· Ілля Добрий · ГДЗ · 7 хв. читати
Завдання до теми «Я — частина природи» - Довкілля
ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ
1. Підготуйте презентацію щодо будови та функцій однієї з органел (будь-якої на вибір) тваринної або рослинної клітини (ядро, мітохондрія, хлоропласти, вакуоля тощо).
Хто забезпечує нас енергією?
- Кожна жива клітина нашого тіла щомиті потребує величезної кількості енергії для роботи.
- Усередині клітин працюють крихітні мікроскопічні «електростанції», які виробляють енергію для всього організму.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Привіт! Чи замислювалися ви, звідки наше тіло бере стільки сил для бігу, навчання та ігор? Виявляється, всередині кожної клітини є власні мініатюрні електростанції — мітохондрії, які безперервно забезпечують нас енергією.
Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
- Хто забезпечує нас енергією?
- Кожна жива клітина нашого тіла щомиті потребує величезної кількості енергії для роботи.
- Усередині клітин працюють крихітні мікроскопічні «електростанції», які виробляють енергію для всього організму.
Привіт! Чи замислювалися ви, звідки наше тіло бере стільки сил для бігу, навчання та ігор? Виявляється, всередині кожної клітини є власні мініатюрні електростанції — мітохондрії, які безперервно забезпечують нас енергією.
- Як влаштована мітохондрія?
- Мітохондрія надійно захищена двома шарами мембран — зовнішньою гладкою та внутрішньою складчастою.
- Всередині мікроскопічної органели зберігається навіть власна унікальна ДНК, незалежна від ядра клітини.
Цікаво, що мітохондрія — не просто мішечок з речовинами. Вона має особливу будову з подвійною оболонкою, а всередині ховає власну ДНК! Це нагадує нам про давню історію їх появи у живих клітинах.
- Скільки таких станцій у клітині?
- Різні клітини потребують різної кількості енергії, тому й кількість мітохондрій суттєво відрізняється.
- Звичайні клітини мають сотні мітохондрій, а активні м’язові — десятки тисяч.
Кількість таких енергетичних станцій у клітинах буває різною. Наприклад, клітини нашої печінки мають до двох тисяч мітохондрій, а м’язи, які виконують найбільше роботи під час руху, містять їх десятки тисяч!
- Звідки взялися мітохондрії?
- Вчені вважають, що мільярди років тому предки мітохондрій були самостійними бактеріями.
- Вони оселилися всередині інших клітин і почали жити разом, допомагаючи одне одному.
Науковці розгадали дивовижну таємницю: колись мітохондрії були вільними бактеріями. Вони уклали своєрідний союз із більшими клітинами, ставши їхнім надійним енергетичним партнером назавжди.
- Головне паливо нашого тіла
- Мітохондрії переробляють поживні речовини з їжі на особливі молекули енергії, готові до використання.
- Завдяки цьому процесу наше тіло може дихати, рухатися, рости та пізнавати світ.
Усе, що ми їмо, зрештою перетворюється на паливо, яке мітохондрії переробляють на енергію у зручній формі. Без цієї крихітної роботи зупинився б будь-який рух у живій природі.
- Маленькі герої великого організму
- Мітохондрії — це життєво важливі «електростанції», без яких неможливе існування складних організмів.
- Вивчення клітин та їхніх органел допомагає нам краще розуміти дивовижне єство нашого власного тіла.
Отже, хоча мітохондрії настільки малі, що їх неможливо побачити без мікроскопа, їхня роль у природі колосальна. Вони тримають увімкненим «світло життя» в кожній клітині нашого тіла.
2. Наведіть приклади пристосування тварин або рослин (на ваш вибір) до будь-якої умови існування: до високої / низької температури, вологості, освітлення.
Приклад пристосування до високої температури і нестачі вологості: кактус запасає воду в товстому стеблі, а його листки перетворилися на колючки, щоб зменшити випаровування вологи.
3. Підготуйте доповідь щодо відкриття мікроскопа та клітинної форми життя.
Мікроскоп винайшли наприкінці XVI століття (родичі Янсени або Галілео Галілей). У 1665 році Роберт Гук за допомогою вдосконаленого мікроскопа вперше побачив у пробці комірки й назвав їх «клітинами». Згодом вчені довели, що всі живі організми складаються з клітин.
4. Підготуйте ілюстровану презентацію щодо рекордсменів із-поміж тварин і рослин: гіганти та карлики, найшвидші та найповільніші тощо.
Незвичайні чемпіони живої природи
- Природа створила неймовірне різноманіття форм, розмірів і способів пересування для виживання.
- Поруч із велетнями мешкають крихітні створіння, а спринтери сусідять із повільними тихоходами.
Що казати біля дошки (слайд 1)
Погляньте навколо: наш світ сповнений дивовижних контрастів. Хтось бігає швидше за автомобіль, а хтось майже цілий день спокійно спить на гілці.
Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
- Незвичайні чемпіони живої природи
- Природа створила неймовірне різноманіття форм, розмірів і способів пересування для виживання.
- Поруч із велетнями мешкають крихітні створіння, а спринтери сусідять із повільними тихоходами.
Погляньте навколо: наш світ сповнений дивовижних контрастів. Хтось бігає швидше за автомобіль, а хтось майже цілий день спокійно спить на гілці.
- Велетні Землі: слон та секвоя
- Африканський саванний слон важить до семи тонн і сягає чотирьох метрів заввишки.
- Вічнозелена секвоя виростає вище ста десяти метрів і живе тисячі років.
Слон — найбільший ссавець на суходолі, а рекордний велетень важив понад дванадцять тонн! А от секвої вищі за тридцятиповерхові будинки й ростуть на узбережжі Америки.
- Блискавичний гепард: рекорд швидкості
- Гепард розганяється до ста дванадцяти кілометрів на годину за лічені секунди.
- Гнучкий хребет, невсувні кігті та довгий хвіст допомагають миттєво повертати на бігу.
Гепарда можна назвати живим гоночним автомобілем природи. Під час стрімкого бігу його міцні невсувні кігті працюють як шипи на спортивних кросівках.
- Лінивець: чемпіон із неквапливості
- Трипалі лінивці сплять до п’ятнадцяти годин на добу спиною донизу.
- Через низьку поживність листя шлунок перетравлює одну порцію майже цілий місяць.
Лінивець повільний зовсім не через лінощі. Деревне листя дає дуже мало калорій, тому звір навчився витрачати сили надзвичайно ощадливо.
- Дивовижні карлики мікросвіту
- Мікроскопічні бактерії та одноклітинні гриби неможливо розгледіти без спеціального оптичного збільшення.
- Попри крихітний розмір, ці організми переробляють рештки й підтримують життя всієї біосфери.
Найдрібніші чемпіони настільки малі, що на кінчику голки помістяться мільйони бактерій. Але без цих крихіток кругообіг речовин на Землі просто зупинився б.
- Чому живі істоти такі різні?
- Усі рекорди швидкості чи розмірів допомагають організмам знаходити їжу та захищатися.
- Різноманіття природи дозволяє кожній істоті знайти власне безпечне місце під сонцем.
Тепер ми бачимо, що кожен рекорд у природі виник не випадково. Бути велетнем, спринтером чи тихоходом — це особливе пристосування до умов рідного середовища.
5. Підготуйте доповідь на тему: «Де зимують птахи, які мешкають в Україні?». У доповіді висвітліть зимівлю стрижів, солов’їв, дроздів, жайворонків тощо, а також птахів вашої місцевості.
Стрижі та солов’ї восени відлітають на зимівлю до спекотної Африки. Дрозди й жайворонки частково кочують на південніші території або залишаються за сприятливих умов. Птахи нашої місцевості (синиці, горобці, дятли) тримаються ближче до житла людини, де легше знайти їжу.
ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ
1. Обговоріть характерні ознаки молекулярного, клітинного та організмового рівнів життя. Наведіть приклади.
- Молекулярний рівень — найменший рівень, утворений хімічними елементами та молекулами (ДНК, білки, вода).
- Клітинний рівень — рівень окремих клітин, які є будівельними блоками живого (клітини листка, еритроцити).
- Організмовий рівень — цілісний живий організм, здатний до самостійного існування (кішка, берізка, жук).
2. Обговоріть способи стимулювання зростанню й розмноженню рослин.
Для цього використовують полив, внесення добрив (мінеральних та органічних), розпушування ґрунту, дотримання світлового режиму, а також вегетативні способи розмноження (живцями, відводками, бульбами).
3. Обговоріть, до якої частини природи (живої або неживої) можна віднести: а) зламану гілку дерева; б) засохлу гілку дерева; в) насіння соняшника.
- а) Зламана квітуча гілка дерева — це частина живого організму, в якій клітини ще живі (якщо поставити її у воду, вона деякий час житиме і навіть може пустити коріння), але без укорінення вона згодом засохне і перейде до неживої природи.
- б) Засохла гілка дерева — належить до неживої природи (відмерлі рештки живого організму), оскільки всі клітини в ній загинули й обмін речовин припинився.
- в) Насіння соняшника — належить до живої природи (якщо воно не смажене), бо всередині насінини є живий зародок у стані спокою, який дихає і за сприятливих умов проросте у нову рослину.
4. Для економії місця в холодильнику майже 30 років тому японські фермери навчилися вирощувати квадратні кавуни. А від 2019 року такі кавуни вирощують і в Україні. Як ви вважаєте, до яких умов мала пристосуватися рослина, аби утворити плід такої незвичної для живої природи форми плодів? А чи можливо отримувати плоди інших рослин неприродної форми?
Рослині довелося рости в умовах штучного обмеження простору: маленький зав’язаний плід поміщають у міцний прозорий кубічний контейнер, і під час росту кавун заповнює вільний об’єм, набуваючи форми стінок коробки. Отримувати плоди незвичної форми (у вигляді куба, серця, зірки чи фігурок) цілком можливо і для інших рослин — огірків, гарбузів, яблук, груш, помідорів або лимонів, якщо помістити молоді зав’язі у спеціальні тверді форми.
5. Обговоріть особливості організмів із позиції їх пристосовності до умов існування: жирафа, кактус, дельфін, жаба, сосна, верблюд, слон, кріт, їжак, кабан або інші.
- Жираф має довгу шию для добування листя з верхівок дерев.
- Дельфін має обтічну форму тіла й органи плавання (плавці та хвостовий плавець) для життя у воді.
- Кріт має потужні передні лапи-лопати для риття підземних ходів.
- Сосна має довгий корінь для пошуку води та голки замість листків для економії вологи.
6. Перші європейці, які мандрували Африкою, були здивовані її незвичним тваринним світом. Уперше побачивши всім відому сьогодні тварину, вони назвали її верблюдопардом. Начебто це був гібрид верблюда та леопарда. А як ми називаємо цю тварину сьогодні?
Жираф.
7. Майже вся жива природа Землі існує за рахунок енергії Сонця. Однак засвоювати цю енергію здатні тільки організми з хлоропластами (вони переважно зелені). Інші отримують цю енергію від перших із їжею, у вже переробленому вигляді, й так далі. Проаналізуйте малюнок та вкажіть, який з організмів перебуває далі за всіх від первинних споживачів сонячної енергії.
Далі за всіх від первинних споживачів сонячної енергії (зелених рослин) на малюнку перебуває сова (угорі праворуч). До неї ведуть найдовші ланцюги живлення на цій схемі (наприклад: зелені рослини → коник → павук → миша → яструб або куниця → сова), а сама вона не є здобиччю для жодного іншого організму.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Довгостроковий проєкт «Дослідження способів розмноження рослин»
1. Складіть план експерименту, під час якого можна дослідити способи розмноження рослин: вегетативний; насінням.
- Підготовка матеріалів: взяти насіння квасолі чи гороху (для насінного способу) та стеблові живці кімнатної рослини або цибулину (для вегетативного способу).
- Посадка у вологий ґрунт у двох окремих горщиках, підписаних відповідними етикетками.
- Регулярний полив, забезпечення світла і тепла, ведення щоденника спостережень (фіксація дати появи корінців, сходів і нових листків).
2. Оберіть кімнатну або присадибну рослину для експерименту.
Обрано кімнатну традесканцію або фіалку (для вегетативного живцювання) та квасолю або чорнобривці (для розмноження насінням).
3. За результатами експерименту зробіть висновки щодо швидкості збільшення числа рослин та різноманіття нащадків.
Вегетативний спосіб забезпечує швидше вкорінення та розвиток нових рослин, але всі нащадки є точними копіями материнської рослини. Насінний спосіб триває довше (від проростання насінини до дорослої рослини), проте дозволяє отримати одразу багато рослин із більшою різноманітністю ознак.
4. Підготуйте презентацію, у якій розкажіть про вашу роботу та її результати.
Презентація містить фотографії етапів посадки й росту рослин, таблицю щоденних вимірювань висоти пагонів та підсумкові висновки.
Спостереження мікропрепаратів
1. За малюнком ознайомтеся з будовою мікроскопа та підготовкою до користування ним.
Послідовність виготовлення мікропрепарату за малюнком (кроки 1–5):
- Покласти на чисте предметне скло тонкий зріз рослини.
- Капнути піпеткою 1–2 краплі води або розчину йоду.
- Обережно накрити зразок покривним скельцем за допомогою пінцета.
- Промокнути зайву рідину з країв фільтрувальним папером або серветкою.
- Помістити готовий мікропрепарат на предметний столик мікроскопа, спрямувати світло дзеркалом і за допомогою гвинтів налаштувати чітке зображення.
2. Дослідіть за допомогою мікроскопа будову клітин обраних вами об’єктів (підготовлених власноруч або готових клітин): цибулі, яблука, кавуна тощо.
Під час розгляду шкірки цибулі під мікроскопом видно щільно розташовані довгасті клітини з чіткими клітинними стінками, прозорою цитоплазмою, вакуолею та темнішим круглим ядром (особливо добре помітним після підфарбовування йодом). У м’якоті кавуна або яблука клітини мають більш округлу форму і розташовані пухкіше.
Поглинання води рослинами
Дослідіть використання води рослинами.
1. Виберіть склянку необхідного розміру так, щоб можна було на неї помістити цибулину (розмір якої доберіть самостійно), аби вона не впала на дно склянки.
2. Налийте воду в склянку так, щоб вона торкалася коренів цибулини, а цибулина занурювалася у воду не глибше, ніж на 1 см. Рівень води у склянці позначте маркером на склі.
3. Помістіть цибулину в склянку. За необхідності обгорніть її ватою або іншим матеріалом, аби зменшити випаровування води.
4. Кожного дня позначайте рівень води у склянці.
5. Зробіть висновок щодо всмоктування води цибулиною залежно від ступеня покривання коренів водою.
Висновок: Рівень води у склянці щодня знижується, оскільки корені цибулини активно всмоктують воду для росту зеленого пір’я. У міру того як корені відростають довшими і глибше занурюються у воду (більша площа покривання коренів водою), рослина поглинає воду ще інтенсивніше.
Етапи розвитку комах
Розгляньте колекцію, що ілюструє етапи розвитку комах. Із-поміж препаратів визначте препарати з: яйцем, личинкою, лялечкою та імаго (дорослою комахою). Схарактеризуйте кожен з етапів розвитку комахи.
На малюнку (та в колекції) зображено розвиток метелика з повним перетворенням, який проходить чотири послідовні етапи:
| Етап розвитку | Як розпізнати на препараті (малюнку) | Характеристика етапу |
|---|---|---|
| 1. Яйце | Дрібні зеленуваті кульки, прикріплені до нижнього боку листка рослини. | Початкова стадія розвитку: всередині яйця за рахунок запасу поживних речовин формується майбутня личинка. |
| 2. Личинка (гусінь) | Червоподібна смугаста гусінь (жовто-чорно-біла), яка сидить на гілці. | Стадія активного живлення і росту: гусінь має гризучий ротовий апарат, багато їсть листя, швидко росте й кілька разів линяє. |
| 3. Лялечка | Нерухомий зелений (а згодом темний і прозорий) кокон-футляр, підвішений під гілкою. | Стадія спокою та перебудови: зовні лялечка не рухається і не живиться, але всередині неї органи гусені перетворюються на органи дорослого метелика. |
| 4. Імаго (доросла комаха) | Яскравий помаранчево-чорний метелик із білими цятками, який виходить із оболонки лялечки і розправляє крила. | Завершальна стадія розвитку: дорослий метелик здатний літати, живиться квітковим нектаром, вже не росте і відповідає за розмноження та відкладання нових яєць. |
Висновок: Розвиток метелика відбувається з повним перетворенням (яйце — личинка — лялечка — імаго), завдяки чому личинка (гусінь) та доросла комаха (метелик) живуть у різних умовах і споживають різну їжу, не конкуруючи між собою.