

У географії поєднують традиційні та сучасні методи:

  • Спостереження — щоденні заміри температури й хмарності на метеостанції.
  • Картографічний — визначення висоти гір чи довжини річки за картою.
  • Статистичний — аналіз кількості опадів за рік.
  • Порівняльний — порівняння природи Карпат і Кримських гір.
  • Аерокосмічний — зйомка лісових пожеж або танення льодовиків із супутників.
  • ГІС-моделювання — створення інтерактивної електронної карти міста.

2. Подискутуйте: «Що й навіщо вивчати сучасним географам, коли на Землі вже “все відкрито”?»

Навіть коли всі материки й острови вже нанесені на карту, Земля постійно змінюється. Сучасним географам потрібно досліджувати глибини Світового океану, вивчати причини глобального потепління, прогнозувати землетруси й повені, шукати нові поновлювані джерела енергії та допомагати містам розвиватися без шкоди для довкілля.

3. Напишіть коротке есе «Що мене найбільше вразило в музеї?», поділіться інформацією з однокласниками та однокласницями.

Під час екскурсії до природничого музею мене найбільше вразила колекція мінералів і гірських порід. Я не уявляв/-ла, що звичайні камінці можуть бути такими яскравими й різноманітними — від прозорих кристалів гірського кришталю до фіолетового аметисту. Особливо запам’яталася велика рельєфна карта України, на якій рукою можна відчути висоту Карпатських гір і рівнинність Полісся. Ця виставка показала, наскільки багатою є природа нашої країни.

4. Оцініть свою роботу на уроці, доповнивши речення: Сьогодні я дізнався/-лася… Було складно… Було цікаво… Мені захотілося…

Сьогодні я дізнався/-лася про сучасні географічні прилади (батискаф, електронний далекомір, радар) та поділ методів на традиційні й сучасні. Було складно одразу запам’ятати, чим відрізняються геофізичні та геохімічні дослідження. Було цікаво обговорювати, чи можуть винаходи бути небезпечними. Мені захотілося відвідати віртуальний музей на Музейному порталі.

Ознайомтеся з одним із географічних відкриттів (досліджень) з книги А. Клейборн «Історія географічних відкриттів і досліджень». За QR-кодом дізнайтеся про оснащення сучасних експедицій. Поділіться враженнями з друзями.

Із книги Анни Клейборн вражає перша навколосвітня подорож Фернана Магеллана (1519–1522 рр.), коли мореплавці перетнули Тихий океан і довели кулястість Землі лише на дерев’яних вітрильниках із компасом і найпростішими картами.

За матеріалами довідки з QR-коду («Що чим вимірюють?»), сучасні експедиції перетворилися на справжні наукові лабораторії на колесах. Дослідники використовують усюдиходи, літаки й гелікоптери, похідні лабораторії та радіостанції. Для вивчення океану слугують акваланги, батискафи, батисфери й ехолоти. На суходолі кути вимірюють теодолітом, а атмосферу й Сонце досліджують за допомогою геліографа (фіксує тривалість сонячного сяйва), піргеліометра й актинометра (сонячна радіація), нефелометра (видимість) та автоматичного плювіографа, який сам записує кількість опадів. Вражає, наскільки точно сучасні прилади вимірюють кожне природне явище.

Назад