· Ілля Добрий · ГДЗ · 17 хв. читати
Завдання до теми «Я під небосхилом» - Довкілля
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ
1. Які трапляються метеорні потоки? Які з них можна спостерігати у вашій місцевості та в які дати?
Метеорні потоки («зорепади») виникають тоді, коли Земля проходить крізь скупчення космічного пилу та дрібних камінців, які залишили після себе комети. В Україні можна неозброєним оком спостерігати найвідоміші з них:
| Назва потоку | У якому сузір’ї розташований радіант | Коли спостерігати (пік активності) |
|---|---|---|
| Квадрантиди | Волопас | 3–4 січня |
| Ліриди | Ліра | 21–22 квітня |
| Персеїди | Персей | 12–13 серпня (найяскравіший літній зорепад) |
| Оріоніди | Оріон | 21–22 жовтня |
| Леоніди | Лев | 17–18 листопада |
| Гемініди | Близнята | 13–14 грудня (дуже потужний зимовий потік) |
2. У які дні на небосхилі найкраще спостерігати Марс і Венеру?
Венеру найкраще спостерігати в дні її найбільшого кутового віддалення від Сонця. Оскільки її орбіта розташована ближче до Сонця, ніж земна, уночі її не видно — ми бачимо Венеру або ввечері одразу після заходу Сонця («Вечірня зоря»), або вранці перед світанком («Ранкова зоря»).
Марс найкраще видно в дні протистояння (приблизно раз на два роки), коли Земля опиняється рівно між Марсом і Сонцем. У цей час відстань до Червоної планети найменша, вона світить найяскравіше і видна на небі всю ніч.
3. Знайдіть інформацію та підготуйте коротке повідомлення про назви сузір’їв на небосхилі, що використовувалися в різних цивілізаціях.
Повідомлення: «Як різні народи називали сузір’я»
У давнину люди дивилися на ті самі зорі, але об’єднували їх у фігури, близькі до своєї культури та побуту:
- Давні греки бачили на небі героїв своїх міфів та богів: Геркулеса, Персея, Андромеду, Кассіопею, кентавра та крилатого коня Пегаса. Саме грецькі назви стали основою сучасної астрономії.
- Українці (наші предки) давали зорям назви із селянського життя: Велику Ведмедицю називали Великим Возом, Малу Ведмедицю — Малим Возом або Пасікою, пояс Оріона — Косарями або Чепігами (ручками плуга), а зоряне скупчення Плеяди — Стожарами або Квочкою.
- Давні єгиптяни пов’язували сузір’я з розливами Нілу та своїми богами: на місці Оріона вони бачили бога Осіріса, а біля Великої Ведмедиці — ногу бика або бегемота.
- Китайські астрономи розділили небо на чотири палаци зі священними тваринами (Лазуровий Дракон, Білий Тигр, Червоний Птах, Чорна Черепаха), а ківш Великої Ведмедиці вважали колісницею імператора.
- Інки в Південній Америці називали сузір’я на честь місцевих тварин Анського високогір’я: Лами, Пастуха, Лиса, Кондора та Пуми.
4. Підготуйте повідомлення щодо того, як моряки визначали своє місцеположення в давнину та роблять сьогодні.
Повідомлення: «Морська навігація: від зір до супутників»
- У давнину моряки трималися поблизу берегів, а у відкритому морі орієнтувалися за Сонцем удень і за Полярною зорею та сузір’ями вночі. Згодом винайшли компас (вказував напрям північ — південь), астролябію та секстант (прилади для вимірювання висоти світил над горизонтом, щоб визначити географічну широту). Коли з’явився точний морський годинник — хронометр, моряки навчилися визначати і географічну довготу.
- Сьогодні на кораблях використовують супутникові системи навігації (GPS). Приймач на судні отримує сигнали одночасно від кількох космічних супутників на орбіті Землі й за лічені секунди показує на електронній мапі точні координати корабля з точністю до кількох метрів у будь-яку погоду.
5. На малюнку зображено 15 найвідоміших сузір’їв Північної небесної півкулі. Під час прогулянки з дорослими (бажано поза межами міст) знайдіть Полярну зорю та ці сузір’я на небосхилі.
План спостереження за зоряним небом:
- Спочатку знайдіть на півночі ківш із семи яскравих зір — це Велика Ведмедиця.
- Проведіть уявну пряму лінію через дві крайні зорі «стінки» ковша і відкладіть цю відстань приблизно п’ять разів. Ви натрапите на Полярну зорю — вона розташована на кінчику ручки ковша Малої Ведмедиці.
- Поруч із Малою Ведмедицею звивається довгий ланцюжок зір сузір’я Дракон, а трохи вище видно п’ятикутник («будиночок») сузір’я Цефей.
- По інший бік від Полярної зорі легко впізнати Кассіопею, яка схожа на латинську літеру W або M.
- Нижче та ліворуч від Кассіопеї знайдіть Персея, Візничого (п’ятикутник із яскравою зорею Капеллою) та Андромеду, яка переходить у великий квадрат сузір’я Пегас.
- Улітку та восени високо в небі шукайте «Літній трикутник», який утворюють найяскравіші зорі сузір’їв Ліра, Лебідь (великий хрест) та Орел. Поруч із Лірою розташований Геркулес, а неподалік від ручки Великої Ведмедиці — Волопас.
- Узимку в південній частині неба найкраще видно величну фігуру мисливця Оріона з трьома зорями його пояса.
6. Зорі Рігель та Бетельгейзе із сузір’я Оріон є рекордсменами за певними параметрами. Знайдіть інформацію щодо них, а також щодо інших зір цього сузір’я.
Сузір’я Оріон є одним із найяскравіших на всьому небосхилі завдяки своїм гігантським зорям:
- Рігель (права нижня зоря сузір’я на карті, «стопа» Оріона) — це надзвичайно гарячий блакитно-білий надгігант. Він є найяскравішою зорею в сузір’ї Оріон і світить приблизно у разів яскравіше за Сонце. Температура його поверхні перевищує .
- Бетельгейзе (ліва верхня зоря сузір’я на карті, «плече» Оріона) — це величезний червоний надгігант, одна з найбільших за розміром відомих зір. Якби її помістили в центр Сонячної системи, вона поглинула б орбіти Меркурія, Венери, Землі, Марса і сягнула б Юпітера! Це відносно «холодна» стара зоря (близько ), яка в майбутньому може вибухнути як наднова.
- Інші відомі зорі сузір’я: праве плече позначає яскравий блакитний гігант Беллатрикс, праве коліно — гаряча зоря Сайф, а знаменитий Пояс Оріона утворюють три блакитні надгіганти, вишикувані в один ряд: Альнітак, Альнілам і Мінтака.
7. Підготуйте презентацію про особливості календарів, які застосовували різні народи та цивілізації (наприклад, юліанського та григоріанського, давньоєгипетського, єврейського, ісламського, китайського, майя тощо).
Звідки взялося слово «календар»?
- У давньому Римі перші дні місяця називали «календами».
- Слово «календаріум» спершу означало звичайну боргову книжку для записів.
- В основі всіх календарів лежать рух Сонця та зміна фаз Місяця.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Чи знали ви, що слово «календар» колись означало боргову книжку? Давні римляни називали перші числа кожного місяця календами й саме в ці дні сплачували борги. А саму лічбу часу люди підгледіли в природи, спостерігаючи за Сонцем і Місяцем.
Повний текст усіх слайдів і виступу (7)
- Звідки взялося слово «календар»?
- У давньому Римі перші дні місяця називали «календами».
- Слово «календаріум» спершу означало звичайну боргову книжку для записів.
- В основі всіх календарів лежать рух Сонця та зміна фаз Місяця.
Чи знали ви, що слово «календар» колись означало боргову книжку? Давні римляни називали перші числа кожного місяця календами й саме в ці дні сплачували борги. А саму лічбу часу люди підгледіли в природи, спостерігаючи за Сонцем і Місяцем.
- Сонячний календар Давнього Єгипту
- Єгиптяни створили один із найперших сонячних календарів у світі.
- Рік тривав 365 діб і ділився на три великі сільськогосподарські сезони.
- Новий рік зустрічали влітку, коли сходила яскрава зоря Сіріус і розливався Ніл.
Життя давніх єгиптян повністю залежало від розливів річки Ніл, тому їм був потрібен точний розклад. Вони помітили: щойно перед світанком на небі з’являється яскрава зоря Сіріус, річка виходить із берегів. Так виник сонячний календар на 365 днів, висічений просто на кам’яних стінах храмів.
- Як Юлій Цезар упорядкував рік
- У 45 році до нашої ери Юлій Цезар запровадив новий сонячний календар.
- Раз на чотири роки додали один високосний день — 366 діб замість 365.
- Але через крихітну похибку кожні 129 років набігала одна зайва доба.
Раніше в Римі весняне рівнодення щороку припадало на різні дати, і це створювало плутанину. Тоді правитель Юлій Цезар покликав на допомогу грецького астронома Созигена Александрійського, і вони придумали високосний рік. Цей юліанський календар, або «старий стиль», прослужив Європі понад півтори тисячі років.
- Григоріанський календар — наш стандарт
- За 16 століть старий календар відстав від Сонця аж на 10 днів.
- У жовтні 1582 року Папа Римський Григорій Тринадцятий виправив цю неточність.
- Сьогодні григоріанський календар є спільним міжнародним стандартом у світі.
Через те що юліанський рік був трохи довшим за справжній сонячний, до 16 століття календар запізнювався вже на десять діб. У 1582 році Папа Григорій Тринадцятий зробив розрахунок високосних років значно точнішим. Саме за цим григоріанським календарем ми з вами сьогодні ходимо до школи та плануємо канікули.
- Місячні та місячно-сонячні календарі
- Ісламський календар орієнтується лише на Місяць і коротший на 10–11 днів.
- Китайський та єврейський календарі поєднують місячні фази з рухом Сонця.
- Східний Новий рік щоразу настає в різні дні між кінцем січня і серединою лютого.
Не всі народи рахують час тільки за Сонцем. Наприклад, у мусульманському календарі рік складається з дванадцяти місячних циклів, тому свята поступово мандрують різними порами року. А в Китаї поєднали рух Місяця і Сонця, тож китайський Новий рік щороку випадає на іншу зимову дату.
- Загадкові цикли цивілізації мая
- Індіанці мая користувалися кількома пов’язаними між собою календарями.
- Священний цикл «цолькін» тривав 260 днів і досі живе в гірських селах Гватемали.
- Для земних справ мая мали 365-денний рік та вели лічбу довгих епох.
У давній Америці народ мая створив дивовижну систему часу, схожу на зубчасті коліщатка, що крутяться разом. Їхній головний священний календар мав 260 днів, а паралельно діяв сонячний рік на 365 діб. Цікаво, що нащадки мая в горах Гватемали використовують цей прадавній календар і в наші дні.
- Календар — це пам’ять людства
- Кожен календар відображає природу й культуру того народу, який його створив.
- Усі системи часу спираються на уважні астрономічні спостереження за небом.
- Знання різних календарів допомагає краще розуміти свята й традиції світу.
Як бачимо, календар — це не просто аркуш паперу з датами на стіні. У ньому збереглася історія того, як різні народи спостерігали за зорями, Сонцем та Місяцем. І хоча сьогодні весь світ користується одним зручним стандартом, давні календарі продовжують жити в народних святах і традиціях.
8. Підготуйте повідомлення, як знайти на небосхилі найвідоміші об’єкти зоряного неба: Чумацький Шлях, Марс, Венеру, Юпітер, сузір’я, про які йшлося в цій темі, тощо. Поясніть, чи впливає на можливість спостереження за небом наявність сторонніх джерел світла (від вікон будівель, ліхтарів тощо).
Як знайти найвідоміші об’єкти на небі:
- Чумацький Шлях виглядає як широка сріблясто-біла туманна смуга, що перетинає все небо. Найкраще його видно безмісячними ночами влітку та восени: він проходить просто крізь сузір’я Лебідь, Орел, Кассіопея та Персей.
- Планети (Венера, Юпітер, Марс) рухаються на тлі зодіакальних сузір’їв. На відміну від зір, які мерехтять, планети світять рівним немиготливим світлом. Венера — найяскравіше світило після Сонця й Місяця, сяє білим світлом на заході ввечері або на сході вранці. Юпітер — друга за яскравістю планета, світить яскравим жовтувато-білим світлом високо в небі. Марс легко впізнати за виразним червонувато-оранжевим відтінком.
- Сузір’я найлегше шукати від «ковша» Великої Ведмедиці та Полярної зорі на півночі або від яскравого пояса Оріона на півдні взимку (орієнтуючись за мапою зоряного неба в Додатку 1 на с. 164).
Вплив штучного освітлення:
Сторонні джерела світла (вуличні ліхтарі, фари авто, реклама, світло з вікон) створюють світлове забруднення. Світло розсіюється в повітрі, через що нічне небо над містом стає світло-сірим або рудуватим, а не чорним. У результаті тьмяні зорі та Чумацький Шлях стають зовсім невидимими, тому проводити астрономічні спостереження найкраще за межами міст.
9. Криву лінію, що сполучає положення Сонця в один і той самий час доби, називають аналемою Сонця. Така аналема для Криму наведена на малюнку 26.3 на с. 93. Проте на різних широтах аналеми трохи відрізняються. Як ви вважаєте, чому? Як можна було б передбачити аналему у вашій місцевості? Чи могли б ви побудувати її експериментально?
На різних широтах аналеми відрізняються своєю висотою над горизонтом і нахилом, тому що Земля має кулясту форму. Чим далі на північ від екватора ми перебуваємо, тим нижче над горизонтом піднімається Сонце: для більшості областей України (широта близько ) вісімка аналеми буде розташована трохи нижче над горизонтом, ніж у Криму ().
Передбачити вигляд аналеми у своїй місцевості можна за допомогою комп’ютерних астрономічних програм-планетаріїв (наприклад, Stellarium).
Побудувати аналему експериментально цілком можливо! Для цього потрібно закріпити вертикальний стрижень (гномон) на освітленому майданчику і впродовж цілого року раз на тиждень у точний час (наприклад, рівно о 12:00) ставити крапку на кінці тіні. Сполучені крапки утворять на землі фігуру вісімки — аналему.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
1. Чому Полярна зоря отримала саме таку назву?
Вона розташована на небосхилі майже точно над Північним полюсом Землі (поблизу північного полюса світу). Через це під час добового обертання Землі всі зорі рухаються по колу, а Полярна зоря залишається майже нерухомою на одному місці й завжди вказує напрям на північ.
2. У перекладі з грецької слово «зодіак» означає «звірине коло». Чому саме цим словом поєднали певні сузір’я?
Більшість сузір’їв, крізь які упродовж року проходить видимий шлях Сонця на небі, стародавні астрономи назвали на честь реальних або міфічних тварин: Овен (баран), Телець (бик), Рак, Лев, Скорпіон, Козоріг, Риби. Оскільки цей річний шлях Сонця замикається в коло на небесній сфері, пояс таких сузір’їв і назвали «звіриним колом» — Зодіаком.
3. Астрономи цивілізації інків зодіакальні сузір’я називали Пастух, Лама, Лис тощо. Як ви вважаєте, із чим пов’язані розбіжності в назвах сузір’їв у різних народів?
Назви сузір’їв залежали від природних умов, клімату, тваринного світу, господарства та вірувань кожного народу. Люди уявляли на зоряному небі те, що бачили щодня навколо себе: у Південній Америці інки розводили лам і пасли їх у горах Андах, тому бачили на небі Ламу, Пастуха та Лиса, тоді як жителі Середземномор’я чи України давали зорям назви знайомих їм тварин, знарядь праці чи міфічних героїв.
4. У Південній півкулі опівдні мандрівник стоїть, як показано на малюнку. У напряму якої сторони світу падає тінь? Який напрям буде ліворуч, праворуч та позаду?
У Південній півкулі опівдні (о 12:00, як показує годинник на малюнку на с. 102) Сонце перебуває на півночі, отже, тінь від предметів завжди падає на південь. Оскільки мандрівник іде стежкою обличчям до нас, Сонце світить йому з його правого боку (на малюнку ліворуч), а тінь падає у його лівий бік (на малюнку праворуч), тому сторони світу відносно самого мандрівника розташовані так:
- Тінь падає — на південь.
- Ліворуч від мандрівника (куди падає тінь) — південь (для глядача на малюнку це праворуч).
- Праворуч від мандрівника (де світить Сонце) — північ (для глядача на малюнку це ліворуч).
- Позаду (за спиною мандрівника) — схід (а попереду нього — захід).
5. Прочитайте діалоги головних героїв відомої фантастичної кінострічки «Люди в чорному». — Які їхні вимоги? — запитав агент Джей. — З аркілійського військового крейсера надійшло повідомлення: «Поверніть галактику», — відповів шеф ЛВЧ. <…> — І що повідомив аркілійський принц? — поцікавився агент Кей. — Він сказав, що галактика на поясі Оріона, — відповів Джей і замислився: — Проте ж там не може бути галактики… Поясніть, ґрунтуючись на чому агент Джей зробив свій висновок і згодом здогадався, що йдеться не про сузір’я Оріона, а про кота аркілійського принца на таке саме прізвисько.
Агент Джей згадав з астрономії, що Пояс Оріона в сузір’ї Оріон складається лише з трьох великих яскравих зір (і газопилових туманностей поруч), які входять до складу нашої власної галактики — Чумацького Шляху. Окремої галактики в цій частині сузір’я немає, тому Джей зрозумів, що «пояс Оріона» — це нашийник кота на кличку Оріон, на якому висів кулон із мініатюрною галактикою.
6. Проаналізуйте фрагмент зоряної карти. Поясніть, як можна знайти на небосхилі найяскравішу зорю нічного неба Сіріус та найяскравішу червону зорю усього Зодіаку — Альдебаран.
Головним орієнтиром на цій ділянці неба є Пояс Оріона — три яскраві зорі (, , ), що розташовані майже на одній прямій лінії посередині фігури сузір’я Оріон:
- Як знайти Сіріус: проведіть уявну пряму лінію через три зорі Пояса Оріона вниз і ліворуч (на південний схід) — ця лінія точно вкаже на сліпучо-білу найяскравішу зорю нічного неба Сіріус у сузір’ї Великий Пес.
- Як знайти Альдебаран: проведіть цю саму пряму лінію через три зорі Пояса Оріона у протилежний бік — угору і праворуч (на північний захід) — і ви одразу побачите яскраву оранжево-червону зорю Альдебаран («око бика») у зодіакальному сузір’ї Телець.
7. Поясніть, чому одні мешканці України відзначають Різдво 25 грудня, а інші — 7 січня. Чому ніч із 13 на 14 січня називають святом Старого Нового року?
Різниця у датах виникла через використання двох різних календарів — юліанського («старого стилю») та григоріанського або новоюліанського («нового стилю»). Юліанський календар менш точний, тому за століття він відстав від сучасного григоріанського на 13 діб. Ті віряни, які користуються сучасним календарем, святкують Різдво 25 грудня, а ті, хто дотримується старого юліанського календаря, відзначають це саме свято на 13 днів пізніше — 7 січня. Так само 1 січня за старим стилем припадає на 14 січня за новим, тому ніч із 13 на 14 січня називають Старим Новим роком.
8. Поясніть, чому в Китаї Новий рік святкують у лютому, причому кожного року в різні дні лютого.
Традиційний китайський календар є місячно-сонячним і прив’язаний до зміни фаз Місяця та руху Сонця. Новий рік у Китаї настає в день другого молодого місяця після зимового сонцестояння (21–22 грудня). Оскільки тривалість місячного циклу становить близько діб і не збігається з календарними місяцями нашого сонячного календаря, дата цього молодика щороку зміщується і припадає на різні дні в проміжку між 21 січня та 20 лютого (найчастіше — на лютий).
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Визначення часу гномоном
Сконструюйте свій власний сонячний годинник (гномон). Розташуйте його в певному місці, до якого добре дістають сонячні промені впродовж усього світлового дня. Як ви вважаєте, чи є необхідність жорстко закріпити гномон? Спостерігайте за тінню від гномону впродовж світлового дня. Використовуючи власний годинник, зробіть помітки на циферблаті вашого сонячного годинника. Наприклад, коли ваш годинник показуватиме 9 годину, напишіть цифру 9 на циферблаті гномона там, де падає тінь від стрижня. І так далі, кожну одну або дві години. Наступного дня використайте сонячний годинник для визначення часу. Порівняйте його покази з показами сучасного годинника.
Відповідь на запитання: Жорстко закріпити гномон (і сам стрижень, і основу-циферблат) обов’язково потрібно. Якщо основа зрушиться або стрижень нахилиться хоча б на кілька міліметрів, напрямок тіні зміниться, і зроблені раніше часові позначки стануть неправильними.
План та хід виконання роботи:
- Установіть вертикальний стрижень (олівець або дерев’яну паличку) у центрі щільного аркуша картону на відкритому сонячному місці та надійно зафіксуйте конструкцію.
- Протягом першого сонячного дня щогодини (о 9:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00) позначайте олівцем напрямок тіні від стрижня та підписуйте відповідну годину.
- Наступного дня в сонячну погоду визначте час за положенням тіні на вашому циферблаті та звірте його зі звичайним годинником.
Очікувані спостереження:
| Час за сучасним годинником | Напрямок і довжина тіні гномона | Покази сонячного годинника наступного дня |
|---|---|---|
| 9:00 | Тінь довга, спрямована на північний захід | Збігається з позначкою «9» |
| 12:00 (полудень) | Тінь найкоротша за день, спрямована на північ | Збігається з позначкою «12» |
| 15:00 | Тінь знову довшає, спрямована на північний схід | Збігається з позначкою «15» |
Висновок: Упродовж дня тінь від гномона рівномірно рухається за годинниковою стрілкою (з заходу через північ на схід) унаслідок видимого руху Сонця небосхилом. Наступного дня покази закріпленого гномона майже повністю збігаються з показами сучасного годинника.
Визначення географічної широти місцевості
Визначити географічну широту місцевості можна за допомогою Полярної зорі. Кут, під яким ми спостерігатимемо Полярну зорю над горизонтом, дорівнює значенню географічної широти цього пункту. Для вимірювання кута висоти Полярної зорі використаємо звичайний великий шкільний транспортир діаметром 50 см із тягарцем (виском) на нитці, прикріпленим до центра транспортира. • По-перше, спрямуйте транспортир на Полярну зорю так, щоб ваше око було на одній прямій із лінією транспортира та Полярної зорі. • Зафіксуйте на транспортирі позначку, на яку вказує нитка тягарця (наприклад, 40°). • Відніміть від 90° показник тягарця: 90° – 40° = 50° пн. ш. • Отже, географічна широта цієї місцевості дорівнює куту висоти Полярної зорі, тобто 50° пн. ш.
Хід виконання та результати вимірювання (на прикладі Києва / центральної частини України):
- Увечері в безхмарну погоду знаходимо на зоряному небі Велику Ведмедицю, а за нею — Полярну зорю у сузір’ї Малої Ведмедиці.
- Наводимо пряму основу транспортира з прикріпленим у центрі виском на Полярну зорю.
- Фіксуємо кут на шкалі транспортира, який показує вертикальна нитка з тягарцем: у нашому вимірюванні він становить .
- Обчислюємо кут висоти Полярної зорі над горизонтом:
Висновок: За допомогою транспортира з виском ми визначили, що Полярна зоря розташована на висоті над горизонтом, отже, географічна широта нашої місцевості становить приблизно
Визначення лінії місцевого меридіана
Щоб визначити географічну довготу свого населеного пункту, спочатку необхідно провести лінію місцевого меридіана. Для цього скористайтеся гномоном і виконайте такі дії. • Відмітьте у сонячний день за 30–40 хвилин до полудня на гномоні точку А, де закінчується тінь від стрижня. • Проведіть циркулем дугу радіусом, що дорівнює довжині тіні (центр радіуса — основа стрижня). • Коли тінь після вкорочення знову почне збільшуватися й торкнеться описаної дуги, позначте другу точку перетину — В. • З’єднайте точки А і В прямою лінією і позначте її середину. • Від основи стрижня проведіть через середину відрізка АВ лінію. Ця лінія збігатиметься з напрямком полуденної — місцевим меридіаном.
Хід виконання та результати спостережень:
- Приблизно об 11:20 (за 40 хвилин до полудня) позначаємо на основі гномона кінець тіні від стрижня — точку .
- Циркулем із центром в основі стрижня проводимо дугу радіусом .
- Опівдні тінь стає найкоротшою (ховається всередині дуги), а після полудня знову видовжується. Приблизно о 12:40 кінець тіні знову торкається накресленої дуги — ставимо там точку .
- Сполучаємо точки і відрізком, знаходимо його середину та проводимо через неї пряму лінію від основи стрижня .
Висновок: Побудована полуденна лінія точно вказує напрямок «північ — південь» і збігається з лінією місцевого меридіана.
Визначення географічної довготи
Наступного дня (або в інший день після визначення місцевого меридіана) ви вже можете встановити місцевий час, а отже, й визначити географічну довготу місцевості. • Коли настане справжній полудень, тінь від стрижня гномона збігатиметься з напрямком полуденної лінії ОС. Зафіксуйте цей час на годиннику, наприклад, 12 год 16 хв (поясний час). • Розрахуйте різницю між справжнім і поясним часом: 12 год 16 хв – 12 год = 16 хв. Отже, місцевий час відстає від поясного на 16 хв, а це означає, що місцевість розташована західніше серединного меридіана, довгота якого 30 сх. д. • Оскільки за 1 годину Земля обертається на 15° (360 : 24 год), то на 1° планета обертається за 4 хв (60 хв : 15°). • Знаючи різницю у хвилинах (16 хв), визначте різницю в градусах: (16 хв : 4 хв = 4°). • Визначте географічну довготу населеного пункту: 30° сх. д. – 4° сх. д. = 26° сх. д. Порівняйте визначені вами географічні координати вашої місцевості із даними, отриманими з використанням GPS-навігатора.
Хід розрахунків та порівняння:
- Фіксуємо момент справжнього сонячного полудня, коли тінь від гномона лягає точно вздовж полуденної лінії . Годинник за поясним часом показує .
- Обчислюємо різницю в часі: . Оскільки полудень у нашому пункті настав пізніше ніж о 12:00, наш населений пункт лежить на захід від серединного меридіана часового поясу ().
- Переводимо різницю часу в градуси довготи (знаючи, що на Земля повертається за ): .
- Визначаємо географічну довготу пункту: (якщо ж справжній полудень настав раніше за 12:00, наприклад об 11:44, то пункт лежить східніше і градуси додають: ).
Висновок: Отримані за допомогою гномона та транспортира координати (, — околиці міст Луцьк, Рівне чи Кременець) дуже близькі до точних координат GPS-навігатора у смартфоні. Невелика похибка у виникає через нерівномірність руху Землі орбітою та похибку шкільних вимірювальних приладів.
ДОВГОСТРОКОВИЙ ПРОЄКТ
Доведення руху Землі навколо Сонця
Аби довести, що Земля обертається навколо Сонця, слід довести, що Сонце кожного дня змінює своє положення на небосхилі. Для початку слід обрати місце, із якого ви будете здійснювати свої спостереження. Для цього підійде будь-яке вікно, у яке можна в певний час побачити сонце. Бажано, щоб вікно було розділено на кілька шибок, а за вікном було видно ще інші об’єкти (дерева, будівлі, вуличний ліхтар тощо). Так вам буде зручніше визначати положення сонця. Наступний важливий момент — оберіть місце, на якому ви будете стояти навпроти вікна під час спостережень. Наприклад, із правого боку шафи, що навпроти вікна, або з лівого. А також час, у який ви спостерігатимете. Звичайно, з обраного місця та у вибраний час із вікна має бути видно сонце. Поясніть, для чого необхідно дотримуватися цієї умови. У перший день спостережень станьте в обране вами місце, у зошиті замалюйте вікно та вид із нього й позначте на малюнку положення сонця. Повторюйте такі спостереження в обраний вами час раз на тиждень упродовж 5–8 тижнів. Кожного разу на малюнку в зошиті позначайте положення Сонця. Через кілька тижнів порівняйте свої результати з результатами спостережень ваших однокласників і однокласниць.
Відповідь на запитання (чому необхідно стояти на одному місці й дивитися в один і той самий час):
- Однакове місце спостереження потрібне тому, що під час зміщення спостерігача навіть на один крок убік змінюється кут зору, і здаватиметься, ніби Сонце змістилося відносно рами вікна та дерев просто через рух самої людини.
- Однаковий час доби необхідний тому, що впродовж дня Сонце постійно рухається небом зі сходу на захід через добове обертання Землі навколо своєї осі. Лише фіксуючи положення Сонця в ту саму годину й хвилину, ми виключаємо добовий рух і помічаємо річний рух Землі навколо Сонця.
Щоденник спостережень (приклад на 6 тижнів у весняний період, час спостереження — 15:00):
| Тиждень спостережень | Положення Сонця у вікні відносно орієнтирів | Зміна висоти над горизонтом |
|---|---|---|
| 1-й тиждень | У правій нижній шибці, трохи вище даху сусіднього будинку | Початкове положення |
| 2-й тиждень | Піднялося вище даху будинку та трохи змістилося праворуч | Вище, ніж тиждень тому |
| 3-й тиждень | На рівні верхівки високого дерева за будинком | Продовжує підніматися |
| 4-й тиждень | Перейшло у праву верхню шибку вікна | Ще вище над горизонтом |
| 5-й тиждень | У правій верхній шибці, значно вище верхівки дерева | Піднімається вище |
| 6-й тиждень | Майже біля верхнього краю віконної рами | Найвище положення за час досліджень |
Висновок за результатами проєкту:
Упродовж 6 тижнів спостережень в один і той самий час доби Сонце не залишалося в одній точці неба, а щотижня поступово змінювало свою висоту над горизонтом (навесні піднімалося все вище, а восени — опускалося нижче) та трохи зміщувалося вбік, вимальовуючи частину сонячної аналеми. Це наочно доводить, що Земля рухається навколо Сонця по орбіті зі сталим нахилом земної осі.