· Ілля Добрий · ГДЗ · 6 хв. читати
§ 14. Чому рухаються літосферні плити - Географія
Вступні запитання
Яку внутрішню будову має Земля?
Земля складається з трьох основних оболонок: внутрішнього (твердого) та зовнішнього (розрідженого) ядра, мантії та тонкої твердої земної кори.
Що таке астеносфера?
Астеносфера — це розм’якшений і пластичний шар у середній частині верхньої мантії Землі, розташований на глибині від 50 до 200 км.
Завдання в тексті параграфа
Дізнайтеся, що означає слово «літосфера».
Слово «літосфера» походить із грецької мови: «літос» означає камінь, а «сфера» — куля або оболонка. Тобто літосфера — це тверда «кам’яна оболонка» Землі.
Використовуючи карти шкільного атласу, встановіть залежність між будовою земної кори і розміщенням основних форм рельєфу.
Якщо зіставити карту будови земної кори з фізичною картою світу, видно чітку закономірність:
- На стійких, давніх ділянках літосферних плит (платформах) розташовані великі рівнини (наприклад, Східноєвропейська, Амазонська).
- На рухомих межах літосферних плит, де вони зіштовхуються, простягаються високі гори (Гімалаї, Анди, Кордильєри, Альпи) та глибоководні жолоби в океанах.
- У місцях розходження плит на дні океанів утворюються серединно-океанічні хребти.
Виберіть правильне твердження: • Літосфера та земна кора – синоніми. • Земна кора – частина літосфери. • Літосфера – частина земної кори.
Правильне твердження: Земна кора — частина літосфери (літосфера складається із земної кори та твердої верхньої частини мантії).
На малюнку 42 стрілками показано напрямок горизонтального руху (розходження) двох літосферних плит, а на малюнку 43 – сходження двох літосферних плит. Запропонуйте припущення: які форми рельєфу можуть утворитися на межі цих плит?
- При розходженні плит (мал. 42): утворюються гігантські розломи (рифтові долини) на суходолі, а на дні океанів піднімається магма, яка застигає та формує підводні серединно-океанічні хребти й вулканічні острови.
- При сходженні (зіткненні) плит (мал. 43): якщо стикаються дві материкові плити, земна кора зминається у складки й виростають високі гори (як Гімалаї). Якщо океанічна плита підсувається під материкову, утворюються глибоководний океанічний жолоб, берегові гірські хребти (як Анди) або дуги вулканічних островів.
Перегляньте відео «Внутрішня будова Землі». Чи можна пояснити зміни обрисів материків, що показані на малюнку, горизонтальними рухами літосферних плит? Наведіть приклади.
Так, зміна обрисів материків відбулася саме через горизонтальні рухи літосферних плит. Єдиний давній материк Пангея розколовся на Лавразію та Гондвану, а згодом вони розділилися на сучасні материки. Наприклад:
- Південна Америка та Африка віддалилися одна від одної, і між ними розширився Атлантичний океан.
- Індійська частина Гондвани перемістилася на північ, зіткнулася з Євразією, приєдналася до неї як півострів Індостан і «виштовхнула» вгору гори Гімалаї.
- Австралія й Антарктида відкололися від інших частин Гондвани й перемістилися в південні широти.
Користуючись картою атласу, у групі перенесіть на прозорий папір обриси сучасних материків. Вирізавши їх з паперу, складіть так, як це зображено на малюнку 44. Ви отримаєте модель єдиного давнього материка – Пангеї. Зробіть висновок, чи повністю збігаються обриси сучасних материків. Створіть модель «Рух літосферних плит».
Обриси сучасних материків збігаються дуже близько (особливо східне узбережжя Південної Америки та західне узбережжя Африки), але не повністю. За сотні мільйонів років берегові лінії змінилися під дією морських хвиль, вивітрювання, річкових наносів, підняття й опускання земної кори, а частина давнього суходолу опинилася під водою (шельф).
Для моделі «Рух літосферних плит» можна використати тонкі пластини пінопласту або картону на поверхні води чи шару пластиліну, показавши стрілками розходження (утворення щілини) та зіткнення (насування однієї пластини на іншу).
Обговоріть у групі, як може в майбутньому змінитися фізична карта світу, враховуючи напрямки руху літосферних плит (мал. 45).
За напрямками руху плит на малюнку 45 через десятки мільйонів років карта світу суттєво зміниться:
- Атлантичний та Індійський океани стануть ширшими, бо Північноамериканська, Південноамериканська, Євразійська та Африканська плити розходяться.
- Тихий океан, навпаки, зменшиться, оскільки навколишні плити насуваються на нього.
- Африка продовжить наближатися до Євразії, тому Середземне море може зникнути, а на його місці виростуть нові гори; водночас Червоне море розшириться до нового океану.
- Австралія зміститься ще далі на північ — ближче до Південно-Східної Азії.
Використавши малюнок 39 (параграф 13) та графік зміни температури Землі з глибиною (мал. 46), складіть повідомлення про зміну температури в кожному шарі (оболонці) нашої планети.
Зі збільшенням глибини температура в надрах Землі постійно зростає, проте швидкість цього зростання різна в різних оболонках (за даними графіка на мал. 46 та схеми на мал. 39):
- Земна кора (до 5–70 км): температура зростає найстрімкіше — від температури поверхні майже до на межі з астеносферою.
- Мантія (приблизно до 3000 км): температура продовжує зростати, але плавніше — від у верхній частині, через на глибині близько і на глибині до приблизно на межі з ядром.
- Зовнішнє ядро (3000–5000 км): температура піднімається від до на глибині .
- Внутрішнє ядро (5000–6371 км): температура сягає максимуму — за графіком близько (а за сучасними оцінками вчених, наведеними в § 13, — до ).
Перевіряємо себе
1. Чому літосферні плити мають можливість рухатися?
Літосферні плити лежать на м’якій, пластичній та розм’якшеній речовині астеносфери. Внутрішнє тепло Землі створює повільні потоки в астеносфері, які підіймаються вгору, розсувають плити в різні боки та змушують їх ковзати.
2. Назвіть літосферну плиту, на якій ми живемо, та плити, які з нею межують. Поясніть, як вони рухаються одна відносно одної.
Україна розташована на Євразійській літосферній плиті. За картою (мал. 45) вона межує з такими плитами:
- Північноамериканська плита — плити розходяться в Атлантичному океані та Північному Льодовитому океані.
- Африканська, Аравійська та Індо-Австралійська плити — рухаються назустріч Євразійській і зіштовхуються з нею на півдні.
- Тихоокеанська та Філіппінська плити — також сходяться з Євразійською на сході (океанічні плити підсуваються під неї).
3. Схарактеризуйте наслідки зіткнення літосферних плит.
У місцях зіткнення літосферних плит земна кора зминається у складки й піднімається — утворюються молоді високі гори, дугоподібні острови та глибоководні жолоби. Такі зони супроводжуються частими землетрусами й виверженнями вулканів.
4. Поясніть, що відбувається в місцях розходження літосферних плит.
Коли плити розходяться, між ними утворюються глибинні тріщини й розломи. Крізь них із астеносфери піднімається розплавлена речовина, яка виливається, застигає та утворює нову океанічну земну кору і підводні серединно-океанічні хребти.
5. До яких наслідків для людей, які живуть на узбережжях, призводять коливальні рухи земної кори?
Якщо узбережжя повільно опускається, море поступово наступає і затоплює поля, дороги та житлові будинки, тому людям доводиться будувати захисні дамби. Якщо ж узбережжя піднімається, море відступає, порти міліють і опиняються далеко від води, а колишнє морське дно стає суходолом.
6. Оцініть свою роботу на уроці. Оберіть фразеологічний зворот, який відповідає вашим відчуттям: Краєм вуха. Роззявив рота. Гнув спину.
Обираю зворот «Гнув спину» (бо старанно попрацював над картою руху плит і графіком температури) або «Роззявив рота» (бо дуже здивувався, дізнавшись, що колись усі материки були єдиною Пангеєю і продовжують рухатися й сьогодні).
Узбережжя деяких країн Північної Європи (Данія, Нідерланди) уже протягом кількох століть повільно опускається зі швидкістю 3 мм за рік. При цьому Північне море затоплює все нові й нові території. Окремі ділянки суходолу в цих країнах уже розташовуються нижче рівня моря. Місцеві жителі змушені захищати свої землі від затоплення. Розробіть поради жителям цих територій.
- Будувати та регулярно зміцнювати високі берегові дамби, греблі й захисні шлюзи, які зупиняють штормові хвилі.
- Створювати систему дренажних каналів і насосних станцій для постійного відкачування зайвої води з низинних ділянок (польдерів).
- Укріплювати піщані дюни на узбережжі, висаджуючи спеціальні трави та чагарники з міцним корінням.
- Проєктувати нові будинки на палях або навіть плавучі житлові квартали, стійкі до підняття рівня води.
- Використовувати системи раннього попередження про штормові припливи й мати чіткий план евакуації для прибережних міст.