· Ілля Добрий · ГДЗ · 5 хв. читати
§ 31. Одомашнення (доместикація)
ПОМІРКУЙТЕ Й ОБГОВОРІТЬ СИТУАЦІЮ
Чому в портових містах завжди багато котів?
Вантажні судна та припортові склади із зерном і провізією завжди приваблювали велику кількість гризунів. Моряки й жителі портів тримали котів для захисту трюмів і складських запасів від пацюків та мишей, тому тварини швидко розмножилися та закріпилися в місті.
Що могло б статися в Одесі, якби люди не одомашнили кішок?
Гризуни безконтрольно розмножувалися б у складах, знищували тонни зерна й товарів та спричиняли спалахи небезпечних інфекцій, таких як чума чи тиф. Людям довелося б витрачати значно більше зусиль і ресурсів на збереження продовольства та санітарну безпеку порту.
Як цей приклад пов’язаний із темою одомашнення тварин і взаємодією людини з природою?
Цей випадок демонструє взаємовигідне співіснування, з якого й починалася доместикація хижаків. Людина надала тварині прихисток та джерело їжі, а натомість отримала ефективного захисника своїх запасів, поступово закріплюючи у тварин прихильність і спокійне ставлення до людей.
ДИСКУСІЯ
Якими є історичні аспекти доместикації рослин і тварин?
Одомашнення перших видів (пшениці, ячменю, овець, кіз) у центрах доместикації змусило мисливців і збирачів перейти до осілого життя. Поява постійних запасів їжі зумовила стрімкий ріст чисельності населення, будівництво постійних поселень, а згодом — виникнення перших міст і розвинених цивілізацій.
Якими є економічні аспекти доместикації рослин і тварин?
Культурні рослини та свійські тварини сформували базу аграрного виробництва й забезпечили людині гарантовану продовольчу безпеку. З’явилися надлишки продуктів, завдяки чому виникли регулярна торгівля, грошовий обмін і різноманітні ремесла, а накопичення запасів окремими родинами започаткувало майнове розшарування та соціальну нерівність.
Якими є біологічні аспекти доместикації рослин і тварин?
У результаті тривалого штучного добору в організмів кардинально змінилися будова й поведінка: збільшився вихід м’яса, зерна чи молока, зникла природна дика агресія. Водночас культурні види втратили здатність виживати без людини, їхнє генетичне різноманіття різко скоротилося, а вирощування монокультур створило високі ризики масового знищення посівів хворобами та шкідниками.
ЗАВДАННЯ
Користуючись таблицями під QR-кодами й додатковою інформацією, підготуйте невелику доповідь про один з одомашнених видів тварин / рослин і поясніть, чому саме цей вид було обрано для одомашнення.
Доповідь: Одомашнення курки банківської (Gallus gallus)
- Предком усіх порід сучасних свійських курей є дика банківська курка, одомашнена в Південно-Східній Азії близько 8 тисяч років тому.
- Цей вид обрали для приручення через швидке статеве дозрівання, високу здатність розмножуватися кілька разів на рік і невибагливість у їжі (птахи споживають зерно, зелень і комах).
- Дикі кури жили невеликими зграями з чіткою ієрархією, тому їх було легко утримувати в загородках і контролювати без складних пристосувань.
- Завдяки тривалому штучному добору людина отримала породи курей, яйценосність яких зросла у десятки разів порівняно з дикими предками, а також м’ясні породи бройлерів із великою масою тіла.
ПОШУК, ОЦІНЮВАННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ
Чи будь-яку тварину або рослину можна одомашнити?
Ні, переважну більшість диких видів одомашнити не вдалося, оскільки вони мають біологічні особливості, які роблять їхнє розведення в неволі неможливим або невигідним для людини.
Сформулюйте й поясніть умови успішного одомашнення.
- Швидкий темп росту й легке розмноження в неволі дозволяють швидко отримувати нові покоління, тоді як слони ростуть десятиліттями, а панди вкрай неохоче спаровуються біля людей.
- Невибагливий раціон на основі рослинної або всеїдної їжі робить тварину економною для господарства, на відміну від великих хижаків, яких надто дорого годувати м’ясом.
- Спокійна вдача та відсутність неконтрольованої агресії чи паніки дозволяють безпечно приручити тварину до праці, тоді як зебри кусаються і не піддаються дресируванню.
- Стадний спосіб життя зі схильністю визнавати лідера дає людині змогу зайняти місце ватажка та легко керувати всім стадом овець або корів.
- Відсутність токсичних речовин і висока поживність плодів або зерен роблять рослину придатною для масового збору, тоді як дикі жолуді потребували складної обробки через отруйні речовини.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Складіть перелік продуктів, які є у вашому щоденному меню. Користуючись додатковою інформацією, установіть, звідки й коли до раціону людини почала надходити рослинна й тваринна їжа, яку ви зазвичай споживаєте.
| Продукт щоденного меню | Дикий предок або походження | Регіон походження | Орієнтовний час появи в раціоні людини |
|---|---|---|---|
| Пшеничний хліб | Дика пшениця-однозернянка та двозернянка | Близький Схід (Родючий півмісяць) | Близько 10–12 тис. років тому |
| Курячі яйця та м’ясо курей | Дика банківська курка | Південно-Східна Азія | Близько 8 тис. років тому |
| Коров’яче молоко та сир | Дикий тур | Близький Схід та Південна Європа | Близько 10 тис. років тому |
| Гречана каша | Дикі гірські види гречки | Східна та Центральна Азія | Близько 5–6 тис. років тому |
| Картопля | Дикі бульбоплідні пасльони | Південна Америка (Анди) | Одомашнена 8 тис. років тому, в Європі — з XVI ст. |
| Яблука | Дика яблуня Сіверса | Центральна Азія (Казахстан) | Понад 4–5 тис. років тому |
2. Порівняйте процеси природного та штучного добору за такими критеріями: мета, швидкість, результати, роль людини, пристосованість.
| Відмінні ознаки (Природний добір) | Спільні (подібні) ознаки | Відмінні ознаки (Штучний добір) |
|---|---|---|
| Мета: природної мети немає, виживають особини, найбільш пристосовані до умов довкілля. | В основі обох процесів лежить спадкова мінливість організмів. | Мета: задоволення потреб людини (одержання високого врожаю, м’яса, молока чи естетичних якостей). |
| Швидкість: діє дуже повільно, зміна видів триває сотні тисяч і мільйони років. | Змінюють генетичний склад популяцій упродовж поколінь через відбір кращих особин і вибракування інших. | Швидкість: відбувається значно швидше, нові породи чи сорти людина виводить за роки або десятиліття. |
| Роль людини: людина не бере участі, діють фактори живої та неживої природи. | Призводять до появи організмів із новими фенотиповими ознаками. | Роль людини: людина є головним творцем, контролює схрещування, живлення та захист. |
| Пристосованість: підвищує виживаність виду в дикій природі. | Закріплюють корисні для виживання у відповідних умовах ознаки. | Пристосованість: корисна лише людині, а в дикій природі організми зазвичай нежиттєздатні. |
| Результати: поява нових біологічних видів і підтримання рівноваги біосфери. | Формують нові форми живих організмів. | Результати: створення нових сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. |
3. Прочитайте англомовний текст. Поясніть, чому виникли такі наслідки штучного добору.
At present, corn is a completely dependent crop that cannot grow without human help. Its ears do not fall to the ground, and even if they do, the kernels stay inside because they are covered by leaves. That is why the kernels cannot grow on their own. Moreover, to give a good harvest, corn needs weeding and fertilizing. This means that if corn grows in the wild without people taking care of it, it will probably die.
Такі наслідки виникли тому, що людина відбирала рослини виключно для власної вигоди й зручності збирання врожаю. Землероби залишали кукурудзу з міцними качанами, зерна з яких не обсипаються на землю й захищені щільною обгорткою з листя від птахів і негоди. Через це кукурудза повністю втратила природний механізм самостійного поширення насіння і без допомоги людини вже не здатна висіватися та виживати в дикій природі.
Оцініть матеріал
Натисніть на зірку для оцінки:
Коментарі
Залишити відповідь:
Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься