· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати

§ 18. Урок-практикум. Як визначати форми рельєфу - Географія

Вступні запитання

Як ви розумієте слова, наведені в епіграфі?

Коли підіймаєшся на високу вершину, відкривається широкий краєвид на всю рівнину внизу. Це допомагає побачити світ цілісно, відчути його масштаб і по-новому оцінити красу рідної землі.

Пригадайте, що таке абсолютна і відносна висота.

Абсолютна висота — це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря. Відносна висота — це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою по вертикалі.

Поміркуйте, яку роль в утворенні рівнин відіграють: річки, льодовики, землетруси, вітер.

  • Річки виносять і відкладають пісок, глину та мул, утворюючи плоскі річкові долини, заплави й дельти (наприклад, Амазонська низовина).
  • Льодовики, рухаючись і танучи, вирівнюють скелі та залишають після себе моренні відклади, формуючи горбисті рівнини.
  • Землетруси та повільні тектонічні рухи можуть піднімати ділянки морського дна, перетворюючи їх на первинні рівнини, або руйнувати гірські масиви.
  • Вітер переносить пісок і пил, вирівнює нерівності та створює піщані рівнини з дюнами й барханами.

Пригадайте, як позначають форми рельєфу на географічних картах.

На фізичних картах форми рельєфу позначають за допомогою пошарового зафарбування (шкали висот і глибин), горизонталей, ізобат та окремих цифрових позначок висот вершин і глибин.

Практична робота. Визначення форм рельєфу, абсолютної та відносної висот

Мета: навчитися визначати абсолютну й відносну висоту точок за профілем рельєфу, розпізнавати форми рельєфу на плані місцевості та характеризувати гірські системи за фізичною картою.

Хід роботи:

Завдання 1. Розгляньте малюнок 63, визначте абсолютну висоту точок.

За шкалою висот над рівнем моря на малюнку 63:

  • Точка А: 100 м100\text{ м} (посередині між 00 і 200 м200\text{ м}).
  • Точка Б: 450 м450\text{ м} (трохи нижче відмітки 500 м500\text{ м}).
  • Точка В: 1000 м1000\text{ м} (лежить на лінії 1000 м1000\text{ м}).

Завдання 2. Туристка перебуває в точці Б і планує піднятися до точки В. Чи буде цей шлях більшим (за відносною висотою), ніж якби вона рухалася від узбережжя моря до точки Б (мал. 63)?

Обчислимо відносну висоту обох ділянок шляху:

  • Від узбережжя моря (0 м0\text{ м}) до точки Б (450 м450\text{ м}):

450−0=450 м450 - 0 = 450\text{ м}

  • Від точки Б (450 м450\text{ м}) до точки В (1000 м1000\text{ м}):

1000−450=550 м1000 - 450 = 550\text{ м}

Відповідь: так, підйом від точки Б до точки В буде більшим за відносною висотою на 100 м100\text{ м} (550 м>450 м550\text{ м} > 450\text{ м}).

Завдання 3. Використовуючи дані з малюнка 64, визначте відносну висоту (у метрах) точок А, Б, В відносно дерева.

За малюнком 64 абсолютна висота точки, де росте дерево, становить 200 м200\text{ м}. Висоти точок: А=300 м\text{А} = 300\text{ м}, Б=600 м\text{Б} = 600\text{ м}, В=400 м\text{В} = 400\text{ м}.

Обчислюємо відносну висоту кожної точки відносно дерева:

  • Точка А: 300−200=100 м300 - 200 = 100\text{ м}
  • Точка Б: 600−200=400 м600 - 200 = 400\text{ м}
  • Точка В: 400−200=200 м400 - 200 = 200\text{ м}

Завдання 4. Розгляньте світлини (мал. 65). Встановіть, яка цифра на плані місцевості (мал. 66) відповідає кожній з них. Відповідь обґрунтуйте.

  • Світлина А — точка 1. На світлині зображено засніжений гірськолижний спуск на стрімкому схилі. На плані місцевості точка 1 розташована саме на крутому схилі, де горизонталі проходять дуже щільно одна до одної (висота стрімко спадає від 100 м100\text{ м} до 70 м70\text{ м}).
  • Світлина Б — точка 2. На світлині зображено рівну лукову ділянку біля самої річки, а вдалині видно підвищений берег. На плані точка 2 розміщена на рівній заплаві з лучною рослинністю просто біля русла річки (горизонталей поруч майже немає).

Завдання 5. За результатами роботи з додатковими джерелами інформації та власних спостережень складіть перелік унікальних форм рельєфу вашої місцевості.

Приклад переліку для Київської області (можна замінити об’єктами своєї області):

  • Київські гори (пагорби) — високий розчленований правий берег Дніпра (Старокиївська, Замкова, Батиєва гори).
  • Васильківські Карпати — мальовнича система глибоких ярів і балок із крутими схилами поблизу села Велика Бугаївка.
  • Богуславське гранітне відслонення — скелясті пороги та виходи давніх гранітів на річці Рось.
  • Канівські гори та дислокації (поруч, на Черкащині) — унікальні складчасті утворення на березі Дніпра.

Завдання 6. Користуючись додатковими джерелами, підготуйте інформаційну листівку (презентацію) про одну з унікальних форм рельєфу на території України (області або вашого населеного пункту).

Інформаційна листівка: «Буцький каньйон»

  • Де розташований: Черкаська область, річка Гірський Тікич (біля селища Буки).
  • Як утворився: річка протягом мільйонів років прорізала глибоку вузьку долину в давніх гранітах Українського щита (їхній вік сягає близько 2 млрд років).
  • Розміри: довжина каньйону — майже 5 км5\text{ км}, висота стрімких гранітних скель — до 30 м30\text{ м}, а ширина річки подекуди звужується до 20 м20\text{ м}.
  • Чим унікальний: його називають «маленькою Швейцарією»; на початку каньйону вирує водоспад Вир, а скелі приваблюють туристів, скелелазів і фотографів.

📥 Завантажити готову презентацію: «Унікальна форма рельєфу України: Дністровський каньйон» (.pptx)

Завдання 7. Розгляньте план місцевості (мал. 67). Назвіть усі форми рельєфу, які зображено на ньому.

На плані місцевості (мал. 67) зображено такі форми рельєфу:

  • Річкова долина в центральній частині плану (простягається із заходу на схід) із рівною заплавою та зниженням (болотом) на сході.
  • Пологий схил височини (пагорба) на північ від річки, що піднімається на північний схід від позначки нижче 70 м70\text{ м} до 80 м80\text{ м} і 90 м90\text{ м}.
  • Два підвищені схили на південь від річки: у південно-західному кутку (піднімається понад 80 м80\text{ м}) та у південно-східному кутку (піднімається через 70 м70\text{ м} і 80 м80\text{ м} до 90 м90\text{ м}).
  • Лощина (балка) — зниження між південно-західним і південно-східним схилами.

Завдання 8. Використовуючи фізичну карту України шкільного атласу, опишіть Українські Карпати за планом: 1. У якій частині України розташовані. 2. Які великі форми рельєфу є поруч. 3. Які річки беруть початок з цих гір. 4. Яка протяжність, км. 5. Найвища вершина, м. 6. Які висоти переважають у горах. 7. У якому напрямку гори знижуються.

  • 1. Розташування: на заході (південному заході) України.
  • 2. Великі форми рельєфу поруч: на північному сході — Подільська височина та Передкарпаття, на південному заході — Закарпатська низовина.
  • 3. Річки, що беруть початок у горах: Дністер, Прут, Тиса, Стрий, Черемош, Сірет, Латориця, Уж.
  • 4. Протяжність: близько 280 км280\text{ км} у межах України (ширина — 100–110 км100\text{–}110\text{ км}).
  • 5. Найвища вершина: гора Говерла — 2061 м2061\text{ м}.
  • 6. Переважні висоти: середньовисокі гори — здебільшого від 10001000 до 1500 м1500\text{ м} (лише окремі вершини перевищують 2000 м2000\text{ м}).
  • 7. Напрямок зниження: гори знижуються від центральних хребтів на північний захід, північний схід (до Передкарпаття) та на південний захід (до Закарпатської низовини).

Завдання 9. За посиланням https://pzf.land.kiev.ua/pzf7-13.html або QR-кодом перейдіть на сторінку «Природно-заповідний фонд України» (сторінка «Пам’ятки природи»). Наведіть приклади пам’яток природи у вашій області.

Приклади пам’яток природи Київської області (для іншої області оберіть відповідний розділ на сайті):

  • Урочище Бабка та Круглик (ботанічні пам’ятки природи загальнодержавного значення);
  • Богуславське гранітне відслонення (геологічна пам’ятка природи місцевого значення);
  • для міста Києва — Романівське болото (ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення) та Дуб Грюневальда (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення).

Завдання 10. З’ясуйте, які природні пам’ятки вашого регіону пов’язані з формами рельєфу. Чим вони унікальні?

Із формами рельєфу на Київщині пов’язані, зокрема, Богуславське гранітне відслонення (виходи давніх рожевих і сірих гранітів віком близько 2 млрд років у руслі річки Рось, які утворюють каньйон заввишки 10–12 м) та ландшафтний заказник «Васильківські Карпати» (унікальний ярково-балковий рельєф зі стрімкими схилами та степовими рослинами посеред лісостепу).

Висновок: під час практичної роботи ми закріпили вміння обчислювати абсолютну й відносну висоту точок, читати рельєф за горизонталями на плані місцевості та складати характеристику гірської системи за фізичною картою.

Що в цій темі залишилося для вас незрозумілим? Де, на вашу думку, можна знайти відповіді на ці запитання?

Усі основні поняття теми зрозумілі, проте хочеться ще краще потренуватися швидко визначати крутість схилів за горизонталями на складних топографічних картах. Відповіді та додаткові приклади можна знайти в шкільному географічному атласі, довідниках з картографії, на навчальних відеоуроках або запитати в учителя географії.

Назад