· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати
Завдання до теми «Я в полі» - Довкілля
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ
1. Які сільськогосподарські культури вирощують на ланах України? Які з них використовують у харчуванні, а які — у тваринництві, енергетиці, виробництві матеріалів тощо?
На полях України вирощують велику кількість культур, які мають різне призначення:
| Напрям використання | Сільськогосподарські культури України | Для чого саме використовують |
|---|---|---|
| Харчування людей | Пшениця, жито, гречка, просо, кукурудза, соняшник, цукровий буряк, картопля, помідори, капуста, морква, цибуля, бобові (горох, квасоля, соя) | Виготовлення борошна, хліба, круп, соняшникової олії, цукру, споживання свіжих та перероблених овочів |
| Тваринництво (кормові культури) | Кукурудза, ячмінь, овес, кормовий буряк, люцерна, конюшина, соя, горох | Виготовлення комбікормів, силосу та сіна для годівлі корів, свиней, овець і свійської птиці |
| Енергетика | Ріпак, кукурудза, соя, цукровий буряк, соняшник | Виробництво екологічного біопалива (біодизелю з ріпакової олії, біоетанолу з кукурудзи й буряків) та паливних пелет із лушпиння соняшнику чи соломи |
| Виробництво матеріалів (технічні культури) | Льон-довгунець, технічні коноплі | Отримання міцних природних волокон для виготовлення тканин, одягу, мотузок, канатів і мішковини |
2. Що називають генетично модифікованими організмами (ГМО)? Знайдіть кілька повідомлень у масмедіа (телебачення, соціальні мережі, інтернет тощо) щодо таких організмів. Обговоріть переваги та недоліки їх використання.
Генетично модифіковані організми (ГМО) — це живі організми (рослини, тварини або мікроорганізми), у спадковий матеріал яких учені штучно внесли певні зміни, щоб надати їм нових корисних властивостей.
У масмедіа можна зустріти як наукові новини про створення посухостійких сортів пшениці й кукурудзи або «золотого рису», збагаченого вітаміном А, так і тривожні публікації у соцмережах із міфами про нібито «небезпечні мутації» від ГМО-продуктів.
Переваги використання ГМО:
- Рослини стають стійкими до шкідників, хвороб, посухи та морозів.
- Значно зростає врожайність культур, що допомагає боротися з голодом у світі.
- Поля потребують менше обробки отрутохімікатами (пестицидами), що зберігає довкілля чистішим.
- Можна покращити поживну цінність та смакові якості плодів і подовжити термін їх зберігання.
Можливі недоліки та ризики:
- Нові білки в змінених продуктах можуть іноді викликати алергічні реакції у чутливих людей.
- Існує ризик випадкового перезапилення дикорослих родичів культурних рослин, через що можуть з’явитися дуже стійкі бур’яни.
- Шкідники з часом можуть пристосовуватися до захисних властивостей таких рослин.
3. Підготуйте повідомлення щодо одного з підприємств своєї місцевості, на яких використовують сучасні сільськогосподарські технології (аграрне підприємство, елеватор, птахоферма, теплиця тощо). Порівняйте, як отримують продукцію на цих підприємствах, із тим, як це відбувалося раніше (50–100 років тому).
Повідомлення про сучасний тепличний комплекс та молочну ферму
Поблизу нашого населеного пункту працюють сучасні аграрні підприємства: автоматизоване тепличне господарство та молочна ферма (як на світлині в підручнику на с. 132). У теплицях овочі та зелень вирощують цілий рік: комп’ютери самі регулюють температуру, вологість, освітлення та подають воду з поживними речовинами прямо до коріння кожної рослини (крапельний полив). На сучасній фермі корів утримують у чистих, просторих і провітрюваних приміщеннях, роздавання кормів і поїння повністю автоматизовані, а доїння відбувається без контакту молока з руками людини за допомогою спеціальних доїльних апаратів.
| Ознака для порівняння | Як було раніше (50–100 років тому) | Сучасне аграрне підприємство |
|---|---|---|
| Обробіток землі та збір урожаю | Важка ручна праця, використання коней, волів або простих тракторів | Потужні комбайни й трактори з GPS-навігацією, використання агродронів для огляду полів |
| Полив та підживлення рослин | Залежність від дощу або ручний полив; внесення добрив «на око» | Комп’ютеризований крапельний полив; точне дозування добрив за даними датчиків ґрунту |
| Догляд за тваринами | Ручне прибирання, годівля вилами й відрами, ручне доїння корів | Автоматичні поїлки й кормороздавачі, клімат-контроль, роботизовані доїльні зали |
| Зберігання зерна та овочів | Зберігання в мішках у дерев’яних коморах чи погребах, де частина врожаю псувалася від вологи й гризунів | Сучасні металеві елеватори та овочесховища з автоматичним сушінням, вентиляцією і контролем температури |
4. Підготуйте коротке повідомлення щодо різновидів ґрунтів, які є на теренах України. У чому полягає їхня принципова відмінність та які існують особливості їх використання для вирощування сільськогосподарських культур?
Україна славиться своїми багатими земельними ресурсами. Головна відмінність між різними типами ґрунтів полягає у вмісті гумусу (перегною) — органічної речовини, від якої залежить родючість, колір і здатність землі утримувати вологу.
Основні різновиди ґрунтів України та їх використання:
- Чорноземи — найродючіші ґрунти у світі, які займають більшу частину лісостепової та степової зон України. Вони мають темний колір і високий вміст гумусу, добре пропускають повітря й утримують воду. На них вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сою та різноманітні овочі.
- Дерново-підзолисті ґрунти — поширені на півночі України (Полісся). Вони містять мало гумусу й багато піску, тому потребують регулярного внесення добрив. Найкраще підходять для вирощування картоплі, льону, жита та вівса.
- Сірі лісові ґрунти — трапляються на межі Полісся та Лісостепу. Мають середню родючість; на них добре ростуть зернові, бобові культури, гречка та плодові сади.
- Каштанові ґрунти — розташовані на посушливому півдні України. Вони родючі, але через нестачу дощів потребують штучного зрошення (поливу). За умови поливу дають чудові врожаї кавунів, динь, помідорів, винограду, рису та пшениці.
5. Підготуйте повідомлення щодо використання рослин для виготовлення тканин (бавовник, конопля тощо).
З давніх-давен люди використовують волокнисті рослини для виготовлення ниток, тканин та одягу. Найвідомішими такими культурами є бавовник, льон і коноплі.
- Бавовник — теплолюбна рослина, на якій після цвітіння дозрівають коробочки, наповнені пухнастими білими волокнами. З цих волокон прядуть нитки й тчуть бавовняну тканину (ситець, бязь, джинс, трикотаж). Одяг із бавовни м’який, легкий, добре вбирає вологу і дозволяє шкірі «дихати».
- Льон-довгунець — традиційна для України культура з блакитними квітками. Міцні волокна добувають із його довгих стебел. З льону виготовляють прохолодні літні тканини, святкові українські вишиванки, скатертини, рушники та постільну білизну.
- Коноплі (технічні) — одна з найдавніших прядильних культур України. Її стебла дають надзвичайно міцне волокно (прядиво), яке не гниє від вологи. Раніше з конопель шили буденний одяг, а також виготовляли мішковину, вітрила й корабельні канати. Сьогодні екологічні конопляні тканини знову стають популярними для пошиття одягу та взуття.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
1. Як упливає ерозія ґрунтів на земну поверхню? Яке значення вона має для утворення ярів?
Ерозія ґрунтів руйнує верхній найродючіший шар землі: потоки дощової та талої води змивають його, а сильні вітри видувають дрібні часточки. Коли вода стікає по схилу, де немає рослинності, вона спочатку промиває невеликі борозни й вимоїни. З кожним новим дощем або весняним таненням снігу ці заглибини розмиваються все сильніше, поглиблюються та розширюються, перетворюючись на глибокі урвища — яри (як показано на малюнку на с. 132 підручника).
2. Чи можливо, що по всій планеті відбуватиметься всеосяжна ерозія ґрунтів? Як це впливатиме на постачання продуктів харчування? Чи можливе настання всеосяжного голоду?
Якщо люди безконтрольно вирубуватимуть ліси, неправильно розорюватимуть схили та виснажуватимуть поля, масова ерозія ґрунтів може охопити величезні території на всіх материках. Без родючого шару землі рослини не зможуть рости, урожайність зернових та овочів різко впаде, а пасовища для худоби перетворяться на пустелі. Це призведе до гострої нестачі їжі у світі й може спричинити глобальний голод.
3. Чи існує взаємозв’язок між ерозією ґрунтів та вирубуванням лісів?
Так, між цими явищами існує прямий зв’язок. Коріння дерев, кущів і трав густо переплітає землю й міцно утримує її, крони дерев пом’якшують удари дощових крапель і послаблюють вітер, а лісова підстилка вбирає зайву воду. Коли ліс вирубують, ґрунт залишається незахищеним, тому дощі та вітри швидко змивають і видувають його родючий шар.
4. Обговоріть можливі чинники обміління криниць.
Основні причини зниження рівня підземних вод і обміління криниць:
- Зміни клімату та посухи: тривала відсутність дощів, малосніжні зими та висока спека влітку, через що запаси підземних вод не встигають поповнюватися.
- Вирубування лісів та розорювання луків: без дерев і трав тала й дощова вода не затримується і не просочується вглиб землі, а швидко стікає в річки.
- Осушення боліт і малих річок: порушується природний водний баланс усієї місцевості.
- Надмірне споживання води людьми: буріння великої кількості глибоких свердловин для поливу полів, роботи підприємств і господарських потреб.
5. У Давньогрецьких міфах бога Сонця називали Геліос. У науці використовують назву хімічного елемента — Гелій, названого на честь того, що вперше він був відкритий на Сонці. В Україні дуже поширена рослина, назва якої на латині — Helianthus. А як ми називаємо цю рослину українською мовою? Для чого її використовують?
Українською мовою цю рослину називають соняшник (адже його латинська назва Helianthus дослівно перекладається як «сонячна квітка»). Соняшник вирощують насамперед для отримання насіння, з якого виготовляють соняшникову олію, халву та козинаки; макуху (залишки після віджимання олії) та зелену масу використовують як поживний корм для худоби, із лушпиння роблять паливні брикети, а квітучі поля соняшнику є чудовим медоносом для бджіл.
6. Цю овочеву культуру сьогодні широко застосовують у багатьох стравах. Її назва походить від слова tomatl, що мовою ацтеків означає бездоганна людина. Утім, до України цей овоч потрапив з Італії, де його називали pomo d’oro — золоте яблуко. Про який овоч ідеться?
Ідеться про помідор, або томат.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Дослідження процесу ерозії та способів її запобігання
1. У першу пляшку помістіть чистий ґрунт, у другу — листяну підстилку з ґрунтом, у третю — дерен.
Пляшки підготовлено до досліду: у кожній знаходиться відповідний зразок поверхні, а до горлечок підв’язані чашки для збирання води.
2. У всі пляшки налийте воду. Під час цього спостерігайте за зміною форми поверхні чистого ґрунту, листяної підстилки з ґрунтом та дерну, а також за зміною забарвлення води, що стікає з них.
Поверхня та забарвлення води у трьох зразках змінюються по-різному залежно від того, чи захищений ґрунт рослинними рештками та живим корінням.
3. Що помічаєте в першій посудині з чистим ґрунтом? Чи змінилася форма поверхні ґрунту після того, як ви залили його водою (уявним дощем)? Якою стала вода після проходження через ґрунт?
У першій посудині вода швидко розмила незахищену землю. Форма поверхні помітно змінилася — на ній утворилися канавки й заглибини. Вода у чашці стала дуже каламутною, брудною і темною, бо вимила з пляшки багато часточок ґрунту.
4. Що помічаєте у другій посудині, куди помістили листяну підстилку з ґрунтом? Якою є вода в чашці після проходження через таку поверхню?
У другій посудині опале листя захистило ґрунт від прямого розмивання, тому форма поверхні змінилася значно менше. Вода у чашці набагато світліша і прозоріша, ніж у першій посудині, лише з невеликою кількістю дрібних часточок та уламків листя.
5. Налийте воду в третю посудину з дерном. Чи змінила вода форму поверхні ґрунту з дерном? Чому вода після змиву майже чиста?
Поверхня ґрунту з дерном не змінила своєї форми і не розмилася. Вода після змиву стекла в чашку майже чистою і прозорою, тому що густо переплетене коріння трави міцно тримає грудочки землі разом і працює як природний фільтр.
Зробіть висновки щодо процесу ерозії ґрунтів та способів її запобігання. Підготуйте звіт про проведення експерименту та його результати.
Звіт про проведення експерименту
| Номер зразка | Вміст пляшки | Зміна форми поверхні після поливу | Прозорість води у чашці | Ступінь ерозії (руйнування ґрунту) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Чистий (відкритий) ґрунт | Сильно розмита, утворилися борозни | Дуже каламутна, темна, з осадом землі | Сильна ерозія |
| 2 | Листяна підстилка з ґрунтом | Майже не змінилася | Напівпрозора, трохи забарвлена | Слабка ерозія |
| 3 | Дерен (ґрунт із травою та корінням) | Залишилася незмінною | Майже чиста і прозора | Ерозія відсутня |
Висновок: відкритий, позбавлений рослинності ґрунт легко руйнується і змивається водою (піддається сильній водній ерозії). Опале листя та особливо живий рослинний покрив із густим корінням (дерен, трава, дерева) надійно захищають поверхню землі від розмивання. Отже, найкращий спосіб запобігти ерозії ґрунтів — висаджувати лісосмуги, засівати схили багаторічними травами та берегти ліси.
ДОВГОСТРОКОВІ ПРОЄКТИ
Дослідження умов проростання насіння сільськогосподарських культур
Мета проєкту: дослідити, як вологість, температура та освітленість упливають на швидкість проростання насіння і розвиток паростків квасолі (або пшениці).
Об’єкт дослідження: насіння звичайної квасолі.
План проведення експерименту:
- Підготувати 4 однакові прозорі склянки або контейнери з ватою чи серветками на дні та покласти в кожну по 5–10 насінин квасолі.
- Створити для кожного зразка різні умови:
- Зразок № 1 (контрольний — усі сприятливі умови): волого, тепло (), на світлому підвіконні.
- Зразок № 2 (без води): сухо, тепло (), на світлі.
- Зразок № 3 (холод): волого, холодно (у холодильнику за температури ).
- Зразок № 4 (темрява): волого, тепло (), у темній шафі.
- Щодня протягом 10 днів оглядати насіння, підтримувати вологість у зразках № 1, 3, 4, робити фотографії та записувати спостереження в таблицю.
Таблиця результатів спостережень:
| Зразок та умови досліду | День 1–2 | День 3–4 | День 6–7 | День 10 (підсумок) |
|---|---|---|---|---|
| № 1. Волого, тепло, світло | Насіння набрякло, збільшилося в розмірах | Тріснула шкірка, з’явилися білі корінці | З’явилися міцні зелені стебельця з листочками | Сильні зелені паростки заввишки 8–10 см |
| № 2. Сухо, тепло, світло | Без змін | Без змін | Без змін | Насіння залишилося сухим і не проросло |
| № 3. Волого, холодно | Насіння трохи набрякло | Без змін | Поодинокі насінини ледь проклюнулися | Ріст майже відсутній через холод |
| № 4. Волого, тепло, темрява | Насіння набрякло | З’явилися корінці (як і на світлі) | Паростки ростуть швидко, але вони бліді та жовтуваті | Довгі, тонкі й блідо-жовті слабкі паростки |
Висновки дослідження:
- Для самого проростання насіння (появи корінця) обов’язково потрібні вода (волога) та тепло (сприятлива температура), а також повітря. Без води або в холоді насіння не проростає.
- Світло на першому етапі проростання насінині не обов’язкове, але щойно з’являється паросток із листочками, освітленість стає необхідною умовою: на світлі рослини виростають міцними й зеленими, а в темряві — блідими та слабкими.
Таємниця сплячої квасолини
- Сухе насіння квасолі звичайної може спати роками в очікуванні сприятливих умов
- Для початку життя зародку конче потрібні волога, приплив кисню та затишне тепло
Що казати біля дошки (слайд 1)
Ви колись замислювалися, як тверда суха квасолина раптом оживає? Разом із дорослими ми вирішили перевірити, які саме умови допомагають зародку розірвати міцну шкірку.
Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
- Таємниця сплячої квасолини
- Сухе насіння квасолі звичайної може спати роками в очікуванні сприятливих умов
- Для початку життя зародку конче потрібні волога, приплив кисню та затишне тепло
Ви колись замислювалися, як тверда суха квасолина раптом оживає? Разом із дорослими ми вирішили перевірити, які саме умови допомагають зародку розірвати міцну шкірку.
- Перший крок до життя
- У воді насінина вбирає вологу, набухає і починає дихати на повні груди
- Найпершим з’являється крихітний білий корінець, а вже згодом до сонця тягнеться паросток
Ботаніки знають, що спочатку насінина жадібно п’є воду, а крохмаль усередині перетворюється на цукор. Першим завжди вилазить корінець, щоб закріпитися в ґрунті, а вже потім стебельце виносить зелені листочки.
- Чотири склянки експерименту
- Ми поклали насінини в різні умови: сухі, залиті водою, теплі та холодні
- Щодня перевіряли вологість серветок, кімнатну температуру та записували будь-які помітні зміни
Щоб перевірити всі чинники, ми влаштували квасолі справжнє випробування. Одні зернята лежали сухими, інші плавали на дні без повітря, а треті мерзли в холодильнику.
- Щоденник наших спостережень
- На другий день волога квасоля помітно збільшилася в розмірі та пом’якшала
- На четверту добу в теплій зволоженій склянці луснула шкірка й пробився корінець
- У зовсім залитій воді насінина задихнулася через нестачу свіжого кисню
Уже на другий день було видно, як вода творить дива: волога квасолина стала вдвічі більшою! А от насіння, яке повністю втопили у воді, так і не проросло, бо без повітря зародок задихається.
- Чи потрібне сонце під землею?
- Для самого прокльовування насінині світло не потрібне, адже вона лежить у землі
- Але щойно з’являється зелений паросток, рослині стає життєво необхідне сонячне проміння
Ми заховали одну вологу склянку в темну шафу, і насінина все одно проросла, бо під землею завжди темно. Проте сам паросток без світла виріс блідим і кволим, бо йому потрібне сонце для живлення.
- Головні висновки дослідження
- Найшвидше й найміцніше паростки розгорнулися за помірного зволоження, вільного повітря й кімнатного тепла
- Холод зупиняє розвиток, а надлишок води позбавляє крихітний зародок життєдайного кисню
Тепер ми на власні очі побачили, чому сіяти квасолю на городі треба тільки в прогріту розпушену землю. Коли паростки підростуть, ми обов’язково пересадимо їх у відкритий ґрунт біля школи.
Боротьба з міфами щодо ГМО
1. Аналіз поширених міфів про ГМО у масмедіа та аргументи для їх спростування:
Розглянувши суперечливі картинки з інтернету (на с. 134 підручника: синя полуниця, овочі зі шприцами, штрихкоди на фруктах), можна виділити основні помилкові твердження (міфи) та пояснити правду:
| Поширений міф у масмедіа | Наукова правда (аргументи для ровесників і дорослих) |
|---|---|
| Міф 1: «ГМО створюють, вводячи в овочі та фрукти хімікати зі шприца, тому вони стають синіми або небезпечними». | Правда: Учені не колють плоди шприцами! Зміни вносять у лабораторії на рівні однієї клітини ще до вирощування рослини, а картинки із синьою полуницею — це звичайний фотомонтаж. |
| Міф 2: «Якщо з’їсти ГМО-продукт, чужі гени вбудуються в організм людини і викличуть мутації». | Правда: Будь-яка їжа (і звичайна, і ГМО) містить гени та ДНК, які у нашому шлунку й кишечнику повністю розщеплюються на прості поживні речовини. Ми щодня їмо яблука, курку чи рибу, але їхні гени не змінюють наше тіло. |
| Міф 3: «Усі продукти з ГМО отруйні та шкідливі для здоров’я». | Правда: Перед тим як потрапити на полиці магазинів, кожен новий ГМО-сорт проходить багаторічні суворі перевірки на безпечність. Більше того, завдяки ГМО-бактеріям у світі виробляють життєво важливі ліки (наприклад, інсулін для хворих на діабет). |
2. Дизайн інформаційної листівки «ГМО: не бійся науки — перевіряй факти!»:

3. План заходу та підсумкової презентації:
- Як провести захід: організувати в класі або шкільному холі мінівиставку листівок «Міфи та правда про ГМО» і провести 10-хвилинну вікторину «Правда чи фейк?», де учасники вгадуватимуть, які фото з інтернету є підробкою.
Страшилки з інтернету: звідки беруться міфи про ГМО?
- У соцмережах часто лякають фіолетовими полуницями або яблуками зі шприцами.
- Гучні заголовки створюють паніку, хоча справжня наука виглядає зовсім інакше.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Ви напевно бачили в інтернеті дивні картинки з велетенськими помідорами чи синіми полуницями, підписані страшними літерами «ГМО». Мене зацікавило, де тут вигадка, а де справжня наука, тому я вирішив розібратися з головними міфами.
Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
- Страшилки з інтернету: звідки беруться міфи про ГМО?
- У соцмережах часто лякають фіолетовими полуницями або яблуками зі шприцами.
- Гучні заголовки створюють паніку, хоча справжня наука виглядає зовсім інакше.
Ви напевно бачили в інтернеті дивні картинки з велетенськими помідорами чи синіми полуницями, підписані страшними літерами «ГМО». Мене зацікавило, де тут вигадка, а де справжня наука, тому я вирішив розібратися з головними міфами.
- Що насправді ховається за абревіатурою ГМО?
- Це живі організми, у ДНК яких учені додали корисний ген іншого виду.
- Генна інженерія передає лише одну потрібну ознаку, на відміну від селекції.
- Нові сорти стають стійкішими до хвороб, посухи та надокучливих шкідників.
Насправді ГМО — це не магія чи отрута, а сучасний метод науки. Вчені знаходять один корисний ген, наприклад стійкості до морозів, і акуратно додають його рослині, щоб вона не гинула від холоду.
- Міф перший: «ГМО змінює людські гени»
- Наш шлунок розщеплює будь-яку їжу на прості поживні цеглинки.
- Гени рослин ніколи не вбудовуються в організм людини після звичайного обіду.
- Ми щодня їмо тисячі різних генів, але не стаємо яблуками чи рибою.
Найпопулярніший міф стверджує, нібито через їжу з ГМО ми самі перетворимося на мутантів. Але ж коли ми їмо варену кукурудзу чи салат, наш організм просто перетравлює її на корисні речовини, і чужі гени ніяк не змінюють нас.
- Міф другий: «Селекція природна, а ГМО — ні»
- Люди тисячі років змінювали рослини звичайним схрещуванням і тривалим відбором.
- Сучасна морква й кукурудза колись були дрібними та гіркими дикорослими травами.
- Генна інженерія діє значно точніше, швидше й під пильним наглядом науковців.
Багато хто думає, що звичайна селекція повністю безпечна, а лабораторії — це зло. Проте звичні нам солодкі банани чи великі кавуни з’явилися завдяки тому, що люди століттями змінювали їхні гени добором.
- Чим такі рослини насправді допомагають планеті?
- Поля з модифікованими культурами менше обробляють шкідливими отрутохімікатами й пестицидами.
- Спеціальний «золотий рис» рятує дітей у бідних країнах від браку вітаміну А.
- Стійкі до посухи злаки допомагають людству долати загрозу голоду на Землі.
ГМО допомагають природі, бо фермерам більше не треба виливати тонни хімікатів проти жуків — рослина сама вміє захищатися. А ще науковці вивели рис, багатий на вітаміни, який рятує зір дітям в Азії та Африці.
- Як ми розвіяли міфи у своїй школі
- Ми намалювали яскраві інформаційні листівки з науковими фактами замість страшилок.
- Провели опитування серед однолітків і пояснили, чому не варто вірити фейкам.
- Тепер учні нашого класу вміють перевіряти сенсаційні новини з інтернету.
Щоб захистити друзів і батьків від безглуздих страхів, ми створили пізнавальні листівки та провели мінілекцію на перерві. Головний висновок нашого дослідження простий: треба довіряти науковим фактам, а не лякаючим картинкам у мережі!