· Ілля Добрий · ГДЗ · 14 хв. читати
Завдання до теми «Я у Всесвіті» - Довкілля
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ
1. Кілька років тому науковці й науковиці винайшли спосіб дізнатися про зовнішній вигляд чорних дір. Знайдіть це фото. Що на ньому світиться?
У квітні 2019 року міжнародна команда проєкту «Телескоп горизонту подій» уперше сфотографувала тінь надмасивної чорної діри в центрі галактики M87, а у 2022 році — чорну діру Стрілець А* у центрі нашої Галактики. Сама чорна діра не випромінює світла й виглядає як темна пляма всередині, а яскраве оранжево-жовте кільце навколо неї — це розжарений до мільйонів градусів газ і пил (акреційний диск), що з величезною швидкістю обертається навколо діри та падає в неї.
2. Деякі зорі називають пульсарами. Чому їх так називають?
Це надщільні нейтронні зорі, які дуже швидко обертаються навколо своєї осі й випускають зі своїх полюсів вузькі пучки випромінювання. Подібно до променя маяка, цей пучок світла та радіохвиль через рівні проміжки часу спрямовується в бік Землі, тому спостерігачам здається, що зоря ритмічно пульсує.
3. Чому в український мові нашу галактику називають Чумацьким Шляхом? Хто такі чумаки? Із чим пов’язана назва Молочний Шлях? Створіть ілюстровану презентацію із цієї теми.
Чумаки — це українські торговці й візники XVI–XIX століть, які їздили на волах до Криму та Чорного моря по сіль і рибу. Уночі світла смуга зір на небі слугувала їм головним орієнтиром у дорозі на південь або за народною легендою утворилася з розсипаної чумаками солі, тому українці назвали її Чумацьким Шляхом. Назва «Молочний Шлях» походить із давньогрецького міфу про богиню Геру, чиє розлите по небу молоко перетворилося на зоряну смугу.
Світла дорога в нічному небі
- У ясну ніч на небі добре видно довгу сріблясту смугу.
- Це наша рідна галактика, у якій рухається вся Сонячна система.
- В українській мові вона має дві красиві назви з цікавою історією.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Якщо вийти влітку за місто в темну безхмарну ніч і подивитися вгору, через усе небо тягнеться дивовижна світла смуга. Ми бачимо зсередини власну галактику, а чому ж ми називаємо її і Чумацьким, і Молочним Шляхом?
Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
- Світла дорога в нічному небі
- У ясну ніч на небі добре видно довгу сріблясту смугу.
- Це наша рідна галактика, у якій рухається вся Сонячна система.
- В українській мові вона має дві красиві назви з цікавою історією.
Якщо вийти влітку за місто в темну безхмарну ніч і подивитися вгору, через усе небо тягнеться дивовижна світла смуга. Ми бачимо зсередини власну галактику, а чому ж ми називаємо її і Чумацьким, і Молочним Шляхом?
- Що таке наша Галактика насправді?
- Наша Галактика має форму величезного плоского диска зі спіральними рукавами.
- У ній сяють від 100 до 400 мільярдів різноманітних зір.
- У самому центрі цього зоряного диска ховається надмасивна чорна діра.
Ось ця туманна доріжка на небі насправді складається з мільярдів далеких зір, які зливаються для нашого ока в одне сяйво. Якби ми могли поглянути на нашу Галактику збоку, то побачили б велетенський диск із закрученими рукавами.
- Хто такі українські чумаки?
- Чумаки — це сміливі українські купці та візники 15–19 століть.
- Вони їздили на круторогих волах до Криму й Чорного моря.
- Звідти чумацькі валки везли додому дорогоцінну сіль та в’ялену рибу.
У давнину холодильників не було, тому сіль цінували на вагу золота, бо без неї не можна було зберегти продукти на зиму. По неї через дикий степ вирушали чумаки на дерев’яних возах — мажах, запряжених сильними волами, і мандрували так аж до появи залізниць у 19 столітті.
- Небесна карта та розсипана сіль
- У безкрайньому степу не було доріг, тому чумаки шукали шлях за зорями.
- Яскрава небесна смуга показувала мандрівникам напрямок на південь — до Криму.
- За народною легендою, чумаки розсипали на небі сіль, яка стала зорями.
Уявіть, що ви посеред безмежного степу, де навколо лише трава і жодного вказівника. Удень чумаки тримали шлях за сонцем і курганами, а вночі дивилися на цю зоряну смугу. Вона так нагадувала білу розсипану сіль із чумацького воза, що люди в Україні назвали її Чумацьким Шляхом.
- Давньогрецька легенда про Молочний Шлях
- У багатьох мовах світу нашу зоряну систему називають Молочним Шляхом.
- Стародавні греки вірили, що це розлите по небу молоко богині Гери.
- Від грецького слова «галактос» — молоко — походить і наукова назва «галактика».
Інші народи бачили в нічному небі свою картину. Давні греки склали міф про те, як верховна богиня Гера годувала маленького Геракла, і краплі її молока розлилися по темному небу білою смугою. Саме від грецького слова, що означає молоко, учені й утворили слово «галактика».
- Космос у мові та культурі народу
- Обидві назви нашої Галактики правильні й мають давнє коріння.
- Молочний Шлях нагадує нам про античні міфи Стародавньої Греції.
- А рідна назва Чумацький Шлях зберігає пам’ять про історію України.
Як бачите, навіть у назвах космічних об’єктів відбивається історія людей. Коли ми кажемо «Молочний Шлях», то згадуємо легенди давніх греків, а коли називаємо нашу Галактику Чумацьким Шляхом — зберігаємо живу пам’ять про мандрівки українських чумаків.
4. Знайдіть інформацію щодо того, як утворився пояс астероїдів.
Пояс астероїдів між орбітами Марса та Юпітера сформувався приблизно мільярда років тому на початку історії Сонячної системи з газопилової хмари. Через потужне гравітаційне тяжіння сусіднього велетня Юпітера кам’яні та металеві уламки в цій зоні постійно стикалися і розліталися, тому не змогли злипнутися в одну повноцінну планету.
5. Дізнайтеся про походження терміна «астероїд». Чому, на вашу думку, малі тіла Сонячної системи назвали саме так?
Термін «астероїд» запровадив англійський астроном Вільям Гершель у 1802 році; у перекладі з давньогрецької мови він означає «подібний до зорі» (aster — зоря, eidos — вигляд). Малі тіла назвали саме так тому, що в тогочасні телескопи вони виглядали як маленькі світлі цятки (ніби зорі), а не як диски планет, хоча й рухалися навколо Сонця.
6. Знайдіть інформацію про падіння метеорита під Челябінськом у лютому 2013 року. Чи може бути ця подія підтвердженням реальності астероїдної небезпеки?
Вранці 15 лютого 2013 року космічне тіло діаметром близько і масою понад увійшло в атмосферу Землі та вибухнуло на висоті приблизно поблизу Челябінська. Потужна ударна хвиля вибила шибки у тисячах будівель і поранила уламками скла понад людей, а найбільший знайдений фрагмент метеорита важив понад пів тонни. Ця подія доводить реальність астероїдної небезпеки, адже навіть порівняно невеликий небесний камінь залишився непоміченим телескопами на підльоті та спричинив значні руйнування.
7. Знайдіть інформацію щодо влучення великих космічних тіл у Землю в давні часи. Які свідчення залишилися про ці події?
Найвідоміше зіткнення сталося мільйонів років тому, коли на півострів Юкатан (Мексика) впав астероїд діаметром близько , що спричинив зміни клімату та масове вимирання динозаврів. Свідченнями таких давніх катастроф є гігантські ударні кратери (астроблеми) на поверхні Землі (наприклад, кратер Чиксулуб у Мексиці, Аризонський кратер у США, Бовтиський та Іллінецький кратери в Україні), а також знайдені уламки метеоритів і спечені від удару гірські породи.
8. Аби визначити, якій колір матиме тіло залежно від того, які промені воно поглинає, дуже корисним є колірне коло. Знайдіть інформацію про колірне коло та як ним користуватися. Поясніть на конкретних прикладах його застосування.
Колірне коло — це схема, у якій кольори спектра розташовані по колу в порядку плавного переходу один в одного. Щоб дізнатися, який колір матиме освітлене білим світлом тіло, треба знайти на колі колір променів, які це тіло поглинає, і подивитися на сектор, розташований прямо навпроти нього (доповнювальний колір). Наприклад, якщо листок рослини поглинає червоні промені, то навпроти червоного сектора в колі лежить зелений — отже, листок ми бачимо зеленим; якщо пелюстка квітки поглинає синьо-фіолетові промені, то вона матиме протилежний жовтий або оранжевий колір.
9. Дізнайтеся, як перекладаються з грецької мови назви супутників Марса — Фобос і Деймос. Поясніть, чому саме так їх назвали.
З давньогрецької мови ім’я Фобос перекладається як «Страх», а Деймос — як «Жах». Їх назвали так тому, що планета Марс носить ім’я давньоримського бога війни (у греків — Арес), якого в міфах у боях завжди супроводжували два його сини-близнюки — Фобос і Деймос.
10. Знайдіть інформацію про Леоніда Каденюка та Сергія Корольова. Про яку подію з їхнього життя ви хотіли б повідомити своїх однокласників (-ць)?
Сергій Корольов (народився в Житомирі) — видатний український учений і головний конструктор ракетно-космічних систем, під керівництвом якого запустили перший штучний супутник Землі та здійснили перший політ людини в космос. Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України, біолог-дослідник. Однокласникам найцікавіше розповісти про політ Леоніда Каденюка з 19 листопада по 5 грудня 1997 року на американському шатлі «Колумбія», під час якого в космосі вперше пролунав Державний Гімн України, побував український тризуб та проводилися досліди із запиленням рослин у невагомості.
11. Знайдіть інформацію щодо програми «Морський старт». Який внесок України в цю програму?
«Морський старт» (Sea Launch) — це міжнародний космічний проєкт із запуску комерційних супутників у космос із плавучої платформи «Одіссей» в екваторіальній частині Тихого океану (де обертання Землі допомагає виводити більший вантаж із меншими витратами пального). Внесок України був вирішальним: дніпровські підприємства КБ «Південне» та завод «Південмаш» розробили й виготовили для цієї програми перші два ступені високонадійної екологічно чистої ракети-носія «Зеніт-3SL».
12. Підготуйте повідомлення про комету Галлея: її відкриття, дослідження та вплив на думки людей. Які існують повір’я щодо комет? Чи можна їм вірити? Поясніть, чому.
Комета Галлея — це найвідоміша періодична комета, яка повертається до Сонця кожні років (востаннє її спостерігали у 1986 році, а наступного разу вона прилетить у 2061 році). Англійський астроном Едмонд Галлей не відкрив її першим, але у 1705 році вперше обчислив її орбіту, довів, що комети 1531, 1607 і 1682 років — це одне й те саме небесне тіло, та точно передбачив її повернення у 1758 році. У 1986 році космічні апарати (зокрема зонд «Джотто») вперше підлетіли близько до її ядра і сфотографували його.
У давнину люди боялися комет і складали повір’я, ніби «хвостаті зорі» є передвісниками воєн, епідемій, голоду чи смерті правителів. Вірити цим забобонам не можна, бо комети — це звичайні брили космічного льоду, замерзлих газів і пилу, які рухаються навколо Сонця за законами фізики і ніяк не впливають на долі людей чи історичні події на Землі.
13. Перегляньте фільм «Аполлон-13» (режисер Рон Ховард, 1995 р.). Опишіть, із якими труднощами можуть стикнутися астронавти під час космічних подорожей.
Під час космічного польоту астронавти можуть зіткнутися з технічними аваріями (у фільмі вибухнув кисневий балон у службовому модулі корабля), гострою нестачею кисню для дихання та накопиченням небезпечного вуглекислого газу. Також великими випробуваннями є відключення електроенергії й обігріву (сильний холод у кабіні), дефіцит питної води, невагомість, величезне психологічне напруження та ризик згоріти в атмосфері під час повернення на Землю.
14. Підготуйте презентацію про наших співвітчизників / співвітчизниць, які зробили значний внесок у розвиток космонавтики.
Український слід у космосі
- Космічні польоти починалися не лише на космодромах, а й у кресленнях українських винахідників.
- Наші співвітчизники створювали перші супутники, будували ракети та виходили у відкритий космос.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Чи знаєте ви, що без українських науковців людство навряд чи дісталося б Місяця? Сьогодні ми побачимо, як наші геніальні винахідники та відважні космонавти прокладали дорогу до зір.
Повний текст усіх слайдів і виступу (7)
- Український слід у космосі
- Космічні польоти починалися не лише на космодромах, а й у кресленнях українських винахідників.
- Наші співвітчизники створювали перші супутники, будували ракети та виходили у відкритий космос.
Чи знаєте ви, що без українських науковців людство навряд чи дісталося б Місяця? Сьогодні ми побачимо, як наші геніальні винахідники та відважні космонавти прокладали дорогу до зір.
- Юрій Кондратюк і траса на Місяць
- Учений із Полтави ще понад сто років тому розрахував найвигідніший маршрут до Місяця.
- Американські астронавти місії «Аполлон» висадилися на Місяць саме за його схемою.
Юрій Кондратюк сам у зошитах вивів формули, як космічний корабель має підлетіти до супутника Землі й повернутися назад. Через пів століття інженери НАСА визнали, що його розрахунки були найбільш точними й економними.
- Сергій Корольов — творець ракет
- Уродженець Житомира спроєктував ракету, яка вивела на орбіту перший штучний супутник Землі.
- Під його керуванням відбувся перший історичний політ людини у космічний простір.
Сергій Корольов очолив створення космічних кораблів і втілив у життя найсміливіші наукові мрії. Саме його ракети вперше полетіли за межі земної атмосфери та відкрили зоряну еру для всього людства.
- Павло Попович — перший українець на орбіті
- Льотчик родом із Київщини піднявся в космос у серпні 1962 року.
- Під час польоту він уперше заспівав українську народну пісню просто з орбіти.
Коли Павло Попович дивився в ілюмінатор на нашу блакитну планету, він заспівав пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю». Так рідна українська мова вперше зазвучала в безмежному космічному просторі.
- Леонід Каденюк у незалежній Україні
- Восени 1997 року буковинець здійснив шістнадцятиденний космічний рейс на американському шатлі «Колумбія».
- У невагомості космонавт проводив біологічні досліди з рослинами та вмикав гімн України.
Леонід Каденюк узяв із собою в політ український прапор, «Кобзар» Тараса Шевченка та насіння сої і ріпи. Разом із міжнародним екіпажем він уважно досліджував, як паростки рослин розвиваються в умовах невагомості.
- Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
- Американська астронавтка українського походження здійснила два тривалі космічні польоти на орбіту.
- Вона провела понад тридцять годин у відкритому космосі під час ремонтних робіт.
Батько Гайдемарі народився на Львівщині, а сама вона з дитинства вивчала українські звичаї. Працюючи на Міжнародній космічній станції, вона неодноразово виходила у відкритий вакуум, щоб лагодити сонячні батареї.
- Космічні горизонти України
- Українські інженери й астронавти зробили величезний внесок у світове освоєння Всесвіту.
- Наші підприємства й сьогодні створюють важливі деталі для сучасних міжнародних космічних ракет.
Від перших формул на папері до складних експериментів на орбітальних станціях — усюди є частинка праці українців. Хто знає, можливо, хтось із нашого класу в майбутньому полетить досліджувати Марс!
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
1. У сонячний день на вулиці ви побачили зелений листок. Що є джерелом світла: Сонце чи листок?
Джерелом світла є лише Сонце, бо воно саме випромінює світлові промені. Зелений листок власного світла не випромінює (у темряві він не світиться), а лише відбиває зелені промені сонячного світла та поглинає решту кольорів.
2. Яка планета сильніше притягується до Сонця? Яка найслабше?
Сила тяжіння залежить від маси небесних тіл та відстані між ними: чим більша маса і менша відстань, тим сильніше притягання. Найсильніше до Сонця притягується найбільша за масою планета — Юпітер (а за близькістю розташування сонячне тяжіння найвідчутніше діє на найближчу планету — Меркурій). Найслабше притягується найвіддаленіша від Сонця планета — Нептун.
3. Прокоментуйте малюнки:
На малюнках показано, як формується колір непрозорих тіл унаслідок відбивання та поглинання сонячного (білого) світла:
- Малюнки ліворуч (пластинки): на червону поверхню падає пучок білого світла з усіма кольорами спектра — вона поглинає всі промені, крім червоних, а червоні відбиває, тому ми бачимо її червоною. Біла поверхня відбиває промені всіх кольорів спектра, тому здається білою. Чорна поверхня повністю поглинає всі світлові промені й нічого не відбиває, тому має чорний колір.
- Малюнки праворуч (шість кольорових кульок): показано утворення кольорів під час падіння трьох основних променів світла (червоного, зеленого та синього). У верхньому ряду: червона кулька відбиває лише червоний промінь, зелена — лише зелений, темно-синя — лише синій (решту променів кожна кулька поглинає). У нижньому ряду кульки відбивають по два промені одночасно, змішуючи їх: блакитна кулька відбиває зелений і синій промені, фіолетова (пурпурова) — червоний і синій, а жовта — червоний і зелений.
4. Сонце й інші зорі обертаються навколо чорної діри з величезною швидкістю: за 1 секунду вони долають приблизно 200 км. Проте за весь час існування Сонячна система облетіла навколо центра Галактики не більше 30 разів. Як ви вважаєте, чим це можна пояснити?
Галактика Чумацький Шлях має гігантські розміри, а Сонячна система розташована дуже далеко від її центра (на околиці одного зі спіральних рукавів). Через таку колосальну довжину орбіти навіть на швидкості на один повний оберт навколо центра Галактики Сонцю потрібно приблизно 200–250 мільйонів років.
5. Проаналізуйте тіла навколо вас у шкільному кабінеті або в кімнаті вдома. Які з них відбивають (повністю або частково) світло? Які поглинають та розсіюють світло (повністю або частково) або не поглинають?
У кабінеті чи кімнаті різні предмети по-різному взаємодіють зі світлом:
- Майже повністю відбивають і розсіюють світло: білі аркуші паперу у зошиті, біла стеля, біла крейда, а також дзеркало (відбиває світло спрямовано).
- Частково відбивають (розсіюють) і частково поглинають світло: кольорові обкладинки підручників і пенали, дерев’яна парта, зелене листя кімнатних рослин, пофарбовані стіни (вони відбивають лише промені свого кольору, а інші поглинають).
- Майже повністю поглинають світло: чорна шкільна дошка, чорний рюкзак, чорні клавіші комп’ютера або темна тканина одягу.
- Майже не поглинають і пропускають світло крізь себе: прозоре віконне скло, чиста вода у прозорій склянці, лінзи окулярів.
6. Проаналізуйте, що відбувається зі світлом на поверхні: а) води; б) снігу; в) чорного ґрунту; г) книжки із зеленою блискучою обкладинкою; д) вимкненого чорного смартфона.
На кожній із названих поверхонь відбуваються такі явища:
- а) вода: більша частина світла проходить крізь прозору воду, а невелика частина відбивається від її гладенької поверхні, утворюючи полиск і відображення предметів.
- б) сніг: майже повністю відбиває і розсіює в різні боки всі кольорові промені сонячного світла, тому сніг сліпучо-білий і довго не тане на сонці.
- в) чорний ґрунт: майже повністю поглинає промені всіх кольорів спектра і майже нічого не відбиває, через що ґрунт має чорний колір і швидко нагрівається.
- г) книжка із зеленою блискучою обкладинкою: поглинає промені всіх кольорів, окрім зеленого, а зелені промені відбиває (тому обкладинка зелена); завдяки гладенькій поверхні частина білого світла відбивається дзеркально, створюючи блиск.
- д) вимкнений чорний смартфон: темний екран поглинає більшість світлових променів (тому він чорний), але ідеально гладеньке скло на його поверхні частково відбиває світло, як дзеркало.
7. Деякі люди впевнені, що Земля має пласку форму. Одним із доказів вони вважають такий: якби Земля була кулястою, то люди з іншого боку планети мали би впасти з неї і полетіти в космос. Спростуйте цю думку.
У космосі немає єдиного «верху» чи «низу», куди можна було б упасти. Земля має величезну масу і завдяки силі всесвітнього тяжіння притягує всі тіла на своїй поверхні (людей, океани, атмосферу) строго до свого центра. Тому в будь-якій точці земної кулі напрямок «униз» — це напрямок до центра Землі, а «вгору» — у небо, і ніхто з протилежного боку планети впасти в космос не може.
8. Як ви вже знаєте, Сонце разом з іншими зорями утворюють нашу галактику Чумацький Шлях і обертаються навколо чорної діри — центра Галактики. Чим це можна пояснити? Порівняйте масу чорної діри в центрі Галактики з масою Сонця.
Усі зорі Чумацького Шляху утримуються разом і обертаються навколо спільного центра завдяки величезній силі всесвітнього тяжіння. У центрі Галактики розташована надмасивна чорна діра та густе скупчення зір, які створюють потужне гравітаційне притягання. Маса цієї надмасивної чорної діри у центрі Галактики у мільйони разів (приблизно в 4 мільйони разів) більша за масу Сонця.
9. Зважаючи на те, як утворилася Сонячна система, обговоріть вислів головного героя фільму «Гаттака» (режисер Ендрю Нікол, 1997 р.): «Кажуть, що кожний атом у нашому тілі колись був частиною зорі».
Цей вислів науково правдивий. Сонячна система і планета Земля утворилися з газопилової хмари, яка залишилася після вибухів давніх масивних зір. Саме в надрах тих давніх зір утворилися атоми Карбону, Оксигену, Кальцію, Феруму та інших хімічних елементів, з яких сьогодні побудована наша планета і тіло кожної людини.
10. Місяць і Земля мають велику масу та притягуються один до одного. Поясніть, чому Місяць не падає на Землю? А чи впаде він у майбутньому?
Місяць не падає на Землю тому, що він безперервно рухається навколо неї по орбіті з великою швидкістю (близько ). Притягання Землі лише викривлює траєкторію його руху, змушуючи летіти по колу, а не по прямій лінії. У майбутньому Місяць також не впаде на Землю — навпаки, вчені встановили, що він дуже повільно віддаляється від нашої планети (приблизно на 4 см щороку).
11. Як ви вважаєте, чому ми не можемо побачити нашу Галактику на небосхилі як величезний спіралеподібний диск?
Ми не можемо побачити Чумацький Шлях збоку як спіральний диск, тому що Сонячна система і Земля розташовані всередині цього диска. Дивлячись ізсередини вздовж площини диска, ми бачимо скупчення далеких зір лише як світлу сріблясто-молочну смугу, що опоясує нічне небо.
ДОВГОСТРОКОВИЙ ПРОЄКТ
Виготовлення спектроскопа й дослідження світла
Обладнання та матеріали: картонна туба (або невелика картонна коробка), шматочок компакт-диска (CD або DVD), ножиці, темний папір, скотч; джерела світла (денне сонячне світло, лампа розжарення, світлодіодний ліхтарик, свічка), кольорові прозорі плівки (світлофільтри), металева дротова петля, зразки солей (кухонна сіль, сода, поташ, крейда, мідний купорос — за участю вчителя або дорослих).
План виконання проєкту:
- Конструкція найпростішого спектроскопа: з одного торця картонної трубки закрити отвір темним папером і прорізати в ньому вузьку щілину завширшки для входу світла. З іншого кінця трубки під кутом приблизно закріпити блискучий сектор від CD-диска (він розкладатиме світло у спектр) і вирізати збоку оглядове віконце.
- Дослідження джерел білого світла: спрямувати щілину спектроскопа на розсіяне сонячне світло (не дивлячись прямо на Сонце!), лампу розжарення, ліхтарик і полум’я свічки. У віконці на поверхні диска спостерігати неперервну веселкову смужку — спектр.
- Дослідження світлофільтрів: прикрити ліхтарик по черзі червоною, зеленою та синьою прозорими плівками й роздивитися спектр.
- Дослідження полум’я з різними солями (разом з учителем): розжарити дротову петлю в полум’ї свічки чи пальника, торкнутися нею кристаликів солі та внести у полум’я, спостерігаючи за зміною кольору полум’я і спектра.
Результати спостережень:
| Джерело світла або дослід | Що спостерігаємо у спектроскопі | Пояснення результату |
|---|---|---|
| Розсіяне сонячне світло, лампа розжарення, свічка | Суцільна райдужна смужка з усіма кольорами спектра (від червоного до фіолетового). У свічки та лампи яскравіші червоно-жовті кольори | Біле світло є сумішшю променів усіх кольорів веселки |
| Ліхтарик із кольоровими світлофільтрами (плівками) | Через червону плівку видно переважно червону частину спектра, через зелену — зелену, через синю — синю; інші кольори зникають | Світлофільтр пропускає лише промені свого кольору, а решту поглинає |
| Полум’я свічки з внесенням солей | Кухонна сіль (натрій хлорид) дає яскравий жовтий спалах і чітку жовту лінію; поташ — фіолетовий відтінок; крейда — цегляно-червоний; мідний купорос — яскраво-зелений; барій хлорид — жовто-зелений | Кожний хімічний елемент під час нагрівання випромінює світло строго певного кольору |
Гіпотеза та висновок: кожна речовина (хімічний елемент) під час сильного нагрівання забарвлює полум’я у свій унікальний колір і дає власні характерні лінії у спектрі. Завдяки цьому за допомогою спектроскопа (методом спектрального аналізу) вчені можуть точно визначати хімічний склад невідомих речовин на Землі та навіть склад далеких зір за їхнім світлом.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА
Вимірювання маси тіл на терезах
Хід роботи:
- Перевірили рівновагу порожніх шальок навчальних терезів.
- По черзі клали на ліву шальку терезів досліджувані предмети: велику поролонову губку, маленьку металеву кульку (або сталеву гайку), дерев’яний кубик і пластмасову лінійку.
- На праву шальку в центр ставили важки з набору від більших до менших, поки шальки повністю не врівноважилися, та додавали маси всіх важок на правій шальці.
Результати зважування (приклад):
| Досліджуваний предмет | Зовнішній вигляд і розмір | Набір важок на правій шальці | Маса тіла () |
|---|---|---|---|
| Поролонова губка | Велика за об’ємом, пориста | ||
| Сталева гайка (або кулька) | Маленька за розміром, металева | ||
| Дерев’яний брусок | Середнього розміру | ||
| Гумка для стирання | Маленька за розміром |
Висновок: виключно за зовнішнім виглядом і розміром тіла неможливо точно визначити, у якого предмета маса більша або менша. Велике за об’ємом тіло (наприклад, поролонова губка, повітряна кулька чи пінопласт) може мати значно меншу масу, ніж маленьке тіло з важкого матеріалу (наприклад, металева кулька чи камінець), тому для точного визначення маси необхідно користуватися терезами.