§ 5 Глобус — модель Землі

• До змісту відповідей

1. Чи відомо, хто й коли першим придумав глобус?

Вважають, що один із перших глобусів створив давньогрецький учений Кратес у II ст. до н. е.

2. Для чого потрібен глобус?

Глобус потрібен для того, щоб наочно побачити кулясту форму нашої планети, зрозуміти, як вона обертається навколо своєї осі, та вивчати розташування материків і океанів без спотворення їхніх обрисів.

3. Які бувають глобуси?

Глобуси бувають загальногеографічні (фізичні), політичні, глобуси інших небесних тіл (Місяця, Марсу), зоряні, а також сучасні віртуальні (цифрові) моделі.

МОЇ ВРАЖЕННЯ

1. Чи вважаєте ви глобус унікальним винаходом? Чому?

Так, я вважаю глобус унікальним винаходом, тому що він дозволяє побачити нашу планету такою, якою вона є насправді, у правильній формі та масштабі.

2. Яка інформація на уроці справила на вас найбільше враження?

Мене найбільше вразило те, що найбільший у світі глобус «Ерта» має діаметр понад 12 метрів і важить дві з половиною тонни.

3. Як ви думаєте, що важче виготовити — глобус чи карту?

Я думаю, що важче виготовити глобус, оскільки потрібно створити об’ємну кулю і нанести на неї зображення так, щоб воно точно збігалося в усіх точках.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Хто першим та коли створив перший глобус?

Перший глобус створив Кратес у II ст. до н. е., а найдавніший глобус, який зберігся до нашого часу, виготовив Мартін Бехайм у 1492 році.

2. У чому полягає географічне значення глобуса Бехайма?

Географічне значення глобуса Бехайма полягає в тому, що він був першим наочним відображенням знань про кулясту форму Землі того часу, хоча на ньому ще не було зображено Америки, Австралії та Антарктиди.

3. Яку географічну інформацію можна отримати за допомогою глобуса?

За допомогою глобуса можна дізнатися про розташування материків, океанів, гірських систем, великих міст, напрямки північ-південь та захід-схід, а також визначити точне положення об’єктів за допомогою градусної сітки.

4. Назвіть нові поняття, які ви зустріли в тексті параграфа, та поясніть їх.

Глобус — це зменшена в багато разів модель Землі.
Полюси — це точки, де земна вісь перетинає поверхню глобуса.
Меридіани — це лінії на глобусі, що з’єднують Північний та Південний полюси.
Екватор — це уявна лінія, що розташована на однаковій відстані від полюсів і ділить Землю на дві півкулі.
Паралелі — це лінії на глобусі, проведені паралельно екватору.
Градусна сітка — це система перетину паралелей та меридіанів, яка дозволяє визначати координати об’єктів.

5. Розкажіть про різні види глобусів та можливості їх використання.

Фізичний глобус використовують для навчання, щоб вивчати рельєф та водойми. Політичний глобус допомагає вивчати кордони та країни. Глобуси Місяця чи Марса використовують у науці, освіті та популяризації знань, а віртуальні глобуси (як Google Earth) дозволяють кожній людині детально роздивитися будь-яку точку Землі через комп’ютер або смартфон.

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

1. Виявіть переваги та недоліки глобуса порівняно із географічною картою світу.

МОЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання: Обчисліть, на яку величину мають відрізнятися полярний та екваторіальний радіуси глобуса (масштаб 1:50 000 000), щоб точно передати дійсну форму Землі.

Різниця між радіусами справжньої Землі становить приблизно 21 км.
21 км = 2 100 000 см.
Для масштабу 1 : 50 000 000 ми ділимо 2 100 000 на 50 000 000.
$2 100 000 / 50 000 000 = 0,042$ см.
0,042 см = 0,42 мм.

Висновок: На шкільному глобусі полярний радіус має бути меншим за екваторіальний лише на 0,42 міліметра. Оскільки ця величина надзвичайно мала, ми сприймаємо форму глобуса як ідеальну кулю.