· Ілля Добрий · ГДЗ · 9 хв. читати

Завдання до теми «Я в пустелі» - Довкілля

ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйте повідомлення щодо давніх та сучасних пристроїв, що використовують у засушливих зонах для виділення води з повітря конденсацією.

Повідомлення: Як люди добувають воду з повітря у пустелях

Навіть у найсухішому пустельному повітрі завжди є невидима водяна пара. Якщо охолодити це повітря, пара перетворюється на краплі рідкої води (конденсується).

  • Давні пристрої (повітряні колодязі): у давнину мешканці посушливих регіонів будували високі піраміди з великих пористих каменів (наприклад, відомі кам’яні конденсатори Зібольда у Феодосії в Криму). За ніч каміння сильно охолоджувалося, а вдень гаряче вологе повітря проникало крізь щілини всередину купи, де водяна пара осідала краплями холодної роси й стікала по жолобах у басейни.
  • Прості польові пристрої (сонячний опріснювач або конденсатор у ямці): мандрівники викопують у піску ямку, ставлять на дно посудину, накривають яму поліетиленовою плівкою і кладуть у центр камінець. Сонце нагріває ґрунт, волога випаровується, осідає знизу на плівці й стікає в чашку.
  • Сучасні технології: сьогодні в пустелях Атакама та Наміб встановлюють великі сітки — «ловці туману», на яких осідають дрібні краплі ранкового туману. Також інженери створили вежі Warka Water (бамбукові конструкції з сіткою всередині, що збирають до 50–100 літрів роси на добу без електрики) та електричні атмосферні генератори води на сонячних батареях, які примусово охолоджують повітря і дають чисту питну воду.

2. Підготуйте повідомлення щодо мандрівок пустелями. Які труднощі мають подолати мандрівники / мандрівниці?

Повідомлення: Випробування для мандрівників у пустелі

Подорож пустелею вимагає ретельної підготовки, адже це одне з найекстремальніших середовищ на Землі (таких як Сахара, Аравійська пустеля, Гобі чи Атакама). Мандрівникам і мандрівницям доводиться долати такі головні труднощі:

  • Гостра нестача прісної води та ризик зневоднення: через сухе повітря і спеку людина втрачає з потом кілька літрів води на день, а джерела води (оазиси чи колодязі) трапляються дуже рідко.
  • Різкі перепади температур: удень повітря і пісок у пустелях розжарюються до +50 ∘C+50\,{}^{\circ}\text{C} і вище (можна отримати сонячний або тепловий удар), а вночі температура різко падає до 0 ∘C0\,{}^{\circ}\text{C} і навіть до морозів (наприклад, в Аравійській пустелі від +56 ∘C+56\,{}^{\circ}\text{C} удень до −12 ∘C-12\,{}^{\circ}\text{C} уночі).
  • Піщані бурі (самум, хамсин): сильний вітер піднімає хмари дрібного піску та пилу, які закривають Сонце, забивають очі й дихальні шляхи та псують техніку.
  • Складність орієнтування та пересування: вітер постійно змінює форму піщаних дюн, тому звичні орієнтири й стежки зникають, у грузькому піску важко йти, а міражі можуть ввести в оману.
  • Небезпечні тварини: у піску чи під камінням ховаються отруйні змії, скорпіони та павуки, які виходять на полювання в сутінках.

3. Підготуйте повідомлення про дюни (бархани) та способи убезпечення поселень поблизу пустель від наступу дюн.

Повідомлення: Рухомі піски та захист поселень від наступу пустелі

  • Що таке дюни та бархани: дюни — це піщані пагорби, які наметає і пересуває вітер. У пустелях найчастіше утворюються бархани — дюни у формі півмісяця (підкови), гострі кінці («роги») яких спрямовані за вітром. Під дією вітру піщинки постійно перекочуються через гребінь, тому бархани можуть «мандрувати» зі швидкістю від кількох метрів до десятків метрів на рік, засипаючи дороги, поля, колодязі та цілі селища.
    Як захищають поселення від наступу дюн:
    Щоб піски не засипали дороги, поля й будинки, люди зупиняють рух дюн кількома способами. Найчастіше вздовж краю пустелі та навколо поселень висаджують смуги з посухостійких рослин — саксаулу, тамариксу, верблюжої колючки чи піщаної осоки. Їхнє довге коріння міцно тримає пісок, а крони стримують вітер (наприклад, в Африці уздовж південного краю Сахари так створюють проєкт «Велика зелена стіна» з дерев і кущів).

Також на схилах дюн ставлять невисокі плетені огорожі з очерету, соломи чи гілок — зазвичай клітинками приблизно метр на метр. Вони затримують пісок біля землі, щоб вітер не розносив його, і дають молодим рослинам спокійно прорости. А там, де рослини ще не прижилися, поверхню піску іноді вкривають шаром глини або обприскують безпечними в’яжучими розчинами, які утворюють захисну кірку й утримують піщинки на місці.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

1. Обговоріть, за яких умов відбувається перетворення лісостепів або степів на пустелю.

Цей процес називається опустелюванням, і він відбувається через поєднання змін клімату та нерозумної господарської діяльності людини (як видно на світлині, де схили втратили рослинний покрив і перетворилися на оголений піщано-кам’янистий ґрунт):

  • Природні причини: тривалі посухи, глобальне потепління, зменшення кількості дощів і зниження рівня підземних вод.
  • Діяльність людини: масове вирубування лісів і захисних лісосмуг, надмірне випасання худоби (кози та вівці витоптують і виїдають траву разом із корінням), суцільне розорювання степів та неправильне зрошення полів, яке призводить до засолення родючих ґрунтів. Коли рослинний покрив зникає, вітер і вода швидко руйнують та видувають родючий шар чорнозему, залишаючи голий пісок і глину.

2. Мешканці південних регіонів навіть у найсильнішу спекоту надягають одяг із цупкої тканини, а також уживають гарячі напої (чай та інші). Чи не посилює це їм спекоту? Як це можна пояснити?

Ні, це не посилює спекоту, а навпаки — рятує організм від перегрівання та зневоднення:

  • Чому носять просторий одяг із цупкої тканини: коли температура повітря в пустелі вища за температуру тіла людини (+36,6 ∘C+36{,}6\,{}^{\circ}\text{C}) і сягає +45⋯+50 ∘C+45\dots+50\,{}^{\circ}\text{C}, відкрита шкіра швидко перегрівається і отримує сонячні опіки. Цупкий, просторий і зазвичай світлий одяг (як у бедуїна на першій світлині) працює як термос: він не пропускає пекуче зовнішнє тепло та сонячні промені до тіла, захищає від гарячого вітру з піском і зберігає під тканиною прошарок прохолоднішого повітря.
  • Чому п’ють гарячий чай: гарячий напій (на другій світлині) стимулює помірне потовиділення. Коли піт випаровується з поверхні шкіри, він забирає тепло і природно охолоджує тіло, а гарячий чай добре втамовує спрагу в роті, не змушуючи людину пити надто багато води за один раз (на відміну від крижаної води).

3. Як утворюються міражі в пустелі? Чи можливо відрізнити міраж від справжніх об’єктів у пустелі?

  • Як утворюються міражі: у сонячний день пісок сильно нагрівається і розжарює нижній шар повітря біля самої землі, тоді як вище повітря залишається прохолоднішим і щільнішим. Промені світла від неба та далеких об’єктів (пальм, гір), коли проходять крізь ці різнотемпературні шари повітря, заломлюються і вигинаються догори до очей мандрівника. Через це людині здається, ніби попереду на піску блищить вода (насправді це відображення блакитного неба) або в ній відбиваються дерева.
  • Як відрізнити міраж від справжнього об’єкта: міраж завжди тремтить і мерехтить через рух гарячого повітря, змінює свою форму та віддаляється або зникає, коли до нього наближаєшся або піднімаєшся на пагорб. Справжній об’єкт має чіткі контури і при наближенні стає більшим та виразнішим. Крім того, справжню водойму в пустелі зазвичай видають сліди тварин на піску та птахи, що літають над нею.

4. Чи можливо вирощувати рослини в пустелі? Як пояснити наявність оазисів у пустелях?

  • Наявність оазисів у пустелях пояснюється тим, що в певних місцях (у низинах чи улоговинах) підземні ґрунтові води підходять дуже близько до поверхні землі або пробиваються назовні у вигляді природних джерел та озер. Завдяки постійному доступу до прісної води там буйно ростуть пальми, чагарники й трави.
  • Чи можливо вирощувати рослини в пустелі: так, можливо. Люди здавна вирощують культурні рослини (фінікові пальми, цитрусові, гранати, злаки, овочі) в природних оазисах і вздовж великих річок (наприклад, у долині Нілу в Сахарі). Сьогодні рослини успішно вирощують навіть посеред пісків, якщо бурять глибокі артезіанські свердловини та використовують економне краплинне зрошення, яке подає воду з добривами прямо до коріння кожної рослини.

5. Проаналізуйте світлини з мешканцями пустель (Саксаул, Опунція, Верблюд). Обговоріть, у якій спосіб вони пристосувалися до існування в таких умовах.

На світлинах зображено два види пустельних рослин і одну тварину, які мають дивовижні пристосування до спеки й нестачі води:

Мешканець пустеліЯк пристосувався до життя в пустелі
СаксаулМає надзвичайно довге коріння (завдовжки до 10–30 м10\text{–}30\text{ м}), яке дістає глибокі підземні води; замість звичайних листків у нього дрібні зелені лусочки та молоді пагони, щоб майже не випаровувати вологу.
Опунція (кактус)Запасає багато води у своїх товстих, м’ясистих сплюснутих стеблах, укритих восковим нальотом; листки перетворилися на гострі колючки, що зменшують випаровування води та захищають соковиту рослину від поїдання тваринами.
ВерблюдУ горбі накопичує запас жиру, з якого організм може отримувати енергію і воду; має широкі мозолясті ступні, щоб не провалюватися в гарячий пісок, густу шерсть для захисту від денної спеки й нічного холоду, а також довгі густі вії та ніздрі, які закриваються під час піщаної бурі. Може довго обходитися без води і їсти сухі колючки.

ДОВГОСТРОКОВИЙ ПРОЄКТ

Добування питної води конденсацією водяної пари

Разом із дорослими обговоріть модель будь-якого пристрою, який можна використовувати для добування води конденсацією водяної пари з повітря. Із допомогою дорослих зберіть таку модель та випробуйте її. Оцініть ефективність цієї конструкції: чи вистачить отриманої води вам або вашій родині для пиття та приготування їжі. Зробіть висновок щодо можливості використання такої моделі. Підготуйте звіт, у якому розкажіть про підготовку та виконання експерименту, а також про його результати.

Звіт про виконання проєкту «Сонячний конденсатор води»

Схема до завдання

  • Мета проєкту: створити діючу модель пристрою для добування чистої води шляхом випаровування і конденсації водяної пари та перевірити її ефективність.
  • Обладнання та матеріали: велика глибока миска (або ямка на дачній ділянці), трохи вологого піску чи землі, свіже зелене листя або трава, менша важка склянка (чашка), прозора харчова плівка, скотч або гумка, невеликий гладкий камінець.
  • Хід експерименту (підготовка та виконання):
    1. На дно великої миски ми з дорослими насипали шар вологого піску і поклали трохи свіжого зеленого листя (імітація ґрунту й рослинності пустелі).
    2. Посередині миски встановили порожню суху склянку для збирання води.
    3. Щільно накрили верх миски прозорою харчовою плівкою і закріпили її краями скотчем, щоб вологе повітря не виходило назовні.
    4. На плівку рівно над центром склянки поклали невеликий камінець, щоб утворилася лійка (прогин униз).
    5. Поставили конструкцію на сонячне підвіконня (або надворі на сонці) на цілий день.
  • Спостереження та результати:
Час спостереженняЩо відбувалося в моделіОб’єм зібраної води
Через 1 годинуПовітря всередині нагрілося, внутрішня сторона плівки запотіла дрібними крапельками.0 мл0\text{ мл} (краплі лише формуються)
Через 3 годиниКраплі на плівці збільшилися і почали скочуватися по нахилу до камінця та капати у склянку.Близько 10–15 мл10\text{–}15\text{ мл} (1 столова ложка)
Через 8 годин (за день)На дні склянки зібрався помітний шар абсолютно прозорої чистої води.Близько 40–60 мл40\text{–}60\text{ мл} (чверть склянки)
  • Оцінка ефективності конструкції: однієї невеликої настільної моделі за день вистачає лише на кілька ковтків води (40–60 мл40\text{–}60\text{ мл}), а в більшій ямці на вулиці (діаметром 1 м1\text{ м}) можна зібрати близько 200–400 мл200\text{–}400\text{ мл} на добу. Цієї кількості не вистачить для повноцінного пиття та приготування їжі для цілої родини (оскільки одній людині потрібно щонайменше 1,5–2 л1{,}5\text{–}2\text{ л} води на день).
  • Висновок: модель сонячного конденсатора успішно працює і дозволяє отримати чисту питну воду з вологого повітря, ґрунту та рослин без витрат електроенергії. Хоча продуктивність одного маленького пристрою низька для побутових потреб родини, такий спосіб може врятувати життя мандрівникові в екстремальних умовах пустелі або використовуватися у великих промислових масштабах (якщо встановити десятки великих конденсаторів чи сіток-уловлювачів туману).
Назад