· Ілля Добрий · ГДЗ · 11 хв. читати

Завдання до теми «Я в природі» - Довкілля

ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть інформацію щодо видатних іноземних науковців і науковиць та/або вихідців із України, які працювали (працюють) у галузі природничих наук. Опишіть їхній внесок у розвиток природничих знань.

Видатними науковцями у галузі природничих наук є:

  • Володимир Вернадський (український науковець) — створив учення про біосферу (оболонку Землі, заселену живими організмами) та заснував Українську академію наук.
  • Ілля Мечников (уродженець Харківщини, лауреат Нобелівської премії) — відкрив явище клітинного імунітету та пояснив, як організм людини бореться з мікробами.
  • Іван Пулюй (український фізик і винахідник) — одним із перших у світі сконструював трубку, що випромінювала Х-промені (пізніше названі рентгенівськими), і зробив перші чіткі знімки кісток.
  • Марія Склодовська-Кюрі (польсько-французька фізикиня та хімікиня, двічі лауреатка Нобелівської премії) — дослідила явище радіоактивності та відкрила хімічні елементи радій і полоній.
  • Ісаак Ньютон (англійський фізик і математик) — відкрив закон всесвітнього тяжіння та основні закони руху тіл.

2. Чи відповідають атоми перекладу цього слова з давньогрецької мови? Із чого складаються атоми?

Ні, не відповідають. З давньогрецької мови слово «атом» перекладається як «неподільний», бо колись учені вважали його найменшою частинкою в природі. Насправді атом можна поділити: він складається з позитивно зарядженого ядра (у якому містяться протони й нейтрони) та негативно заряджених електронів, що рухаються навколо нього.

3. Наведіть приклади природних і штучних речовин, які є у вашій домівці.

  • Природні речовини та матеріали в домівці: питна вода, кухонна сіль, цукор, соняшникова олія, крохмаль, деревина (дерев’яні меблі), бавовна й вовна (одяг).
  • Штучні речовини та матеріали в домівці: поліетилен (пакети), пластмаса (іграшки, корпуси побутових приладів), скло (вікна, склянки), гума (підошва взуття), синтетичні мийні засоби, капрон і поліестер.

4. Як використовували енергію вітру в давнину? Створіть презентацію.

У давнину люди використовували силу вітру для плавання на вітрильних човнах і кораблях, помелу зерна на борошно у вітряних млинах та перекачування води для зрошення полів.

Довкілля • 5 клас
Як люди в давнину приборкали силу вітру
1 • Вступ

Невидимий помічник із давніх часів

  • Вітер — одне з найдавніших джерел енергії, яке опанувала людина.
  • Сонце нерівномірно нагріває Землю, тому повітря постійно рухається.
  • Ще тисячі років тому люди навчилися перетворювати пориви вітру на корисну роботу.
Що казати біля дошки (слайд 1)

Уявіть світ, де ще немає ні електрики, ні двигунів, а важку роботу виконувати треба. Тоді люди помітили, що звичайний вітер має величезну силу, і здогадалися зробити його своїм першим помічником.

Повний текст усіх слайдів і виступу (6)
  1. Невидимий помічник із давніх часів
    • Вітер — одне з найдавніших джерел енергії, яке опанувала людина.
    • Сонце нерівномірно нагріває Землю, тому повітря постійно рухається.
    • Ще тисячі років тому люди навчилися перетворювати пориви вітру на корисну роботу.

    Уявіть світ, де ще немає ні електрики, ні двигунів, а важку роботу виконувати треба. Тоді люди помітили, що звичайний вітер має величезну силу, і здогадалися зробити його своїм першим помічником.

  2. Перші вітрила та далекі плавання
    • Перші вітрильні човни з’явилися приблизно сім тисяч років тому.
    • Натягнуте полотно ловило попутний вітер і штовхало судно вперед без весел.
    • Завдяки вітрилам давні мореплавці торгували та відкривали нові землі.

    Найперше люди прилаштували вітер для плавання річками й морями ще в п’ятому тисячолітті до нашої ери. У Давньому Єгипті на річці Ніл підіймали велике прямокутне вітрило — і вітер сам ніс важкі човни з вантажем проти течії.

  3. Перські вітряки — «каруселі» для зерна
    • Перші вітряні млини збудували в Персії понад дві з половиною тисячі років тому.
    • Вони крутилися горизонтально, наче карусель, а крила плели з очерету або тканини.
    • Такі споруди мололи зерно на борошно та качали воду в посушливих краях.

    Коли ми уявляємо вітряк, то бачимо великі крила перед собою, але найперші млини у стародавній Персії виглядали зовсім інакше! Вони мали вертикальну вісь і крутилися як карусель, а вітер штовхав їхні очеретяні лопаті крізь спеціальні отвори в глиняній стіні.

  4. Музика вітру та природний кондиціонер
    • Давньогрецький учений Герон Александрійський створив вітряний музичний орган.
    • Маленьке вітряне колесо напомповувало повітря у труби, і звучала мелодія.
    • У спекотних країнах Азії вежі-вітровловлювачі охолоджували будинки без електрики.

    Вітер у давнину крутив не лише жорна. У першому столітті до нашої ери винахідник Герон Александрійський змайстрував справжній музичний орган, який грав від сили вітру! А в жарких країнах Середньої Азії будували високі вежі, що ловили свіжий вітерець угорі й спрямовували його всередину осель для прохолоди.

  5. Крилаті велетні середньовічної Європи та України
    • У 12 столітті в Європі почали будувати вітряки з великими вертикальними крилами.
    • Зубчасті дерев’яні колеса передавали рух крил на важкі кам’яні жорна.
    • В Україні дерев’яні млини на пагорбах стали невіддільною частиною кожного села.

    Уже в середні віки європейці додали до млинів зубчасту передачу і поставили крила вертикально — так вони ловили набагато більше вітру. Близько 1105 року такі вітряки з’явилися у Франції та Англії, а згодом і на українських пагорбах, де вони століттями мололи пшеницю та жито.

  6. Від давнього вітрила до сучасної турбіни
    • Енергія вітру допомогла людству подорожувати, молоти хліб і здобувати воду.
    • Давні винаходи стали основою для сучасних вітрових електростанцій.
    • Сьогодні вітер залишається чистим і невичерпним джерелом енергії для нашої планети.

    Ось так звичайний вітер століттями годував людей, напував поля і рухав кораблі через океани. І найцікавіше те, що принцип роботи стародавнього млина майже не змінився — просто сьогодні замість кам’яних жорен сучасні білі вітряки крутять генератори й дають нам чисту електроенергію.

Джерела:Підручник «Довкілля» 5 клас (О. В. Григорович, Ю. О. Болотіна, М. І. Романов, 2023)Вікіпедія: Вітрильне судноВікіпедія: ВітрякВікіпедія: ВітроенергетикаВікісховище: Prelesne 0017.jpg

5. Наведіть приклади (можливо, із власного досвіду) перетворення енергії з однієї форми на іншу.

  • Увімкнення настільної лампи чи ліхтарика: електрична енергія перетворюється на світлову та теплову.
  • Нагрівання води в електрочайнику або робота праски: електрична енергія перетворюється на теплову.
  • Рух на велосипеді чи біг: хімічна енергія їжі в нашому організмі перетворюється на механічну енергію руху та теплову енергію.
  • Потирання долонь одна об одну на морозі: механічна енергія руху рук перетворюється на теплову, тому долоні зігріваються.
  • Робота вентилятора або міксера: електрична енергія перетворюється на механічну енергію обертання лопатей.

6. Знайдіть інформацію про різні електростанції, розташовані на території України. Підготуйте повідомлення, у якому зазначте найбільші електростанції кожного виду. Які електростанції є у вашій місцевості?

Повідомлення «Електростанції України»:
В Україні працюють усі основні види електростанцій:

  • Атомні електростанції (АЕС) виробляють найбільшу частку електроенергії в державі. В Україні є 4 АЕС: Запорізька (у місті Енергодар — найбільша АЕС у Європі), Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька.
  • Теплові електростанції (ТЕС) працюють на вугіллі, газі або мазуті. Найбільшими в Україні є Вуглегірська, Запорізька, Криворізька, Бурштинська та Трипільська ТЕС.
  • Гідроелектростанції (ГЕС) використовують енергію течії річок (передусім на каскаді Дніпра та на Дністрі). Найбільша ГЕС України — Дніпровська ГЕС (ДніпроГЕС у Запоріжжі), а найбільша гідроакумулювальна станція — Дністровська ГАЕС.
  • Вітрові електростанції (ВЕС) найпотужніші на півдні України (поблизу узбережжя Чорного та Азовського морів) і в Карпатах. Найбільшою є Ботієвська ВЕС у Запорізькій області.
  • Сонячні електростанції (СЕС) розташовані майже в усіх областях, а наймасштабніші — у Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях (наприклад, Нікопольська та Покровська СЕС).

У моїй місцевості працюють теплова електростанція (ТЕЦ) та невеликі сонячні електростанції на дахах будинків і підприємств (учень може вказати найближчу станцію своєї області).

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

1. Наведіть приклади, що ілюструють значення природничих знань для вашого життя та розвитку людства взагалі.

  • Для нашого щоденного життя: знання з біології та хімії допомагають правильно харчуватися, дотримуватися гігієни, лікувати хвороби та безпечно користуватися побутовою хімією; знання з фізики вчать безпечно поводитися з електроприладами й одягатися за погодою.
  • Для розвитку людства: завдяки природничим наукам люди створили ліки й вакцини, винайшли електрику, комп’ютери, смартфони, автомобілі, літаки, штучні матеріали та навчилися прогнозувати погоду й досліджувати космос.

2. Наведіть приклади, коли певна речовина змінює свій агрегатний стан: а) із рідкого на газуватий; б) із твердого на рідкий; в) із рідкого на твердий; г) із газуватого на рідкий; д) із твердого на газуватий; е) із газуватого на твердий. За яких умов відбуваються ці перетворення? Як називають ці процеси?

Ці перетворення відбуваються за умови зміни температури (нагрівання або охолодження речовини):

  • а) Із рідкого на газуватий — випаровування (або кипіння): відбувається під час нагрівання. Приклад: вода кипить у чайнику й перетворюється на водяну пару, або висихають калюжі після дощу.
  • б) Із твердого на рідкий — плавлення (танення): відбувається під час нагрівання. Приклад: танення бурульки чи кубика льоду в теплій кімнаті, плавлення шматочка вершкового масла на сковорідці.
  • в) Із рідкого на твердий — тверднення (кристалізація, замерзання): відбувається під час охолодження. Приклад: перетворення води на лід у морозильній камері або на річці взимку.
  • г) Із газуватого на рідкий — конденсація: відбувається під час охолодження газу чи пари. Приклад: утворення крапель роси на траві вранці або крапель води на холодній кришці каструлі.
  • д) Із твердого на газуватий (оминаючи рідкий стан) — сублімація: відбувається за певної температури. Приклад: висихання мокрої зледенілої білизни на сильному морозі або випаровування «сухого льоду» (твердого вуглекислого газу).
  • е) Із газуватого на твердий (оминаючи рідкий стан) — десублімація: відбувається за різкого охолодження водяної пари. Приклад: поява інею на гілках дерев і крижаних візерунків на вікнах у морозний день.

3. Проаналізуйте наведені зображення. Визначте, які матеріали використані. Вони природні чи штучні?

На світлинах (зліва направо) зображено такі об’єкти та матеріали:

  1. Старовинні ворота у стіні: самі ворота зроблені з деревини (природний матеріал), металеві петлі та кріплення — зі сплаву заліза (штучний матеріал), а арка й стіна навколо викладені з цегли та штукатурки (штучні матеріали, виготовлені з природних глини й піску).
  2. Кована огорожа (паркан): виготовлена з металу — сталі або чавуну (штучний матеріал, який виплавляють із природної залізної руди).
  3. Музичний інструмент (труба): виготовлений із металевого сплаву міді або латуні (штучний матеріал, одержаний із природних руд металів).
  4. Сучасна кімната з кріслами та вазою: стіни й підлога зроблені з бетону, крісла та ваза — з пластику, металу й синтетичної тканини, екран каміна — зі скла (усі ці матеріали штучні).
  5. Старовинна вежа з годинником: стіни вежі зведені з природного каменю (вапняку, пісковику), скріпленого будівельним розчином (штучний матеріал), а циферблат і стрілки годинника зроблені з металу та скла (штучні матеріали).

4. Як ви вважаєте, чи всі речовини можуть існувати у твердому, рідкому та газуватому станах?

Ні, не всі. Багато простих і стійких речовин (наприклад, вода, кисень, залізо) можуть перебувати у всіх трьох станах за відповідної температури. Проте чимало складних речовин (наприклад, цукор, крохмаль або деревина) під час сильного нагрівання не плавляться і не перетворюються на газ, а руйнуються (обвуглюються й згорають), перетворюючись на зовсім інші речовини.

5. Чи існує речовина, яка за певної температури перебувала б одночасно і у твердому, і в рідкому, і в газуватому станах?

Так, така речовина існує — це звичайна вода. Узимку чи навесні за температури близько 0 ∘C0\,{}^{\circ}\text{C} в природі одночасно є твердий лід і сніг, рідка вода в річці чи калюжі та невидима газувата водяна пара в повітрі.

6. Схарактеризуйте зміну форм енергії під час добування електроенергії від самого початку на теплових та атомних електростанціях.

  • На теплових електростанціях (ТЕС): хімічна енергія палива (вугілля, газу, мазуту) під час спалювання перетворюється на теплову енергію, яка нагріває воду й перетворює її на пару →\rightarrow розжарена пара під тиском обертає турбіну, перетворюючи теплову енергію на механічну →\rightarrow генератор перетворює механічну енергію на електричну.
  • На атомних електростанціях (АЕС): ядерна (атомна) енергія всередині реактора перетворюється на теплову енергію, яка перетворює воду на пару →\rightarrow пара обертає турбіну, перетворюючи теплову енергію на механічну →\rightarrow генератор перетворює механічну енергію на електричну.

7. Схарактеризуйте зміни форм енергії під час: а) кип’ятіння води в чайнику на газовій печі; б) кип’ятіння води в електричному чайнику; в) пересування автівки.

  • а) Кип’ятіння води в чайнику на газовій печі: хімічна енергія природного газу під час горіння перетворюється на теплову (та частково світлову) енергію полум’я, яка нагріває чайник і воду.
  • б) Кип’ятіння води в електричному чайнику: електрична енергія в нагрівальному елементі чайника перетворюється на теплову енергію, яка передається воді.
  • в) Пересування автівки: у звичайному автомобілі хімічна енергія пального (бензину чи дизелю) під час згоряння в двигуні перетворюється на теплову, а потім — на механічну енергію руху коліс (в електромобілі електрична енергія акумулятора перетворюється на механічну енергію руху).

8. Поясніть, чи обов’язково здійснювати такі явища або процеси, під час яких відбувається перетворення форм енергії. Чи можливо прожити людині, не використовуючи такі перетворення?

Так, здійснювати такі процеси обов’язково, і прожити без перетворення форм енергії людина не може. Навіть у самому тілі людини щосекунди хімічна енергія з’їденої їжі перетворюється на теплову енергію (щоб підтримувати температуру тіла) та механічну енергію (щоб билося серце, дихали легені й скорочувалися м’язи). Крім того, без перетворення енергії ми не змогли б приготувати їжу, обігріти чи освітити житло та скористатися транспортом.

9. Аби міцно зчепити дві металеві деталі, звичайного клею недостатньо. Проте для цього можна використати нагрівання або охолодження. Зважаючи на особливості деталей, зображених на світлині, обговоріть, у який спосіб нагрівання та охолодження дасть можливість «намертво» їх зчепити.

На світлині робітник насаджує металеву деталь із круглим отвором (кільце, фланець) на металевий стрижень (вал). Щоб зчепити їх «намертво», використовують властивість металів розширюватися під час нагрівання і стискатися під час охолодження:

  1. Зовнішню деталь із отвором сильно нагрівають — від цього вона трохи розширюється і її отвір стає більшим.
  2. Внутрішній стрижень (вал), навпаки, охолоджують — від цього він трохи стискається і стає тоншим.
  3. Деталі легко вставляють одна в одну. Коли їхня температура вирівнюється (зовнішня деталь остигає й стискається, а внутрішня нагрівається й розширюється), вони надзвичайно туго затискають одна одну. Таке з’єднання неможливо роз’єднати без руйнування.

10. Пригадайте, як слід поводитися поблизу ЛЕП (ліній електропередач). Чи можна поблизу ЛЕП грати м’ячем або в бадмінтон? Гуляти з вудками? Як треба поводитися, побачивши обірваний дріт? Відповіді поясніть.

Поблизу ліній електропередач потрібно бути вкрай обережними, не наближатися до опор і не залізати на них.

  • Грати м’ячем чи в бадмінтон під дротами не можна, бо м’яч або воланчик може залетіти на дроти, а спроба дістати їх призведе до смертельного ураження струмом.
  • Гуляти з розкладеними вудками під ЛЕП категорично заборонено, адже довга вудка може зачепити високовольтний дріт або опинитися надто близько до нього, а сучасні матеріали вудок і волога добре проводять електричний струм.
  • Коли на землі чи дереві лежить обірваний дріт, до нього не можна наближатися ближче ніж на 88–10 м10\text{ м}, бо земля навколо теж перебуває під напругою. Виходити з небезпечної зони треба дрібними кроками, не відриваючи підошви від землі та не розводячи стопи («гусячим кроком»), після чого слід негайно повідомити дорослих або рятувальників за номером 101.

11. Обговоріть, які з наведених об’єктів обов’язково слід виготовляти саме з металів, а які — ні.

На світлинах (зліва направо) зображено 5 об’єктів:

  1. Труби — не обов’язково виготовляти з металу. Металеві труби потрібні там, де є дуже високий тиск або температура, а для звичайного домашнього водогону чи каналізації їх успішно замінюють пластиковими чи бетонними.
  2. Підковоподібний магніт — обов’язково виготовляють за участю металів (заліза, нікелю, кобальту та їхніх сплавів), бо саме вони мають сильні магнітні властивості.
  3. Покрівля даху (черепиця) — не обов’язково робити з металу. На світлині зображена глиняна (керамічна) черепиця, а також дахи часто вкривають шифером або бітумними матеріалами, хоча існує і металочерепиця.
  4. Ложка — не обов’язково має бути металевою. Металеві ложки найміцніші та найзручніші в побуті, проте їх також виготовляють із дерева, пластику чи порцеляни.
  5. Контактні дроти та штанги (струмоприймачі) тролейбуса — обов’язково слід виготовляти саме з металів (міді, сталі, алюмінію), бо тільки метали є чудовими провідниками електричного струму та витримують великі механічні навантаження.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Дослідження властивостей металів

У різних металів певні властивості дещо відрізняються, зокрема густина, гнучкість, крихкість, блиск. Висловіть припущення, як експериментально можна порівняти ці властивості металів. Складіть план експерименту та порівняйте ці властивості металів. Чи можливо за результатами вашого дослідження встановити, з якого металу виготовлений певний виріб? Для експерименту використайте зразки металів, наявні в шкільному кабінеті, наприклад, залізо, цинк, алюміній, мідь тощо.

Припущення: Метали можна розрізнити за кольором і блиском на світлі, перевірити їхню гнучкість і крихкість шляхом обережного згинання пластинок або дротин, а густину порівняти на вагах за допомогою зразків однакового об’єму.

План експерименту:

  1. Оглянути очищені наждачним папером зразки заліза, цинку, алюмінію та міді при денному освітленні й визначити їхній колір і металічний блиск.
  2. Взяти однакові за розміром (об’ємом) брусочки або циліндри з цих металів і по черзі зважити їх на терезах (чим більша маса за однакового об’єму, тим більша густина металу).
  3. Взяти тонкі дротинки або смужки кожного металу і спробувати плавно зігнути й розігнути їх руками, оцінюючи гнучкість (пластичність) і крихкість.
  4. Записати результати спостережень у таблицю та зробити висновок.

Результати порівняння властивостей металів:

МеталКолір і блискГустина (порівняння маси однакових брусків)Гнучкість і крихкість
АлюмінійСріблясто-білий, помірний матовий блискНайменша (найлегший зразок)Дуже гнучкий, м’який, легко гнеться і не ламається
ЦинкСинювато-сріблястий, яскравий блиск на свіжому зрізіСередня (важчий за алюміній, але легший за залізо)Менш гнучкий, за кімнатної температури дещо крихкий при сильному згинанні
ЗалізоСіро-сріблястий, добре виражений блискВелика (значно важчий за алюміній)Пружний і міцний, гнеться важче за алюміній і мідь, не крихкий
МідьРожево-червоний (золотисто-червоний), яскравий блискНайбільша серед цих чотирьох зразків (найважчий брусок)Дуже гнучка та пластична, легко змінює форму без руйнування

Висновок: За результатами такого дослідження цілком можливо встановити, з якого металу виготовлений певний виріб. Наприклад, мідний виріб легко впізнати за червонуватим кольором і великою вагою, алюмінієвий — за дуже малою вагою, м’якістю та сріблясто-матовим відтінком, а залізний — за міцністю, значною вагою та здатністю притягуватися до магніту.

Назад